Тінь Маріуполя. Ліміти ФІФА не завадили Чорноморцю стати фармом Шахтаря?

Протягом кількох останніх сезонів до початку повномасштабної фази російсько-української війни вітчизняні вболівальники, які готові мислити об'єктивно та вміють приймати здорові аргументи від іншої сторони, сходилися в одному – колись дуже цікавий та самобутній футбольний клуб «Маріуполь», який буквально обожнював покійний Володимир Бойко, перетворився на очевидний придаток «Шахтаря» або як це прийнято називати футбольною термінологією – фарм-клуб.

«Гірники» воліли масово відправляти на береги Азова своїх талановитих виконавців із академії, яким на той момент були не готові довіряти у першій команді, але все ще мали надії на їхнє світле майбутнє. Зрештою, «обкатку» в «Маріуполі» пройшло кілька нинішніх залізно основних виконавців «Шахтаря», таких як Артем Бондаренко, Олександр Зубков, Данило Сікан…

Щоправда, де-юре та де-факто у керівництві «Шахтаря» та «Маріуполя» ніхто й ніколи не характеризував відносини цих суб'єктів футбольного господарювання так, що один із них можна було б назвати фарм-клубом. Там воліли просто вдавати, що все цілком природно, або, в крайньому випадку, апелювати до норм закону – мовляв, якщо це прямо не заборонено і ми нічого не порушуємо, то чого ж ви від нас тоді хочете і про які моральні, спортивні та інші принципи щось там кажете?

Після 24 лютого 2022 року на кілька місяців Україні було зовсім не до футболу. Коли ж «гра № 1» повернулася на стадіони, з'ясувалося, що низка клубів не готова продовжувати функціонування. Серед них виявився і «Маріуполь», внаслідок чого «Шахтар» втратив цікавий та ефективний майданчик, де вдавалося успішно «обкатувати» молодь. Хоча спершу для «гірників» це не була ключова проблема, адже вони вирішували куди більш глобальні питання…

Вже влітку минулого року стало зрозуміло, що «Шахтар» тією чи іншою мірою звикся до військових реалій, налагодив відносно стабільне функціонування усіх процесів, й знову «гірникам» потрібно було шукати клуби, куди можна було б відправляти набуватися досвіду своїх талановитих «академіків». Однак варіанту із «централізованим» маршрутом не існувало: когось відпустили в оренду до «Карпат», когось – у «Металіст 1925», когось – до інших колективів.

Повернутися до того, що було у «Шахтаря» при співпраці із «Маріуполем» де-факто донецькому клубу вдалося лишень у трансферне вікно літа-2024. Тільки на місці приазовців виявився інший клуб – «Чорноморець». Одесити, які пережили серйозну кадрову пертурбацію у першій команді, яка почалася із відходу Романа Григорчука з посади головного тренера, виявились ідеальним майданчиком, куди «Шахтар» зміг віддати одразу кількох своїх гравців.

Зокрема, цього літа з «Шахтаря» до «Чорноморця» перебралося одразу семеро футболістів зі статусом орендованих. Це, насамперед, 30-річний Іван Петряк, котрий виявився непотрібним «гірникам» і, на відміну від Зубкова, не зумів використати другий шанс з інтеграції до першої команди донецького клубу, а також 20-річні Кирило Сігеєв, Лука Лацабідзе, Роман Савченко, Данило Удод, Михайло Хромей та 19-річний Євген Янович. Завдяки такому солідному «кадровому десанту» «Шахтар» без проблем влітку цього року став головним «донором» та «постачальником» футболістів для першої команди «Чорноморця».

Важливо наголошувати й на тому, що головним тренером «моряків» знову став Олександр Бабич, котрий вже працював у одеському клубі на різних посадах із 2012 по 2017 роки, в тому числі й виконуючи функції наставника першої команди. Для керівництва «Шахтаря» Бабич добре знайомий, як людина, яка зуміла допомогти в «Маріуполі» реалізувати свій потенціал цілій низці молодих виконавців, які грали за приазовців тоді на правах оренди. Іншими словами, відпускати своїх нинішніх талановитих «академіків» до Одеси «під крило» Бабичу у «Шахтарі» не боялися.

Уважний читач, який пильно стежить за футбольними справами, зараз може запитати: «А як же «Шахтарю» вдалося віддати, а «Чорноморцю» взяти в оренду таку кількість гравців, якщо раніше ФІФА вводила ліміт на кількість орендованих виконавців?».

Справді, ще у січні 2022 року Міжнародна федерація футболу (ФІФА) анонсувала зміни, що вносяться до інституту оренди. Зокрема, у сезоні-2022/23 одному клубу дозволялося орендувати/відпускати в оренду не більше 8 футболістів. У сезоні-2023/24 ця цифра знижувалася до позначки у 7 гравців, а починаючи із сезону-2024/25 мова могла йти про постійний показник лише у 6 орендованих/відданих в оренду футболістів-професіоналів.

Як бачимо, у випадку з «Чорноморцем» та його орендованими у «Шахтаря» гравцями, мова йде про сімох футболістів. Однак жодного порушення з боку «моряків» та «гірників» немає, оскільки згадані вище орендні ліміти, встановлені ФІФА, не поширюються на гравців віком до 21 року, а також гравців, які є вихованцями клубу.

Іншими словами, орендні ліміти ФІФА – це спроба певною мірою обмежити ступінь трансферного впливу багатих клубів на футбольний ринок, у тому числі молодих виконавців. Щоб якось викорінити практику, коли умовні «Манчестер Юнайтед» або «Реал» скуповували по всьому світу величезну кількість гравців, а потім віддавали їх в оренду у інші клуби, чекаючи, з кого все ж таки буде користь, тим самим серйозно впливаючи на всю футбольну екосистему, ФІФА й вигадала ці правила. Але вони жодною мірою не були спрямовані на систему орендних угод, коли клуб відпускає набиратися досвіду в іншу команду своїх молодих вихованців, а це саме те, що було налагоджено за кілька сезонів у взаєминах «Шахтаря» та «Маріуполя».

Інше питання, що подібна практика у «Чорноморці» нещодавно вже була апробована і показала незадовільні результати. У сезоні-2021/22 «моряки» призначили головним тренером Юрія Мороза – екс-наставника «Динамо» U-19. Слідом за фахівцем до Одеси підтягнувся значний «десант» із Києва у вигляді 14 орендованих виконавців, у тому числі й нинішні гравці першої команди «біло-синіх» Владислав Ванат та Крістіан Біловар. Експеримент із Морозом та молодими «динамівцями» виявився провальним – «Чорноморець» пішов на зимову паузу лише 13-м, тренера було відправлено у відставку, а сама першість у підсумку так і не була дограна. Через війну…

Навіщо ж зараз «Чорноморець» повертається до де-факто такого ж експерименту, тільки тепер із вихованцями «Шахтаря» у статусі орендованих? Насамперед, варто згадувати про проблеми управління, які присутні в клубі останніми роками та пов'язані із проблемами з законом у фактичних власників «моряків». Вони багато в чому є тим «витоком», з якого беруть початок усі інші негаразди нинішнього «Чорноморця»: фінансові, організаційні, матеріально-технічні тощо.

Все це у комплексі призвело до відходу Романа Григорчука з посади головного тренера, а також до радикальних змін у першій команді цього літа. Якщо раніше найвідданіші вболівальники «Чорноморця» сподівалися, що мине ще трохи часу, ситуація хоч ненабагато, але покращиться і їхні улюбленці знову зможуть претендувати на зону єврокубків, то зараз… Очевидно, таких сподівань немає навіть у найзавзятіших оптимістів. У нинішній ситуації завдання в команди одне – залишитись у Прем'єр-лізі.

Для його реалізації цілком достатньо того, що має нинішній «Чорноморець». І орендовані у «Шахтаря» футболісти, частина з яких вже має гарний бекграунд в УПЛ (Савченко, Сігеєв, частково Удод), а інші дуже непогано проявили себе на молодіжному рівні (Янович, Лацабідзе), здатні допомогти виконати завдання-мінімум. Це не історія про структурний розвиток будь-якої клубної концепції, про реалізацію довгострокових чи середньострокових планів. Це про те, як вижити тут і зараз. Тому навіть такому історично значимому за українськими мірками футбольному проекту, як «Чорноморець», доводиться йти на фактично статус фарм-клуба для «Шахтаря».

Що вийде зі всієї цієї історії? Подивимося та оцінимо вже наприкінці сезону. Поки що її можна оцінювати як «win-win» із поправкою на виключно складне становище «моряків», а також їхнє прагнення знайти для себе хоч якесь робоче вирішення питання щодо збереження прописки в еліті. Якщо це вдасться, то Одеса вкотре зможе похвалити себе за проникливість. Але навіть у цьому випадку захоплюватися «орендною голкою» навряд чи варто. До хорошого вона, особливо клуб з історією та амбіціями, точно не доведе…