Від Ейве до Каспарова: ТОП-5 найкращих матчів за світову шахову корону
Олексій Рижков згадує найгостріші з’ясування шахових стосунків на найвищому рівні
25 листопада в Сингапурі стартує матч за звання чемпіона світу з шахів між чинним чемпіоном 32-річним китайцем Дін Ліженем і 18-річним індійцем Доммараджу Гукешем. Історія визначення офіційно найсильнішого шахіста світу налічує майже 140 років. За цю тривалу часину було зіграно чимало яскравих матчів, які подарували шанувальникам мудрої гри незабутні емоції. Та з усіх-усіх я виокремив п’ять, на мою думку, найкращих, найвидовищніших, найадреналіниніших.
Ідеологія без аналогій
1. 1978. Багіо. Анатолій Карпов – Віктор Корчной. +6 –5 =21
Цей епічний двобій знаменував собою, як тоді здавалося, початок нової ери в матчах за світову шахову корону – безлімітних двобоїв (роки по тому на честь такої формули Гаррі Каспаров навіть назве свою книжку). Щоправда, на практиці той період проіснував недовго. Однак цей перший безлімітний матч став чи не найвагомішим аргументом на користь нової на тогочасся формули.
Певно, аналогій ідеологічному огрому, який виливався того разу зі шпальт радянських медіа, історія світових шахів не знала ні до, ні опісля (матч Фішер – Спаський усе ж таки не порівняється з описуваним у цьому контексті!). Так, матч мав вагоме політичне начиння: росіянин, лояльний член партії, ідеологічно підкований проти єврея, емігранта-неповерненця, чиє ім’я та прізвище на радянському ТБ навіть не називали. Як там у Володимира Висоцького: «один – герой народу, що п’є кефір у критичний момент, інший – злодій, без ім’я та роду, з презирливою назвою «претендент»». До речі, роки по тому, Віктор Корчной зазначав, що Висоцький у цьому вірші оприявнює свої симпатії, адже великого барда не можна було назвати прихильником кефіру, він надавав перевагу зовсім іншим напоям. Як пафосно писав журналіст Олександр Кікнадзе в книзі «Тоді в Багіо»: «Боротьба, може, вперше за всю історію шахів піде не на рівних. Один відповідатиме перед усією країною. Інший лише перед самим собою». Звертаю увагу на дієслово «відповідати», вжите в цьому контексті. Відгонить якоюсь кримінальщиною, чи не так? Росіяни не були б росіянами, якщо б уже в нашочасся не зняли пафосний фільм «Чемпіон світу», де панівна тема – цей матч, а навіть непримиренні футбольні супротивники київське «Динамо» та московський «Спартак», закінчивши матч між собою нічиєю (хоча які там нічиї у радянському класико в 1978-му, дві впевнені сухі звитяги киян, от уже ж запоребрикові мрійники!), жваво обговорюють перипетії шахового двобою.
Те, що відбувалося впродовж матчу, Корчной влучно висловив назвою своєї книги: «Антишахи». Карпов вів у рахунку 5:2. Та ось наприкінці третього десятку партій відчутно виснажився (у формулюванні Корчного: «Карпов пригнічений. Він вкрай втомлений від потреби весь час захищатися»), і Корчной став вигравати партію за партією. Зрештою, після 31-ї партії рахунок зрівнявся: 5:5. Та от 32-гу виграв улюбленець радянського режиму, зберіг звання чемпіона світу, й, як поетично сформулював Висоцький, «про все, що потрібно висловився він, й попрямував із почетом до санаторію».
32-га партія. Карпов – Корчной. 1.e4 d6 2.d4 Кf6 3. Кc3 g6 4. Кf3 Сg7 5. Сe2 O–O 6. O–O c5 7. d5 Кa6 8. Сf4 Кc7 9.a4 b6 10. Тe1 Сb7 11. Сc4 Кh5 12. Сg5 Кf6 13. Фd3 a6 14. Тad1 Тb8 15. h3 Кd7 16. Фe3 Сa8 17. Сh6 b5 18. Сxg7 Kрxg7 19. Сf1 Кf6 20. axb5 axb5 21. Кe2 Сb7 22. Кg3 Тa8 23. c3 Тa4 24. Сd3 Фa8 25. e5 dxe5 26. Фxe5 Кxd5 27. Сxb5 Тa7 28. Кh4 Сc8 29. Сe2 Сe6 30. c4 Кb4 31. Фxc5 Фb8 32. Сf1 Тc8 33. Фg5 Kрh8 34. Тd2 Кc6 35. Фh6 Тg8 36. Кf3 Фf8 37. Фe3 Kрg7 38. Кg5 Сd7 39. b4 Фa8 40. b5 Кa5 41. b6 Тb7 1–0
Чи оковита посприяла?
2. 1935. Амстердам, Делфт, Роттердам, Утрехт, Гоуда, Гаага, Гронінген, Барн, Гертогенбос, Ейндховен, Зейст, Ермело, Зандворт. Макс Ейве – Александр Алехін. +9 –8 =13
Впродовж цього двобою чимало йшлося про недодержання чинним чемпіоном світу, етнічним росіянином спортивного режиму. Зрештою, це й призвело до виснаження, надто помітного в період між 20-ю та 26-ю партіями (подейкували навіть, що 21-шу партію уродженець москви грав із залитим оком), коли майбутній президент ФІДЕ нідерландець Макс Ейве виграв чотири партії, не програвши жодної, і вийшов уперед, маючи перевагу в два очки. Звитяга Алехіна чорними в 17-й партії розпалила вогнище інтриги, однак у жодній із трьох партій, що залишилися (регламент матчу – 30 партій), Алехін не переміг (щоразу фіксувався мир), і, зрештою, змушений був визнати свою поразку в матчі.
Зламною, певно, стала 20-та партія матчу, коли Ейве білими переміг Алехіна в слов’янському захисті. До слова, й сам нідерландець, і його секундант Сало Флор зазначали, що, хоча Алехін і не гребував алкоголем під час матчу, однак на його гру це накладало малий відбиток, адже споживання етнічним росіянином оковитої не виходило за розумні межі впродовж усього матчу.
20-та партія. Ейве – Алехін. 1. d4 d5 2. c4 c6 3. Кf3 Кf6 4. Кc3 dc 5. a4 Сf5 6. Кe5 Кbd7 7. К:c4 Фc7 8. g3 e5 9. de К:e5 10. Сf4 Кfd7 11. Сg2 f6 12. O–O Тd8 13. Фc1 Фb8 14. Кe4 Сe7 15. Фc3 O–O 16. Тad1 Сe6 17. К:e5 К:e5 18. Кg5 fg 19. С:e5 Сf6 20. С:b8 С:c3 21. Сd6 Лf7 22. bc Тfd7 23. Тb1 Т:d6 24. Т:b7 Т8d7 25. Т:d7 С:d7 26. Сe4 c5 27. c4 С:a4 28. Сd5+ Крf8 29. Тa1 Тa6 30. Тa2 Крe7 31. f4 gf 32. gf Крf6 33. e4 g5 34. f5 h5 35. h4 gh 36. Крh2 Крg5 37. Крh3 Тa5 38. Сb7 Крf6 39. Сd5 Крg5 40. Сb7 Крf6 41. Сc8 1–0
Після щеплення від безліміту
3. 1987. Севілья. Гаррі Каспаров – Анатолій Карпов +4 –4 =16
Чимало оглядачів відзначало силу-силенну помилок під час цього матчу, що й не надавало саме цьому двобою двох «К» статусу видатного: творчий рівень не вражав. Однак із погляду вболівальника помилки роблять шахи видовищнішими, й простому смертному, рядовому аматору стає цікавіше спостерігати за шаховими небожителями: мовляв, і вони можуть собі дозволити… Мене в цьому матчі привабила гострота боротьби та якась замежна напруга: перебудова набирала обертів і ставало зрозуміло, хто є хто (якщо хтось не доглупав цього раніше).
Регламент матчу – 24 партії. Щеплення від безліміту було здійснено двома роками перед тим. Гаррі Каспарова як чинного чемпіона влаштовувала нічия. Проте в передостанній 23-й партії Карпов білими переграє Каспарова (прикметно, що над 1-м ходом с4 він роздумував аж 6 хвилин!), й у заключний день матчу Каспарова влаштовує лише перемога. Як він казав, «не виграються останні партії на замовлення». Однак Гаррі Кімович все ж таки виграв! Марк Тайманов про цю партію казав так: «У вирішальному двобої Каспаров виявив практичну мудрість, хоча з його темпераментом зробити це було, ймовірно, непросто. Судячи з вибору дебюту, він вирішив не форсувати події і, терпляче маневруючи, чекати на зручний момент для активних операцій. Адже супернику, який прагне нічиєї, так кортить її наблизити».
Каспаров писав: «Поразку ексчемпіона, що розбила його майже здійснену мрію про повернення на Олімп, можна було порівняти з психологічним нокаутом. До честі Карпова, він зумів знайти в собі сили з'явитися на закритті матчу, що відбулося через дві години, та безпристрасно спостерігати за нагородженням свого «вічного» суперника. А от на Кампоманеса та інших керівників ФІДЕ, які з'їхалися до Севільї майже в повному складі, було боляче дивитися. Крах надії на повернення Карпова кинув їх у відчай, і це було написано на їхніх обличчях».
24-та партія. Каспаров – Карпов. 1. c4 e6 2. Кf3 Кf6 3. g3 d5 4. b3 Сe7 5. Сg2 O–O 6. O–O b6 7. Сb2 Сb7 8. e3 Кbd7 9. Кc3 Кe4 10. Кe2 a5 11. d3 Сf6 12. Фc2 Сxb2 13. Фxb2 Кd6 14. cxd5 Сxd5 15. d4 c5 16. Тfd1 Кc8 17. Кf4 Сxf3 18. Сxf3 Фe7 19. Тac1 Тfd8 20. dxc5 Кxc5 21. b4 axb4 22. Фxb4 Фa7 23. a3 Кf5 24. Тb1 Тxd1+ 25. Тxd1 Фc7 26. Кd3 h6 27. Тc1 Кe7 28. Фb5 Кf5 29. a4 Кd6 30. Фb1 Фa7 31. Кe5 Кxa4 32. Тxc8+ Кxc8 33. Фd1 Кe7 34. Фd8+ Kрh7 35. Кxf7 Кg6 36. Фe8 Фe7 37. Фxa4 Фxf7 38. Сe4 Kрg8 39. Фb5 Кf8 40.Фxb6 f6 41. Фb5 Фe7 42. Kрg2 g6 43. Фa5 Фg7 44. Фc5 Фf7 45. h4 h5 46. Фc6 Фe7 47. Сd3 Фf7 48. Фd6 Kрg7 49. e4 Kрg8 50. Сc4 Kрg7 51. Фe5+ Kрg8 52. Фd6 Kрg7 53. Сb5 Kрg8 54. Сc6 Фa7 55. Фb4 Фc7 56. Фb7 Фd8 57. e5 Фa5 58. Сe8 Фc5 59. Фf7+ Kрh8 60. Сa4 Фd5+ 61. Kрh2 Фc5 62. Сb3 Фc8 63. Сd1 Фc5 64. Kрg2 1–0
8 поспіль – без нічиїх!
4. 1954. москва. Михайло Ботвинник – Василь Смислов +7 –7 =10
Регламент цього, першого постсталінського матчу був таким: 24 партії, за рівного рахунку чемпіон світу зберігає своє звання. Після 16-ї партії чинний чемпіон Ботвинник передував із різницею в два очки. Однак програв у 20-й і 23-й партіях. Втім, виграти на замовлення чорними в останній партії – завдання практично нездійсненне. Підсумок 24-ї партії – нічия після 22 ходів (хоча, як на мене, половити рибку в мутній воді ще можна було, адже, попри закриту позицію, фігур на шахівниці було аж-аж-аж, зокрема й важких фігур), і Ботвинник зберіг свій титул. Серед партій двобою виокремлю 12-ту (перед цим Смислов виграв тричі поспіль!), а назагал ударним виявися період матчу з 9-ю по 16-ту партії, коли 8 партій поспіль були результативними! Спеціально не перевіряв, але одразу не можу згадати, чи було ще колись таке в історії матчів за світову шахову корону. Навряд чи…
12-та партія. Ботвинник – Смислов. 1. d4 d5 2. c4 c6 3. Кf3 Кf6 4. Кc3 dc 5. a4 Сf5 6. e3 e6 7. С:c4 Сb4 8. O–O Кbd7 9. Кh4 O–O 10. f3 Сg6 11. e4 e5 12. К:g6 hg 13. Сe3 Фe7 14. Фe2 ed 15. С:d4 Сc5 16. С:c5 Ф:c5 17. Крh1 g5 18. g3 Тad8 19. Сa2 Тfe8 20. Тad1 Кf8 21. Т:d8 Т:d8 22. e5 Кd5 23. К:d5 cd 24. Фd2 Кe6 25. f4 gf 26. gf Фc6 27. f5 Кc5 28. Фg5 Тd7 29. Тg1 f6 30. ef Кe4 31. f7+! Т:f7 32. Фd8+ Крh7 33. С:d5 Кf2+ 34. Крg2 Фf6 35. Ф:f6 Т:f6 36. Кр:f2 Т:f5+ 37. Сf3 Тf4 38. Тg4 1–0
Перемагають… чорні!
5. 1951. москва. Михайло Ботвинник – Давид Бронштейн +5 –5 =14
Цей матч ставлю на рядок нижче двобою Ботвинник – Смислов через меншу кількість результативних партій. Однак інтрига була аж ніяк не меншою! Регламент такий самий: 24 партії, за нічийного рахунку чемпіон (себто Ботвинник) залишається чемпіоном. Прикметно, що цей матч вирізняється з-поміж інших тим, що чорні в ньому здобули більше звитяг, ніж білі: 6:4. Уродженець Білої Церкви, вихованець шахової школи Київського міського Палацу піонерів, учень гросмейстера Олександра Константинопольського (а автор цих рядків вчився шахової гри в 1980-ті в сина Олександра Марковича – Сергія Олександровича Константинопольського, вже в Залізничному Палаці піонерів і школярів м. Києва) Давид Бронштейн був дуже-дуже близьким до успіху! Фінішна пряма цього змагу містила хвацько закручену інтригу. В 21-й і 22-й партіях Бронштейн переміг і вийшов уперед у рахунку. Однак в останньому для себе білокольорі матчу Ботвинник виграв, а в 24-й партії вдало захистився чорними, зберіг нічию в партії (чого там, після 22-х ходів міг розраховувати й на перемогу, адже мав зайвого пішака) та матчі, а з ними й звання чемпіона світу.
23-тя партія. Ботвинник – Бронштейн 1. d4 Кf6 2. c4 g6 3. g3 c6 4. Сg2 d5 5. cd cd 6. Кс3 Сg7 7. Кh3 С:h3 8. С:h3 Кс6 9. Сg2 e6 10. e3 O–O 11. Сd2 Тс8 12. O–O Кd7 13. Ке2 Фb6 14. Сс3 Тfd8 15. Кf4 Кf6 16. Фb3 Ке4 17. Ф:b6 ab 18. Се1 Ка5 19. Кd3 Сf8 20. f3 Кd6 21. Сf2 Сh6 22. Тас1 Кас4 23. Тfe1 Ка5 24. Крf1 Сg7 25. g4 Кс6 26. b3 Кb5 27. Кре2 Сf8 28. a4 Кс7 29. Сg3 Ка6 30. Сf1 f6 31. Теd1 Ка5 32. Т:c8 Т:c8 33. Тс1 Т:c1 34. К:c1 Са3 35. Крd1 С:c1?! 36. Кр:c1 К:b3+ 37. Крс2 Ка5 38. Крс3 Крf7 39. e4 f5 40. gf gf 41. Сd3 Крg6 42. Сd6 Кс6 43. Сb1 Крf6 44. Сg3! fe 45. fe h6 46. Сf4 h5 47. ed ed 48. h4 Каb8 49. Сg5+ Крf7 50. Сf5 Ка7 51. Сf4 Кbc6 52. Сd3 Кс8 53. Се2 Крg6 54. Сd3+ Крf6 55. Се2 Крg6 56. Сf3 К6e7 57. Сg5 1–0
***
Кому віддати перевагу в матчі, що сьогодні стартує? Як зазначив у розмові зі мною один із шахових тренерів, «для шахів важливо, щоб переміг Гукеш, адже саме молодість рухає мудру гру вперед». Із цим твердженням можна сперечатися, однак, хай там як, а 18-річний індійський грос справді виглядає фаворитом і в букмекерів, й у фахівців. Менше з тим, й у чинного чемпіона світу, безперечно, є свої аргументи. Матч буде надто обережним? Такий прогноз так само доводилося чути від професіоналів. Може, ті, хто так каже, й мають певну рацію. Однак, коли тобі 18, чи не запорука це того, що романтика гри може взяти гору над прагматичним розрахунком? А уродженцю Ченная саме 18, він є наймолодшим в історії переможцем турніру претендентів і цілком може стати чи не наймолодшим шаховим королем в історії мудрої гри, перевершивши самого Каспарова, який це звання здобув 22-річним. Однак, хай як закінчиться нинішній матч, а, як на мене, найкраще всіх на нашій планеті грає в шахи, як і раніше, норвежець Магнус Карлсен. От його матч із Гукешом я би подивився з куди більшим інтересом!
Олексій РИЖКОВ
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Авторитетний портал Boxrec опублікував список найсильніших у суперважкій вазі
Наближається особливе свято футболу в Англійській Прем'єр-лізі
Віктор Львович після 3 перемог поспіль переоцінив свої сили, плюс нерви від закулісної боротьби з різноманітними зухарями сотовариши. Йому б засушити гру і тиснути білими. Це би спрацювало, Каспаров у 85-му цю тактику успішно використає. А фізично 50-річний Корчний почувався явно краще за 30-річного Карпова.
У цьому зв'язку згадалася партія із іншого матчу між ними - першого, претендентського. Хоча. по факту він теж став чемпіонським, бо переможець Карпов вийшов на Фішера, який відмовився грати. Корчной програвав -3, виграв 19-у партію, зіграв унічию 20-у. 4 партії до кінця, а йому потрібні 2 перемоги. Завдання він не виконає, але 21 партія - це було щось.
Усі знають, що якось злий Ігор Суркіс назвав Сашу Алієва гадьонишом, і це поганяло закріпилося надовго. але мало хто в курсі, що Алієв не був першим ) У 1970-і в шахових колах так називали ... так - Анатолія Карпова. За його стиль гри. Навіть у поганих позиціях він чіплявся до останнього, пересував туди-сюди фігурки, тягнув час, сподіваючись на виснаження суперника. Часто це спрацьовувало. І таке спостерігалося завжди - навіть у прохідних партіях незначних турнірів. Просто характер у людини такий. І ось такого спеціаліста вичавлювати пасту з тюбика Віктор Корчной у спокійному новоіндійському захисті змусив здатися вже на 19 ході, фактично, ще в дебюті. Це було як ядерний вибух.