Україна U-21 добре зіграла з Данією, але їй все ж не вистачало головного…

Напередодні молодіжна збірна України стартувала на чемпіонаті Європи U-21, фінальну частину якого з 11 по 28 червня приймає Словаччина. Першим опонентом підопічних Унаї Мельгоси виявилася збірна Данії U-21. Матч, який до його початку багато хто з експертів розглядав переважно як лобовий у битві за друге місце (фаворитом квартету у букмекерів вважалася молодіжка з Нідерландів) у групі, здавалося б, повинен був завершуватися на користь «синьо-жовтих», або хоча б унічию, але… Голи на 81-й та 87-й хвилинах у виконанні данців дозволили супернику нашої збірної перевернути хід поєдинку з ніг на голову та завершити його власною перемогою із рахунком 3:2.

Очевидно, що після такої гри у багатьох вболівальників нашої команди залишилися двоякі враження: з одного боку команда Мельгоси точно не впала у багнюку обличчям і виглядала більш ніж гідно, але з іншого… Якщо розбиратися прискіпливо, то загалом і перемогу Данії жодною мірою не можна називати випадковою або ж незаслуженою. Втім, давайте пройдемося, як то кажуть, по порядку…

Неоптимальний стартовий склад

На Євро U-21 Мельгоса повіз досить вражаючий склад, якщо оцінювати імена за мірками сучасного українського футболу. У цій команді є і свої «зірки», і свої «зірочки», і просто ті, хто подає великі надії у вітчизняному сегменті гри № 1. Тому загалом фанати «синьо-жовтих» перед грою абсолютно не поділяли думки букмекерів. Перші бачили беззаперечним фаворитом своїх улюбленців, а ось другі загалом схилялися до того, що шанси данців на перемогу виглядають якось трохи вище.

Перші думки про те, що букмекери можуть мати рацію прийшли одразу ж після того, як вдалося дізнатися стартовий склад на гру, ставку на який зробив Мельгоса. Насамперед варто відзначати відсутність у складі нашої команди трьох виконавців, із якими молодіжній збірній України, вочевидь, було б набагато простіше досягати позитивного результату.

Насамперед, у старті не виявилося правого фулбека «Ворскли» Іллі Крупського, котрий із нового сезону переходить виступати за «Металіст 1925». 20-річний захисник банально не встиг завершити процедуру відновлення, а тому тренерський штаб на чолі із Мельгосою вирішив довіритися на правій «бровці» Віталію Роману з «Руха», котрий у клубній команді все ж таки набагато частіше діє на протилежному фланзі. Не можна сказати, що Роман прямо вже й провалив матч, проте ефективності його роботи було відверто недостатньо, і цифри Wyscout це підтверджують – в активі Віталія лишень 33 дії за 55 хвилин на полі із скромним, як для фулбека, ККД у 61%. При цьому, жодного кросу до штрафного майданчика, або навіть успішного обведення вболівальники та тренерський штаб збірної від Романа так і не дочекалися, тому його заміна на початку другого тайму виявилася більш ніж логічною.

З тієї ж причини, що й Крупському, не знайшлося місце у стартовому складі й повпреду АПЛ у нашій молодіжці Єгору Ярмолюку з «Брентфорда». 21-річний півзахисник вийшов на останні півгодини і одразу ж додав у центрі поля солідності: 89% ефективності дій (25 успішних із 28), 100% точності у передачах (20/20), 83% виграних єдиноборств (5 із 6). Очевидно, якби Ярмолюк зіграв більше ігрового часу, це підвищило б для збірної України U-21 шанси на позитивний підсумковий результат…

Та й у центрі оборони мало хто розраховував побачити з перших хвилин Едуарда Козіка. 22-річний центрбек «Шахтаря», який відіграв сезон-2024/25 на правах оренди у «Колосі», не грав у кваліфікації на Євро U-21, однак в передтурнірних спарингах, вочевидь, настільки переконав Мельгосу та його асистентів у своїй спроможності відповідати бажаному рівню, що ті вважали за краще залишити у запасі і Салюка, і Михавка… Враховуючи 13 втрат м'яча, 9 з яких трапилися на власній половині поля, а також загальну аж ніяк невисоку ефективність роботи Козіка (68% вдалих дій), підсумкове рішення тренерського штабу збірної України U-21 щодо цієї позиції навряд чи можна називати вдалим, і швидше за все, у наступних поєдинках у парі із Батаговим у центрі оборони з'явиться Салюк, якого проти данців тренери все ж таки кинули у бій на 63-й хвилині, після чого Козік змістився на правий фланг.

Якісний футбол, за який не було соромно

Втім, незважаючи на проблеми зі складом, збірна України U-21 показала футбол, за який точно не було соромно. У першому таймі наша команда значно перевершувала в гостроті моментів своїх опонентів з Данії, хоча аж надто видовищним футбол у цьому часовому відрізку не був точно. Проте Україна виграла першу 45-хвилинку із рахунком 1:0, і це було абсолютно заслужено, навіть з огляду на статистику: 0,78:0,2 за xG, 54%:46% за володінням м'ячем, 6:4 за ударами.

Але що дуже сподобалося у першому таймі – то це динамізм у виконанні нашої збірної. Команда Мельгоси не прагнула грати лише у короткий, або лише у довгий пас, а гармонійно використовувала то одну стилістику ведення гри, то іншу – залежно від того, як складалися обставини на полі. Та й загалом наші суттєво перевершували данців за інтенсивністю передач. Якщо українці в середньому на хвилину володіння виконували майже по 4,5 паси, то данці могли похвалитися показником у 3,9. У другому таймі цифри в цьому компоненті практично зрівнялися (4,4 проти 4,3 все ще на користь збірної України U-21), внаслідок чого наша перевага вже абсолютно не відчувалася.

Чому так сталося? Наприклад, Юрій Мороз в ексклюзивному коментарі Sport.ua погодився з думкою, що у другому таймі «синьо-жовті» підсіли в аспекті функціональної готовності, але це точно не єдиний фактор, чому данцям вдалося переламати хід матчу на свою користь, про що ми поговоримо трохи нижче.

Тут же хочеться наголосити, що навіть після того, як Данія уперше зрівняла рахунок, наша молодіжка продовжувала прагнути забити ще, і це їй вдалося. Щоправда, практично одразу ж підопічні Мельгоси знову пропустили, але... У бажанні, самовіддачі (наші виграли 50,3% єдиноборств у матчі, в той час як суперник – лишень 45,3%) і прагненні домінувати (в інтервалі із 61-шої по 75-ту хвилини Україна U-21 досягла максимального показника у володінні м'ячем у цій грі для обох команд – 70%) «синьо-жовті» точно виглядали дуже і дуже гідно. Особливо в центрі поля виділявся автор двох асистів Олег Очеретько, який також виконав 6 передач у фінальну третину (4 – точні) та 6 пасів у штрафний майданчик суперника (5 – точних), опинившись, за нашими даними, після гри «на олівці» одразу у кількох скаутів. Саме тому в багатьох після завершення гри і склалося враження, що підсумкова поразка виявилася абсолютно незаслуженою, а перемога данців – чимось із області банального фарту.

Тім-менеджмент Данії U-21 виявився набагато ефективнішим

Однак, Данія U-21 виграла цей матч аж ніяк не тільки через відсутність везіння у суперника, хоча таку версію після матчу озвучувало одразу кілька гравців нашої збірної (наприклад, Назар Волошин та Руслан Нещерет).

Данці у другому таймі справді зуміли змінитися на краще. Суперник не робив явного акценту на володіння м'ячем, проте намагався максимально швидко доставляти м'яч у небезпечні зони, а ще тренерському штабу данців вдалося дуже ефективно збудувати тім-менеджмент. У цій грі практично усі заміни Данії U-21 відбулися в той момент, коли вони могли принести користь.

Судіть самі: Клемент Бішофф вийшов на заміну на 57-й хвилині, а на 63-й йому вдалося забити перший м'яч своєї команди, зробивши рахунок 1:1. Вільям Бьовінг забив українцям на 81-й хвилині, зробивши рахунок 2:2, а вже через хвилину залишив поле, будучи заміненим. Та й третій м'яч у наші ворота відправив нападник Вільям Осула, котрий вийшов на заміну за 17 хвилин до того, як зумів відзначитись…

Ефективність замін у Данії виявилася вражаючою, а ось в України… Однозначно підсилив гру та додав команді солідності, про що вже згадувалося вище, лише Єгор Ярмолюк. Богдан В'юнник звично проявив багато активності, але не менш звично – без кінцевої користі для команди. Квасниця за 10 хвилин не встиг показати зовсім нічого, а ось заміну Салюка можна трактувати, як визнання тренерським штабом невдачі початкового рішення із Романом на правому фланзі. До того ж, спершу Україні довелося перебудовуватися, внаслідок чого в оборону на якийсь час відійшов Брагару, і це призвело до голу Бішоффа… І лише коли в центр оборони вийшов Салюк, на правий фланг змістився Козік, який має практику виступів на фланзі як у «Шахтарі», так і в «Колосі».

Для позитивного результату забракло головного на рівні молодіжок…

Віддаючи належне нашій збірній за бажання боротися і показувати хороший футбол, а також заслужено виділяючи деяких її гравців, особливо Очеретька та Батагова, які залишили про себе вкрай позитивне враження, не можна не говорити і про головну проблему, яка привела нас до поразки.

Так, збірна України фрагментами справді тотально контролювала м'яч (70% у другій третині другого тайму), виглядала кращою за суперника у єдиноборствах, перевершувала в інтенсивності передач, і в цілому виконала їх більше, аніж данці (443 проти 383), причому ще й із кращою точністю (85% проти 81%), але… У черговий раз ми наступили на одні й ті самі граблі – надто часто паси наших гравців були просто для статистики, або як люблять казати у таких випадках критикани, для «галочки».

Судіть самі: із 443 пасів футболісти збірної України U-21 вперед виконали лише 128. Іншими словами, тільки одна із 3,5 передач нашої команди в середньому йшла уперед. У Данії U-21 за загальної кількості пасів у 383 вперед було спрямовано 141, тобто навіть у абсолютному вираженні більше, аніж у нас. А якщо усереднити, то суперник команди Мельгоси віддавав вперед по одній передачі із 2,7 виконаних загалом. При цьому, за точністю пасів уперед данці перевершили наших – 75% проти 73%. Тож тут йшлося як про кількісну, так і про якісну перевагу у суперника.

Аналогічна «картинка» у статистиці проглядається і стосовно передач у фінальну третину, і щодо передач із просуванням м'яча. Спрощуючи, можна констатувати наступне: збірна Данії U-21, хоч програючи у рахунку, хоч за нічийного результату, не боялася нагнітати небезпеку, намагалася йти вперед та намацувати наші слабкі сторони, змушувати суперників помилятися. Наші ж футболісти дуже часто не наважувалися йти на ризик, не брали ініціативу на себе, притримуючи м'яч та віддаючи перевагу командним взаємодіям у першій та другій третинах поля.

Щоб оцінити ситуацію наочно, достатньо подивитися на графіку, що відповідає за середні позиції гравців у момент прийому м'яча: якщо в нас майже уся команда згруповувалася в другій третині, де було виконано 55% пасів, то у данців аж четверо гравців (враховуючи заміни), як правило, знаходилися на межі другої та фінальної третин поля, причому в останній у скандинавів було виконано аж 33% від загальної кількості передач (у той час як у нас лишень 17%)!

Очевидно, що футбол як гра насамперед цікавий для вболівальників саме бажанням команди забивати якомога більше. А для цього потрібно ризикувати, діяти більш розкуто та винахідливо попереду. У той же час, варто зазначати, що для юнацького та молодіжного футболу в принципі прагматизм не надто властивий, тому Данія U-21, яка весь матч прагнула спершу відігратися, а потім і вирвати перемогу, точно не здобула свої три очки просто так. Наш суперник заслужив цей результат, а ось Унаї Мельгосі та його помічникам буде над чим попрацювати зі своїми підопічними, аби ті в наступних іграх турніру все ж таки намагалися куди більше працювати над реалізацією свого власного атакувального потенціалу, аніж над придушенням потуг суперника і в цілому вже практично марним у наш час контролем м'яча за допомогою численних поперечних передач…