Від Щеголькова до Лужного: ТОП-5 правих беків київського Динамо всіх часів

5 липня минає 5 років звідтоді, як славнозвісний правий захисник золотого складу київського «Динамо» 1970-х Володимир Трошкін відійшов у засвіти. Ця сумна дата стала приводом згадати найвидатніших гравців його амплуа в київському клубі. Обирати є з кого.

1. Володимир Трошкін (1947–2020)

Власне, на 1-ше місце поставлю Володимира Миколайовича. Валерій Лобановський писав про цього свого підопічного, що «він методично компенсував те, що не мав суперталанту, максимальною реалізацією своїх здібностей». Трошкін не одразу став грати на правому фланзі оборони. Лише в доволі зрілому футбольному віці невтомний хавбек перейшов на правий фланг. «Нам не склало особливих труднощів переконати Володимира в доцільності – насамперед, в інтересах команди – переведення його на позицію флангового захисника. Як з’ясувалося згодом, виграли від цієї перестановки й команда, й сам Трошкін», – стверджував Лобановський.

У матчі Кубка УЄФА в сезоні-1973/74 проти «Штутгарта» на рахунку Трошкіна – забитий м’яч після вишуканої передачі Володимира Мунтяна. Та й сам гол вийшов подарунком для футбольних естетів: опинившись на лівому куті воротарського майданчика, Трошкін правою ногою ювелірно підрізав м’яч у ворота, попри всі намагання кіпера швабів Герхарда Хайнце завадити це зробити.

Достоту зірковою годиною став для Володимира Миколайовича домашній для киян півфінальний матч Кубка кубків у сезоні–1974/75 проти ПСВ. Два його стрімкі проходи по правому флангу мали продовження у вигляді ювелірних передач на партнерів і влучних ударів Віктора Колотова та Олега Блохіна. Багато в чому ті голи й визначили загальну звитягу динамівців за сумою двох матчів. А в євросезоні-1976/77 в домашньому матчі проти белградського «Партизана» на рахунку Трошкіна гол + пас. Причому що той, що той вийшли якнайвишуканішими. Гольовий пас на Володимира Онищенка – ударом-скидкою через себе, а гол – результат хитромудрого дугоподібного удару правою ногою в правий верхній кут.

Ще однією чеснотою Трошкіна була максимальна ігрова дисципліна. Залишаючи свою зону під час рейдів на чужу половину поля, він або робив ювелірний пас на партнера, або завдавав потужного удару по воротах, або за втрати м’яча встигав вчасно повернутися назад і сумлінно попрацювати в захисті. Водночас, коли з часом суперники вивчили манеру гри динамівського правого оборонця, він урізноманітнив свої дії, ситуативно зміщуючись на позицію центрфорварда – як, володіючи м’ячем, так і в очікуванні передачі від партнера. І ще одна коротка, але вичерпна характеристика Трошкіна від Лобановського: «Працелюбний, як бджілка». А Леонід Буряк зізнавався: «Я був переконаний, що Володя вміє все… Стиль гри Трошкіна багато в чому сприяв переходу динамівців на рейки тотального футболу».

2. Олег Лужний (народився в 1968 р.)

Якщо запитати в пересічного українського вболівальника середніх років, хто в нього асоціюється з поняттям «правий захисник», то переважна більшість назве не Кафу чи Гарі Невілла, а Олега Лужного. «На полі Лужний самовідданий, голодний та злий, однак приязний і відкритий за межами гри», – слова Тьєррі Анрі в передмові до книжки Романа Бебеха та Олега Лужного «Без компромісів. Чесна історія нашого футболу». «Він живе грою» – це вже характеристика українського правого захисника від Арсена Венгера. «Є в нього й характер, й атлетизм, і рішучість, і швидкість. Важливо й те, що всі ці чесноти він виявляє у будь-якій обстановці, для нього немає різниці, проти кого він грає», – це вже характеристика, дана Лужному Лобановським.

Помітив, що Лужний, загалом нечасто забиваючи, менше з тим, у чемпіонатах України спеціалізувався на голах у ворота «Дніпра» та «Вереса». Невтомний трудівник на полі, Лужний сновигав правим флангом упродовж усього ігрового часу. Партнер Олега Романовича по «Динамо» та національній збірній України Сергій Мізін так визначив чи не основну особливість Лужного: «Олег узагалі з тих, хто постійно працює над собою». А сам Лужний висловився ще лаконічніше: «Я не з тих, хто звик здаватися».

3. Федір Медвідь (1943–1997)

Федір (Ференц) Йожефович на правий фланг захисту прийшов не одразу. Його універсалізм знаходив відбиття в тому, що він міг закрити чимало позицій на полі. Проте здобув славу саме як правий оборонець. Колись Андрій Біба влучно виокремив чи не найголовнішу особливість гри закарпатця: неабияке вміння порушувати порядок гри супротивника, рвати ігрові зв’язки опонентів. Усе це уможливлено завдяки видатній швидкості, фізичній витривалості, працьовитості. Ну, й бійцем на футбольному полі Медвідь був завзятим.

У липні 1964 р. Федір Медвідь видав феєричну, як для гравця свого амплуа, гольову серію: чотири календарні матчі поспіль він відзначався голами. Від його старань постраждали «Шахтар», «Молдова», московський ЦСКА й тбіліське «Динамо». Достоту найспекотніший місяць ігрової кар’єри Федора Йожефовича!

4. Володимир Лозинський (1955–2020)

Наступник Володимира Трошкіна, Лозинський дебютував у «Динамо» в 1976 р., через рік після тріумфального для киян сезону. За його жагу боротьби й здатність грати від воріт до воріт Лозинського називали «людиною з двома серцями». На жаль, часи його динамівської кар’єри припали якраз між двома переможними для динамівців розіграшами Кубка кубків. І європейську вершину йому так і не судилося підкорити. Водночас у чемпіонських для команди Валерія Лобановського сезонах-80 і -81 він відіграв абсолютно всі матчі! В 1980 р. відзначився дублем у воротах мінського «Динамо», двічі впродовж 5-ти хвилин на початку 2-го тайму підловивши на помилках мінчанина Валерія Шавейка. Додам, що ця гра була першою для киян на Республіканському стадіоні після 2-річної перерви та Олімпіади-80, частину футбольного турніру якої приймала головна спортивна арена України. Гол + асист (класична подача з флангу на Олега Блохіна) вийшов у Лозинського і в тогосезонному домашньому матчі проти «Карпат» (та жовтнева гра була свого роду одним із передобідків до гурманської страви – визначального матчу проти «Спартака»).

5. Володимир Щегольков (1937–2008)

Й уродженець Одеси Володимир Щегольков прийшов на правий фланг оборони з півзахисту. Праймовому Щеголькову пропонував контракт лондонський «Арсенал», та, зрозуміло, що радянські футболісти половини 1960-х були позбавлені можливості грати за зарубіжні клуби. Щегольков – правий захисник у тактичних побудовах Віктора Маслова (а перевів його на ту позицію ще В’ячеслав Соловйов, архітектор першого чемпіонського «Динамо» 1961 р.).

От як характеризував Щеголькова динамівський голкіпер Олег Макаров: «Його вирізняло гарне розуміння гри, швидке орієнтування в карколомних ускладненнях та вміння ухвалити найправильніше рішення. Й знову ж таки Щегольков показав себе дуже технічним гравцем». Побутує думка, що технічний захисник – ворог команди. Проте щодо флангового оборонця це твердження не видається достотним.

***

Слід в історії «Динамо» залишили й правий оборонець 1930-х – 1940-х рр. Микола Махіня, і його колега по амплуа другої половини 1950-х Володимир Єрохін, і Юрій Дмитрулін, який забив вирішальний пенальті празькій «Спарті» у відборі до Ліги чемпіонів наприкінці 1990-х, й Данилу Сілва – заледве чи не найкращий бразильський легіонер в історії «Динамо». Володимир Безсонов? О, це універсал з універсалів, і зводити його роль лише до правого захисника, як на мене, було б хибно. От у номінації «універсали нашого футболу», певно, Володимиру Васильовичу не було б рівних.

Нині за правий фланг оборони в «Динамо» відповідають Олександр Тимчик (прикметно, що в юні роки пробував свої сили на позиції центрального нападника, ба навіть у воротах!) та Олександр Караваєв. Обидва – досвідчені бувальці, скуштували різних борщів за свою ігрову кар’єру, були в них і чемпіонські злети, й прикрі невдачі. Перший вирізняється неабиякою швидкістю, другий неоднораз доводив свою здатність вплинути на хід матчу, який складається невдало або вкрай важко для киян (згадаймо, принаймні, його гол у ворота «Шахтаря» в матчі 1-го кола чемпіонату минулого сезону або м’яч у ворота свого колишнього клубу «Фенербахче» у відборі до Ліги чемпіонів 3-річної давнини). Отже, їхня справа – права, даруйте за словогру, й хай перемога буде за ними в прийдешніх матчах кваліфікації Ліги чемпіонів!

Олексій РИЖКОВ