Фінал ЛЧ і звитяга на Euro крізь смерть батька, алкоголізм, депресію і рак

У 37 років захисник «Інтера» забив свій дебютний м’яч у найсильнішому клубному турнірі Європи. Саме цей гол перевів півфінал із «Барселоною» в овертайм, де «нерадзуррі» здолали підопічних Хансі Фліка. Це буде другий фінал ЛЧ для Ачербі за останні три роки, але, щоб їх дістатися, довелося пройти крізь темряву.

Дістатися дна та позабути, як грати у футбол

Є такі гравці, як Ламін Ямаль, котрі в 17 років уже виграють Euro, дістаються півфіналу єврокубка та перебувають в одному кроці від чемпіонства в національній першості. А є Франческо Ачербі, який до 22 років був «ноунеймом». Лише на 5-й рік професійної кар’єри центрбек дістався Серії В, підписавши контракт із «Реджиною». Все йшло непогано, адже далі стався дебют у Серії А за «К’єво» й трансфер до «Мілана». Однак саме тоді у футболіста помер батько. Ментально італієць не зумів пережити втрату.

«Це сталося, коли я грав за «Мілан». Спочатку – депресія, опісля – алкоголізм, і от я сягнув дна. Я почав пити, й, повірте мені, я пив усе, що завгодно. А футбол… Я ніби забув, як грати чи навіщо граю», – згадував Франческо в інтерв’ю La Repubblica.

Вочевидь, перформанси захисника нікого не вражали, й він за рік змінив три клуби: «Мілан», «Дженоа», «К’єво». Того часу Ачербі відіграв лише 13 матчів.

«Рятівний» рак

На цьому кар’єра центрбека в Серії А могла бути завершена. Проте шанс перезапустити її надав «Сассуоло», який щойно вийшов до елітного італійського дивізіону. Франческо спробував почати нову сторінку власної біографії і почав ретельно готуватися до нового сезону. Однак прийшла нова шокувальна новина, яка знову перевернула весь світ футболіста. Під час міжсезонного медичного обстеження в спортсмена виявили пухлину яєчок.

«Це може здатися жахливим парадоксом, але рак врятував мене. В мене з'явилося щось нове, з чим потрібно було боротися, межу, яку слід було подолати. Я начебто почав життя наново та побачив світ зовсім забутим. Я припинив боятися».
Лікарі кажуть, що рак перемагає той, хто справді хоче жити. Чиє бажання перемогти та жага до життя сильніше від хвороби. Хто здатен подивитись в очі смерті та сказати їй, що вона програє цю дуель. Ачербі зробив саме це. Він впорався з недугою, та виграв лише битву, а не війну.

За крок до потойбічного світу

Незабаром після вилучення пухлини захисник відновив тренування із «Сассуоло» та навіть взяв участь у 13-ти матчах сезону-2013/2014. Усе йшло добре. Франческо набрав кондиції, стабільно виходив на поле та потрапив на олівець тренерському штабу збірної Італії. Виклик до національної команди мав стати справжнім подарунком наприкінці важкого року. Й свій «подарунок» у грудні футболіст отримав. Не в різдвяній шкарпетці, а в конверті. Спочатку Ачербі дізнався про рецидив раку, а згодом склав позитивний тест на допінг. Гравець заперечував використання будь-яких заборонених препаратів і стверджував, що це було пов'язано з нерегулярним рівнем гормонів, спричиненим поверненням хвороби.

Недуга не просто охопила організм Франческо, а й стала агресивнішою. Футболісту знадобилося спеціальне лікування.

«Хіміотерапія була, як крок до паралельного світу, вхід до якого ближче, ніж ви могли б подумати, тому ви ніколи більше його не залишите. Я думаю, що ця хвороба поліпшила мене як особистість, позбавивши докорів сумління та жалю. Я став спостерігачем свого оточення. Я виключив зайве, негативне, але також й ілюзії. Я припинив мріяти про більше та почав фокусуватися на простих цілях».

Курс лікування тривав понад два місяці. Попри нудоту, діарею та підвищену стомлюваність, Ачербі продовжував тренуватись із «Сассуоло». Й хоча того самого сезону він більше не з’явився на поле, за другу поспіль перемогу над раком гравець дістав прізвисько Leone (Лев). Футболіст сприйняв це буквально, й тепер тату з левами прикрашають його тіло, а на грудях надпис: «Король Лев». Франческо так захопився бодіартом, що навіть наніс собі на тіло всіх персонажів мультфільму «Мадагаскар». А на спині – крила, адже він той, хто впав на самісіньке дно та зумів з нього злетіти догори.

А ще дуже допомогла віра. «Я молюся двічі на день. Вранці та ввечері. Проте святим не став. Я все ще завдаю неприємностей. Однак порівняно з тим, що було раніше, тепер знаю хто я. Я відрізняю добро від зла. Я знаю, кому можна довіряти. І я відштовхував людей, яких вважаю негативними», – розповідав футболіст в інтерв’ю Corriere.

«Золото» Euro й два фінали ЛЧ

Далі – все, як у голлівудському кіно: після серії важких викликів і серйозних перепонів герой стрічки починає шлях до Олімпу. Те саме сталося з Ачербі. Повноцінний перехід до «Сассуоло», дебют за збірну Італії, трансфер до «Лаціо», з яким захисник виграв Кубок країни, потрапляння до заявки національної команди на Euro-2020, хоча на той момент центрбек зіграв усього 3 матчі за «Скуадру Адзурру». На головному європейському турнірі 4-річчя Ачербі не лише разом зі збірною тріумфував, а й забив переможний м’яч Австрії у 1/8 фіналу.

В 34 роки Франческо покликав «Інтер». Із «нерадзуррі» гравець дійшов до фіналу Ліги чемпіонів-2023, де італійці поступилися «Манчестер Сіті» (0:1), а через рік взяв «скудетто». Саме гол Ачербі головою в міланському дербі приніс «Інтеру» чемпіонство за 5 турів до кінця сезону. Проте та весна була затьмарена двома дуже неприємними випадками. У березні гравця звинуватили в расизмі щодо захисника «Наполі» Жуана Жезуса. Через це «Лева» виключили зі збірної. І хоча нічого кримінального в діях Франческо не знайшли, йому довелося виправдовуватись.

«Я ніколи не був расистом, нічого не маю проти Жуана Жезуса, мені його теж шкода. Проте не можна називати когось расистом через неправильно зрозуміле слово в запалі гри. Й не можна продовжувати це робити навіть після того, як мене виправдали. Після того, як мене виправдали, мої близькі відреагували так, ніби мене випустили після 10 років в'язниці».

Ачербі повернули до складу національної команди, й він був включений до розширеної заявки на Euro-2024, однак через травму паху до Німеччини не полетів.

Для когось 37 років – це спортивна пенсія, але для «Лева» з «Інтера» життя лише починається. На початку 2025 року Франческо одружився зі своєю супутницею Клаудією, а в травні забив свій перший м’яч у Лізі чемпіонів і вдруге за останні три роки зіграє у фіналі головного клубного турніру Європи.

Справжнім хепі-ендом для італійського футболіста була б майбутня перемога над ПСЖ. Однак, навіть якщо вона не станеться, Ачербі головну битву вже виграв. Від здолав найстрашніші виклики у власному житті й зумів піднятися з безодні проблем до самої гори.

Ігор ЯВКІН