Червоно-біла частина Мадриду. Атлетіко виповнилося 122 роки

26 квітня свій день народження відмічає один з найуспішніших іспанських клубів – «Атлетіко» Мадрид.

Мадридська команда була заснована у 1903 році трьома баскськими студентами, які навчалися у Мадриді. Через чотири роки клуб був зареєстрований в Іспанській федерації та почав виступати в офіційних турнірах.

«Матрацники» на початку свого шляху навіть не мали свого власного стадіону. Тимчасовим домом для них став «О'Доннелл». Ситуація кардинально змінилася у 1923 році, коли мадридський клуб перебрався на новий стадіон «Метрополітано де Мадрид», який міг вмістити до 36 000 осіб.

Ставши стабільною командою в Іспанії, «Атлетіко» у 1928 році був запрошений до першого розіграшу Ла Ліги, в якому зайняв 6 місце.

Внаслідок Громадянської війни сильно постраждала домашня арена «червоно-білих», через що клуб взяв річну паузу для її відновлення. Команда також втратила вісьмох гравців, які загинули під час інциденту.

На диво для всіх, у перших двох сезонах після відновлення чемпіонату «Атлетіко» фінішував на першому місці, а одним з героїв став тренер команди та в минулому найкращого голкіпера світу – Рікардо Замора.

Протягом воєнного періоду мадридський клуб неодноразово змінював назву, але згодом повернувся до звичної – «Атлетіко де Мадрид».

Під керівництвом Еленіо Еррери «матрацники» двічі поспіль здобули чемпіонство (1950 та 1951 роки), але після відходу аргентинського тренера клуб деякий час втратив у рівні.

З приходом у клуб нового президента Вісенте Кальдерона у 1964 році в мадридської команди почалися золоті роки: відкриття нового стадіону, чотири чемпіонства та здобуття статусу третьої найкращої команди Іспанії.

Після Кальдерона наступила ера президента Хесуса Хуля, який значно посилив склад «матрацників». Під керівництвом нового президента команда показувала гарний футбол, але виграла лише два королівські кубки (1991 та 1992).

У сезоні 1999/00 «Атлетіко» вперше за 65 років був понижений у другий дивізіон, але вже влітку 2002 року повернувся в Ла Лігу.

Протягом того десятиліття команда мала у своєму складі висококласних гравців (Фернандо Торреса, Серхіо Агуеро, Дієго Форлана, Сімана Саброзу), але навіть попри це не змогла здобути велику кількість трофеїв.

13 травня 2010 «Атлетіко» здобув перший в історії кубок Ліги Європи, а пізніше того ж року – перший Суперкубок УЄФА. Через два роки «матрацники» повторили цей успіх, здобувши ці два трофеї за рік з новим тренером Дієго Сімеоне.

У Лізі чемпіонів «Атлетіко» двічі був близький до перемоги, але в обох випадках (2013/14, 2015/16) програв титул іншому мадридському клубу – «Реалу».

У 2018 році «червоно-білі» у своєму стилі знову здобули трофеї Ліги Європи та Суперкубку УЄФА, а вже у сезоні 2020/21 видали неймовірну кампанію в Ла Лізі та здобули чемпіонство.

У нинішньому сезоні «Атлетіко» з великою кількістю новачків помітно додав у рівні, але навіть попри все мадридський клуб, скоріш за все, закінчить сезон без трофеїв.

Основні трофеї Атлетіко за часи існування

• Чемпіонат Іспанії (11)
• Кубок Іспанії (10)
• Суперкубок Іспанії (2)
• Ліга Європи (3)
• Суперкубок УЄФА (3)
• Кубок володарів Кубків (1)
• Міжконтинентальний кубок (1)

Читайте також:

Від таланту до досвіду. Олександру Заварову виповнилося 64 роки