Тухель у збірній Англії: більше добре, ніж погано

Однією з головних тем європейського футболу рівня збірних було призначення нового тренера до збірної Англії. Місце стало вакантним після відходу Гарета Саутгейта. Враження у вболівальників від його роботи залишились неоднозначними. З одного боку, фахівця критикували за занадто обережний і прагматичний стиль гри з командою, в якій багато зірок світового масштабу. З іншого боку, всі в Англії зазначають, що національна команда досягла великого прогресу, двічі досягаючи фіналу чемпіонату Європи.

Саутгейт досягав результату, але отримував багато критики. Можливо, Гарет залишився б на чолі збірної Англії, якби привів команду до титулу чемпіона Європи. Переможців не судять і у разі тріумфу на Євро ніхто не вказував би на те, як грають англійці. Але він програв другий фінал поспіль. З одного боку, це також досягнення – двічі боротися за головний трофей континенту. З іншого боку, після Євро стало зрозуміло, що Саутгейт зробив усе, що міг. При ньому Філ Фоден і Гаррі Кейн були лише тінню самих себе, хоча провели хороші сезони на клубному рівні, а Коул Палмер, навпаки, не отримував того, на що заслуговував.

Як тільки Саутгейт пішов, букмекери одразу почали приймати ставки на те, хто стане новим тренером збірної Англії. Виявилося, що кандидатів не так багато. Англійські експерти та ЗМІ заявляли, що нового наставника національної команди потрібно шукати всередині своєї країни. Але знайти його виявилося непросто, бо вибір насправді невеликий. Едді Хау та Грем Поттер – сумнівно, Френк Лемпард та Стівен Джеррард – це взагалі схоже на жарт. Був варіант залишити Лі Карслі, який тимчасово очолив команду після відходу Саутгейта, але він сам схилявся до того, щоб повернутися до роботи з молодіжкою.

Зрештою, Футбольна асоціація Англії ухвалила дуже цікаве рішення – призначити Томаса Тухеля. Місцеві експерти та ЗМІ спочатку обурювалися тим, що FA обрала іноземця, але потім дійшли розуміння, що в Англії зараз немає тренера, який зміг би повторити подвиги Саутгейта. А їх потрібно не лише повторити, а й перевершити. З англійців достатньо розчарувань – вони хочуть перемоги на міжнародному рівні. Тухель – дебютант у роботі зі збірними, але він працював у АПЛ, перемагав у Лізі чемпіонів з англійською командою та неодноразово заявляв про бажання повернутися до цієї країни. Тож Томаса можна прийняти за свого.

Що принесе збірній Англії призначення Тухеля? Насамперед – динаміку при збереженні системи. Томас, як і Саутгейт, прагматичний тренер, але орієнтований на атаку. Принаймні, з командами рівня Словаччини англійці зможуть одразу грати з позиції сили та не відтягуватимуть питання з переможцем до компенсованого часу. З суперниками, близькими за рівнем, «леви», швидше за все, знову будуть обережними, але це все одно буде цікавіше, ніж із Саутгейтом. Гарет часто покладався на індивідуальні якості гравців. Томас «прокачуватиме» всю команду, добиваючись максимальної взаємодії між футболістами.

У роботі зі збірними слід діяти швидко. Одна з головних складнощів у цій справі – нестача часу. Національні команди грають не так часто, як клуби і, відповідно, тренери з гравцями проводять не так багато часу. Але Тухель уже довів, що може працювати в обмеженнях. З «Баварією» вийшло не дуже добре після приходу на місце Юліана Нагельсманна, але з «Челсі» було набагато краще. Томас прийшов у лондонський клуб посеред сезону та виграв із ним Лігу чемпіонів. Пізніше у «синіх» почали з'являтися проблеми, але тренеру не дали часу на їхнє вирішення.

Практично немає сумнівів у тому, що з Тухелем збірна Англії гратиме яскравіше. Томас любить дисципліну, але не заганятиме гравців у жорсткі рамки, як це робив його попередник. Гаррі Кейн, можливо, знову стане лідером команди і більше забиватиме. Великий плюс, що форвард «Баварії» вже працював із німцем. Під його керівництвом він провів найкращий у кар'єрі сезон за системою гол+пас (44 очки, 36+8) та виграв «Золоту бутсу». Палмер напевно отримає більше шансів і зможе довести, що він хороший не лише на рівні кризового «Челсі».

Призначення до збірної можна порівняти з тим, ніби тренер приходить до клубу посеред сезону. Завдання – швидко налагодити взаємодію між гравцями, донести великий обсяг інформації за короткий період і, що найголовніше, показувати результат. Тухель може впоратися з цим. Звісно, ​​у цій співпраці є й ризики. Всім відомо, що Томас має непростий характер. Практично у кожному клубі, в якому працював Тухель, були проблеми.

У «Челсі» до конфліктів не дійшло – нове керівництво «синіх» зіграло на випередження. Однак у Тухеля були непрості стосунки з керівництвом дортмундської «Боруссії». Генеральний директор «джмелів» Ганс-Йоахім Ватцке називав Томаса фантастичним тренером, але складною людиною. Будучи наставником «ПСЖ», фахівець не соромився публічних висловлювань про те, що йому не подобається, що він хоче робити і не хоче. У «Баварії» було найскладніше – там німець посварився з половиною команди.

Підписувати довгостроковий контракт із Тухелем – це ризик. Є велика ймовірність, що рано чи пізно Томас почне розгойдувати човен. Але Англія підписала з фахівцем короткостроковий контракт – лише до завершення ЧС-2026. І це правильне рішення. За такий короткий період німець не встигне «перегоріти». Навпаки, він сповнений мотивації добре виступити на чемпіонаті світу.

Тухель – більше кубковий тренер, що доводять виходи у фінал Ліги чемпіонів із «ПСЖ» та «Челсі». Він уважний до деталей та добре готує команди до матчів плей-оф. У міжнародних турнірах якраз на це і робиться ставка – на успіх в одному конкретному змаганні. Томас може в цьому досягти успіху. Хто не хоче стати чемпіоном світу? Та ще з командою, сповненою талантів. Збірна Англії хоче виграти великий турнір і наймає для цього якісного фахівця, який може вирішити це завдання. Ризик є, але він виправданий.

Cергій ЗАВАЛКО