Екс-наставниця Свьонтек висловила стурбованість з приводу її команди

Колишня наставниця Іги Свьонтек, Йоланта Русін-Кшепота, висловила занепокоєння тим, що відбувається за лаштунками команди польської тенісистки. Зараз Свьонтек готується до Ролан Гаррос, де прагне виграти титул вчетверте поспіль. Однак вона не вважається головною фавориткою турніру, з огляду на нестабільну форму останніх місяців.

Минулого тижня Іга несподівано вилетіла у другому колі турніру в Римі, поступившись Даніель Коллінз. Жеребкування Ролан Гаррос також не було сприятливим – вже в другому раунді на неї може чекати матч з Еммою Радукану. У її частині сітки також знаходяться такі сильні тенісистки, як Єлена Рибакіна, Марта Костюк та Альона Остапенко.

Йоланта Русін-Кшепота, яка залишила команду Свьонтек шість років тому, переконана, що кадрові зміни лише зашкодили. Після того, як Іга увійшла до топ-50 і вперше дійшла до фіналу турніру WTA, у 2019 році почалася перебудова команди.

«Коли почали з’являтися перші успіхи, команду перебудували, – розповіла Русін-Кшепота порталу Sport.pl. – Прийшли нові люди, і деякі речі просто перестали працювати так, як мали б. Йдеться про професійний підхід. Через ці зміни я перестала відчувати, що на своєму місці. Я не хотіла погоджуватися з певними речами. Потреба в оновленні зрозуміла, особливо коли потрібні нові стимули. Але мова йде зовсім про інші зміни».

Вона також торкнулася теми надмірного втручання з боку окремих членів команди, наголосивши, що Іга, можливо, оточила себе не тими людьми.

«Я й досі думаю про благо Іги, – додала вона. – У мене залишилися теплі почуття до неї. Вона все ще дуже молода дівчина, і я не хотіла б, щоб мої слова негативно вплинули на неї.

Скажу так: хто б не приходив у команду – фізіотерапевт, психолог чи дієтолог – він повинен відповідати за свою зону відповідальності та підтримувати здорові, доброзичливі стосунки в колективі.

На жаль, цього не було. Було надто багато втручання в компетенції інших фахівців, наприклад, у вже відпрацьовані схеми моїх розминок. Упроваджувалися зміни, додавалися нові елементи без погодження зі мною.

Я розумію, що співпраця передбачає нові ідеї, нововведення, але все це повинно обговорюватися, узгоджуватися, а не впроваджуватися в односторонньому порядку. Мені було важко постійно вирішувати такі ситуації».