Шахтар втрачає і трофеї, і стиль. Порівняння з Динамо це доводить

Нинішній сезон надзвичайно близький до того, аби виявитися абсолютно провальним для «Шахтаря». Команда Маріно Пушича практично втратила шанси на чемпіонство, але також і надзвичайно близька до того, щоб уперше за три десятиліття фінішувати ще й поза топ-2 у турнірній таблиці чемпіонату України.

Сьогоднішній матч між «Шахтарем» та «Динамо» стане не просто черговою серією українського «Класичного», а й може підтвердити, що цей сезон «гірники» вже не врятують навіть потенційною перемогою у Кубку, оскільки поразка від «біло-синіх» сьогодні не тільки зробить «Динамо» недосяжним у таблиці для донеччан, а й збільшить їх відставання від «Олександрії», яка йде другою, аж до семи пунктів.

Втім, наставник «Шахтаря» Маріно Пушич замість того, щоб визнати відверту кризу у команді та власні помилки, продовжує «годувати» футбольну громадськість і, насамперед, фанатів та керівництво «гірників» якимись відверто необ'єктивними твердженнями. Нещодавно боснієць заявив буквально наступне: «Для мене дуже важливий стиль гри. Якщо ти втрачаєш стиль – ти втрачаєш усе. В нас багато молодих гравців, яким потрібен час. Можна втратити трофей, але не можна втратити свій стиль».

Тим самим Пушич «підстелив соломку» не тільки на випадок вже практично очевидної втрати чемпіонського титулу, але й вигадав пояснення, якщо команда потім програє ще й Кубок. Якщо ґрунтуватися на думці Пушича і перефразувати культову рекламу з «дев'яностих», то вийде таке собі гасло донецької команди під керівництвом боснійця: «Трофеї – ніщо, стиль гри – усе».

Але за фактом із цим самим стилем гри у команди Пушича все ще далеко не так добре, як намагається це показати Маріно. Комусь для того, аби помітити негативні тенденції, досить просто регулярно дивитися матчі «Шахтаря», але автор, щоб не бути голослівним, пропонує читачам звернутися до статистики, причому підняти солідний її пласт – від часів, коли «гірників» очолював Паулу Фонсека (і коли команда тотально домінувала на просторах українського футболу) і до нинішнього періоду...

Порівняльний аналіз почнемо, мабуть, із найпростішого та водночас достатньо важливого для «Шахтаря» за мірками УПЛ – середньоматчових показників контролю м'яча. «Гірники» традиційно люблять та вміють працювати із м'ячем, а тому зовсім недивно, що вони ось уже багато років є лідером чемпіонату за цим статистичним показником.

Інша річ, що в останні два роки середньоматчовий показник володіння м'ячем у «Шахтаря», нехай все ще й залишається кращим у лізі, проте є найнижчим із сезону-2016/17. І відрив між «гірниками» та «Динамо», яке йде другим, поступово скорочується. Чи потрібно говорити, що обидва останні сезони (період ван Леувена в цілому видався настільки незначним, що в плані статистики згадувати про якийсь вплив нідерландця на глобальні показники команди навряд чи має сенс) «Шахтарем» керує Маріно Пушич, який наразі й розповідає про важливість стилю гри?..

Далі, якщо ми ведемо мову про, як його називає президент «Шахтаря» Рінат Ахметов, «смачний» футбол, не можна не виділяти статистику ударів по воротах. Адже без них жоден футбол апріорі не може бути не тільки «смачним», а й просто видовищним. Вболівальники здебільшого приходять на стадіони задля того, щоб побачити якомога більше голів, а їх не може бути без ударів…

За ударами прямо зараз «Шахтар» йде першим у лізі, але відрив «гірників» від «Динамо» достатньо невеликий і теоретично може бути легко надолужений за два-три тури. І якщо в минулому сезоні команда Пушича фактично повернулася до «еталонних» показників часів Паулу Фонсеки, то зараз перебуває десь на рівні другого, невдалого, сезону в УПЛ Луїша Каштру (не будемо забувати, що першість-2021/22 так і не була дограна через війну, тому тут і далі статистика цього сезону наводиться просто для «повноти картини», але її навряд чи варто брати до уваги при порівняннях).

Читайте також:

Луїш Каштру знову у Шахтарі

Якщо за ударами становище для «Шахтаря» та Маріно Пушича ще хоч якось виглядає пристойним, то ось по іншому не менш важливому в аспекті видовищності футболу показнику – дотикам до м'яча у чужому штрафному – справи «гірників» йдуть так собі…

За останні вісім сезонів «Шахтар» лише одного разу не був лідером чемпіонату у цьому компоненті. Сталося це в УПЛ-2022/23, і цей «промах» виглядає більш ніж зрозумілим, враховуючи екстрену перебудову та переформатування складу, що сталися в донецькому клубі через початок повномасштабної фази російсько-української війни. Тоді попереду «гірників» виявилися не лише «динамівці», а й «Дніпро-1», який, власне, і очолював цей рейтинг. Але згодом «Шахтар» повернувся до стратегії підписання сильних та талановитих легіонерів, після чого, за ідеєю, все мало б повернутися на свої місця. І минулого сезону так і сталося, а ось зараз… Зараз «Шахтар» щодо дотиків у чужому штрафному перебуває лишень на другому рядку, причому із серйозним відставанням від «Динамо», яке вже навряд чи буде відігране. Ще один болючий удар по тезі Пушича про стиль та трофеї…

На перший погляд ситуацію може виправити статистика обведень та дій один-в-один, де «Шахтар» цього сезону нарешті повернувся на перший рядок після двох років відсутності там… Але знову ж таки, треба розуміти, за рахунок чого це має відбуватися. А тут ключове – це купівля креативних футболістів атаки із Бразилії за дуже великі гроші. Тому апріорі такі виконавці зобов'язані забезпечувати «гірникам» лідерство, причому значне, хоча при більш глибокому аналізі виявляється, що до топ-4 гравців «Шахтаря» за кількістю обведень у поточному сезоні входить лише один бразилець – Кевін, який і лідирує (157 дій), а ось за ним ідуть українці Судаков (110), Зубков (62) та Бондаренко (54). Знову Пушичу похвалитися особливо й нема чим…

Далі погляньмо на такий показник, який вираховують статистики, як індекс передач. Він показує кількість пасів, яку робить команда на одну хвилину володіння м'ячем. Це один із статистичних маркерів інтенсивності футболу, за яким у останні дев'ять років, окрім атипового сезону-2022/23, де «Шахтар» просто повинен був вигравати за принципом «за будь-яку ціну» і вже точно не надто замислювався щодо повернення до звичного ведення гри, донецькій команді не було рівних. Аж до нинішнього сезону, наприкінці якого Пушич, ніби знущаючись, заговорив про неприпустимість втрати стилю…

Як ми бачимо, прямо зараз у «Шахтаря» найгірший за останні дев'ять сезонів індекс передач в УПЛ, та й взагалі – «гірники» скотилися на другий рядок, пропустивши уперед «Динамо».

Далі давайте трохи поговоримо про специфічні передачі. А саме – про розрізні та глибокі…

За розрізними передачами «Шахтар» протягом довгих років був одноосібним лідером УПЛ, вперше втративши цей статус у тому ж атиповому сезоні-2022/23. Тоді команда Ігора Йовічевіча, нагадаємо, взяла чемпіонство, але хорватського тренера це не вберегло від звільнення. Цікаво, що за розрізними передачами в тому сезоні «гірників» обійшла «Зоря», коуч якої – Патрік ван Леувен – згодом і був покликаний замінити Йовічевіча…

Але Йовічевіча і ван Леувена вже давно немає у команді, однак «Шахтар» за півтора роки роботи Пушича так і не може повернутися у лідери УПЛ за розрізними передачами (для кращого розуміння йдеться про паси, які миттєво відрізають усю лінію оборони противника, дозволяючи футболістові атакувальної команди отримати шанс для виходу сам на сам із голкіпером). А колись саме це і була одна з візитівок стилю гри «Шахтаря»…

Так само нею були й глибокі передачі (паси, що виконуються у радіусі 20 метрів від лінії воріт суперника, тобто в основному – безпосередньо всередині штрафної площі), де «Шахтар» протягом довгих років був безумовним лідером УПЛ, аж до сезону-2022/23, коли відбулося вимушене переформатування складу.

Однак Йовічевіча звільнили, потім у відставку був відправлений і ван Леувен, але Пушич не повернувся до звичного для «гірників» ведення футболу ані за підсумками минулого, чемпіонського, сезону, ані зараз, коли справи складаються невдало. Хоча знову ж таки, якщо слухати боснійця – трофеї справа десята, важливий стиль… Але куди він зник Маріно вважає за краще не розповідати, переконуючи усіх, що «Шахтар» намагається не відходити від своїх принципів ведення гри і залишатися на них…

Зрештою, погляньмо ще й на загальну статистику передач…

Тут «Шахтарю» ось уже дев'ять років немає рівних, причому жодні негаразди не заважають «гірникам» продовжувати лідирувати. Втім, якщо «копнути глибше» й оцінити статистику детальніше, то стає очевидним – цього сезону «помаранчево-чорні» аж надто близько підпустили до себе найближчого переслідувача, яким є «Динамо». Якщо раніше перевага «Шахтаря» за підсумками сезону могла досягати кількох тисяч (!) пасів, то зараз підопічні Пушича випереджають «Динамо» лише на 200 із невеликих передач. Такого теж не було вже дуже давно, і це явно не грає у «плюс» тренерському штабу на чолі з боснійцем.

Відверто кажучи, можна було б продовжувати, продовжувати і продовжувати… Але й на цьому ілюстративному статистичному тлі стає цілком зрозуміло, що Маріно Пушич вкотре лукавить у своїх промовах, наголошуючи на тому, що навіть втрата трофеїв не повинна бути проблемою для «Шахтаря», який начебто продовжує тримати марку і демонструвати колишній стиль.

Будь-який сторонній та об'єктивний спостерігач скаже, що нинішній «Шахтар» не здатний демонструвати якісний футбол на довгій дистанції, обмежуючись лише фрагментарними «спалахами»… І ключове, що в таких ситуаціях повинен робити грамотний головний тренер – це вчасно усвідомлювати те, що відбувається, і не боятися це виправляти, навіть найжорсткішими методами. Але Пушич, мабуть, хоче залишатися другом для лідерів команди та більшості її гравців, що робить його абсолютно непридатним для роботи на такому рівні та із колективом, перед яким ставляться максимальні завдання. А замість того, щоб намагатися вчасно щось змінити на краще, Маріно де-факто із самого початку сезону читає вболівальникам та керівництву мантри про те, як усе добре, а то й взагалі чудово…

Читайте також:

Криза у Шахтарі: Матвієнко на колінах, Пушич читає мантри про якість гри

Але навіть побіжний аналіз, проведений аж ніяк не дипломованим в цій галузі фахівцем, швидше свідчить про зворотне…