Нового тренера в МЮ не буде. Чому Реткліфф вирішив залишити тен Хага

З моменту заснування англійської Прем'єр-ліги, яке відбулося у 1992 році, «Манчестер Юнайтед» під керівництвом Алекса Фергюсона швидко перетворився на гегемона, який нехай часом допускав осічки і пропускав уперед конкурентів, але загалом ніколи не ставив під сумнів свою велич, міць та статус. Однак після відходу шотландського фахівця «червоні дияволи» вже одинадцять років не знають радості перемоги в Прем'єр-лізі. Більше того, за підсумками сезону-2023/24, МЮ оновив свій власний антирекорд в АПЛ – фінішував на восьмому місці, що є найгіршим показником в історії «червоних дияволів» за усі 32 роки існування турніру.

Здавалося б, такий фініш у сукупності із вкрай непоказною якістю футболу, що демонструвалася командою по ходу сезону, обов'язково закінчиться лише одним – звільненням головного тренера. І відставки Еріка тен Хага, треба сказати, влітку 2024-го чекали багато шанувальників «Манчестер Юнайтед», які в черговий раз бажали отримати «цілющу ін'єкцію» надії на краще, яка з'являється у момент приходу в команду нового наставника.

Із самого початку міноритарний акціонер «Манчестер Юнайтед» сер Джим Реткліфф, котрий є головою та виконавчим директором транснаціональної хімічної компанії INEOS, а також відповідає за спортивний вектор розвитку «червоних дияволів», також схилявся до варіанту зі зміною головного тренера в МЮ наприкінці сезону, однак… Останні події, схоже, демонструють, що Реткліфф розвернувся у своїх поглядах на 180 градусів й тепер готовий надавати тен Хагу не тільки довіру, а й усіляке сприяння, необхідні нідерландському фахівцю у черговій спробі розбудувати щось серйозне на «Олд Траффорд».

Наприкінці сезону-2023/24 «Манчестер Юнайтед» вельми несподівано для більшості вирвав перемогу у фіналі Кубка Англії в земляків із «Манчестер Сіті» (2:1). Це дозволило «червоним дияволам» здобути путівку до основної сітки Ліги Європи сезону-2024/25, а Еріку тен Хагу, вочевидь, зберегти за собою посаду головного тренера манкуніанців.

Топ-менеджмент «Манчестер Юнайтед» під чуйним наглядом Реткліффа вів переговори з німцем Томасом Тухелем, проте вони не призвели до підписання контракту. Згодом боси «червоних дияволів» все ж таки вирішили залишити тен Хага, а сам нідерландець, дізнавшись про це, не без частки пафосу розповів журналістам про усе, що відбувалося.

«Клуб сказав мені, що вони розмовляли із Томасом Тухелем, але зрештою дійшли висновку, що вони вже мають найкращого тренера. Представники «Манчестер Юнайтед» прилетіли до мене на Ібіцу, аби сказати, що я залишаюся. Так вони завадили моїй відпустці, вони раптом стали біля мого порога. Я веду переговори із МЮ щодо нового контракту, так. Нам ще тільки доведеться домовитися. Це непросто зробити, нам ще доведеться про це поговорити. INEOS – новачки у футболі, тому нормально не поспішати та оцінити сезон», – заявив тен Хаг.

У словах нідерландця напряму проглядається бравада. Коли він каже, що клуб завадив йому проводити відпустку, то йдеться про явні хитрощі. Насправді, тен Хаг дуже і дуже радий тому, що Реткліфф та його радники все ж таки вирішили залишити його, Еріка, на посаді. Але тепер, коли про це рішення тренеру стало відомо остаточно, ніхто не заважає нідерландцю та його представникам включити «режим лихваря» та намагатися вибити максимально вигідні умови фінансової співпраці.

Однак якщо з мотивацією та словами тен Хага все зрозуміло, то чому Реткліфф все ж передумав? Невже виграш Кубка Англії виявився для мільярдера настільки вагомим аргументом, щоб докорінно змінити погляди на ситуацію?..

І так, і ні. Перш за все варто звернути увагу на останнє інтерв'ю міноритарного власника МЮ, щоб зрозуміти, під яким кутом Реткліфф розглядає стратегію відродження успіху «червоних дияволів».

«Людині з вулиці подобається думати, що тренер – це все і що все обертається довкола тренера. Можливо, так воно й було за часів Алекса Фергюсона. Але якщо ви подивитеся на ті одинадцять сезонів в «Манчестер Юнайтед», які пройшли після його [Фергюсона] відходу, то побачите, що у нас була ціла низка тренерів, й деякі з них дуже хороші, але жоден з них не досяг успіху».

«Тренер не може бути «коренем зла», він не повинен відповідати за усі проблеми. За все, так чи інакше, відповідальне середовище, у якому він працює. Ось на що ми акцентуємо основні зусилля – на менеджмент, практику, якість людей, усі ті речі, якими нам доводиться займатись в «Манчестер Юнайтед». І це те, що ми робитимемо в майбутньому», – сказав Реткліфф.

Іншими словами, Реткліфф вирішив захистити тен Хага, котрий відпрацював на «Олд Траффорд» два сезони, але зумів поповнити клубну колекцію трофеїв лишень Кубком Англії та Кубком англійської ліги. Сер Джим, як досвідчений керівник та засновник успішної корпорації, розуміє, що персона головного тренера – це далеко не все, на чому ґрунтується успіх футбольного проекту.

Міноритарний акціонер «Манчестер Юнайтед» розуміє, що тен Хаг – це свого роду «верхівка айсберга». Й сама по собі відставка нідерландського фахівця без структурних та глибинних змін у клубі не призведе ні до чого суттєвого. За Глейзерів клуб, по суті, у подібних ситуаціях тільки й робив, що змінював головних тренерів, проте на цьому зупинявся і не вдавався до вирішення більш нагальних питань реформування усієї структури.

Зразком для Реткліффа є мадридський «Реал». Проект Флорентіно Переса продемонстрував власну спроможність бути успішним не лише з різними головними тренерами на чолі першої команди, а й на дистанції у кілька десятків років, протягом яких Перес є президентом «бланкос».

«Якщо ви порівняєте, то до того дня, як сер Алекс Фергюсон та Девід Гілл (колишній виконавчий директор «Манчестер Юнайтед» – прим. авт.) завершили кар'єру одинадцять сезонів тому, «Манчестер Юнайтед» та «Реал» Мадрид стабільно виступали добре і показували такі результати, яких МЮ має досягати й сьогодні», – заявив Реткліфф в інтерв'ю авторитетному виданню Bloomberg.

«Після цього чисті витрати на гравців у «Манчестер Юнайтед» становлять 1,1 мільярда фунтів стерлінгів, а в «Реалі», що досить дивно, – 200 мільйонів фунтів. У нас в «Юнайтед» є справді хороші гравці, кілька дуже хороших молодих виконавців. Але давайте будемо відвертими. Якщо ви подивитесь на команди «Реала» та «Манчестер Юнайтед», то побачите, що «бланкос» має сімох футболістів, вартість яких перевищує 100 мільйонів євро, якщо спиратися на дані Transfermarkt. «Юнайтед» же не має гравців вартістю понад 70 або 80 мільйонів євро».

«На 900 мільйонів фунтів стерлінгів [зекономлених на чистих витратах у порівнянні з «Юнайтед»] «Реал» збудував найкраще футбольне поле у ​​світі, новий «Бернабеу». Це просто приголомшливо. Отже, ми провели одинадцять сезонів, і тепер у них найкраща команда, їм вдалося перебудувати «Бернабеу», а у нас є тільки такий собі майданчик – ви, мабуть, днями бачили заголовок: «Третій по висоті водоспад у Британії».

Реткліфф має на увазі ситуацію, яка була зафіксована у травні, коли через сильний дощ із градом не витримав дах клубного стадіону «Олд Траффорд», й вода почала буквально затоплювати трибуни та газон – по принципу водоспаду.

Isn't it amazing that Manchester United installed a new waterfall at old Trafford pic.twitter.com/rx9ZuNlL3Z

— Gemini (@bloodlineUce) May 13, 2024

А тепер давайте згадаємо, що незадовго до свого відходу із «Манчестер Юнайтед» казав Кріштіану Роналду. Зірковий португалець прямо наголошував, що за рівнем інфраструктури «червоні дияволи» залишилися далеко позаду багатьох топ-клубів Англії та Європи, і відсутність інвестицій у цю область, серед іншого, призводить до поганих результатів. Однак тоді на Роналду багато хто в МЮ образився, а зараз, схоже, готовий все ж таки поглянути на ситуацію під іншим кутом…

Читайте також:

Роналду мав рацію? В МЮ задумалися про кардинальну відбудову інфраструктури

І якщо ваш рідний та колись дуже сучасний стадіон протікає як «іржаве корито», то, мабуть, мова дійсно не в тому, хто стоїть біля керма команди – чи це Луї ван Гал, Жозе Моуріньо, Уле-Гуннар Сульшер або Ерік тен Хаг. Так, тренер відповідає за результат на футбольному полі, проте він не повинен забезпечувати й бути відповідальним за безліч господарських питань, які, як правило, залишаються поза увагою вболівальників. І саме на цьому, схоже, наголошує зараз Реткліфф. А це означає, що «Манчестер Юнайтед» починає прокидатися, і нехай клубу знадобиться на повне перезавантаження кілька років і, можливо, все ж таки інший тренер, але саме по собі визнання реальних проблем та бажання працювати над їхнім усуненням – це вже велика перемога. Щоправда, ще не та, за яку дають трофеї та титули…