Мізер Буткевича. Як Полісся прогадало зі ставкою на Ашура та PASS

12 травня стало, мабуть, одним з найрезонансніших днів у новітній історії «Полісся». Футбольний клуб із Житомира оголосив про розірвання контракту з головним тренером першої команди Імадом Ашуром, а невдовзі повідомив про відсторонення від виконання обов'язків операційного менеджера Івана Трубочкіна та шеф-скаута Анатолія Волкова.

І якщо звільнення Ашура, хоч і здивувало багатьох через часовий відрізок, коли воно відбулося, ще хоч якось читалося, то чистка у менеджменті виявилася тотальною несподіванкою для більшості непосвячених. У обох ситуаціях «Полісся» вирішило офіційно не конкретизувати причини, що призвели до такого рішення президента клубу Геннадія Буткевича. Для Ашура в офіційному комюніке обмежилися фразою про те, що звільнення спровоковане «подіями, які відбулися сьогодні у клубі», а щодо Трубочкіна та Волкова житомиряни повідомили, що у клубі «продовжується внутрішнє розслідування».

Конкретних причин таких масштабних кадрових змін у «Поліссі» широка громадськість, вочевидь, так і не дізнається. Воно й зрозуміло: коли відбуваються різноманітні «зашквари», то краще намагатися мінімізувати витік інформації, аби не завдати надто серйозних іміджевих ударів по клубу. Тому чекати на те, що найближчим часом хтось із серйозних офіційних осіб «Полісся» публічно розповість усю підноготну звільнення Ашура та відсторонення двох топ-менеджерів абсолютно не доводиться.

Але, як це часто буває, чутками земля наповнюється. За інформацією блогера Ігоря Циганика, до такого стрімкого звільнення Ашура призвели раптові вимоги, які надійшли від головного тренера на адресу власника клубу. Нібито наставник просив прибрати певних людей з клубу, виступити із офіційним спростуванням інформації, що ширилася у ЗМІ довкола персони Імада, а також ще щось. Ця версія виглядає цікавою та цілком правдоподібною, але має очевидну прогалину – вона абсолютно не пояснює, чому разом із Ашуром неприємності в «Поліссі» спіткали також Трубочкіна й Волкова. Вони ж начебто як власнику клубу жодних умов не висували, то навіщо їх відсторонювати, і тим паче проводити внутрішнє розслідування?

Практично одразу ж у пресу надійшла й інша інформація, яка пояснює те, що відбувається в «Поліссі». Telegram-канал Динамо Київ Inside поінформував про те, що двох скаутів клубу «спіймали на гарячому» при передачі коштів. До цього за ними велося негласне спостереження та контроль з боку клубної служби безпеки. Іншими словами, йдеться про негативне соціальне явище, яке у масах прийнято називати «відкатами».

І ось тут версія виглядає вже як мінімум більш цілісною, враховуючи той факт, що Ашура, Трубочкіна та Волкова, окрім роботи у «Поліссі», об'єднує ще як мінімум один фактор, про який відомо, виходячи з інформації, що є у публічній площині. Справа в тому, що двоє останніх є випускниками платформи PASS, яка займається комерцією у сфері проведення курсів футбольної аналітики та скаутингу. Що стосується Ашура, то він раніше був викладачем на цих курсах, тому був чудово знайомий із нині відстороненими від роботи операційним менеджером та шеф-скаутом «Полісся» ще до моменту їхнього приходу на роботу у житомирський клуб.

View this post on Instagram

A post shared by PASS (@pass.ua)

Якщо зараз припустити, що версія з відкатами у «Поліссі» правдива (а на таке термінове звільнення Ашура і відсторонення двох менеджерів клубу президента Буткевича однозначно спонукала якась екстраординарна подія, оскільки власник клубу не виявляв жодного невдоволення роботою своїх співробітників, аби прибирати тих перед вирішальним відрізком сезону, коли ще можна досягти мети із виходу в єврокубки), то виходить, що ледве не уся діяльність екс-наставника «вовків» значно більше пов'язана із бізнес-інтересами конкретної структури, а ніяк не з реалізацією планів та завдань футбольного клубу із Житомира…

Тільки в поточному сезоні під Імада Ашура, якщо оперувати даними Transfermarkt, було підписано 19 нових футболістів, за 13 із яких було заплачено реальні компенсації на загальну суму майже 7 мільйонів євро. Ще шістьох скаути, аналітики, агенти та тренерський штаб, за якими залишалося останнє слово, завели як вільних агентів, а кількох футболістів достатньо сумнівного рівня (наприклад, Адміра Брістріча) – як орендованих.

За загальною сумою трансферних витрат на нових футболістів «Полісся» у цьому сезоні УПЛ опинилося на другому місці в лізі після «Шахтаря». Втім, конкурувати з «гірниками» у вітчизняному чемпіонаті стосовно інвестицій у новачків вже давно не здатний ніхто, тому фактично «Полісся» виявилося першим серед рівних, обійшовши, в тому числі, і «Динамо» з «Карпатами».

Але що отримав Геннадій Буткевич у підсумку? Провальний дебют в єврокубках, де «Полісся» вилетіло у першому ж для себе раунді кваліфікації від такого «гранда» як словенська «Олімпія» (0:2, 1:2), уся вартість складу якої оцінюється навіть не вдвічі більше (близько 13 млн євро), аніж «вовки» витратили на новачків в поточному сезоні; виліт у півфіналі Кубку України та поточне п'яте місце в таблиці УПЛ, що дозволяє лише сподіватися на осічку «Карпат», аби все ж таки здобути єврокубкову путівку на сезон-2025/26? Це дійсно вартувало того, аби витратити 7 мільйонів євро, не враховуючи витрати на зарплати, підйомні, агентські та інше? Навряд чи…

Потрібно визнавати, що Геннадій Буткевич взагалі дуже сильно помилився зі ставкою на Імада Ашура та PASS. Не будемо керуватися оціночними судженнями та не намагатимемося стрясати повітря гучними порівняннями (хоча аналогія із Тедом Лассо зі знаменитого американського спортивно-комедійного серіалу певною мірою в аспекті Ашура простежувалася із самого початку), а просто пройдемося за фактажем.

Ким був Імад Ашур до приходу у «Полісся», окрім його викладацької діяльності в комерційній структурі? Він працював у молодіжному футболі, де мав певні, але аж ніяк не видатні та аж ніяк не надзвичайні досягнення, із «Чорноморцем» та «Дніпром-1». Із дорослими командами Ашур до призначення в «Поліссі» не працював ніколи, а тому ставка Геннадія Буткевича на співпрацю з цим фахівцем, враховуючи специфіку футбольного проекту у Житомирі, його фінансову спроможність та амбітність, із самого початку виглядала як, висловлюючись термінологією преферансу, гра у мізер. В перспективі можна було б отримати дуже багато чого, але треба було зуміти й не нахапатись зайвого…

Ашуру в «Поліссі» одразу ж створили ауру дуже сучасного та інтелектуального тренера, котрий йде в ногу із часом та грамотно користується усіма досягненнями науки й техніки. Хтось навіть встиг повірити, що до Житомира прибув такий собі український аналог раннього Жозе Моуріньо або Юліана Нагельсмана, хоча були й ті, хто проводив паралелі із героєм телесеріалу про Теда Лассо, про що вже згадувалося трохи вище…

Але що отримав власник та вболівальники «Полісся» від Імада Ашура? Навіть якщо відкинути невдачу у кваліфікації Ліги конференцій та лише п'яту проміжну позицію у турнірній таблиці УПЛ, житомирським «вовкам» під керівництвом екс-викладача PASS похвалитися особливо й нічим.

Беремо суху статистику від Wyscout. Прямо зараз «Полісся» є п'ятою командою чемпіонату за середнім показником володіння м'ячем (52,9%), поступаючись лише «Карпатам» (53,4%), ЛНЗ (55,3%), «Динамо» (58,6%) і «Шахтарю» (60,9%). За ударами, завданими по воротах суперника, «вовки» йдуть уже шостими в чемпіонаті (330; попереду – «Шахтар», «Динамо», «Кривбас», «Карпати» та «Олександрія»). Начебто не все так і погано, справді? А тепер давайте проаналізуємо те, що дає це володіння житомирській команді…

За загальною кількістю виконаних передач «Полісся» посідає тільки дев'яте місце у поточному сезоні УПЛ (10515 пасів). За індексом передач (фактично мова йде про інтенсивність пасової роботи) житомиряни йдуть і зовсім лишень 13-ми, поступаючись навіть «Інгульцю», «Чорноморцю» та «Оболоні». За виконаними передачами урозріз (вони дозволяють грамотно відсікати оборону суперника) «Полісся» вже тільки 14-те (випереджаючи лише «Зорю» та «Лівий Берег»), а за так званими розумними передачами (це паси, що надають атакам команди креативного напрямку у розвитку) тепер вже екс-підопічні Ашура й зовсім останні у лізі! Причому останні беззастережно із показником у 12 пасів, в той час як у «Лівого Берега» їх 20, у «Вереса» – 23, а у «Шахтаря», який лідирує, – аж 66.

У чому «Полісся» одноосібно лідирує у поточному розіграші УПЛ, то це в інтенсивності єдиноборств. Цей показник у житомирян дорівнює 6 (це свідчить про те, що таку кількість дуелей, підкатів та перехоплень на хвилину володіння м'яча суперником виконують гравці житомирської команди). Але ж, вибачте, у Житомирі начебто збиралися будувати команду, котра демонструє сучасний футбол, а не проповідує набридлі принципи багатьох вітчизняних колективів часів ще минулого століття із категорії «битися – боротися».

Від «Полісся» Імада Ашура хотіли бачити креативний, яскравий, динамічний, розумний та результативний футбол. Такий, який допомагав би залучати вболівальників. І такий, який би змушував власника клубу самого виявляти бажання та готовність інвестувати все більші й більші кошти для досягнення усе кращих та кращих результатів. А за фактом сталося те, що прагненням власника створити конкурентний проект на вітчизняному ринку футболу хтось просто скористався у особистих інтересах, привізши у команду за гроші відверто неліквідних гравців… Вибачте, але як інакше характеризувати придбання таких виконавців як Дімітар Трайков, Томер Йосефі, Офек Бітон, Анді Хадрой, Гіоргі Майсурадзе, які не були аж надто затребуваними у складі навіть в Ашура, і, швидше за все, одразу ж підуть «на списання» при новому коучі? Тільки на них сумарно пішло близько 2 мільйонів євро – сума, яку «Полісся» отримало від продажу в MLS лівого фулбека Артема Смолякова. Тільки ось за ККД один Смоляков був для «вовків» у рази важливіший та ефективніший, аніж п'ятеро перерахованих вище, до яких, за бажання, можна ще додавати і додавати прізвища…

Складалося враження, що в той час, поки Геннадій Буткевич був готовий виділяти кошти на підсилення складу, деякі найняті ним співробітники просто розглядали це як можливість здійснити той чи інший трансфер. І зовсім не з метою якось покращити колектив. А просто тому, що є така можливість, адже гроші дають.

Як підсумок «Полісся» з Імадом Ашуром так і не набуло ані свого обличчя, ані свого чіткого ігрового стилю. Для багатьох ця команда запам'ятається такою ж безликою та безглуздою, як і «Шахтар» часів другого сезону Маріно Пушича. Порівняння, звичайно, до певної міри натягнуте, однак в аспекті очікувань від обох проектів і результатів за підсумком – воно цілком має право на життя.

Що далі? Подивимося. Мізер Буткевича не зіграв, і закінчився лише прикрим записом «у гору». Більше того, розставання з Ашуром вийшло настільки скандальним, що тепер до вибору нового наставника своєї команди власник «вовків», вочевидь, підходитиме із значно більшою обережністю. Але головна проблема власника «Полісся» поки що залишається незмінною. Геннадій Буткевич усе ще не до кінця поринув та розібрався у деталях функціонування великих футбольних проектів. З цієї причини він все ще змушений покладатися на думку своїх радників, помічників, асистентів та інших бажаючих «долучитися». Інша річ, що серед них, як ми вже бачимо, далеко не всі – це професіонали, які ставлять на чільне місце такі поняття як реноме, честь і совість. Було б інакше – точно б обійшлося без внутрішніх розслідувань, погодьтеся…