Робота для галочки. Ймовірна відставка Скрипника – удар по його репутації

В багатьох сучасних комп'ютерних ігор (й низці інших продуктів) є демоверсії – свого роду пробники, якими потенційний покупець може скористатися протягом певного часу, аби зрозуміти, чи варто за це віддавати свої «кровні», чи витратити їх на щось інше. Так ось, початок сезону-2024/25 в українському клубному футболі, який офіційно ще не відбувся, певною мірою навіває саме цю аналогію із демоверсією.

«Турнір чотирьох», який керівництво Української асоціації футболу вирішило організувати з метою визначення учасника української Прем'єр-ліги, котрий замінить «Дніпро-1», що знявся з турніру через тотальні проблеми, став чимось подібним до цієї самої демоверсії – тільки ось незрозуміло чого: чи то УПЛ, чи то Першої ліги, чи усього того, що ми маємо побачити й відчути у вітчизняному клубному турнірі в сезоні-2024/25.

Читайте також:

Третє воскресіння Миная? Чи має рацію УАФ, ініціювавши турнір чотирьох

Ще перед офіційним стартом Прем'єр-ліги та Першої ліги глядачі отримали можливість побачити у справі чотири колективи – «Минай», «Металіст 1925», «Лівий берег» та «Епіцентр», – одному з яких поталанить зрештою опинитися в елітарному дивізіоні, а ось троє інших продовжать розбірки в рамках кращої ліги з-поміж нашої «трясовини».

Перед початком «турніру чотирьох» багато вболівальників відкрито обурювалися самим фактом його проведення – мовляв, таким чином УАФ вигадала спосіб як «пропхати» до УПЛ «Металіст 1925», який має заможного власника, котрий є до того ж спонсором національної збірної України, а значить, в якійсь мірі прямо перетинається з вищим керівництвом нашого футболу. Втім, сам перебіг подій розчарував цих «поціновувачів конспірологічних теорій» – «Металіст 1925» вилетів уже після першого поєдинку цього міні-турніру, програвши у серії пенальті «Лівому берегу» (1:1, 4:5).

Але виліт псевдофаворита (давайте не забуватимемо, що на даний момент стороннім спостерігачам, які не знають принципів підготовки команд, вкрай складно оцінювати реальну силу того чи іншого колективу, а тому для багатьох «Металіст 1925» вважався фаворитом лише через номінально кращий склад і персону головного тренера) в цілому не став чимось реально сенсаційним для тих, хто не підтримував «теорію змови проти «Миная» та інші подібні вигадки, що циркулювали у ЗМІ та охоче «розігрівалися» деякими зацікавленими в цьому сторонами. У тексті, посилання на який наведено трохи вище, ми вже розмірковували, що яке б рішення зрештою не ухвалила УАФ, все одно знайшлися б ті, хто звинуватив її в ангажованості, прагненні відстояти чиїсь інтереси тощо.

Набагато цікавіше, що вчора в пресі з'явилася інформація про те, що у відставку з посади головного тренера «Металіста 1925» подав Віктор Скрипник. Причому в цій ситуації ми, очевидно, маємо справу зовсім не з випадковою чуткою чи «качкою», а із цілком реальним фактом, адже дуже скоро в ЗМІ почали з'являтися подробиці ймовірного відходу 54-річного фахівця з харківського клубу – зокрема, написали, що самі футболісти «Металіста 1925» мають намір вмовити Скрипника залишитися.

І тут важливо розуміти, що потенційна нинішня відставка Скрипника, якщо вона все ж таки відбудеться і її затвердить клубне керівництво – це, насамперед, серйозний удар по репутації самого тренера. Чому? Давайте аналізувати…

Насамперед, згадаємо, що Скрипник відверто «завалив» другу частину минулого сезону з «Металістом 1925», куди приходив узимку із пристойною часткою помпезності, роблячи, природно, поправку на масштаби українського клубного футболу. Із тренером, котрий, як очікувалося, мав поставити харків'янам сучасний та красивий футбол, команда не лише не досягла прогресу, а й абсолютно безславно вилетіла до Першої ліги із останнього місця в УПЛ.

Саме в цей момент – після вильоту з УПЛ – багато хто й очікував, що Віктор Скрипник або подасть у відставку, або буде звільнений. Однак ані того, ані іншого не сталося. Навпаки, футбольному загалу було заявлено, що тренер продовжить роботу з «Металістом 1925» навіть у Першій лізі, звідки спробує повернути харків'ян до еліти у максимально короткі терміни.

А якщо так, то чому ж зараз Скрипник вирішив йти? Що глобально змінилося для його «Металіста 1925», куди він так старанно разом із своїми радниками та скаутами підбирав новачків? Невже поразка від «Лівого берега» змінила щось у значній мірі, якщо говорити про плани клубу та самого фахівця на сезон? Адже «Металіст 1925» не вилетів з Першої ліги до Другої, він лише поступився путівкою до УПЛ, залишившись там же, де й мав провести сезон-2024/25.

Але Скрипник чомусь вирішив піти. І ця його дія ставить під сумнів реальність та об'єктивність усього, що звучало та відбувалося навколо харківського клубу раніше. Більше того, це рішення Віктора навіть змушує починати вірити в ту саму горезвісну конспірологію, від якої автор цих рядків все ще наполегливо закликає максимально відсторонитися та навіть не думати про це… Але просто поміркуйте самі: навіщо тренеру, який із самого початку готувався брати участь зі своєю командою в Першій лізі, подавати у відставку в момент, коли його колектив програв право вибороти путівку до УПЛ? В гірший же бік для «Металіста 1925» нічого не змінилося, він все одно залишається учасником Першої ліги, де Скрипник висловлював готовність працювати й надалі. Або, виходить, коуч харків'ян з самого початку знав щось більше, ніж ми з вами, і залишаючись у «Металісті 1925» після завершення сезону-2023/24, розраховував саме на те, що й сталося зараз, тобто на проблеми «Дніпра-1», які призведуть до зняття «спортклубівців» з турніру та шансу для невдах УПЛ і стикових матчів? А коли цей шанс виявився невикористаним, то Скрипник все ж усвідомив масштаб невдачі й націлився відбути бодай-куди?

Уся ця версія (підкреслимо: лише версія) виглядає дуже некрасиво. Тому що вона справді припускає, що якісь кулуарні розмови (все ж таки продовжуємо відкидати конспірологію й не говоримо про домовленості, адже для цього потрібні реальні докази) про можливість для «Металіста 1925» повернутися до УПЛ, фактично не вилітаючи з неї , все ж таки були присутні і що на них міг дуже розраховувати Скрипник, погоджуючись залишатися в таборі харків'ян після провалу минулого чемпіонату. І саме тому потенційна нинішня відставка Віктора буде іміджевим ударом по ньому самому.

Хочеться сподіватися, що вчорашні слова Скрипника про відставку виявилися лише емоціями. Воно й зрозуміло – максималіст за натурою, яким є цей фахівець, хотів скористатися шикарним шансом знову довести всім критиканам, що його дарма списали в УПЛ, але тут цей непоступливий «Лівий берег», а ще крах у серії пенальті після того, як вдалося відігратися вже у додатковий час. Нерви могли і не витримати…

Звичайно, дивно, що Віктор Скрипник погоджувався залишатися працювати в «Металісті 1925» після провалу у минулому сезоні. За весь період кар'єри цього фахівця із дорослими командами він ніколи не опинявся на периферії. В Німеччині Віктор працював із «Вердером» у Бундеслізі, у Латвії – з «Ригою» у тамтешній Вищій лізі, в Україні – з «Зорею», «Ворсклою» та «Металістом 1925» у Прем'єр-лізі.

Тому робота у Першій лізі для Скрипника певною мірою – це удар по самолюбству та амбіціях. Але з іншого боку – це й дуже пристойний кар'єрний виклик, мотивація довести всім, що цей фахівець здатний не тільки доводити команду до вильоту, але й допомагати їй повернутися, а потім все-таки продемонструвати той прогрес, на який від неї очікували спочатку, як тільки Скрипник прийшов у колектив.

Відставка зараз – це найпростіше, що може зробити Віктор Скрипник. Це означатиме, що він все ж таки здався, виявився морально зламаним та не готовим продовжувати боротьбу. Більше того, це дасть реальну нагоду шанувальникам «змов» за будь-якої зручної можливості нагадувати Скрипнику, як він залишався у «Металісті 1925» лише до того моменту, коли команда реально втратила усі можливості зачепитися за збереження прописки в УПЛ. А ще недоброзичливці обов'язково пригадають Скрипнику, як він, по суті, під себе зібрав оновлений колектив під Першу лігу, й кинув його ще до старту сезону, тим самим в певній мірі підставивши не лише гравців, котрі приходили, в тому числі, й під якісь особисті домовленості з головним тренером, а й керівництво клубу, та свого потенційного наступника, якому доведеться відповідати за результат із командою, яку він не будував.

Залишатися після такого в надії отримати роботу в Україні – мабуть, нонсенс… Утім, якщо все ж таки відставка Скрипника зараз станеться і тренер покине країну, подавшись працювати кудись за кордон, то, напевно, багато хто згадає його слова, датовані початком грудня 2021-го, коли Віктор в інтерв'ю програмі BurBuzz сказав буквально наступне: «У мене родина живе в Німеччині. Я приходив працювати в Україну не на все життя, а хотів у своїй кар'єрі поставити галочку. Добре я попрацював чи ні – оцінять потім. У моїй кар'єрі тренерській був цей досвід. Може, моя тренерська кар'єра взагалі зачахне, і я залишусь із досягненнями, які заслужив тут».

Що ж, почекаємо розвитку подій, щоб зрозуміти, про що справді йдеться: про роботу «для галочки», чи все ж таки про реальну готовність втілювати амбіції керівництва «Металіста 1925» та доводити власну спроможність, незважаючи на всі проблеми на старті проекту…