Елітні лелеки. Що являє собою Лівий Берег – клуб-новачок УПЛ

Після абсолютно справедливої, а в певній мірі навіть визначної, перемоги над «Минаєм» із рахунком 3:0 у фіналі Турніру чотирьох столичний «Лівий Берег» став повноправним учасником української Прем'єр-ліги на сезон-2024/25, старт якого запланований вже на найближчий вікенд. Очевидно, що «лелекам» (цей птах є не просто маскотом клубу, а й присутній на клубній емблемі «Лівого Берега») спочатку буде вкрай непросто в елітарному дивізіоні – перш за все, стартувати там вони будуть майже одразу після матчів Турніру чотирьох, котрі видалися дуже енергозатратними та вкрай напруженими, без можливості відпочити та морально перезавантажитись, що вкрай важливо після таких значних подій у житті будь-якого клубу.

Втім, як проявить себе «Лівий Берег» у вищому світі вітчизняного футболу ми дізнаємося пізніше, а зараз пропонуємо детальніше зупинитися на деяких ключових фактах з життя та історії цього дуже молодого, але вже досить амбітного клубу, який достатньо міцно стоїть на ногах…

Проект Лавренка та Павлова

Історія «Лівого Берега» бере свій початок у 2017 році. Саме тоді вітчизняний підприємець, політик та колишній президент футбольного клубу «Поліграфтехніка» (нині – «Олександрія») Микола Лавренко спільно з відомим українським тренером Миколою Павловим, котрий попрацював із «Дніпром», «Динамо», «Таврією», «Ворсклою», «Маріуполем» та низкою інших команд, ухвалили рішення про створення нового проекту, який і був зареєстрований під назвою «Лівий Берег».

«Лівий Берег» фактично розташований у передмісті Києва, на лівому березі Дніпра, через що така назва клубу є не лише простою, але й більш ніж зрозумілою для будь-якого вболівальника.

Із самого початку клуб створювався під ідею функціонування дитячо-юнацької академії, в якій мали займатися та розвиватися діти кількох вікових груп. В перспективі оцінювалася й можливість набуття професійного статусу, проте «Лівий Берег», на відміну від багатьох інших аналогічних проектів у вітчизняному футболі, не збирався «бігти попереду паровоза». У цьому клубі розуміли, що спочатку акцент потрібно робити на інфраструктурі, і лише після цього «наздоганяти» матеріальну базу спортивними амбіціями.

У 2018 році «Лівий Берег» представив свій перший побудований стадіон. Це була арена з розміром газону 60 на 40 метрів зі штучним покриттям, трибунами на 500 місць та сучасним електронним табло. Через два роки боси «Лівого Берега» представили і свій перший повноцінний стадіон – арену із розміром поля 105 на 68 метрів, яка була здатна вмістити трохи більше ніж 1300 глядачів.

Той факт, що в керівництві «Лівого Берега» з самого першого дня опинилися досвідчені у футбольних питаннях Лавренко та Павлов, вочевидь, відіграв ключову роль у стратегії розвитку нового проекту. Клуб не поспішав створювати професійну команду, перш ніж не отримав можливості забезпечити її мінімально необхідною матеріальною базою. Погодьтеся, подібний підхід є далеко не в кожному українському футбольному проекті, в тому числі й серед тих, які ми вже бачили на рівні Прем'єр-ліги…

Вихід у профі та вимушена пауза через війну

Після того, як «Лівому Берегу» вдалося побудувати практично усю вікову піраміду команд в клубній академії, мова зайшла про доцільність створення колективу професіоналів. Свій перший матч доросла команда «Лівого Берега» зіграла у листопаді 2020 року в рамках чемпіонату України серед аматорів. В результаті «лелеки» фінішували на шостому місці у групі 2, де лідером виявилася «Вікторія» із Сум, а на другому місці прийшов черкаський ЛНЗ.

Далі розвиток «Лівого Берега» пішов ще більш стрімкими темпами. Влітку 2021 року «лелеки» отримали атестат УАФ, який дозволив їм заявитися та стати повноцінним учасником сезону-2021/22 у Другій лізі. Причому в цьому турнірі «Лівий Берег» показав себе досить гідно із перших матчів, й на зимову паузу прийшов, перебуваючи на другому рядку в турнірній таблиці групи А, поступаючись двома пунктами тільки лідеру дивізіону – львівським «Карпатам».

А далі… Далі в Україну прийшли російські окупанти, котрі розв'язали найбільш масштабну, руйнівну та кровопролитну війну на європейському континенті з часів Другої світової… Тут багатьом вже було не до спорту, а тому не дивно, що сезон-2021/22 в українському клубному футболі так і не був дограний.

Втім, наступний сезон, 2022/23, вдалося розпочати вчасно й провести у заплановані терміни. Однак тут на шанувальників багатьох клубів очікувало розчарування: хтось припинив існування, хтось призупинив діяльність, через що організаторам, особливо Професійній футбольній лізі (ПФЛ), доводилося збирати учасників чемпіонату фактично за принципом «з миру по нитці».

«Лівий Берег» влітку 2022-го вирішив взяти паузу у діяльності професійного клубу. Доросла команда була фактично розформована, а клуб, як і в перші роки свого існування, зробив акцент на функціонуванні дитячо-юнацької академії і розвитку інфраструктури. Участь у професійних загальноукраїнських турнірах була поставлена ​​на паузу.

Новий стадіон – арена, яка підставила плече багатьом

У жовтні 2022 року, незважаючи на повномасштабну фазу російсько-української війни, «Лівий Берег» провів процедуру відкриття свого нового стадіону із натуральним покриттям, який отримав таку ж назву, як і сам клуб. Будівництво арени почалося на початку серпня 2021-го, й не стало довгобудом, як деякі інші вітчизняні стадіони.

На відкриття спортивної споруди, яка спроможна вмістити на своїх трибунах близько 5 тисяч глядачів, прибув увесь тодішній футбольний бомонд України – президент УАФ та член Виконкому УЄФА Андрій Павелко, перший віце-президент УАФ Вадим Костюченко, віце-президенти УАФ Анатолій Дем'яненко, Олег Протасов, президент ПФЛ Олександр Каденко, голова Київської обласної асоціації футболу Андрій Засуха, голова Золочівської ОТГ Олександр Лазаренко та Почесний консул Литовської Республіки в Україні Робертас Габулас.

Читайте також:

ФОТО. Лівий берег презентував новий стадіон

Ця арена зводилася із врахуванням вимог та критеріїв ФІФА/УЄФА, завдяки чому на ній можна проводити поєдинки міжнародного рівня. Втім, подібна опція стане можливою та актуальною лише після завершення військових дій на території України, тому поки що про неї варто згадувати лише гіпотетично.

А ось кому арена «Лівий Берег» вже допомогла, так це цілій низці вітчизняних футбольних клубів, чия інфраструктура постраждала від війни або опинилася під тимчасовою окупацією. Зокрема, свої домашні матчі на стадіоні «лелек» вже проводили харківський «Металіст 1925» та луганська «Зоря», а у сезоні-2024/25 тут прийматиме суперників по УПЛ донецький «Шахтар».

«Із нового сезону на нашому стадіоні гратимуть дві команди – «Лівий Берег» та «Шахтар». Зараз вам про це офіційно кажу. Якщо «Шахтар» цього дня не гратиме за календарем або коли це випадає на матчі перед Лігою чемпіонів і їм зручніше грати у Львові, він має право поступитися іншій команді», – розповідав на початку липня президент «лелек» Микола Лавренко.

В аспекті останнього фактору, організаторам, враховуючи досить несподіваний вихід «Лівого Берега» в УПЛ, напевно доведеться переформатувати календар змагань, оскільки в низці турів домашні матчі «лелек» та «гірників» перетинаються, через що поєдинки доведеться грати на одному й тому ж стадіоні через день або навіть день у день, що фізично неможливо.

Повернення дорослої команди та історичний вихід в УПЛ

У грудні 2022 року стало відомо про бажання «Лівого Берега» відновити виступи дорослої команди клубу у змаганнях під егідою ПФЛ. Для цього «лелеки» пройшли необхідну процедуру ліцензування, і влітку 2023-го були затверджені учасником Першої ліги.

У Першій лізі-2023/24 «Лівий Берег» в рамках першого етапу фінішував на другому місці у групі Б, завоювавши право зіграти у Чемпіонській групі. Там «лелеки» також проявили себе більш ніж гідно, здобувши «бронзові» нагороди та пропустивши вперед лише куди більш досвідчені, в тому числі й на рівні УПЛ, «Інгулець» та «Карпати». Це не дозволило «Лівому Берегу» безпосередньо підвищитися у класі, проте клуб отримав право зіграти в перехідних матчах із представником УПЛ – «Оболонню», якій програв за сумою двох матчів лише мінімально (0:1, 1:1).

Здавалося б, сезон-2024/25 «Лівий Берег» знову проведе у Першій лізі, але… Через зняття з турніру «Дніпра-1», який ще й добряче підставив усю вітчизняну футбольну екосистему, сплутавши карти багатьом клубам із двох вищих професійних дивізіонів, УАФ оголосила про проведення Турніру чотирьох, де «лелеки» послідовно обіграли нещодавніх представників УПЛ «Металіст 1925» (1:1, 5:4 – по пенальті) та «Минай» (3:0), тріумфально оформивши вихід в УПЛ.

Читайте також:

Третє воскресіння Миная? Чи має рацію УАФ, ініціювавши турнір чотирьох

Тепер в історії «Лівого Берега» починає писатися абсолютно нова сторінка. Клуб є дебютантом української Прем'єр-ліги, де дуже багато чого «лелеки» ще тільки мають відчути й усвідомити. До цього дебютні сезони у Другій та Першій лігах складалися для «Лівого Берега» вкрай вдало, проте в УПЛ конкуренція в амбітного проекту Лавренка/Павлова буде значно серйознішою, і тут, мабуть, з ходу замахуватись на щось більше, аніж збереження прописки в елітарному дивізіоні навряд чи навіть варто.

Втім, із усвідомленням власного статусу та реальних можливостей у «Лівого Берега» в УПЛ проблем виникнути не повинно. Раніше клуб неодноразово це вже демонстрував, вирішуючи завдання виключно послідовно та дотримуючись принципу step by step. Тепер, коли «лелеки» стали представниками вітчизняної футбольної еліти, їм потрібно буде вирішувати нові завдання та розширювати перед собою обрії. А розвиватися цьому дуже симпатичному проекту ще є куди – зрештою, «Лівий Берег» у мережі навіть не має офіційного магазину, де бажаючі могли б придбати атрибутику «лелек». Здавалося б, дрібниця, проте більш ніж важлива й необхідна на такому рівні. Як не крути, а статусу потрібно відповідати…