Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну
Україна. Прем'єр Ліга
|
229
0

Іван ДІБАНГО: «Я був би серед ультрас»

Захисник «Кривбаса» розповів про свої стосунки з вболівальниками

Іван ДІБАНГО: «Я був би серед ультрас»
ФК Кривбас. Іван Дібанго

Камерунський захисник «Кривбаса» Іван Дібанго розповів про свої стосунки з вболівальниками.

– Іван, привіт! Поділись своїми емоціями після таких зустрічей із вболівальниками. Чи додають вони тобі енергії?

– Так, безперечно. Щороку бачити вболівальників у такій атмосфері – це дуже важливо як для Клубу, так і для нашого внутрішнього стану. Коли ти показуєш, що чуєш своїх фанів, що ти з ними – вони відповідають тим самим. Це взаємний зв'язок, і його потрібно підтримувати. Зрештою, ми граємо для них.

– Уяви, що ти – просто фанат. Прийшов на матч. Яке місце на трибуні обрав би? І як би себе поводив: стримано чи емоційно?

– Я був би серед Ультрас. Бо люблю футбол, люблю підтримувати тих, кого поважаю. Я завжди показую свої емоції, люблю переживати разом із командою, кричати, вболівати. Тому без сумнівів – Ультрас.

– Згадай якусь кумедну чи незабутню історію, пов’язану з фанатами.

– Так, пам’ятаю матч проти «Шахтаря», десь два роки тому. Ми зіграли 3:3, і атмосфера на стадіоні була просто шалена. Коли ми забили другий гол, позаду мене був фанат, який підбіг і сказав: «Дякую тобі, Дібанго, дякую!» Це було дуже щиро й неочікувано.

– Яким ти уявляв фаната в дитинстві? І чи збігається це уявлення з реальністю, тепер коли ти – професійний футболіст?

– Так, однозначно. У дитинстві я дивився великі матчі, особливо Лігу чемпіонів, і завжди звертав увагу не тільки на гравців, а і на фанатів – як вони співають, скандують, створюють атмосферу. І тепер, коли я вже на полі, ці емоції залишаються такими ж сильними. Це дуже круто – відчувати цю підтримку наживо.

– Який найнесподіваніший предмет тебе просили підписати під час автографсесії? Не звичайний – щось справді дивне.

– Найдивніше, напевно, це були груди одного фаната після гри. Це був той самий матч проти «Шахтаря». Після фінального свистка він підійшов і сказав: «Розпишись тут», показуючи на груди. Ну я й розписався.

– Як думаєш, він міг зробити з цього тату?

– Хто знає. Я не Мессі. Може й зробив. А може – ні.

– Можеш звернутись до нього прямо зараз. Якщо зробив – хай напише.

– Привіт, якщо ти справді зробив тату з моїм підписом на грудях – напиши мені. Обіцяю, буде подарунок. Хоча, чесно кажучи, не думаю, що ти це зробив. Але якщо зробив – обов’язково напиши (посміхається).

Оцініть матеріал
(1)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.