Маріно Пушич у Шахтарі. Післямова

Це із самого початку було вкрай дивне та нетипове призначення для «Шахтаря». Близько двадцяти років донецький клуб не знав, що це таке: запрошувати в команду нового наставника прямо посеред сезону, коли до вирішення ключових турнірних завдань ще багато часу. У самісінькій кінцівці, коли ситуація гранично зрозуміла – будь ласка. Тут одразу ж згадується той таки прихід Мірчі Луческу, котрому напочатку активно допомагав Віктор Прокопенко. А ось так, щоб «Шахтар» змінював наставника прямо на початку чи в середині осені… Тут ми поринемо в історію аж до 2002 року і будемо змушені згадати емоційне звільнення Невіо Скали разом із наступним приходом йому на заміну Валерія Яремченка.

24 жовтня 2023 року президент «Шахтаря» Рінат Ахметов знову наважився на емоційний вчинок – у відставку було відправлено Патріка ван Леувена, котрий протримався на посаді коуча «гірників» лишень трохи більше ста днів. Невдалі результати, а що важливіше – неприйняття методів роботи нідерландця з боку низки ключових виконавців першої команди, зрештою й призвели до плачевного для ван Леувена завершення у «Шахтарі». Через тиждень на його місце прийшов маловідомий широкому футбольному загалу України боснієць Маріно Пушич, який залишив заради такої нагоди «Феєнорд», де він останніми роками працював асистентом в Арне Слота.

І ось тут ми наштовхуємося на друге вкрай дивне та нетипове рішення з боку керівництва «Шахтаря». Справа в тому, що так з ходу, принаймні у новітній історії клубу так точно, дуже складно згадати випадок, коли першу донецьку команду було довірено очолити фахівцю, котрий звик перебувати на другорядних ролях – де-факто учорашньому асистенту. Так, у Пушича до «Шахтаря» був нетривалий досвід керівництва у «Твенте», де він був повноправним головним тренером, але той період відзначився низкою неоднозначностей, про які ми свого часу розповідали на сторінках Sport.ua в рамках спеціального матеріалу-представлення нового коуча «помаранчево-чорних». А поки що констатуємо – із легкої руки спортивного директора клубу Даріо Срни президент «гірників» Рінат Ахметов вирішив довірити розвиток свого проекту, у який він навіть під час повномасштабної війни з російськими окупантами продовжує вкладати десятки мільйонів євро, фахівцеві без суттєвого досвіду на посаді головного тренера, нехай навіть йшлося про асистента самого Арне Слота, котрий згодом довів свій клас та рівень у «Ліверпулі».

Дебют у Пушича був вкрай непростий. У Лізі чемпіонів довелося битися проти «Барселони» на виїзді. І Маріно з ходу дав зрозуміти, що готовий бути на тренерській лаві, незважаючи на те, що контракт із ним був оформлений за лічені години до початку поєдинку. «Шахтар» програв з рахунком 1:2, але жодної критики не заслужив, оскільки виглядав достатньо непогано, тим паче, що у стартовому складі «гірників» на полі було аж десятеро українців.

У самому ж клубі вболівальників продовжували запевняти, що винайняли не просто когось там, а фахівця найвищого рівня. Від генерального директора Сергія Палкіна навіть пролунала фраза, яка давала зрозуміти фанатам «помаранчево-чорних», що до їхнього клубу прийшов наставник, від роботи якого щонайменше на половину залежали тодішні успіхи «Феєнорда». Того «Феєнорда», який, нагадаємо, в 1/8 фіналу Ліги Європи-2022/23 буквально знищив «Шахтар» Ігора Йовічевіча в поєдинку у відповідь в Роттердамі із рахунком 7:1.

«Нам насамперед імпонує «Феєнорд». Тому що той футбол, у який вони грали та грають – це наш футбол, наша ДНК, це наша філософія. Ми почали аналізувати роботу «Феєнорда»: хто за цим усім стоїть, як це все відбувається. І коли ми зробили цю «домашню роботу», то зрозуміли, що є тренер, який дуже багато робить для успіхів «Феєнорда», аби вони грали у видовищний футбол. І я вважаю, що 50% тієї роботи, яку ми сьогодні бачимо у «Феєнорда», – це робота Маріно Пушича», – заявляв Палкін.

Під керівництвом Пушича «Шахтар» справді дуже швидко виправив на краще стан справ в українській Прем'єр-лізі. Команда із боснійцем на чолі повернула собі лідерство в турнірі, обігравши «Динамо», після чого дещо пригальмувала, програвши «Дніпру-1» та зігравши внічию із «Поліссям», однак у 16-му турі «гірники» повернулися на переможні рейки, після чого видали фантастичну 13-матчову переможну серію у чемпіонаті, достроково ставши його переможцем і навіть дозволивши собі поваляти дурня у фінальних турах із тими ж таки «Дніпром-1» та «Поліссям».

Здавалося б, Маріно Пушич ідеально прийшовся до двору у «Шахтарі», але… Якесь відчуття тривоги фанатів «гірників» все одно не залишало. Наприклад, були питання щодо здатності нового тренерського штабу на чолі із боснійцем закладати основи фізичної готовності всій команді, а також працювати на літніх зборах із великою кількістю гравців, з яких потрібно грамотно відсіяти тих, хто поки що реально не готовий до виступів на найвищому рівні.

Та й фактор випробування горезвісними «мідними трубами» ніхто не скасовував. Здобути чемпіонство, як кажуть професійні спортсмени, завжди простіше, аніж потім утриматися на вершині. І ось із цим якраз в Пушича й трапилися проблеми. Сезон-2024/25 команда Маріно розпочала так, що цього фахівця, за логікою попередніх рішень та кейсу Патріка ван Леувена, потрібно було відправляти у відставку десь на межі жовтня-листопада. У 11-му турі УПЛ «гірники» зіграли внічию із «Динамо», щільно засівши на четвертій позиції національного чемпіонату…

У зимову паузу «Шахтар» продовжив «смітити грошима» на трансферному ринку, підписавши для Пушича одразу трьох новачків – центрбека Дієго Арройо, вінгера Аліссона та центрфорварда Кауана Еліаса. За двох останніх донецький клуб сумарно відвалив 31 мільйон євро! Абсолютно космічні гроші за мірками нинішньої УПЛ, де трансферні витрати усіх клубів в сезоні-2024/25 дорівнювали 61 мільйону євро. Іншими словами, тільки на зимову покупку двох бразильців «Шахтар» витратив стільки ж, скільки всі інші клуби (і він сам теж, адже влітку-2024 було витрачено 5 мільйонів на Фесюна та Грама) разом узяті за весь сезон!

І що з цього вдалося вичавити людині, від роботи якої залежало 50% успіху «Феєнорда»? Зовсім небагато: «Шахтар» уперше за часів президентства Ріната Ахметова фінішував поза топ-2 національного чемпіонату, прогнозовано не вийшов у плей-офф Ліги чемпіонів, а з трофеїв задовольнявся лише Кубком України, який був узятий нехай і в драматичному, але вкрай непривабливому з точки зору гри обох команд протистоянні. Та й то – лишень у серії післяматчових пенальті…

Не дивно, що ще задовго до завершення сезону в пресі почали кружляти чутки про звільнення Пушича. Воно, щиро кажучи, напрошувалося. За логікою попередніх рішень, як ми вже згадували вище, ще восени минулого року. Але тоді Рінат Ахметов, вочевидь, вирішив не піддаватися волі емоцій та дав шанс боснійцю врятувати сезон, принагідно інвестувавши колосальні кошти у нових гравців. Втім, Пушич не впорався і 24 травня після фінального матчу УПЛ-2024/25 проти «Руху» клуб оголосив про звільнення Маріно. Цікаво, що підопічні боснійця навіть не змогли проводити свого коуча перемогою, зігравши у поєдинку із львів'янами, який вже нічого не означав для обох сторін, внічию 1:1.

Сам Пушич у останні місяці свого перебування на посту коуча «Шахтаря» не переставав дивувати, а часом навіть і відверто дратувати, незрозумілими заявами про нібито гарну якість гри, про стиль команди, про «шахтарську ДНК» тощо, чого на полі не було видно не тільки простим уболівальникам, а й людям, які в професійному футболі досягли дуже багато чого.

Ось і після свого звільнення боснієць видав резонансний спіч, який дав зрозуміти, що Маріно чи то не усвідомив, чи то не захотів усвідомити, наскільки низько при ньому просіла команда у чемпіонаті...

«На мою думку, якщо ти виграєш один трофей із двох можливих – це чудовий сезон. Можливо, всі звикли, що ми виграємо дублі, як в минулому сезоні, але це футбол, буває, що ти виграєш, а буває навпаки. Думаю, ми провели гарний сезон, ми добре грали у Лізі чемпіонів. Сезон не завжди вважається вдалим, якщо ти виграв багато титулів. Команда зростає, наші футболісти показують якісний футбол. Можна програти турнір, не виграти титулу, але не можна втрачати свій стиль. Ми маємо свій стиль – це велика різниця. В УПЛ я вважаю, що ми заслуговували на більше. Кубок України – це фантастика. Наш шлях до фіналу був найважчим із усіх можливих. Ми виграли трофей», – сказав Пушич.

Хто конкретно з його підопічних у сезоні, що завершився, продемонстрував пристойний прогрес, що правда, Пушич вважав за краще не казати. Бо таких гравців практично не було. Були лише епізодичні спалахи майстерності від Кевіна, Марлона, Судакова чи Різника, але загалом стабільно високого рівня футболу у команді боснійця в сезоні-2024/25 не продемонстрував ніхто. І одним із підтверджень цього є той факт, що оціночна вартість лідера нинішнього «Шахтаря» Георгія Судакова в сезоні, що завершився, вперше не зросла, а навпаки, впала – із 35 до 32 мільйонів євро.

Читайте також:

Чому Судаков відповідальний за невдачі Шахтаря нарівні із Пушичем та Срною

У пам'яті вболівальників Маріно Пушич залишиться таким собі «дядечком-добрячком», який практично ніколи не лютував на «бровці», не кричав на футболістів, виявляючи емоції та вимагаючи забезпечити результат за будь-яку ціну. Цей тренер, навпаки, став товаришем та люблячим «другим батьком» для більшості своїх підопічних. Він давав їм неймовірну кількість вихідних днів, захищав від публічної критики, а ще не переставав усміхатися навіть тоді, коли ситуація до цього, здавалося б, зовсім не спонукала. Утім, щось подібне ми в «Шахтарі» вже нещодавно бачили, і плюс-мінус із таким самим фіналом…

Читайте також:

Луїш Каштру знову у Шахтарі

Однак, чим Пушич точно відрізняється від Луїша Каштру, причому не в кращий бік, так це своєю вивертливістю. І це також надовго залишиться у пам'яті фанатів «гірників». Епізодів було чимало, але ми зупинимося тільки на трьох, які дуже яскраво розкривають особистість боснійського наставника.

Наприкінці листопада в авторитетному нідерландському De Telegraaf вийшло інтерв'ю Пушича, в якому той недвозначно дав зрозуміти, що вже взимку може покинути «Шахтар». Тоді боснієць звично для себе наголосив на тому, що його потенційний відхід може бути пов'язаний із напруженою ситуацією, яка нібито не стосується футболу, в якому, на думку Маріно, справи складалися добре.

«Під час зимової перерви я поспілкуюсь із клубом. Я старанно поміркую, що мені слід робити [надалі]. Ситуація багато в чому дуже напружена, але з точки зору футболу я добре проводжу час. Ми розвиваємось. Команда досягає великого прогресу. Не хочеться просто так відмовлятися від цього», – заявив Пушич.

Вже за кілька днів після цього журналісти попросили Пушича прокоментувати ці висловлювання, на що тренер відповів – мовляв, не втікає від труднощів і має намір залишатися в клубі й надалі.

«У мене є півтора роки контракту із «Шахтарем». Я маю намір залишатися тут якомога довше, тому що я відчуваю прихильність не тільки в цілому з боку клубу, а й від моїх гравців та людей, які працюють у клубі. Незважаючи на всі труднощі в країні, я не людина, яка просто так втече. Перед нами велике майбутнє. У футболі ти ніколи не знаєш, що станеться, тут все дуже непередбачуване. Але мій намір – залишатися якнайдовше у клубі», – сказав Пушич.

Тоді це було сприйняте як така собі дрібниця. Проблеми перекладу чи то висловлювання власної позиції. Однак далі було більше. 11 березня «Шахтар» на виїзді зіграв внічию проти «Карпат» (0:0), після чого Пушич вкотре вийшов на публіку із резонансною заявою. На цей раз боснієць приголомшив визнанням – мовляв, «Шахтар» більше не бореться за чемпіонство, хоча на той момент відставання «гірників» від «Динамо» складало 10 очок при матчі у запасі, очній дуелі із киянами та за дев'ять турів до фінішу.

«Треба бути чесними перед собою: ми втратили шанси на титул УПЛ, втратили шанси наздогнати «Динамо». Мета тепер – друге місце чемпіонату», – наголосив Пушич.

Логіка подій, а також аж ніяк не легкий хід по чемпіонату з боку «Динамо», давали зрозуміти, що коуч «Шахтаря» своїми словами буквально напрошувався на реакцію керівництва – негайне звільнення, тому що теоретично «гірники» більш ніж могли наздоганяти «біло-синіх», та й взагалі такого роду занепадницькі публічні прояви ніколи не притаманні тренерам команд-грандів. За це Пушича розкритикували як у пресі, так і у футбольній спільноті.

Читайте також:

Виклик для Ахметова. Пушич задовольняється малим, як і усі його підопічні

А що ж сам Пушич? Правильно – вже за пару тижнів боснієць у стилі Дональда Трампа відмовився від своїх слів. Він так і заявив: «Мої слова про те, що «Шахтар» не змагається титул? Я не пам'ятаю, що таке казав». І нехай потім Маріно спробував віджартуватися, проте другий «дзвіночок» в аспекті надмірної вивертливості тренера пролунав…

Третій епізод, який гарно розкриває особистість екс-наставника «Шахтаря», стався зовсім нещодавно – трохи більше тижня тому. Тоді Пушич несподівано для багатьох у соціальній мережі опублікував пост із подякою клубу за «прекрасні спогади» і все таке інше. Багато хто логічно сприйняв подібне як прощання, але коли журналісти попросили боснійця пояснити ці слова, то Маріно знову почав викручуватися. Пушич вчергове наголосив на тому, що його неправильно зрозуміли, і що насправді він мав на увазі перемогу у фіналі Кубка України, а загалом – в нього ще рік за контрактом, який він має намір виконувати, поки «клуб не вийшов з якоюсь заявою».

А тепер давайте будемо відвертими: Пушич як мінімум тиждень тому вже точно й чудово усвідомлював, що не залишиться у «Шахтарі». Але спершу навіщось поспішив із прощальним постом, а коли його притиснули запитанням, то поквапився прикритися абсолютно порожніми поясненнями. Банально, але єдине, що простежується у всій цій грі слів боснійця – це небажання залишати клуб самостійно. Очевидно, Пушич хотів отримати компенсацію від «Шахтаря» за те, що рішення про дострокове розірвання контракту ухвалили саме «помаранчево-чорні».

В принципі, нічого поганого в тому, що людина хоче отримати гроші, на які розраховувала, немає. Але в аспекті Пушича питання все ж таки в іншому: навіщо всі ці гучні заяви, після яких щоразу слідували відверто боягузливі відступи назад? Невже хтось змушував Маріно говорити про можливий відхід з «Шахтаря» у листопаді, чи хтось вимагав його вийти із зізнаннями, що команда більше не бореться за золото у березні? Зрештою, невже Пушич не міг спокійно дочекатися останнього туру та матчу із «Рухом», щоб потім викотити свій «загадковий пост» із подяками, який був сприйнятий багатьма за прощання? Відповіді на усі ці запитання більш ніж очевидні – не змушував, не вимагав, міг.

І нехай Пушич тішить себе ілюзіями, що «Шахтар» видав відмінний сезон-2024/25, вигравши лишень Кубок України, але залишившись без плей-офф єврокубків та вперше за майже три десятиліття фінішувавши нижче другого місця у чемпіонаті, сам же боснієць у резонансному пості в соцмережах чітко написав, що історія пам'ятає тільки переможців. Втім, Маріно, здається, справді ще довго не забуватимуть, причому як фанати «Шахтаря», так і вболівальники «Динамо». Аж надто вже «яскравою» видалася для донеччан «бронза» нинішнього чемпіонату – ось вже подія, так подія…