ВОНДРОУШОВА: «Визнаю: щоб навчитися грати на траві, потрібен час»

Ім’я чеської тенісистки Маркети Вондроушової зовсім не фігурувало серед фаворитів перед стартом трав’яного турніру WTA 500 у Берліні, однак вона спростувала всі прогнози й рейтинги.

Незадовго до цього Вондроушова перенесла операцію на лівому плечі, через яку змогла виграти лише шість матчів за перші пів року поточного сезону. Тепер до них додалося ще п’ять перемог і титул чемпіонки Берліна.

Про свій шлях до трофея на кортах столиці Німеччини Маркета розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для WTA.

Фінал проти Ван Сіньюй

«З самого початку вона дала зрозуміти, що демонструє дуже високий рівень тенісу, особливо в затяжних розіграшах, де могла діяти навіть краще. Тому я змінила свою стратегію, намагалася чіплятися за кожен м’яч, якомога частіше повертати м’яч у гру, особливо в захисті. У таких матчах потрібно бути дуже терплячою, а з цим у мене все добре – після всіх травм і операцій я саме цього й навчилася. Такі моменти навчають багато чому, і я думаю, це допомагає мені й на корті».

Дуже емоційна перемога

«На матчболі я впала на коліна – це було саме те відчуття, якого мені так бракувало, певне полегшення. У той момент я почала згадувати все, що довелося пережити, скільки зусиль знадобилося, щоб повернутися до цього моменту. Усі ці думки нахлинули одразу. Хоча я намагаюся не скаржитися, а просто пам’ятати, через що довелося пройти».

Від нуля до чемпіонства

«Завжди дивно, коли щось подібне відбувається. Насправді, у перших двох матчах турніру я взагалі не відчувала тиску – ніби його вимкнули. Я просто почала насолоджуватися грою. Виходила на корт із думкою, що поразка – це цілком нормальний результат, і від цього ставало легше. Пам’ятаю, як у першому матчі проти Медісон Кіз думала: яка ж у мене складна сітка. Постійно про це думала. Але того дня у мене добре працювала подача – вона допомогла знову відчути гру на траві».

Повернення після останньої травми

«Я почала тренуватися через три місяці після операції – восени 2024 року. І тоді знову повернувся біль. Це був найважчий момент – коли розумієш, що все потрібно починати спочатку. Я запитувала себе: «Чи зможу я знову все пройти? Зіграти з цими дівчатами на рівних?» Тоді відповідей не було. Я просто не могла грати в такому стані, тому довелося зупинитися й знову повернутися до вправ. Це було непросто. Мені потрібно було зберігати позитив, але я завжди вірила, що в мене все вийде, що я знову зможу грати. У голові крутилася лише одна думка: «Коли ж усе це закінчиться і я зможу повернутися?» Іноді здавалося, що, можливо, я вже ніколи не зможу грати без болю».

Спеціалістка з трави?

«Я завжди добре рухалася на ґрунті та харді, але от на траві – не дуже. За останні два роки навчилася справлятися, але визнаю: щоб навчитися грати на траві, потрібен час. Я не буду сіяною на Вімблдоні, тому сприймаю його як звичайний турнір. Головне – пройти перший тиждень, а далі побачимо. Хочу трохи відпочити і знову взятися за роботу. Постараюся зберігати концентрацію, йти своїм шляхом, бути зосередженою на своїй грі. Намагатимусь провести наступні матчі так, ніби нічого цього не було».