Клінічна смерть та відсутність шокової терапії

Давно такого не було, і ось знову. Дуже складно пригадати, коли «Шахтар» так невдало розпочинав чемпіонат країни. Найщедріші інвестиції в команду Рината Ахметова дозволили дуже швидко забути лихоліття початку-середини дев'яностих, коли «Шахтар» то злітав на медальний п'єдестал, то бовтався десь у середині турнірної таблиці.

Однак після того, як команда потрапила до чіпких рук молодого власника «Донгорбанку», ситуація кардинально змінилася. І команда нижче за друге місце у підсумковій турнірній таблиці не опускалася.

Але відносні провали в чемпіонаті траплялися і у «Шахтаря» каденції Ахметова. Подібний нинішнього провалу на старті вітчизняного сезону я пам'ятаю лише один – на початку сезону 2008 року. Тоді команда Луческу у чотирьох стартових турах здобула лише одну перемогу (та й ту над «Іллічівцем»), дві нічиї та одну поразку.

Провалилася тоді команда й у групі Ліги чемпіонів. Однак саме той сезон вважається найвдалішим в історії «Шахтаря», адже потім команда зуміла перемогти у фіналі Кубка УЄФА.

Ситуація у сезоні 2024/2025 дуже нагадує події 16-річної давнини. З тією різницею, що тепер на чолі «Шахтаря» не Луческу, а Пушич, і що роль тодішнього «Іллічівця» зараз зіграла «Ворскла».

Читайте також:

Рубікон Маріно Пушича

***

Розгром у стартовому турі УПЛ полтавської команди напевне зіграв злий жарт із «гірниками». Можна стверджувати, що команда Долганського в тому поєдинку злякалася власної тіні, проте заслуги опонента теж не можна применшувати. Чемпіон розпочав сезон явно чемпіонською грою. Із запасом, як тоді здалося. Марино Пушич був дуже радий і сипав компліменти на адресу не лише героя матчу Матвієнка, а й усієї своєї команди.

«Я задоволений тим, як ми розпочали сезон. Не лише з огляду на результат, а й на гру, яку ми продемонстрували. Цілком задоволений тим, як ми як команда поводилися на футбольному полі й за його межами. Я повністю задоволений тим, як ми проявили себе від перших хвилин з погляду високого пресингу, нашої віддачі та того, як ми провели весь матч. Звісно, ​​було кілька моментів, які можна покращити. Постійно говорю своїм гравцям: завжди є простір для покращення. Але той результат та рівень гри, які сьогодні продемонстрували мої гравці – фантастичні». Це слова Пушича після гри з «Ворсклою».

Однак далі неймовірна легкість шахтарського буття кудись зникла. У другому турі «гірники» зіграли проти «Полісся», що зазнало єврокубкового фіаско. Здавалося, що команда Пушича просто закидає шапками команду Ашура. Але трапилося майже навпаки. Ось що тоді після гри казав Пушич.

«Гру можна поділити на дві частини. У першому таймі ми були недостатньо агресивними на м'ячі, виявили недостатньо бажання вигравати в протиборствах і діючи без м'яча в цілому, тому програли першу половину. Щодо другого тайму, я не маю претензій до команди. Було кілька контратак, які на щастя для нас не закінчилися чимось серйозним. Ми створили багато моментів у другій половині зустрічі, але нам не вдалося забити. Втім, я задоволений тим, як моя команда зреагувала на невдалий перший тайм. Це для нас урок, з якого можна багато чого отримати, щоб продовжувати працювати і покращуватися щодня».

Тоді правда здавалося, що «Шахтар» випадково оступився у грі проти житомирської команди. Ну, з ким не буває? Гранд недооцінив вискочку. Але у наступних турах гранд обов'язково поверне своє. З лишком.

Ага, як би не так. Матч проти абсолютного дебютанта УПЛ – «Лівого берега» - «Шахтар» виграв лише завдяки спірному рішенню (назвемо це м'яко так) суддів, які зарахували гол Сікана, який забивав на межі офсайду. А може, й без межі.

Суддям ВАР довелося малювати лінії, і, схоже, через незрізаний ніготь на великому пальці ноги у захисника «ЛБ» визначили, що положення поза грою тоді у нападника «гірників» не було.

Пушич за інерцією продовжив хвалити свою команду. Але вже не дуже переконливо.

«Звичайно, головною метою у футболі залишаються перемоги та здобуття трьох очок, і сьогодні нам вдалося цієї мети досягти. Гра проходила за досить складним сценарієм, особливо на початку – у першій половині. І, звичайно, ми очікували, що наш опонент буде досить складним та непоступливим, що ви могли побачити на полі. Однак, я дуже задоволений тим, як моя команда відпрацювала. Особливо задоволений тим, як ми зіграли у другому таймі, як ми змогли коригувати деякі неточності. Вважаю, що ми могли забити більше за один гол. Суперник створив за фактом один момент, що прийшов після наших індивідуальних помилок. Проте хочу похвалити свою команду за старання, за продемонстрований рівень».

***

У грі проти «Олександрії» донеччанам не вдалося продемонструвати свій «рівень». Команда програла, виграючи 2:0. І Пушич після матчу, нехай і витіювато, але все-таки визнав, що це провал.

«Коли відбувається щось подібне – ви граєте фантастично, перемагаєте з рахунком 2:0, повністю контролюєте гру і потім помиляєтеся таким чином, – у такому разі не говоритимемо про Лігу чемпіонів. Команді зараз не вистачає стабільності, тому що, коли ви проводите першу частину гри на такому рівні, як сьогодні, ви повинні утримувати рахунок 2:0 і, можливо, навіть покращувати отриманий результат. Однак, як наслідок, нам довелося розпочинати все з нуля у другій половині гри. Я вважаю, що те, що сталося сьогодні, – повністю провал однієї команди. Я дуже розчарований, для мене це набагато гірше, ніж почуватись злим».

Зі всього вищевикладеного головним тренером «Шахтаря» я особисто можу зробити висновок, що команда просто не готова до старту УПЛ. Цілком можливо, що Пушич, на відміну від Шовковського, свідомо не форсував підготовку до сезону, резонно вважаючи, що оптимальна форма знадобиться трохи пізніше - в середині осені, в розпал Ліги чемпіонів.

Дуже прагматична думка, якщо саме вона була першопричиною. Однак обов'язково треба говорити і про те, що розповіді тренера «гірників» про високий «рівень» його підопічних – банальна балаканина. Тому що, окрім перемоги над зашуганою «Ворсклою», у трьох інших поєдинках на старті сезону «Шахтар» відверто провалився.

Якби був один такий невдалий матч, то Бог із ним. Справді, з ким не буває. Але аж три, та ще й поспіль. Це провал, батечку. Це формений провал, і у «відсутності стабільності» треба звинувачувати і насамперед, і в останню чергу лише тренерський штаб. І так, це фіаско «Шахтарю» пізніше ще відгукнеться.

Відгукнеться ще й тому, що Пушич, схоже, поки що сам не розуміє, чому все так погано. Так, він від гри до гри констатує клінічну смерть своєї команди, при цьому віддаючи їй належне, мовляв, так вона все ще дихає, але як реанімувати свого пацієнта, повернути на світ Божий, він, мабуть, поки що не знає. А його злість чи розчарування – як мертвому припарки.

На мою думку, у цьому випадку потрібні інші методи. Щось із шокової терапії. Чи здатний до застосування таких методів боснійський тренер? На даний момент я не впевнений, адже він просто констатує причину, філософськи кажучи про винесені уроки й гіпотетичні можливості стати сильнішими.

Але за фактом роботи над помилками немає. Як і немає зростання сили.

Тому особисто я не впевнений у тому, що нинішній сезон для «Шахтаря» може стати одним із найкращих у його історії.