На війні загинув тренер команди Invictus Games, фанат Прикарпаття

17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання у складі групи спеціального призначення загинув український військовий Тарас «Череп» Шпук. Йому було 34 роки. До початку війни в 2014 році він займався надмарафонським бігом, активно підтримував івано-франківське «Прикарпаття», а пізніше, занурившись у вир боротьби з одвічним ворогом, паралельно став тренером українських команд Invictus Games та Warrior Games.

Тарас Шпук народився й виріс в Івано-Франківську. Він відвідував фанатський сектор «Прикарпаття», але більшим його захопленням був тріал – добовий біг. Він брав участь у безлічі змагань у горах і не тільки.

Тарас брав активну участь у Революції гідності. У 2014-му він долучився до війська, боронив Україну у складі одного з добровольчих батальйонів.

У 2019-му Тарас Шпук розпочав роботу у фонді «Повернись живим» — саме тоді у фонді вирішили формувати ветеранський відділ. Він став одним із перших його працівників. Коли почалася повномасштабна війна, Тарас мав намір відразу повертатися на фронт, проте потрібно було налагоджувати роботу фонду — в цей період він займався комунікацією з підрозділами, доставляв майно. Чоловік евакуював з Ірпеня спортивне обладнання для ветеранів-учасників збірної України на Invictus Games. Це був великий ризик. Директор Фонду Тарас Чмут тоді запитав Шпука: «Нащо ви їздили?». Той відповів: «А як ми будемо представляти Україну на змаганнях в Гаазі без обладнання?».

«Тарас тягнув тему ветеранського спорту тоді, коли мало хто нею займався в країні і якби вона операційно в ті давні роки не вистрілила, то не приїжджав би принц Ґаррі до України і не було б цього всього», — додає пан Чмут.

«Тоді, у 2019-му Тарас Шпук навіть не мав визначеної посади в проекті Ігор Нескоренних, але він взяв на себе величезний обсяг роботи, який не міг зробити ніхто інший: комунікував зі збірною, виконував обов’язки спортивного менеджера, відповідав за спортивне обладнання, взаємодіяв із партнерами, і навіть завантажував та розвантажував КРАЗ. У 2020-му Тарас став учнем Ганни Волкер (тренерки американської збірної з баскетболу та реґбі на кріслах колісних), а згодом – першим в Україні тренером із баскетболу на кріслах колісних для ветеранів. Цей вид спорту став його справжнім дітищем. Українські ветерани сьогодні грають у реґбі та баскетбол на кріслах колісних завдяки Тарасові.

Він сам був амбасадором спорту: займався трейлом, бігом, хайкінгом, велоспортом, веслуванням та іншими дисциплінами, де учасникам відборів була потрібна підтримка. Він робив усе, аби ветерани після поранень знову відчували впевненість у собі та мали активне життя.

Окрема його пристрасть – гори. За кожної нагоди він сам вирушав у походи і завдяки його зусиллям ветерани на кріслах колісних підкорювали вершини як в Україні, так і за кордоном. Повернувшись у військо, Тарас завжди знаходив можливість і потрібні слова, щоб командир відпускав його на навчально-тренувальні збори, як тренера чи як суддю», - йдеться у некролозі Invictus Games: Team Ukraine.

Разом з підготовкою збірних до змагань, він разом з однодумцями започатковував Ветеранський форум. До того часу, поки у листопаді 2023 року не пішов з фонду у воєнну розвідку. У війську Тарас Шпук мав позивний Череп.

«Шпук афігезний чувак. Ми коли познайомились, я йому казав, що з таким прізвищем і позивного не треба. Досі не знаю, чи в нього він був. Шпук і всьо. Шпук воював з самого початку, після АТО постійно допомагав ветеранам, коли то ше не було мейнстрімом. Дуже активно включився в допомогу Invictus, був там не лише тренером, але й наставником. А по суті виступав місточком між професійними спортсменами тренерами і ветеранами. Всі знають Шпука, а Шпук знав всіх. Постійно мав дуже цікаву посмішку. Таку знаєте, посмішку песиміста. Хоча ніколи в зраду і не вступав. А знаєте який спорт був у Шпука? Трейл. Я про це дізнався від самого Тараса. Трейл – це самий дебільний спорт на світі. Це спорт для тих, кому марафон вважається легкою прогулянкою. Тобто це треба бігати по горам, багнюкам, в любу погоду. І він не просто перся від цього, а ще й амбасадорив. Справжній фахівець з болю. Тарас загинув. І це справді боляче. І розгублено. Для мене, принаймі. Скільки вже війна позабирала, я ніяк до цього не звикну. І ніколи. Тарас Шпук був з самого початку і до кінця. Великий приклад для нас всіх. Честь та шана йому», - написав військовий психолог Андрій Козінчук.

Підтримати родину Тараса Шпука можна за цими реквізитами.

Посилання на банку

Номер картки банки – 4441 1111 2639 6690

Нагадаємо, що в травні 2022-го на війні з москалями загинув учасник Ігор Нескоренних Андрій Котовенко, а в травні 2024-го – фанат «Прикарпаття» Святослав Кондрат.

Читайте також:

Схилимо голови. Він поспішав жити: пам’яті хлопця, що поліг під Ізюмом