Сім найбільш очікуваних вихідних трансферів УПЛ цього літа

На Євро-2024 залишилося провести лише один поєдинок – фінальний матч, у якому збірні Іспанії та Англії визначать найсильнішу команду континенту на наступні чотири роки. А це означає, що вже дуже скоро основна увага українських вболівальників знову повернеться до рідної і такої улюбленої Прем'єр-ліги.

В УПЛ більшість команд вже ведуть підготовку до нового сезону, хоча залишається й чимало невідомого – зокрема, через ситуацію у «Дніпрі-1» все ще незрозумілий повний список учасників на сезон-2024/25.

Але сьогодні не про це – давайте, поки ще півтора місяці буде відкрите трансферне вікно, виділимо найбільш очікувані та інтригуючі вихідні трансфери УПЛ цього літа. Не факт, що усі вони відбудуться (швидше за все, відбудеться лише один або два з них), проте це зовсім не перешкода для цікавого обговорення…

7. Віталій Буяльський

Громадянство: Україна
Вік: 31 рік
Клуб: «Динамо»

Мабуть, ні для кого не є секретом, що Віталій Буяльський пересидів у «Динамо». 31-річний хавбек зіграв вже 320 офіційних матчів за «біло-синіх», у яких відзначився 73 забитими м'ячами та 54 результативними передачами, а у останні пару-трійку сезонів був одним із беззаперечно ключових футболістів столичної команди. Втім, було б дуже цікаво подивитися на Буяльського десь у зарубіжному чемпіонаті.

Рік тому «Динамо» залишив інший багаторічний лідер – Сергій Сидорчук, який так і не отримав можливості виїхати в один із топових клубів чи чемпіонатів Європи з Києва, проте керівництво «біло-синіх» все ж таки знайшло варіант із бельгійським «Вестерло», котрий влаштував усі сторони.

Буяльського раніше також неодноразово пов'язували із клубами з-за меж топ-5 європейських чемпіонатів. Зокрема, інтерес до Віталія виявляв «Бешикташ», і переїзд до Туреччини, здається, був би дуже цікавою кар'єрною опцією для вікового футболіста. По-перше, у тамтешній Суперлізі фізичних даних Буяльського буде більш ніж достатньо, аби кілька років бути на топовому рівні. По-друге, в обороні турецькі команди не відрізняються надлишковою дисциплінованістю, щоб це позбавило Віталія його ключового козиря – ефективної роботи у штрафному майданчику та навколо нього. По-третє, потенційний переїзд до Туреччини дозволить хавбеку не лише непогано підзаробити перед виходом на пенсію, а й нарешті пограти перед великим натовпом вболівальників, що заповнюють стадіони. Додатковий тиск, є таке відчуття, стане і додатковою мотивацією для Буяльського, котрий, по суті, у «Динамо» вже не має стимулів для подальшого прогресу.

Очевидно розуміє доцільність розставання із Буяльським цього літа й президент «Динамо» Ігор Суркіс, котрий раніше заявляв, що готовий «розглянути гідні варіанти» щодо відходу гравця. Питання тільки: чи виникнуть вони до кінця літа?..

6. Ілля Квасниця

Громадянство: Україна
Вік: 21 рік
Клуб: «Рух»

Вінгер «Руха» та вихованець львівського футболу Ілля Квасниця був визнаний найкращим молодим гравцем минулого сезону в УПЛ. Молодий і талановитий футболіст справді провів дуже якісний відрізок у рамках чемпіонату-2023/24, особливо в першій його половині, однак у певні моменти все ж таки демонстрував звичні для гравців його віку проблеми із нестабільністю виступів.

Інтерес до Квасниці, за чутками, виявляли обидва гранди нашого футболу – «Динамо» та «Шахтар». Проте сам гравець, схоже, не надто й прагне залишати «Рух» заради київської чи донецької команди. Він хотів би спробувати сили у Європі та чекає, коли якийсь «гонець звідти» привезе Григорію Козловському пропозицію, від якої «здадуть нерви».

Поки що найбільш реальним претендентом на Квасницю у Європі, якщо довіряти чуткам, є «Бенфіка». Скаути лісабонського клубу ретельно вивчили молодого вінгера «Руха» й загалом залишилися задоволені побаченим, рекомендувавши «орлам», по можливості, підписати українця. Застереження «по можливості» у цьому контексті є аж ніяк не літературним прийомом автора, а визнанням того, що вести справи із Григорієм Козловським у футбольних питаннях досить складно. Скільки запросить за Квасницю керівництво «Руха» – це питання, відповідь на яке, мабуть, наразі невідома навіть босами львів'ян…

5. Іван Дібанго

Громадянство: Камерун
Вік: 22 роки
Клуб: «Кривбас»

Камерунський фулбек Іван Дібанго став одним з головних відкриттів минулого сезону української Прем'єр-ліги. Те, наскільки африканець зумів спрогресувати в нашому чемпіонаті, викликає захоплення не лише у експертів, а й у більшості вболівальників, причому незалежно від їхніх клубних уподобань. З ноунейма Дібанго перетворився на одного з найкращих футболістів УПЛ сьогодення, а це вже щось та й означає!

Наразі до Дібанго є предметний інтерес на європейському ринку. Керівництво «Кривбаса», який із самого початку брав Івана в оренду в естонської «Левадії», завбачливо оформило викуп контракту футболіста ще взимку, коли заплатило прибалтам за африканця півмільйона євро.

На початку червня у ЗМІ повідомлялося, що «Кривбас» отримав пропозиції від «Бреста» та «Базеля» щодо продажу Дібанго. За свого легіонера криворізький клуб міг би легко отримати близько 3 мільйонів євро, але відмовився продавати Івана, мотивуючи це прийдешнім стартом єврокубкової кампанії, а також бажанням отримати в майбутньому за камерунця ще більші відступні. Чи не пошкодують боси «Кривбаса» про своє рішення? Питання надзвичайно цікаве, але остаточну відповідь на нього ми дізнаємося лише після із часом…

4. Володимир Бражко

Громадянство: Україна
Вік: 22 роки
Клуб: «Динамо»

Опорному півзахиснику «Динамо» Володимиру Бражку в минулому сезоні також вдалося продемонструвати суттєвий прогрес у своєму розвитку. Повернувшись із оренди в «Зорі», Бражко з ходу став ключовою фігурою в середній лінії «біло-синіх» й замінив ветерана Сидорчука так, що про Сергія наприкінці сезону фанати «Динамо» вже й не згадували.

Загалом в УПЛ-2023/24 Бражко зіграв за «Динамо» 26 матчів, у яких відзначився 11 результативними діями (6 голів та 5 асистів), що є фантастичним показником для гравця його амплуа. Не дивно, що оціночна вартість Володимира на порталі Transfermarkt за рік перебування у «Динамо» зросла з 1,5 до 5 мільйонів євро, а сам хавбек встиг дебютувати у збірній України та непогано (на відміну від більшості товаришів по команді) проявити себе на Євро-2024.

Не дивно, що до Бражка наразі є предметний інтерес з Європи. У ЗМІ писали про бажання «Феєнорда» підписати перспективного українця, проте поки роттердамці, схоже, до конкретних переговорів із братами Суркісами не приступали, хоча сам футболіст був би не проти спробувати сили в нідерландській Ередивізі.

Чи відповідає «Феєнорд» рівню Бражка? Якщо говорити про поточні виступи, то цілком, якщо ж вести мову про амбіції, варто підкреслювати, що Нідерланди – це чудова європейська вітрина, звідки, за успішних виступів, можна із легкістю потрапити як в АПЛ, так і в інший топ-чемпіонат.

3. Владислав Ванат

Громадянство: Україна
Вік: 22 роки
Клуб: «Динамо»

Два останні сезони Владислава Ваната показали, що у «Динамо» нарешті з'явився гідний нападник, на якого можна робити ставку, і котрий здатен викликати у фанатів значно більший спектр позитивних емоцій, аніж умовний Артем Бєсєдін. Що важливо: Ванат за два роки продемонстрував стабільність, а це вже ознака класу, нехай поки що мова йде лишень про рівень УПЛ.

На Євро-2024 Ванат, на жаль, отримав тільки 20 хвилин, аби проявити себе у матчі з Бельгією, коли підопічним Реброва потрібно було мало не диво, щоб вирвати перемогу у номінально сильнішого суперника, аби вибратися в плей-офф. Месією для «синьо-жовтих» Ванат не став, проте не варто пред'являти це йому в якості претензії. Якщо вже Артем Довбик – іспанський «Пічічі» – виявився нездатним досягати успіху, то про жодну «травлю» Ваната й мови бути не може.

А ось на чому точно варто акцентувати увагу, то це на потенційному відході Ваната з УПЛ вже цього літа. Очевидно, що для подальшого прогресу цьому виконавцю потрібно перебиратися до чемпіонату з іншим рівнем інтенсивності, конкуренції та якості футболу, аніж той, що залишився на сьогодні у нашій Прем'єр-лізі. Чим раніше Ванат опиниться десь у Європі, тим швидше він отримає можливість або «вистрілити», або ж відступити на крок назад, аби надалі повернутися і, як Артем Довбик, зробити два впевнені кроки вперед.

Чи є у Ваната варіанти? Пліткують, що «Болонья» може заплатити за Влада 10 мільйонів євро. А це, нагадаємо, не лише шанс пограти в італійській Серії А, а й можливість спробувати сили в основному етапі Ліги чемпіонів, куди «червоно-синіх» вивів сенсаційний Тіаго Мотта, котрий потім подався тренувати «Ювентус».

2. Микола Шапаренко

Громадянство: Україна
Вік: 25 років
Клуб: «Динамо»

Це літо для Миколи Шапаренка має однозначно проходити під гаслом: «Або зараз, або ніколи». Восени хавбеку виповниться вже 26, а це означає, що ризик назавжди залишитися в УПЛ, як це, схоже, «світить» колись неймовірно перспективному на європейському ринку, а нині фактично незатребуваному у топ-лігах Миколі Матвієнку, для Шапаренка стає все вищим і вищим.

Останні два роки були непростими для Шапаренка через проблеми зі здоров'ям. Однак, повертаючись із лазарету, Микола щоразу доводив: він – футболіст, здатний як мінімум на рівні УПЛ «робити різницю». Цей свій очевидний дар Шапаренко показав і на Євро-2024, де став, мабуть, головною «світлою плямою» у складі команди Сергія Реброва, відзначившись двома результативними діями у трьох поєдинках.

Зовсім не дивно, що деякі експерти згодом саме Шапаренка визнали найкращим гравцем у складі збірної України на чемпіонаті Європи в Німеччині. І це чудова нагода для Миколи на зміну клубу! Щоправда, прямо зараз варіантів у хавбека, на жаль, не так вже й багато. З того, що відомо, йдеться лише про «Бешикташ» та «Лаціо». Обидва ці клуби навряд чи будуть готові засипати Ігоря Суркіса грошима, аби той відпустив Шапаренка без найменших сумнівів. Швидше, навпаки, і римляни, і стамбульці спочатку дуже пристойно поторгуються, й лише потім прийматимуть рішення про доцільність підписання 25-річного лідера «Динамо».

Що ж, залишається лише сподіватися, що невдовзі на обрії у Миколи виникнуть нові варіанти та нові перспективи. В УПЛ він вже досяг очевидного максимуму, постійно стрибати через який бачиться заняттям малопродуктивним.

1. Георгій Судаков

Громадянство: Україна
Вік: 21 рік
Клуб: «Шахтар»

До початку Євро-2024 літній трансфер Георгія Судакова в один з топових європейських чемпіонатів виглядав фактично як факт, що відбувся: залишалося лише дочекатися офіційної інформації та назви клубу, що погодиться заплатити «Шахтарю» необхідну компенсацію. Однак континентальна першість продемонструвала, що спортивний директор «гірників» Даріо Срна та генеральний директор клубу Сергій Палкін у ситуації з Судаковим попрацювали набагато краще, аніж сам Георгій.

На Євро-2024 Судаков так і не став генієм збірної України. Не став футболістом, який здатен вести команду за собою у складній ситуації. Не став тим, хто здатен вирішувати результат поєдинків, що невдало складаються, на користь своєї команди ледь не самостійно. А багато хто цього від Георгія чекав, виною чому ті нечувані запитні позиції топ-менеджменту «Шахтаря», які виникали у пресі – все ж таки від футболіста, за якого просять 70 мільйонів євро і бачити хочуть зовсім інший рівень, аніж від умовних ветеранів Степаненка та Ярмоленка, найкращі роки яких вже однозначно залишилися позаду.

Без яскравої гри на Євро-2024 «Шахтарю» буде набагато складніше продати Судакова цього літа за бажану суму. Швидше за все, доведеться «поступатися» у запитах й погоджуватися на включення до угоди різних бонусів, у тому числі й не настільки очевидних в плані їх досяжності. Подейкують, що сьогодні у «Шахтарі» вже готові відпустити Георгія за 50 мільйонів євро, але загалом і це зовсім не межа для зниження ціни – як мінімум, якщо ми говоримо про основну суму, а не про всі «доважки» до неї.

Після завершення сезону-2023/24 Судаков заявив, що досяг у «Шахтарі» усього, чого тільки міг, і що він, мовляв, «готовий рухатися далі» у своїй кар'єрі. Що ж, от і подивимося, чи вважає так само ще хоч хтось на футбольному ринку Європи, і чи знайдуться реальні бажаючі домовлятися з «гірниками» щодо трансферу Георгія…