Золотий м'яч втрачає свій лоск. Винен не лише Реал, а й самі організатори

Церемонія вручення Золотого м'яча-2024 в значній мірі набула скандального забарвлення ще до свого початку. Все через рішення керівництва мадридського «Реала» бойкотувати її через те, що головна нагорода зрештою дісталася не представнику «бланкос» Вінісіусу Жуніору, про що багато авторитетних джерел повідомляли у останні тижні та місяці, а хавбеку «Манчестер Сіті» та збірної Іспанії Родрі. Цей факт обурив й образив президента «Реала» Флорентіно Переса, котрий заборонив будь-якому працівнику клубу відвідувати урочистий захід у Парижі, втім, як пишуть інсайдери, усередині «бланкос» з думкою боса згодні були повністю та беззаперечно.

Після бойкоту «Реала» багато журналістів, експертів та вболівальників поспішили зробити висновок про те, що мадридці цим рішенням, як це модно казати зараз, вистрілили собі у ногу – мовляв, іміджево «бланкос» поставили себе під удар, давши зрозуміти, що клуб морально недостатньо стійкий та нездатний справлятися із ситуаціями, коли не все йде за їх сценарієм. Також «Реалу» докоряли невмінням гідно програвати, небажанням дотримуватися елементарної ввічливості стосовно опонентів і конкурентів тощо.

Насправді, більшість претензій у бік «Реала» дійсно не позбавлені сенсу. Флорентіно Перес останніми роками настільки повірив у власну футбольну велич та вміння робити ледве не усе в цьому виді спорту у рази краще за інших, що це перетворює президента «бланкос» на такого собі розпещеного хлопчика, який просто не готовий у незручних ситуаціях зчепити зуби та продовжувати пахати на усі сто, а то й двісті відсотків, аби наступного разу виявитися вищим за усіх, причому так, щоб подібне не викликало ані в кого ані найменших питань.

Однак рішення Флорентіно Переса все ж таки ще й боляче б'є по репутації та іміджу самого Золотого м'яча. Більше того, можна сказати, що зараз для багатьох стає очевидним, що ця премія з року в рік тільки й робить, що втрачає свій колишній лоск. Сьогодні стати володарем Золотого м'яча для кожного футболіста у світі все ще надзвичайно престижно і важливо, проте із кожною церемонією відбувається все більше та більше моментів, що вказують на очевидний тренд – популярність і значущість премії від France Football йде на спад.

Наприклад, у 2024-му на церемонію не приїхали не лише усі зірки «Реала», а й один із найкращих форвардів сучасності Ерлінг Холанд. Норвезький страйкер «Манчестер Сіті» мав вільний час для того, аби відвідати Париж та потусити у компанії світових футбольних зірок, натомість відправився до Швеції, де відвідав ключовий з точки зору чемпіонської боротьби поєдинок між «Мальме» та «Гетеборгом», у якому команда його гарного товариша Еріка Ботхейма виграла із рахунком 2:0 й за два тури до фінішу гарантувала собі чергові «золоті» медалі.

Далеко не у плюс Золотому м'ячу зіграли й коментарі з боку легендарного німецького хавбека Тоні Крооса, котрий також номінувався на здобуття премії цього року, але посів в опитуванні лише дев'яте місце. 34-річний німець, який влітку 2024-го оголосив про завершення кар'єри гравця, прямо заявив відомому італійському журналісту Фабріціо Романо, що не вважає Золотий м'яч важливою нагородою, а тому не надто й переживає, що так і не зумів її виграти.

«Родрі виграє Золотий м'яч? Особисто я ніколи не бачив важливості цих індивідуальних нагород у футболі, їм нема місця», – заявив Кроос.

Формально можна говорити, що Тоні просто вирішив зробити приємне Флорентіно Пересу та «Реалу», якому віддав десять років своєї професійної кар'єри футболіста, однак загалом репутація Крооса настільки бездоганна, що його думку навряд чи хтось сприйматиме саме у подібному контексті. Зрештою, великі на те і є великими, що здатні на серйозні самостійні вчинки.

А ще можна згадати, як раніше демонстративно бойкотував церемонії вручення Золотого м'яча, якщо на них він не перемагав сам, Кріштіану Роналду. Уперше такий «трюк» португальський геній зробив ще у 2018 році, коли найкращим футболістом світу був названий Лука Модрич, а потім двічі повторив подібну витівку – у 2019-му та 2021-му, коли Золотим м'ячем нагороджували аргентинця Ліонеля Мессі.

Все це справді змушує задуматися про значущість Золотого м'яча для спорту № 1 і про те, наскільки ця нагорода реально здатна консолідувати представників усієї футбольної спільноти.

При цьому, важливо розуміти, що ключовий організатор, яким є журнал France Football, і сам неабияк винен у тому, що сьогодні відбувається довкола Золотого м'яча. За останні півтора десятиліття французи зробили чимало помилок, які змусили багатьох експертів, журналістів та гравців сумніватися у тому, що подальше існування премії може бути таким же славним, як і раніше.

Спершу у 2010 році France Football пішов на абсолютно нелогічне, а то й незрозуміле об'єднання з ФІФА у питанні створення спільної нагороди, яка отримала назву Золотий м'яч ФІФА. Справа в тому, що історія ортодоксального Золотого м'яча бере свій початок з 1956 року й мала величезні традиції ще до того моменту, коли у 1991-му Міжнародній федерації футболу закортіло організувати свою нагороду – фактичний аналог того, що вручав France Football.

На відміну від France Football, найкращим футболістом року за версією ФІФА ставав той, хто отримував найбільшу кількість очок у опитуванні організації, яке стосувалося головних тренерів та капітанів усіх національних збірних команд асоційованих членів ФІФА. А ось у французів найкращим традиційно ставав той, хто отримував визнання від журналістів, і з одного боку хтось може сказати, що це не професіонали для світу футболу, але з іншого – «акул пера» значно складніше було вважати ангажованими, що додавало особливого шарму та непередбачуваності Золотому м'ячу.

Коли у France Football усвідомили, що спільна із ФІФА нагорода є куди більшим благом саме для Міжнародної федерації футболу, аніж для французького видання, було ухвалене рішення припинити співпрацю, й повернутися до того, що існувало раніше. Звичайно, вміння визнавати помилки – це дуже добре, але і власноруч марнувати своє ж дітище France Football точно ніхто не змушував і до подібного не підштовхував.

Другим серйозним прорахунком France Football за останні роки стала відмова від вручення премії за підсумками 2020 року. Тоді, нагадаємо, світовий футбол уперше зіткнувся із таким серйозним опонентом, як пандемія Covid-19, якого перемогти зумів лише через певний час, та й протягом тривалого періоду практично усі матчі і майже по всій планеті проводилися без глядачів і з дотриманням найсуворіших правил індивідуальної безпеки. А у 2020-му, на думку більшості, головну особисту нагороду сучасності не отримав польський форвард Роберт Левандовськи, й нездатність (або небажання) визнати це з боку France Football негативно позначилася на ставленні до цього видання та його популярної нагороди, особливо на тлі куди більш рішучої та чіткої позиції з боку ФІФА, яка вручила свій приз під назвою The Best FIFA Men's Player саме тодішньому нападнику «Баварії».

Нарешті, втретє авторитет Золотого м'яча за останні роки постраждав у 2021-му. Тоді, знову ж таки, багато хто очікував на відновлення справедливості та вручення премії все тому ж Левандовськи, який демонстрував фантастично стабільний рівень виступів, але… Респонденти France Football у підсумку вирішили віддати Золотий м'яч Ліонелю Мессі, котрий випередив поляка усього на 33 очки. І ця премія для восьмиразового її володаря стала, мабуть, однією з найбільш суперечливих для аргентинця, принагідно змусивши експертів запитати себе: а чи не перетворився щорічний процес виявлення володаря Золотого м'яча на свого роду «попсу», коли хто б та як би якісно не грав, а усе одно заповітна статуетка вирушає в особисту колекцію або Ліонеля Мессі, або Кріштіану Роналду, з епохою монополії яких у France Football, здається, так сильно не хотіли прощатися.

Зрештою, все призвело до того, що у 2024-му один з найбільш популярних футбольних клубів планети «Реал» голосно заявив у аспекті Золотого м'яча наступне: «Для клубу нагорода втратила свою цінність та більше не існує». Звичайно, це свого роду шантаж, із яким організатори навряд чи мали можливість щось зробити (хоча було б цікаво, якби в останній момент France Football оголосив, що вручить нагороди лише тим, хто особисто вважав за необхідне відвідати церемонію), але Флорентіно Перес звик діяти саме так. Згадайте хоча б нашумілу історію із переїздом до Мадриду Луїша Фігу… Цікаво, до речі, що тоді для переважної більшості фанатів антигероєм та юдою виглядав саме португалець, а от «Реал» та Перес залишилися ніби осторонь. Ось і зараз – не сумнівайтеся – мине зовсім трохи часу й куди більше іміджевих проблем буде саме у France Football та Золотого м'яча, аніж у «бланкос». Просто «королям» не вперше виходити сухими із води, адже вони зроблені зовсім з іншого «тіста»…