Степаненко впорався з усіма викликами у Шахтарі, окрім одного
35-річний опорник залишався «останнім з могікан» для донецького клубу, але тепер йде і він…

29 січня у турецькій пресі несподівано для багатьох з'явилося повідомлення про те, що четверта команда тамтешньої Суперліги «Еюпспор» досягла суттєвого прогресу в переговорах щодо підписання 35-річного опорного півзахисника Тараса Степаненка. Дуже швидко ця новина почала обростати додатковими фактами, й до вечора, коли «гірники» грали фінальний для себе в цьому сезоні матч Ліги чемпіонів проти дортмундської «Боруссії», вже ні для кого не було секретом, що ця гра стане останньою для Тараса у помаранчево-чорній футболці.
Степаненко провів у «Шахтарі» 14,5 років. Він перебрався до табору «гірників» із запорізького «Металурга» ще влітку 2010-го, пережив багаторазову зміну тренерів у команді, виграв десять чемпіонських титулів в УПЛ, а також був «останнім з могікан» у «Шахтарі» серед чинних футболістів, які мали досвід виступів на «Донбас Арені» як домашньому стадіоні донецької команди. Ще влітку 2022-го з цього приводу ми випускали окремий матеріал про чотирьох гравців із таким досвідом, наразі ж у «Шахтарі», після відходу Степаненка, не залишилося нікого, хто б пов'язував команду з рідною ареною, що залишилася на окупованій території. Формально, щоправда, на контракті у донецькому клубі все ще залишається Андрій Тотовицький, але всі чудово розуміють, що жодних перспектив у сучасному «Шахтарі» в цього гравця немає і справа просто у необхідності дотримуватися юридичних моментів.
У «Шахтарі» Тарас Степаненко пережив багато професійних викликів. Усе починалося із того, що він приходив в команду, яка ще не забула свій тріумфальний досвід у Кубку УЄФА-2009, та й формально молодого хавбека брали із запорізького «Металурга» не просто так, а із завданням стати заміною для заслужених та шанованих фанатами донецької команди легіонерів Ігора Дуляя та Маріуша Левандовськи. Серб і поляк влітку 2010-го якраз залишили табір «гірників», вирушивши догравати у «Севастополь»…
Проте навіть на тлі відходу Дуляя та Левандовськи приходив Степаненко до команди, де конкуренція на позиції у центрі поля була дуже значною. Головними суперниками для молодого українця одразу ж стали Фернандіньо та Томаш Хюбшман, окрім яких на підхваті в тодішнього наставника «гірників» Мірчі Луческу були Олексій Гай та Віталій Віценець, а наприкінці літа 2010-го до команди перебрався ще й вірменин Генріх Мхітарян, котрий частіше діяв ближче до атаки, але вмів за необхідності зіграти й глибше у центрі поля.
Степаненко чудово усвідомлював, що виграти конкуренцію у «Шахтарі» йому буде вкрай непросто. І про це хавбек не соромився говорити публічно: «Як будь-який футболіст скажу, що грати хотілося б якнайбільше. Однак, звичайно, не все так просто, як здається. Все ж таки у «Шахтарі» серйозна конкуренція – адже це команда європейського рівня. До того ж, як і багато тренерів, Мірча Луческу не поспішає ставити в основу нового гравця, тим паче, якщо він молодий. До футболіста треба придивитися, підлаштувати його під загальний командний малюнок».
Хто знає, скільки матчів провів би Степаненко у своєму дебютному сезоні за «Шахтар», якби не одна резонансна для команди подія – на початку вересня тяжку травму отримав Фернандіньо. У матчі чемпіонату проти «Оболоні» бразильцеві зламали ногу, через що той до весни опинився на лікарняному ліжку. Багато лікарів та експертів вже тоді запевняли, що футбол серйозного рівня для Фернандіньо на цьому закінчений, проте історія показала, наскільки ці люди помилялися, насамперед, у ментальних якостях бразильця.
Хоч як би там було, а травма Фернандіньо вплинула на плани Луческу, і Степаненко отримав можливість зіграти аж 15 матчів (1247 хвилин) в УПЛ у першому ж своєму сезоні за «Шахтар». Очевидно, Мірча навряд чи збирався так часто використовувати молодого опорника у його прем'єрному сезоні в команді, але зі своїм першим викликом у таборі «гірників» Тарас впорався гідно.

У другому сезоні в «Шахтарі» Степаненко зіграв лишень 9 матчів у чемпіонаті, що було пов'язано із деякими проблемами зі здоров'ям, але надалі Тарас на довгі роки закріпився в статусі беззаперечного футболіста стартового складу, а його місце там після відходу Фернандіньо й зовсім більше ніколи не ставилося під сумнів. Щоправда, остання теза, як це заведено казати у подібних випадках, більш справедлива виключно «на папері», та дивлячись на статистику виступів Степаненка за «Шахтар». Насправді ж, ситуація була аж ніяк не такою простою для хавбека…
Ще в Мірчі Луческу до Степаненка були певні претензії в ігровому плані. Румунський наставник кілька сезонів намагався зробити так, щоб Тарас опанував ті елементи, які хотів бачити у його грі тренерський штаб. Сам хавбек в одному з давнішніх інтерв'ю розповідав, що Луческу вимагав від нього буквально брати приклад із Томаша Хюбшмана, який пересувався полем із значно більшим рівнем ефективності, аніж українець.
«На даний момент, можливо, не зовсім розумію те, що від мене вимагає Луческу. Наставник замінив мене не через втому, а, можливо, побачив, що я не виконую те, чого він хоче. Після самої заміни Луческу підійшов до мене, радячи звернути увагу на пересування по полю Хюбшмана. Зі свого боку хочу сказати, що намагатимуся. Думаю, шанс показати себе ще в мене буде. Звісно, хотілося скористатися першим шансом. На жаль, не вийшло. Нічого, працюватимемо далі», – говорив Степаненко на зорі своєї «гірняцької» кар'єри.
Коли Луческу пішов, місце Степаненка у стартовому складі «Шахтаря», здавалося б, не викликало сумнівів, але в нового наставника «гірників» Паулу Фонсеки з цього приводу була власна думка. Португалець взагалі заходив на пост коуча «помаранчево-чорних» з новим баченням та дуже амбітними ідеями, багато з яких незабаром (після провалу у кваліфікації Ліги чемпіонів від «Янг Бойз») довелося банально забути як страшний сон.
Але в чому Фонсека був твердий як скеля, то це у бажанні бачити зовсім іншу гру з боку свого ключового опорника. Якщо в Луческу Степаненку в більшій мірі відводилася функція типового гравця-руйнівника, завданням якого було відібрати м'яч у першій фазі пресингу, після чого віддати його на ближнього для подальшої побудови та розвитку атаки, то Фонсека почав вимагати від Тараса безпосередньої та відповідальної участі у білд-апі.
Відносини із Фонсекою в Степаненка із самого початку складалися дуже непросто. Наприклад, наприкінці серпня 2016-го після матчу-відповіді кваліфікаційного раунду Ліги Європи проти турецького «Істанбул Башакшехіра», який завершився загалом впевненою та безпроблемною перемогою «гірників» із рахунком 2:0, між футболістом та наставником прямо на полі виникла емоційна суперечка. Після фінального свистка до об'єктиву камер потрапив епізод, коли Фонсека та Степаненко кричать один на одного й активно жестикулюють, а потім португальський тренер розвертається і йде, а у розбірки з Тарасом втручається Даріо Срна, котрий ледь-ледь не вступає з українцем у бійку.

Тоді Фонсека не став предметно пояснювати широкому загалу, що сталося між ним та Степаненком, лише коротко зауваживши: «Нічого серйозного. Це були вказівки, які я дав йому».
У 2021 році, коли Фонсеки вже два роки як не було у «Шахтарі», Степаненко зізнався, що робота із Паулу дала йому дуже багато чого. Гра українського хавбека справді докорінно змінилася й він став для команди практично такою ж самою незамінною фігурою у центрі поля, як колись у Мірчі Луческу був Фернандіньо. Але на шляху до цього статусу Тарасові довелося серйозно самовдосконалюватись, стикаючись із черговою порцією викликів у професійній кар'єрі.
«Фонсека залишив купу дрібниць. Наприклад, мене він навчив позі очікування м'яча чи суперника. Він також переконав мене, що я можу покращити наступальну фазу, не лише захищатись. В Україні він почав із 4-4-2, але вирішив змінити схему після того, як вилетів з Ліги чемпіонів від «Янг Бойз». І ця зміна була гарною для «Шахтаря», – розповідав Степаненко.
Після відходу Фонсеки та дворічного періоду перебування у ролі головного тренера «Шахтаря» Луїша Каштру в Тараса Степаненка також виникали певні моменти щодо пристосування до вимог нового наставника. Подейкували, що із самого початку Каштру навіть розглядав можливість відмовитись від послуг вже досвідченого українця, але згодом передумав, і Степаненко продовжував бути ключовою фігурою для «помаранчево-чорних».
Але найістотніший професійний виклик у «Шахтарі» в Степаненка стався, коли влітку 2021 року на посаду головного тренера «гірників» прийшов Роберто Де Дзербі. Італієць з ходу дав зрозуміти керівництву клубу, що ера Степаненка у «Шахтарі» добігла кінця, і що йому на цій позиції потрібна «свіжа кров». Твердість своєї точки зору Де Дзербі показав тим, що на чотири матчі кваліфікації Ліги чемпіонів (два проти «Генка» та два проти «Монако») залишав Степаненка поза стартовим складом, випускаючи досвідченого хавбека виключно на заміни. Коли не витримали вже навіть журналісти, запитавши у італійця щодо причин відсутності колись системоутворюючого гравця «гірників», то Де Дзербі пояснив, що вимагає від гравців на цій позиції швидкісної роботи, і що він не здатний поставити до стартового складу усіх виконавців, які в нього є.
«Щодо відсутності Степаненка у старті, то мені потрібно було більше швидкості, але я задоволений тим, як Тарас вийшов на заміну. Як і Аланом Патріком. В нас є Тете, Маркос Антоніо та інші. Усі вони одночасно грати не можуть», – заявив Де Дзербі.

Сам Степаненко також зізнавався, що з приходом Де Дзербі йому довелося вкотре перебудовуватися, а низку ігрових аспектів хавбек, по суті, вчив наново: «Одразу все нове. Багато комбінацій, різні ігрові ситуації відпрацьовуються, все доводиться до автоматизму. Кожен має знати, що робити на полі. Це не так просто. Відпрацьовуються всі фази атаки – від воротаря та вище до центру поля. Багато вправ на пресинг. Пресингу мене ніхто так не вчив, доводиться у 32 роки вчитися наново, як правильно пресингувати».
В результаті Степаненко вкотре довів новому тренеру свою спроможність й повернувся до стартового складу, а далі… Далі розпочалася повномасштабна фаза війни. «Шахтар» почав перебудовуватися, взявши курс на українізацію складу. Степаненко у цій ситуації став ще більш важливою фігурою та мав тотальну довіру в Ігора Йовічевіча, зігравши 26 матчів в УПЛ-2022/23, причому усі – в стартовому складі.
У Патріка ван Леувена, котрий змінив Йовічевіча на чолі першої команди «Шахтаря», Степаненко також залишався ключовою кадровою опцією, а ось Маріно Пушич поступово «відсунув» ветерана, через що цього сезону Тарас зіграв лишень 303 хвилини в рамках 9 поєдинків УПЛ, причому тільки одного разу з'являвся у стартовому складі.
Було очевидно, що цього разу для 35-річного Степаненка це вже справді кінець «шахтарської епохи». Варіант з «Еюпспором» видався хавбеку цікавим з багатьох причин: перш за все, через можливість знову пожити разом із родиною, а також пограти перед великою кількістю вболівальників. Також Степаненко нарешті спробує горезвісних «легіонерських хлібів», адже цей гештальт досі залишався для Тараса не закритим, хоча раніше він явно намагався змінити ситуацію.
Власне кажучи, своєчасний відхід із «Шахтаря» виявився єдиним викликом, який так і не підкорився Степаненку. На початку 2019-го Тарас був близьким до того, аби не просто залишити табір «гірників», а й поїхати грати до англійської Прем'єр-ліги. Тоді 28-річного хавбека активно торгував «Крістал Пелас», з яким сам Степаненко швидко про все домовився, але у «Шахтарі» піти назустріч побажанням свого лідера відмовилися.
«Це був останній день трансферного вікна. Там мало не кілька годин до дедлайну було. Я потім хлопцям повідомлення відправив, мовляв, так справи не роблять, ви що, жартуєте? Якби були переговори, місяць, два, а закривали угоду в останній день, то це одне питання. А коли ви прийшли та кажете – давайте терміново, то це несерйозно та непрофесійно. Тарас, гадаю, зрозумів цю ситуацію. Я із ним розмовляв, пояснив. Я розумію, що Англія і сильний чемпіонат, але ж ти теж маєш розуміти клуб. Він, до речі, нормально поставився до цього», – пояснював згодом ситуацію генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін.
Степаненко згодом також казав, що не бачить проблеми в тому, що зрештою залишився в «Шахтарі». Він зіграв за «гірників» 439 офіційних матчів і це четвертий показник в історії «Шахтаря» серед футболістів за весь час. Щоб опинитися третім та обійти Сергія Ященка, Тарасові не вистачило якихось п'яти поєдинків, але навряд чи саме цей виклик у майбутньому згадуватиме Степаненко як єдиний, який йому так і не підкорився у «Шахтарі». А от згаяний шанс пограти в АПЛ, як не крути, назавжди залишиться у пам'яті як самого Тараса, так і численних шанувальників його таланту. А ще цікаво, що прямо зараз у цьому аспекті буквально стопами Степаненка йде Микола Матвієнко – можливо, через 5-7 років щось подібне нам доведеться говорити вже і на його адресу…
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ


Матч 1/16 фіналу Ліги Європи розпочнеться о 19:45 за київським часом


Тренер вважає, що настав час нової команди




До цього він був такий собі послідовник гри даріо срни.
Останні два три роки і правда змінився і став більш чесним та адекватним.
Але гол Норшелланду та його відбір мяча у суперника який він ніби не повинен був супротив робити і коментар про Гармаша якому треба книги читати після суддівства Ваксів..То темні плями...
Але ще раз скажу, останні два три роки людина змінилася і тільки здоровя та успіхів йому.