Три ключові виклики, з якими Арда Туран зіткнеться у Шахтарі

38-річний турецький фахівець Арда Туран отримав посаду головного тренера «Шахтаря». З нового сезону молодому іноземному наставнику доведеться не тільки повертати «гірників» у звичну для них чемпіонську гонку в УПЛ, із якої у сезоні-2024/25 команда Маріно Пушича незвично рано випала багато в чому з вини неоднозначних рішень боснійця, але й стикатися із безліччю інших важливих для «помаранчево-чорних» викликів.

Прямо зараз визначити увесь спектр проблем, над розв'язанням яких Турану та його помічникам доведеться поламати голову в новому сезоні навряд чи хтось зуміє, проте ми пропонуємо поговорити про три ключові виклики, із якими новий тренерський штаб «Шахтаря» точно зіткнеться та на які, якщо Арда хоче бути в Україні успішним, він має відповісти.

Стабілізація складу

«Шахтар» Маріно Пушича, особливо у другому (повноцінному) сезоні роботи боснійського фахівця, і близько не нагадував команду, у якій знають, що таке слово «баланс». На різних відрізках сезону колишній коуч «гірників», не маючи на те кардинальних причин (як то травми або ж тривалі дискваліфікації), влаштовував незрозумілу кадрову ротацію у першій команді, яка часом виглядала як відверта чехарда.

Складно пояснити мотиви, за якими Пушич, наприклад, почав активно вдаватися до послуг Алаа Грама, хоча ключову пару центрбеків у нього становили Матвієнко та Бондар. Також абсолютно незрозуміла ситуація весь сезон була із лівим флангом оборони, де спочатку основним начебто був грузин Іраклі Азарові, котрий загалом діяв дуже пристойно, але потім його зі складу витіснив бразилець Педро Енріке. Про резонансну ситуацію із Єгором Назариною, який у першій половині сезону був у Пушича абсолютно незатребуваним, а потім виявився ледь не ключовим у ротації через «прозріння» боснійського фахівця, вже навіть і казати не доводиться…

Складалося враження, що Пушич на якомусь етапі хотів догодити практично усім своїм гравцям. Деяких з них він ставив до складу явно не через те, що вони заслуговують там бути. Інших, навпаки, довгий час «маринував», але потім почав активно використовувати в ротації, чим поламав і без того досить тендітні командні взаємодії.

Як би банально це не звучало, але Пушич не зумів стабілізувати склад «Шахтаря» так, як це свого часу вдалося Фонсеці. Так, Паулу багато в чому й критикували за його надмірний прагматизм та небажання ризикувати із використанням широкої ротації, проте португалець чітко розумів – у певні моменти для тренера набагато важливіше мати результат, аніж дати можливість виходити на поле всім, але потім провалитися…

Арді Турану, вочевидь, належить дати чітку відповідь на питання, хто із наявних у нього футболістів є вибором № 1, а хто здатний бути лишень гравцем найближчої ротації з перспективою в майбутньому замахнутися на щось більше. Це лише на словах тренери говорять про необхідність мати склад із двома рівноцінними гравцями на кожну позицію. На практиці так не буває навіть у топ-клубах. Тому що складно уявити собі рівноцінну заміну для праймового Ліонеля Мессі, або Паоло Мальдіні, наприклад.

Безумовно, у світовому футболі можна знайти приклади фахівців, котрі дуже вміло займаються ротацією складу, при цьому досягаючи як поставлених турнірних завдань, так і водночас допомагаючи багатьом своїм підопічним прокачувати власні скіли. Однак, в аспекті Арди Турана це навряд чи той випадок. Принаймні, станом на зараз. Молодий турецький фахівець перебуває поки лише на початку власного тренерського шляху, і спершу для нього вкрай важливо все ж таки почати досягати результатів, бути успішним та мати реальний авторитет, а вже потім можна заглиблюватися у різні експерименти – тактичні, кадрові або ще якісь…

Мільйонні трансфери

Прийшовши до «Шахтаря», Арда Туран отримав не тільки набагато якісніший підбір футболістів, аніж він раніше мав у турецькому «Еюпспорі», але також – і потенційно дуже солідний бюджет для роботи на трансферному ринку. І це насправді величезний виклик для турецького фахівця.
Справа в тому, що за всю нетривалу тренерську кар'єру Арда Туран здійснив, за даними Transfermarkt, лишень шість трансферів, за які його клубу довелося платити відступні. У чотирьох випадках йшлося про суми, що не перевищують вельми скромні для нинішнього ринку 300 тисяч євро. І лишень у двох – про більш ніж мільйон євро.

Цікаво, що із шести згаданих новачків у складі «Еюпспора» на даний момент залишається тільки один з них. П'ятеро – покинули клуб. Причому лише Ахмед Кутуджу, інтерес до якого наразі приписують «Шахтарю», пішов на підвищення та був проданий «Еюпспором» за більші гроші, аніж за нього було заплачено. Четверо інших, по суті, не виявилися корисними для команди Турана, через що клуб поспішив їх позбутися: когось продав хоч за скільки-небудь, когось відпустив вільним агентом, а когось і просто заслав у оренду.

Інакше кажучи, Арда Туран поки що зовсім не виглядає таким собі маестро угод на трансферному ринку. Молодий коуч тільки «набиває гулі» та набирається досвіду. Однак, якщо в «Еюпспорі» він міг робити це на відносно невисокому рівні, через що й попит з нього був не таким серйозним, то у «Шахтарі» йтиметься про абсолютно інші можливості.

Турану, якщо він хоче бути успішним та почати заробляти вісти в європейському футболі, доведеться проявити себе наставником, котрий, грубо кажучи, вміє правильно витрачати гроші свого клубу. Крім того, «Шахтар» вже чимало інвестував за Пушича, і зараз для донецького клубу дуже важливо не допускати проколів на ринку, особливо залишившись без такого важливого джерела доходів, як призові за участь у Лізі чемпіонів.

Це тільки на перший погляд футбол здається простим, коли ти маєш можливість купувати гравців максимально високого рівня вартості. Насправді ж, чим більше коштів за конкретного тренера інвестується у підсилення складу, тим більшим з нього зрештою запитають за результати команди в цілому та розвиток кожного із новачків зокрема. Не кажучи вже про необхідність знаходити кадровий баланс, уникаючи одночасного перебування у команді надзвичайно великої кількості футболістів. Про шкоду останнього чинника нещодавно заговорив навіть титулований коуч «Манчестер Сіті» Жузеп Гвардіола…

Читайте також:

Ультиматум Гвардіоли. Що ховається за резонансними словами топ-наставника

Тактична гнучкість

«Еюпспор» Арди Турана був лідером сезону-2023/24 у Першій лізі Туреччини за більшістю статистичних командних показників (наприклад, володінням м'ячем, удари по воротах, очікувані голи, дотики у штрафному майданчику суперника, кутові, ривки із просуванням, загальна кількість пасів, паси у фінальну третину поля тощо). Однак важливо підкреслювати, що на той момент у новоспеченого наставника «Шахтаря» був другий з точки зору оціночної вартості на Transfermarkt склад у дивізіоні після «Ґьозтепе». Тому не було нічого надприродного у тому, що саме команда Турана (до речі, як і «Ґьозтепе») підвищилася в класі за підсумками розіграшу того чемпіонату.

У турецькій Суперлізі «Еюпспор» виявився вже очевидним середняком за оціночною вартістю складу, що певною мірою є гарною характеристикою його якості. І команда Турана не виявилася здатною бути такою ж яскравою та лідирувати за більшістю статистичних показників. Наприклад, за володінням м'ячем вона була лишень п'ятою у дивізіоні, а найкращою виявилася тільки за ривками із просуванням. Та й те, об'єктивно кажучи, прагнення зберігати м'яч у себе у виконанні «Еюпспора» виглядало швидше як свого роду фетиш, аніж об'єктивна необхідність, оскільки підопічні Турана не вичавлювали з цього нічого корисного. Де-факто це було горезвісне «стерильне» володіння м'ячем, яке у більшості випадків не призводило до реального загострення в ігрових ситуаціях.

Інакше кажучи, у Першій лізі турецького футболу, маючи один із найкращих складів у дивізіоні, Арда Туран чудово користувався цим фактором, демонструючи практично тотальну домінацію над рештою колективів і, зрештою, домігшись поставленої турнірної мети – вийти в Суперлігу. Дещо схоже буде у турецького тренера і у «Шахтарі», але лишень у аспекті внутрішніх турнірів. В УПЛ та Кубку України «гірники» із Ардою можуть спробувати стати, кажучи умовно, таким собі «Еюпспором» зразка сезону-2023/24.

Однак в основній сітці Ліги Європи, якщо «Шахтар» із Тураном зуміє себе показати та пройде кваліфікацію, йтиметься вже зовсім про іншу ситуацію. Там «гірники» зіткнуться із необхідністю демонструвати тактичну гнучкість, не переборщуючи зі ставкою на володіння м'ячем, яка може виявитися абсолютною «пустушкою», як у дебютному для Турана сезоні Суперліги із «Еюпспором».

Взагалі останніми роками реальність показала «Шахтарю» необхідність вміння грати у двох практично протилежних один одному стилях. Якщо в Україні «гірники» мають можливість домінувати над абсолютною більшістю опонентів, то ось у єврокубках донецькій команді значно важливіше навчитися, насамперед, грамотно діяти біля власних воріт, а вже потім – акцентуватися на вилазках до чужих. Номінально Туран, як прихильник методів Дієго Сімеоне в обороні та Луїса Енріке в атаці виглядає чудовою кандидатурою для того, аби нарешті зробити «Шахтар» тактично багатогранною та цікавою командою, але… Це все тільки у теорії, а ось що вдасться зробити у турецького фахівця на практиці – будемо дивитися…