Як Норріс здійснив камбек, Хемілтон провалився, а фаворит втратив поул

У суботу, 26 липня, пройшли два надважливі заїзди Гран-прі Бельгії, 13-го етапу формули-1, який проходить на одній із найвідоміших і легендарних трас Спа-Франкоршам.

Через спринтерський формат вікенду пілоти та команди в першій половині дня брали участь не в практиці, як зазвичай, а у спринті. Він вийшов не таким інтенсивним, як хотілося б, але подарував певну інтригу та став тестовим полігоном із шансом заробити очки.

Стабільні умови протягом перших двох днів дали змогу перевірити, як працюватимуть кваліфікаційні підходи в гонці, і зрозуміти, чого бракує болідам. Найбільше від цього виграли команди, що зробили ставку на швидкість на прямих, адже в разі дощу першими мали б проблеми з керованістю. Проте прогноз на неділю інший, тож усі колективи змінювали бачення налаштувань для кваліфікації та гонки. Як це вплине на фінальний заїзд, побачимо в неділю.

Перед тим варто розібратися, куди зникла колосальна перевага Оскара Піастрі, що відбувається всередині Ред Булл, у чому причини провалу Хемілтона й Ферстаппена та хто завдяки цьому отримав додатковий шанс.

Передмова. У статті часто згадуватимуться повороти та відрізки траси, де пілоти втрачали або вигравали час чи позиції. Для зручності наведено карту-схему Спа-Франкоршам із пронумерованими поворотами від Формули-1.

Макларен. Як Норріс та Піастрі помінялись місцями

Як і протягом усього вікенду, болід залишався недосяжним для суперників, а в кваліфікації ця перевага стала ще більш очевидною. Напередодні команда зробила ставку на високий рівень притискної сили, виграючи час у поворотах. Це дозволило Оскару Піастрі здобути спринт-поул у п’ятницю, але водночас зробило його вразливим на старті. Ферстаппен, який стартував одразу позаду, скористався довгою прямою і без проблем випередив австралійця.

Попри це, через прогноз дощу на неділю, команда вирішила залишити базові налаштування, лише трохи додавши притискної сили. Загальна картина відносно суперників залишилась незмінною.

Найбільші зміни відбулися всередині команди. Ландо Норріс, який поступався напарнику протягом усього вікенду, зрештою випередив Піастрі, котрий до цього дуже впевнено почувався на своїй улюбленій трасі.

Причин цьому кілька. По-перше, під час спринту Норріс почав активніше атакувати перший поворот перед довгою прямою та помітно додав у середньошвидкісних зв’язках у центрі траси. Було відчуття, що йому просто потрібен був час, аби зрозуміти, як зі своїм стилем пілотування витискати максимум. Уже під час спринту він виглядав значно впевненіше, ніж за день до того.

По-друге, важливою стала зміна налаштувань. Додатковий рівень притискної сили, який команда внесла перед кваліфікацією, дав йому впевненість для агресивнішої атаки поворотів. Раніше, як зазначалося в аналізі п’ятниці, він не робив критичних помилок у спринт-кваліфікації, але просто був повільнішим.

Якщо порівнювати кваліфікаційні спроби у спринт-кваліфікації та у суботній сесії перед головною гонкою, ситуація для пілотів Макларена змінилася. Піастрі найбільше вигравав у швидкісних і середньошвидкісних поворотах із 10-го по 15-й. У суботу на цій же ділянці вже швидшим був Ландо. Раніше він поступався там близько трьох десятих секунди на відрізку у 1500 метрів, тоді як довжина траси понад 7 км. Це колосальна робота як інженерів, які допомогли знайти правильні рішення, так і самого пілота, який протягом усього вікенду, поступаючись, не виглядав розгубленим, а зумів помітно покращитись.

А ось Оскар Піастрі, напарник британця та чинний лідер чемпіонату, ще в перший день вікенду, схоже, показав свій максимум. Якщо Норріс значно покращив свій час, то Оскар, хоч і залишався поруч як із напарником у кваліфікації, так і зі своїм попереднім графіком, все ж поступився в обох випадках.

Основні втрати відбулися на другому секторі, хоча логічно мало бути навпаки, адже притискної сили стало більше. Єдиним місцем, де він виграв час у порівнянні із собою, був 8-й поворот, решта – суцільні втрати на цьому відрізку. Єдина справжня помилка трапилася в 14-му повороті, де його на вході трохи занесло, і він втратив близько однієї десятої секунди.

Чи варто через це хвилюватися? І так, і ні. Головним завданням для Піастрі буде обігнати Норріса до кінця довгої прямої перед 5-м поворотом, наприкінці першого сектору. Як показує практика, більшість обгонів на старті в перших рядах пелотону відбуваються саме там. Це продемонстрував і Ферстаппен в спринті, але у випадку Ред Булл команда робила ставку на швидкість на прямих, і разом зі сліпстримом було б дивно, якби він цього не зробив. Тут же ситуація набагато рівніша, тож шанси можна оцінювати як 50/50.

Чому це критично важливо саме в цій гонці? Прогнозується дощ, а коли обидва пілоти команди їдуть поруч, перевагу зазвичай отримує той, хто попереду, адже саме під нього обирають найкращу стратегію. Якщо ж дощ почнеться раптово, зупинка навіть на коло пізніше може мати набагато більший вплив, ніж за звичайних умов.

Ред Булл

Бики обрали тактику, протилежну тій, що була в Сільверстоуні минулого гоночного вікенду. Тоді команда вирішила, що болід краще працюватиме з меншою притискною силою, попри схожі побоювання щодо дощу, як і цього разу. У кваліфікації це принесло поул, але в гонці на мокрій трасі, особливо після втрати лідерства, болід став некерованим, що призвело до втрати низки позицій.

Цього разу команда з Мілтон-Кінза пішла шляхом Макларена, і разом із майстерністю Макса Ферстаппена це все ще залишало його одним з фаворитів на поул або перший ряд. Імовірно, шанс був, якби не помилка на виході з першого повороту: там нідерландця трохи занесло, що зіпсувало розгін і коштувало приблизно 0,2–0,3 секунди. Можна сміливо стверджувати, що він втратив принаймні вигіднішу третю позицію, поступившись Шарлю Леклеру. Забігаючи наперед, Феррарі цього разу залишилась зі ставкою на вищу швидкість. таким чином, Ферстаппен може опинитися в ситуації в якій був Оскар Піастрі, який у спринті переслідував пілота Ред Булл, але так і не зміг його обігнати через перевагу суперника в максимальній швидкості.

Цікаво, що впевненість у машині у Ферстаппена була такою, що 10-й, один із найшвидкісніших поворотів, він пройшов із повністю натиснутою педаллю газу. Для порівняння, Піастрі там витискав 98 %, а Норріс – лише 77 %. Загалом перевага чотириразового чемпіона була помітною і в кінці другого – на початку третього сектору, і особливо в повільних поворотах наприкінці кола, а також у першому повороті перед зонами DRS – ключових місцях для підготовки обгону. У Макса є всі шанси поборотися за високі позиції, головне – добре стартувати і не втрачати зайвого часу.

Ще одним героєм кваліфікації став Юкі Цунода. Після серії відверто провальних вікендів та стартів із останніх позицій він нарешті досяг успіху. Уже в п’ятницю на старій специфікації машини японський пілот показав обнадійливу швидкість за власними мірками, ставши 12-м у спринт-кваліфікації, і підтвердив це в гонці. Команда, очолювана новим лідером Ред Булл і колишнім керівником Цуноди в молодшій команді Рейсінг Буллз, вирішила оновити болід перед основною кваліфікацією, надавши японцю пакет, дуже схожий на версію Ферстаппена, за винятком дрібних відмінностей. Це одразу дало результат. Сам Цунода прокоментував зміни так:

«Трохи більше зчеплення – буквально. Попереднє днище було чутливішим і більш нервовим. Як тільки машину починало заносити, вона вже не оговтувалася. З новими деталями можна бути агресивнішим».

У підсумку – 7-ме місце, позаду двох пілотів, яких він цілком міг випередити. Проте це найкращий старт для японця за час його виступів у Ред Булл. Можливо, коли команду очолив Лоран Мекіс, із яким у Цуноди значно кращі стосунки, а новий керівник є набагато лояльнішим, друга машина команди нарешті почне стабільно приносити очки і поверне колектив у боротьбу за друге місце Кубку конструкторів.

Феррарі

Як уже неодноразово зазначалося, Феррарі оновила підвіску, що покращило керованість боліда та спростило налаштування. Після спринту й кваліфікації це загалом підтвердилося.

Нова підвіска працює ефективно: під час спринту, де у Леклера виник надмірний знос шин і спричинена цим недостатня поворотність, команда змінила налаштування жорсткості підвіски та дорожнього просвіту. Також трохи підвищили рівень притискної сили з огляду на прогноз дощу на неділю. Водночас надмірно навантажувати болід не стали, адже, за словами Вассера (керівника команди), за поганої стартової позиції прориватися в дощових умовах дуже складно.

Колективу ще потрібно знайти оптимальний баланс гальм під нову підвіску. Тепер дорожній просвіт став стабільнішим, зокрема і під час гальмувань, а Леклер відзначив можливість використовувати менш агресивні налаштування. Це дозволяє SF-25 легше знаходити компроміс між швидкістю на прямих і притискною силою зі зчепленням у поворотах.

У будь‑якому разі Шарль Леклер витиснув максимум і здобув найвищу позицію, на яку реально міг претендувати, – третю. Якщо вдасться утримати місце на старті, то це може стати ключем до чергового подіуму для монегаска.

Хемілтон і черговий провал. Здавалося, що британець нарешті адаптувався до нового боліда, мотора та команди. В останніх етапах він стабільно фінішував попереду або поряд із напарником як у гонках, так і в кваліфікаціях. Тут теж мала бути швидкість – питань до темпу не було, але прикрі помилки все зіпсували вже другий день поспіль. Спочатку – неочікуваний розворот у фінальній спробі спринт-кваліфікації, тепер – порушення меж траси.

Найприкріше, що обидва рази він був на шляху до суттєвого покращення кола. У випадку з основною кваліфікацією можна навіть не сумніватися: британець точно проходив би в другий сегмент і далі боровся б за більше, але скасоване коло перекреслило всі шанси. Це не можна назвати повністю його помилкою – там була межа, яку з кокпіта дуже важко побачити через зміну напрямку траси та підйом. Проте факт лишається фактом: він помилився, а решта – ні.

У гонці можна чекати від нього ризикових і нестандартних рішень, інакше відігратися буде дуже складно.

Мерседес

Срібні стріли стали головним розчаруванням бельгійського етапу, і найприкріше те, що в команді досі немає чіткого пояснення таких результатів. Упродовж усього вікенду не вдалося знайти необхідний баланс для машини. Можливо, дані від пілотів‑симуляторів дадуть потрібну інформацію, і той же Кімі Антонеллі стартуватиме з боксів із повністю дощовими налаштуваннями, але навряд чи це кардинально змінить ситуацію.

Цікавішою виглядає ситуація в Расселла. Він зробив ставку на сухі умови та максимально розвантажив болід. Це дало невелику перевагу порівняно з суперниками, які намагалися знайти хоч якийсь компроміс. Але якщо прогноз із дощем справдиться, британцю буде дуже непросто, і важко зароблене шосте місце може опинитися під загрозою.

Естафета Вільямс

Пілоти британської легендарної команди ніби передавали один одному естафету, повністю перекладаючи завдання із заробляння очок. Спочатку Алекс Албон неочікувано вибув уже в першому сегменті спринт‑кваліфікації, тоді як Карлос Сайнс показав найкращий результат сезону – шосте місце, яке зумів утримати у спринті. До речі, це стало найвищим фінішем команди у спринтах за всю її історію.

В основній кваліфікації ситуація змінилася: тепер уже Карлос несподівано завершив виступ у другому сегменті, ставши лише 15‑м, зате Албон виборов неймовірну п’яту позицію – найкращу за останні етапи. Це дає йому непогані шанси повторити найкращий результат сезону, особливо якщо щось трапиться серед лідерів.

Шкода, що обом так і не вдалося показати максимум одночасно – потенціал у них був, і кожен із них по черзі довів це своїми виступами.

Заубер

Продовжує вражати новачок майбутньої команди, яка наступного року називатиметься Ауді, Габріел Бортолето. У гонках йому вдалося лише раз фінішувати в очках у Австрії, але у кваліфікаціях він демонструє стабільний рівень. Після невдалого старту сезону вже вшосте за останні вісім етапів він випереджає Ніко Хюлькенберга – одного з найкращих кваліфаєрів минулого сезону.

Сам Хюлькенберг стартуватиме лише 14‑м, але, зважаючи на його досвід цього сезону, це не виглядає серйозною проблемою. Якщо темп дозволить і трохи пощастить, шанси на очки будуть цілком реальними. Команда вже привчила, що більше не є аутсайдером, а в середині пелотону стала однією з найгрізніших сил.