Андрій ВОРОБЕЙ: «Розмова в роздягальні допомогла зібратися нашим гравцям»

Колишній нападник збірної України Андрій Воробей прокоментував перемогу над національною командою Словаччини (2:1) у матчі 2-го туру групового етапу Євро-2024.

– Сергій Ребров зробив чотири зміни у стартовому складі. Очікувано?

– Так. Усі розуміли, що корективи до складу потрібно вносити. Тренерський штаб бачив, хто випадав у нас і зробив зміни.

– Як тобі гра нашої команди у першому таймі?

– Я б це назвав – продовження наших дій у грі з Румунією. Наші футболісти застосовували низький блок. Перевагою володіли словаки. На 20-й хвилині кількість ударів по воротах була п’ять до одного, на користь наших суперників. І якби не чудова гра Анатолія Трубіна, то ми могли б ще пропустити два м’ячі. Один сейв його запам’ятався, коли він відбив удар у площину з близької дистанції. У першому таймі наші хлопці спали, це був не той футбол, який ми б хотіли бачити. Ми не пресингували суперників, не були агресивними в атаці. В атаці Довбик був відірваний від команди.

– А що змінилося у другому таймі?

– Очевидно, розмова в роздягальні допомогла зібратися нашим гравцям. Ми стали відбирати м’яч у середині поля, почали використовувати пресинг на чужій половині поля. Зрештою, ми стали правильно грати тактично. Звідси і моменти біля воріт збірної Словаччини. Підсилили гру Яремчук та Зубков. Ось комплекс причин. Та й Шапаренко став грати під форвардом, нарешті вбігаючи в чужий штрафний майданчик. У його активі гол плюс пас. Такої ж гри ми маємо право вимагати від Мудрика та Судакова.

– Чому Георгій поки що мало корисний у командних діях?

– Погоджуся, поки Судаков не дуже корисний. Це його не найкращі матчі. В чому причина? Судаков – молодий гравець, йому лише 21 рік. Бракує йому стабільності. Думаю, що давить на нього історія з можливим переходом до Європи. Там скаути дивляться, там журналісти багато про нього пишуть. Він хоче показати свій максимум, але це поки що не виходить.

– Коли ти був гравцем збірної України, ви не хотіли продати себе дорожче, граючи на чемпіонаті світу 2006 року?

– Ні. У нас тоді в Європі грали Шевченко, Воронін та Ребров. Всі інші хлопці через вік вже не могли розраховувати на привабливі запрошення від топ-клубів. Для багатьох це було завершення кар’єри, лебедина пісня, чи що.

– Як би ти оцінив гру Романа Яремчука, який не вперше рятує нашу збірну?

– Загалом рік у Валенсії для Романа був складним. Особливо перше коло. Потім ситуація стала кращою. Навесні Яремчук вже перебував у гарній формі, він чимало забивав. Взагалі для Сергія Реброва непросто вибрати кращого форварда. Довбик – у чудовій формі, а є ще й Ванат. Мені подобається, як останнім часом Яремчук грає у збірній. Він не боїться відкриватися у зонах, знає, де потрібно перебувати у штрафному майданчику суперника. А його гол у ворота збірної Словаччини – це шедевр. Шапаренко побачив, як Роман правильно відкривається та зробив йому точну передачу. А як Яремчук м’яч прийняв – це, взагалі, просто Бразилія чи Іспанія. Другим дотиком наш нападник точно пробив повз воротаря. Зроби він би ще один дотик – забити гол було б неможливо.

– Попереду – вирішальна гра у групі з Бельгією. Причому за 33 роки незалежності України наша збірна зіграє з Бельгією вперше в історії. Яким бачиться це протистояння?

– Чесно скажу, після першого тайму зі Словаччиною мені хотілося вимкнути телевізор. Але на характері ми вирвали перемогу. Я не знаю, що нам потрібно буде у матчі з Бельгією – нічия чи перемога. У нашого тренерського штабу має бути чіткий план на майбутню зустріч. Бельгія теж має свої проблеми в обороні, та й Куртуа на Євро не приїхав. Нашим гравцям потрібно буде пахати у Штутгарті усі 95 хвилин матчу. Якщо ми просто почнемо катати м’яч, програємо. Потрібно показати свій максимум та боротися на кожній ділянці футбольного поля – тоді є шанс на успіх. Ми маємо свої завдання на чемпіонаті Європи і, мені здається, грати на нічию не можна. Потрібно прагнути лише перемоги!