Схилимо голови. 11 років тому в Дебальцевому загинув легендарний фанат
Олегові Дідушку було 44 роки
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує легендарного фаната київських «Динамо» і «Сокола» Олега Дідушка, який віддав життя за Україну рівно 11 років тому, 7 лютого 2015-го, назавжди залишившись 44-річним.
Життєвий шлях
Олег Дідушко народився 17 березня 1972 року в Києві, у рідному місті закінчив школу № 108. Строкову військову службу Олег проходив у Внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ СССР. На початку 1990-х років Дідушко брав участь у стримуванні міжнаціонального конфлікту у Нагірному Карабасі. Все життя чоловік мешкав у Голосіївському районі Києва, в молоді роки став кандидатом в майстри спорту СССР з боксу.
Слід у довколафутболі
Та широко відомим Олег став не завдяки своїм спортивним здобуткам. Він – представник старої школи столичного фанатизму на прізвиськ Беркут, об’їхав за «Динамо» та хокейний «Сокіл» величезну кількість українських і не тільки міст. Дідушко застав часи, як часто кажуть вболівальники, «ще того», романтичного фанатизму. Також він брав участь у великій кількості довколафутбольних подій 1990-00-х років. Про виїзні пригоди Беркута та його одноклубників на трибуні киян досі ходять легенди.
Бойовий досвід
Взимку 2013-2014 років Дідушко перебував на Майдані Незалежності у Києві, де брав активну участь у Революції гідності, 18 лютого 2014-го, в перший день розстрілів на Майдані був поранений в ногу на вулиці Грушевського.
З початком російської військової агресії на сході країни навесні 2014-го Олег добровольцем вступив до лав Національної гвардії України. У травні-липні 2014 року він служив гранатометником 2-го резервного батальйону оперативного призначення НГУ (нині – батальйон оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України). З травня 2014 року Беркут брав участь у бойових діях, ніс службу під містом Барвінкове на Харківщині, потім – під Слов’янськом на Донеччині, брав участь у звільненні міста. Загалом Олег пройшов на сході України чотири ротації.
Загибель
7 лютого 2015 року близько 22:30 під час несення служби на блокпосту біля міста Дебальцеве на Донеччині група, до складу якої входив солдат Олег Дідушко, опинилася під безперервним артилерійським і мінометним вогнем та прийняла бій з переважаючими силами ворога. Під час бою Олег Дідушко отримав численні уламкові ураження. Поранення виявилися несумісні з життям.
«Я з ним прийшов добровольцем другий резервний батальйон в травні 2014-го. Після звільнення Слов’янська наші шляхи розійшлися. Олег перевівся у в/ч НГУ 3002 у Львів, а я – в артилерію ЗСУ. Оскільки Олег мій старий товариш ще по мирному життю, то ми постійно підтримували зв’язок. Дізнавшись про його загибель, я підписав снаряди й особисто став номером обслуги гаубиці та відправляв їх ворогу. Це було в районі Бахмутської траси», - пізніше згадуватиме його бойовий товариш Андрій «Нестор» Кобзар, також фанат «Динамо».
Вшанування
Указом Президента України від 25 березня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Олег Дідушко посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. На стіні школи №108, де навчався воїн, відкрито меморіальну дошку.
29 серпня 2024 року на честь Олега Дідушка названо вулицю у Голосіївському районі Києва.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Криворізький Кривбас офіційно виключено зі складу учасників баскетбольної Суперліги
Вдалося перемогти суперника з чемпіонату світу у Дивізіоні 1A
