Ексгравець Металіста 1925 назвав причини падіння команди за Скрипника

Колишній півзахисник «Металіста 1925» Микита Безуглий поділився думкою про те, що не вдалося команді в попередньому сезоні 2023/2024, за підсумками якого вона не змогла зберегти місце в Українській Прем'єр-лізі та понизилася в Першу лігу.

– Останні пів року вийшли для Металіста 1925 невдалими. Під керівництвом Скрипника команда спочатку вилетіла з УПЛ, а потім втратила шанс повернутися в еліту через Турнір чотирьох. В чому ви бачите причину?

– Дуже тяжко сказати. Це було круте піке. Повне фіаско. Я думав над цим. Можливо, не пристосувалися до специфічної тактики. Багато грали ромбом. Десь ця тактика ризикована.

З усім тим тут не лише в тактиці проблема. Якби ми програли три-чотири матчі, то це одне, а в нас було близько десяти поразок. Тому хтось один не винен точно. Винні усі: футболісти, тренери, директори, адміністратори, масажисти, лікарі… Кожен може на себе щось взяти.

– Як взагалі колектив прийняв Скрипника?

– Очікування були дуже великі. Він досягав успіхів із Зорею, з Ворсклою наприкінці позаминулого чемпіонату вирвав єврокубкове місце. Однак в Металісті 1925 результату не було. Усе вийшло змазано. Це був не дуже хороший період. Коли ти багато програєш, то нічого доброго очікувати не доводиться.

– Команда до кінця зрозуміла вимоги нового наставника?

– Ну, навіть не знаю. На різних позиціях треба було досить багато бігати. Так, можливо, деякі гравці не дуже звикли до цього. Вимагався час для адаптації. Мені здається, що з кожним матчем ситуація покращувалася, але чогось не вистачало.

Варто сказати, що скільки не грай на зборах, а чемпіонат – це зовсім інше. Там усе карається набагато швидше. У суперників більше мотивації, і вони можуть відходити від своєї тактики. На зборах деякі команди грали в пасік, а в чемпіонаті потім робили ставку на єдиноборства, перший м’яч, підбори й агресивну гру.

Можливо, нам не вистачало агресії в діях попереду. Нам про це і до Скрипника казали. Ми контролювали м’яч, але, доходячи до воріт, не били, не атакували штрафний майданчик. Починалися паси назад аж до воротаря і все таке. Скрипник намагався це виправити, але, як ви бачите, теж не вийшло.

– Скрипник по ходу сезону змінював позиції на полі багатьом гравцям. Наскільки футболістам було комфортно і чи не впливало це негативно на результат?

– Я з усіма, чесно кажучи, на цю тему не спілкувався. Особисто я намагався адаптуватися. Моє основне амплуа – центральний захисник. Там я почуваюся найкраще. На флангах оборони є свої нюанси, але, якщо потрібно команді, також можу закрити ці позиції. В період своїх виступів за Металіст 1925 я взагалі зіграв на усіх чотирьох позиціях в захисті.

В тактиці Скрипника немає вінгерів. Тому, якщо вінгера переводять ближче до центру, там в нього буде менше часу на ухвалення рішень. Може, комусь і було не дуже зручно. Однак це мої особисті роздуми. Повторюся, я ні в кого про це не питав.

– Між новачками, які прийшли зі Скрипником, та старожилами команди не було напруження?

– Може і було, не знаю. Коли до команди прийшли імениті гравці, то від них, як і від Скрипника, багато чого чекали. Як показує досвід, далеко не факт, що статусні футболісти гратимуть на іншому рівні. Різниця в майстерності може бути не дуже помітною, - пояснив Микита Безуглий, який зараз грає у складі «Буковини».