Покоління-2002 разом із Мартою Костюк перемагає на грунтових кортах Риму

Матч третього кола між Мартою Костюк і Лейлою Фернандес на престижному турнірі в столиці Італії став справжньою окрасою дня, об'єднавши на корті двох талановитих тенісисток туру WTA. Глядачі на корті Pietrangeli з захопленням спостерігали за креативними розіграшами, перш ніж Костюк здобула впевнену перемогу з рахунком 6:4, 6:2.

До неділі вони востаннє зустрічалися дев’ять років тому на турнірі Les Petits As – головному змаганні планети серед гравців до 14 років. Тоді українка виграла 5:7, 6:4, 6:2, і саме в тій грі вона віддала єдиний сет на шляху до титулу. Той матч залишив яскравий слід у пам’яті Марти.

«Я пам’ятаю, як важко мені тоді було, – сказала Костюк. – Я була однією з фавориток турніру, а так рано отримати такий складний матч – це було справжнє випробування. Вона багато виходила до сітки, я це пам’ятаю. Ти можеш побачити в юному гравцеві потенціал, що він може пробитися в профі, але на 100% це ніколи не передбачиш. Але тоді було багато дівчат мого віку, які проявили себе. Це був сильний рік».

І справді, покоління 2002 року масово проявило себе в неділю на турнірі WTA 1000 у Римі. На новій арені SuperTennis Емма Радукану вийшла в 1/8 фіналу, обігравши Вероніку Кудерметову – 5:7, 6:0, 6:1.

У вечірній сесії ще дві тенісистки, народжені у 2002 році, здобули перемоги: фіналістка Дохи Клара Таусон виграла в трьох сетах у 10-ї сіяної Емми Наварро, а восьма сіяна Чжен Ціньвень переграла Магдалену Френх у двох партіях.

Радукану не здивована, що стільки її ровесниць досягли успіху – навпаки, вона вважає себе «білою вороною».

«Коли ми були молодшими, всі були хорошими юніорами, – сказала вона після перемоги над Кудерметовою. – Напевно, я була не такою сильною, бо багато вчилася і менше грала. Але було зрозуміло, що вони досягнуть успіху. Побачити їх тут, через стільки років – це особливе відчуття, бо ми знайомі так давно».

Але зв’язок між тенісистками одного покоління – це не просто зустріч випускників. За словами Костюк, сильні суперниці серед ровесниць допомогли їй зростати як спортсменці і сформували її характер.

«Конкуренція змушує тебе рости, – пояснює Марта. – Не тоді, коли ти легко перемагаєш усіх підряд».

Гравці одного віку часто використовують одне одного як орієнтир, але це може стати і пасткою. У 2022 році, коли Чжен Ціньвень вперше потрапила до Топ-100, вона зізнавалася: «Я бачила, що мої ровесниці попереду – не за рівнем гри, а за рейтингом і результатами». Тоді Радукану, Фернандес, Костюк і Таусон були вище в рейтингу.

Через три роки Чжен увійшла до топ-10, але запевняє, що більше не стежить за прогресом інших.

«Коли я надто звертаю увагу на інших, я втрачаю фокус на собі, – зізналася вона після перемоги над Данилович. – Це не приносить результатів. Зараз я намагаюся залишатися в спокійній, простій зоні».

Костюк також навчилася цінувати власний шлях, хоча він був непростим. Будучи юною сенсацією, вона виграла Australian Open серед юніорів у 14 років, а в наступному сезоні дійшла до третього кола дорослого турніру. Але на потрапляння до Топ-20 WTA пішло ще шість років.

«Я зазвичай була краща за всіх, – згадує Марта. – Я була однією з перших, хто пробився. А потім у мене почався спад, і інші дівчата почали досягати успіху. Іноді було важко на це дивитися. Я думала: «Я повинна бути там, мій рівень достатньо хороший». Але, вочевидь, не був, якщо мене там не було».