СВЬОНТЕК: «Немає сенсу грати понад 20 турнірів на рік»

Колишня перша ракетка світу Іга Свьонтек у традиційний медіа-день розповіла журналістам про насиченість календаря, психологічне навантаження, перехід на траву та перемогу на юніорському Вімблдоні.

Фінал у Бад-Гомбурзі

«Поки що це точно найкращий трав’яний відрізок у моїй кар’єрі. Мені справді сподобалося в Бад-Гомбурзі, я отримала задоволення від гри. Дуже допомогло те, що я почала тренування на траві раніше, ніж зазвичай. Зараз відчуваю, що додала, мій рівень став вищим. Кількість зіграних матчів також додала впевненості, а вона мені знадобиться, щоб долати майбутні випробування. Я рада, що мала можливість грати там – зустрічі з найкращими завжди йдуть на користь».

Перехід з ґрунту на траву

«Це не поворот на 180 градусів, але і не можу сказати, що все стало ідеальним. Для мене це досі складне покриття. Мені потрібно ще кілька років, щоб повністю адаптуватися, хоча з кожним літом трохи легше. Я не залишалася вдома – поїхала до Майорки тренуватися. Потрібно було адаптуватися до інших рухів, трохи змінити удари – усе інакше, ніж на ґрунті. Зрештою, усе впирається у впевненість у собі. На траві потрібно довіряти своїм ударам. У Бад-Хомбурзі це іноді спрацьовувало – я планую йти цим шляхом і далі».

Адаптація до трави й календаря

«Це складне питання – у кожного свої проблеми і своє бачення. На мій погляд, розклад надто насичений, навіть занадто. Немає сенсу грати понад 20 турнірів на рік. Іноді доводиться жертвувати домашнім турніром, бо потрібно брати участь у обов’язкових WTA 500, щоб не втратити очки й не впасти в рейтингу. Ці обов’язки й правила лише створюють тиск. Я думаю, теніс усе одно дивилися б, навіть якби ми грали менше турнірів. Це допомогло б нам бути стабільнішими в довгостроковій перспективі. Теніс – це важкий спорт: щотижня починаєш усе з нуля. Але важливо пам’ятати, що теніс – це не все життя. Потрібно вміти дивитися ширше й пишатися собою навіть тоді, коли не перемагаєш».

Перемога на юніорському Вімблдоні-2018

«Здається, ніби це було в іншому житті. Можливо, тоді це був найважливіший момент у моїй кар’єрі. Я пам’ятаю, що перемога здавалася чимось нереальним. З іншого боку, я повернулася додому, і нічого не змінилося – я ще не була професіоналкою. Тоді мені здавалося, що з цього моменту життя стане ідеальним, але я розчарувалася, бо все залишилося, як і раніше. Довелося знову тренуватися, їздити на турніри ITF. Це допомогло мені нагадати собі, що все лише починається. Але головне, що я тоді зрозуміла: можливо, у мене справді вийде стати професійною тенісисткою».

Мікст із Каспером Руудом на US Open

«Мені дуже подобається дивитися, як він грає – особливо якщо ми будемо на одному боці корту. Якось я сказала, що якби була хлопцем, то, мабуть, грала б форхендом, як Каспер – він робить це дуже красиво. Буде приємно зіграти з ним – сподіваюся, нам вдасться пройти далеко, навіть у міксті. У нас не буде багато часу на тренування, тож я зосереджуся на тому, щоб отримати задоволення й спробувати себе в іншому форматі».

Читайте також:

СВЬОНТЕК: «Хочеться зіграти якомога більше саме на цьому покритті»