П'ять найдивніших підписань Шахтаря останніх двох років

Напередодні центрального матчу 11-го туру української Прем'єр-ліги між «Динамо» та «Шахтарем» ми пропонуємо вам продовжити аналіз останніх кадрових рішень обох клубів, який було розпочато в аспекті киян напередодні.

Сьогодні на черзі в нас донецький «Шахтар» та його п'ять найдивніших трансферів, починаючи із літнього вікна 2022 року…

Андрій Тотовицький

Дата трансферу: 21 липня 2022 року
Маршрут трансферу: «Колос» → «Шахтар»
Сума трансферу: 500 тисяч євро

Влітку 2022 року «Шахтар» залишився фактично без першої команди. Через повномасштабне вторгнення стан «гірників» залишили майже усі легіонери, окрім форварда Лассіни Траоре, а центральна лінія «помаранчево-чорних» спорожніла більше за інші, оскільки саме там тотально домінували іноземці. Тому екстрене запрошення до команди новачків із українським паспортом не виглядало чимось дивовижним, а ось конкретне запрошення Андрія Тотовицького вже тоді було досить дивним.

По-перше, Тотовицький провів на контракті у «Шахтарі» близько десяти років, перш ніж його у січні 2020-го остаточно відпустили до «Десни». Андрій мав репутацію дуже обдарованого виконавця, в якого, як то кажуть, є голова на плечах. Однак Тотовицький нерідко мав проблеми зі здоров'ям, які не давали футболісту бути частиною високоінтенсивного футбольного проекту. І це те, що у «Шахтарі» не могли не розуміти. Тому виступи за умовну «Десну» або «Колос» виглядали для Андрія оптимальним варіантом у кар'єрі – в таких командах хавбек отримував необхідний час для того, аби не перевантажувати організм, а також міг бути беззаперечним лідером на полі, не надто напружуючись.

Повернення до «Шахтаря», яке сталося влітку 2022-го, очевидно, мало на меті те, що Тотовицький все ж таки зуміє пристосуватися й показати свої найкращі якості на вищому рівні. Але дива не сталося. В УПЛ-2022/23 хавбек провів лишень 269 хвилин на полі в рамках дев'яти поєдинків, відзначившись тільки однією результативною передачею. Для порівняння: у 13 іграх за «Десну» в УПЛ-2021/22 на рахунку Тотовицького було 6 результативних дій (по 3 голи та асисти).

Крім того, вкотре Тотовицького підвело здоров'я. Навіть після оренди у «Колос», яка відбулася влітку 2023 року, Андрій не зумів повернутися з лазарету на поле у ​​статусі гравця, від якого справді щось залежить. Тому не дивно, що влітку нинішнього року Тотовицький залишив «Шахтар» вільним агентом і зараз, в 31, він залишається вільним агентом, але з мріями все ж залікувати травми та ще повернутися у гру. Очевидно тільки, що вже на менш високому рівні…

Хусрав Тоїров

Дата трансферу: 1 березня 2023 року
Маршрут трансферу: «Атирау» (Казахстан) → «Шахтар»
Сума трансферу: 300 тисяч євро

Цей трансфер виглядає, м'яко кажучи, дивним з усіх боків. По-перше, «Шахтар» запросив легіонера з регіону, ретельне вивчення якого явно не притаманне донецькому клубу, хоча там і намагаються стежити за усіма молодими талантами по всій планеті, але осягнути неосяжне не вдавалося ще нікому й ніколи. По-друге, на момент переїзду в Україну Хусрав Тоїров навіть не був ще гравцем національної збірної Таджикистану, ставши таким вже після підписання контракту із «Шахтарем». По-третє, вінгер не дивував і загалом не виділявся нічим особливим, окрім своєї неймовірної тяги до дриблінгу, як у раннього Михайла Мудрика, навіть в чемпіонаті Казахстану, де зіграв 10 матчів та не забив жодного м'яча за «Атирау» на момент переїзду до України.

Але загалом статус обдарованого у своєму регіоні гравця, молодий вік та відносно невелика сума трансферу не мали серйозних ризиків для «Шахтаря». Принаймні, так здавалося. Однак неприємності із Тоїровим все ж таки трапилися і тут, вочевидь, має місце недостатнє вивчення ментальності, характеру та сприйняття життя цим футболістом – усього того, що на бразильському ринку «гірники» оцінюють в останні роки так само ретельно, як і безпосередньо футбольні скіли.

У жовтні минулого року на тлі ізраїльсько-палестинського конфлікту, що загострився, Тоїров підтримав палестинців, чим викликав певний резонанс у пресі, а через кілька місяців пішов ще далі та лайкнув пост про перемогу збірної росії у товариському матчі з Сербією. За останнє «Шахтар» оштрафував Тоїрова на 300 тисяч гривень, проте після цього стало зрозуміло одне – жодного майбутнього у Хусрава у стані «помаранчево-чорних» немає.

Спочатку подейкували, що «Шахтар» може віддати Тоїрова в оренду якомусь іншому клубу УПЛ, але із урахуванням високої токсичності цього виконавця у вітчизняному медійно-вболівальницькому просторі, в результаті Хусрав вирушив туди, звідки і приїхав – до казахстанського «Атирау». На жаль, поки що лише на правах оренди, причому аж ніяк не факт, що його там забажають викупити, адже вінгер загалом не демонструє нічого видатного.

Став Лемкін

Дата трансферу: 31 липня 2023 року
Маршрут трансферу: «Хапоель» Тель-Авів (Ізраїль) → «Шахтар»
Сума трансферу: 850 тисяч євро

Вихованець «Хапоеля» з Тель-Авіва Став Лемкін яскраво проявив себе у складі молодіжної збірної Ізраїлю, яка сенсаційно дісталася аж до півфіналу чемпіонату Європи-2023, де була зупинена майбутніми тріумфаторами англійцями (0:3). З цієї причини відхід Лемкіна влітку минулого року з «Хапоеля» несподіванкою не став, хоча його переїзд до України, та ще й до «Шахтаря», все ж таки пристойно здивував.

Справа в тому, що протягом багатьох років у «Шахтарі» існувала традиція, за якою пару центрбеків команди складають українці. Це допомагало «гірникам» із лімітом на легіонерів, але після того, як команду довелося де-факто збирати по-новому і на позиціях у центрі поля з'явилося чимало футболістів з вітчизняним паспортом, в «Шахтарі», мабуть, зважилися знову звернутися до експериментів, хоча загалом досвід із центрбеками-іноземцями у «помаранчево-чорних», м'яко кажучи, такий собі – Лалатович, Беркеуан, Леонардо, Марлон Сантос…

В результаті Лемкін зіграв тільки п'ять офіційних матчів за «Шахтар», причому три з них ще під керівництвом Патріка ван Леувена. Саме нідерландського фахівця й називали ідейним натхненником запрошення Става, оскільки раніше Патрік працював в Ізраїлі та був знайомий із багатьма тамтешніми молодими талантами.

У Пушича Лемкін так і не заграв, чому, заради справедливості, завадили ще й перманентні проблеми футболіста зі здоров'ям. Влітку цього року «Шахтар» відпустив Става в оренду у рідний для нього «Маккабі» з Тель-Авіва, причому з опцією викупу за 1,6 мільйона євро, що свідчить про одне – всерйоз на цього центрбека в донецькому клубі вже не розраховують й хотіли б, за можливості, просто повернути інвестиції в його трансфер.

Новатус Міроші

Дата трансферу: 1 вересня 2023 року
Маршрут трансферу: «Зюлте-Варегем» (Бельгія) → «Шахтар»
Сума трансферу: - (оренда)

Влітку минулого року «Шахтар» підписав одразу двох лівих захисників – бразильця Педро Енріке та грузина Іраклі Азарова, а от Віктора Корнієнка, який на той час якраз відновився після травми «хрестів», донеччани вирішили за краще відпустити в оренду у «Ворсклу». Вже перед закриттям трансферного вікна «Шахтар» тоді підписав ще й Новатуса Міроші – танзанійця з бельгійського «Зюлте-Варегем», який також був чудово відомий Патріку ван Леувену, оскільки раніше пройшов через юнацьку команду «Маккабі» Тель-Авів у період, коли академією цього клубу керував нідерландець.

За «Шахтар» Міроші провів лише 6 матчів, причому ван Леувен буквально шокував усіх тим, що дав африканцю дебютувати за команду саме у матчі Ліги чемпіонів – у першому турі проти «Порту» (1:3). У тій грі Новатус виглядав, відверто кажучи, жахливо, і після того його більше не випускали на фланг, а ще кілька разів ставили в центр оборони, де в цілому танзанієць також абсолютно не вражав.

Не дивно, що влітку цього року Міроші залишив «Шахтар», а про можливість викупу його контракту не йшлося взагалі. Шлях цього футболіста в донецькому клубі чітко свідчить про те, що у його підписанні був зацікавлений виключно ван Леувен, і після відходу нідерландця жодного майбутнього у нічим не примітного з футбольної точки зору гравця в «Шахтарі» бути вже не могло. Такий собі тренерсько-агентський трансфер, як не крути…

Влітку нинішнього року Новатус Міроші все ж таки змінив клуб, остаточно залишивши «Зюлте-Варегем». Його продали в клуб турецької Суперліги «Ґьозтепе», за який він наразі зіграв лише три матчі, а із середини вересня перебуває в лазареті.

Алаа Грам

Дата трансферу: 1 липня 2024 року
Маршрут трансферу: «Сфакс'єн» (Туніс) → «Шахтар»
Сума трансферу: 2 мільйони євро

23-річний туніський центрбек Алаа Грам із цілої низки причин не виглядає звичною для «Шахтаря» трансферною угодою. По-перше, легіонер у центрі оборони «гірників», про що ми вже говорили вище, є досить рідкісним явищем, а успішний легіонер – й взагалі. По-друге, Граму вже 23 роки, а це той вік, в якому футболіст має стабільно грати та розвиватися, а не сидіти на ротації, як багато значно більш молодших, а то й юних бразильців, які останнім часом переходили до «Шахтаря». По-третє, африканський ринок вкрай невластивний для «гірників» у останні роки, аби здійснювати угоди безпосередньо там.

Про Грама до його переїзду у «Шахтар» було відомо не так вже й багато. Більше того, якщо спиратися на повідомлення у ЗМІ, послугами цього гравця в основному цікавилися клуби середньої руки із Франції, а також представники чемпіонатів Саудівської Аравії, України та росії. Погодьтеся, зовсім не вражаючий список, особливо на тлі інформації про те, що, наприклад, Кевіном свого часу цікавився представник англійської Прем'єр-ліги та пропонував за вінгера 9 мільйонів євро.

Але найбільше збентежило інше: Алаа Грам, як і раніше Новатус Міроші, дебютував в основному складі «Шахтаря» не в якомусь із поєдинків української Прем'єр-ліги (раніше він, на відміну від танзанійця, все ж таки виходив на заміну у чемпіонаті – на 11 хвилин проти «Оболоні»), а одразу у Лізі чемпіонів, причому на загалом невластивому для нього правому фланзі оборони! Ту гру проти «Аталанти» (0:3) на виїзді тунісець провалив та був замінений вже у перерві, тому тактичний маневр Пушича абсолютно не вдався.

З того часу Грам більше за «Шахтар» поки що не грав, і ставлення до його ігрових можливостей у вболівальників сформувалося, м'яко кажучи, негативне, чому багато в чому «посприяли» й ті лігочемпіонські експерименти Пушича. Тепер Алаа доведеться справлятися не лише зі звичною для легіонерів адаптацією, а також складнощами воєнного часу в Україні, але й упередженням, що цей захисник навряд чи стане для «Шахтаря» таким собі другим Айзеком Окоронкво чи Ассаном Н'Діайє, яких фанати «гірників» зі стажем згадують із теплотою, навіть після десятиліть, що минули.