Погачар іде на історичний дубль. Прев'ю Тур де Франс-2024

Уже в суботу, 29 червня стартує Тур де Франс-2024. 111-те в історії видання «Великої петлі» буде багато в чому унікальним. Насамперед – тому, що вперше у своїй історії Тур де Франс фінішуватиме не в Парижі. Столиця Франції посилено готується приймати літню Олімпіаду, через що традиційний фініш на Єлисейських полях став неможливим. Замість цього Тур-2024 фінішує в Ніцці. Причому, не традиційним спринтерським «етапом дружби», а розділкою на 34 км.

Також уперше у своїй історії Тур де Франс стартуватиме в Італії, країні головної конкуруючої гонки «Великої петлі». Це приурочено до двох подій. По-перше – до 100-річчя з моменту першої італійської перемоги в загальному заліку Тур де Франс, яку в 1924 році здобув Оттавіо Боттекк’я. По-друге – до 20-річчя з моменту смерті легендарного Марко Пантані. Перший етап Туру фінішуватиме в курортному адріатичному пляжному містечку Ріміні – місці, де легендарний «Пірат» трагічно покинув цей світ 14 лютого 2004 року. Другий етап стартує на 20 км на північ від Ріміні, в рідному місті Пантані, Чезенатіко.

Стартуватиме ж «Велика петля» в одній із культурних столиць світу, прекрасній Флоренції. Сумарно на території Італії пройдуть три етапи і стартуватиме четвертий, під час якого гонка перебереться до Франції.

Старт в Італії призведе до того, що з перших же днів на учасників Туру чекатимуть важкі випробування в плані рельєфу. Перший етап між Флоренцією і Ріміні буде являти собою частокіл із 7 апеннінських пагорбів із сумарним набором висоти майже в 3700 метрів.

Уже четвертий етап, під час якого гонка перебереться з Італії до Франції, буде першим високогірним – безпрецедентно рано для Туру. На короткій дистанції всього в 138 км гонщики будуть змушені зустрітися з трьома знаменитими перевалами – Сестрієре, Монженевр і Галіб'є з боку Бріансона, через Коль ду Лотаре. Під кінець другого тижня пелотон заїде в Піренеї, а наприкінці третього – повернеться в Альпи.

Останніми роками Тур де Франс трохи розгубив своє канонічне реноме Гран туру з найвідчутнішим ухилом у бік розділки, проте у 2024 році на учасників «Великої петлі» чекають одразу дві гонки на час сумарною дистанцією в 59 км. Перша з двох розділок відбудеться на сьомому етапі.

Також можна констатувати, що в нинішньому сезоні Тур трохи відійшов від заданого ним же останніми роками тренду до скорочення дистанції групових етапів. Сумарно Тур-2024 – це 21 етап загальною дистанцією 3492 км. На цьогорічній «Великій петлі» буде одразу 5 етапів дистанцією у понад 200 км, середня дистанція групового етапу становитиме 180,7 км. Це, наприклад, більше, ніж було цього року на Джиро д'Італія, яка залишається прихильником довгих етапів.

Ключові етапи

Неділя, 7 липня – 9-й етап, Труа – Труа, 199 км, рівнинний етап

Періодично в маршрут Тур де Франс включають ділянки з бруківкою, тоді як гравійне бездоріжжя залишається прерогативою Джиро д'Італія. Однак у 2024 році організатори Тур де Франс вирішили порушити канони навіть у цьому. Наприкінці першого тижня на гонщиків чекає 199-кілометровий трохи горбистий етап зі стартом і фінішем у Труа, під час якого гонщикам доведеться зіткнутися з 13 ділянками бездоріжжя сумарною дистанцією 32,2 км. Територія, на якій універсали на кшталт Тадея Погачара атакуватимуть і намагатимуться набрати перевагу над чистими гірниками.

Субота, 13 липня – 14-й етап, По – Сент Ларі Сулан (Пла д'Аде), 152 км, гірський етап

Переносимося одразу на кінець другого тижня, коли гонщики заїдуть у Піренеї. Першим у зв'язці двох піренейських етапів буде 14-й. Перша половина буде рівнинною, але потім на гонщиків чекає штурм одразу трьох поспіль перевалів.

Спочатку – легендарний Коль ду Турмале з боку Луз-Сен-Совюра: 18,7 км із середнім градієнтом 7,4% і вершиною на висоті 2115 метрів. Потім – Уркетт д'Ансізан: 8,2 км, 5,1% з двома полками, які розбивають підйом на три практично рівні частини. Після цього – спуск до Сент-Ларі-Сулан і штурм важкого фінального підйому на Пла д'Аде: 10,6 км, 7,9%.

Неділя, 14 липня – 15-й етап, Луданв'єль – Плато де Бейль, 198 км, гірський етап

Завершувати другий тиждень буде другий у зв'язці з двох піренейських етапів, довший і складніший за набором висоти (4812 м проти 4004 м). На відміну від дня попереднього, тут гори чекатимуть на гонщиків упродовж усієї дистанції, а не тільки на другій її половині.

Відразу зі старту – штурм знаменитого перевалу Коль ду Пейресурд (6,9 км, 7,8%), на якому, найімовірніше, формуватиметься відрив дня. Потім – невеликий шматок рівнини і зв'язка з двох крутих перевалів: Коль де ла Мент (9,3 км, 9,1%) і трагічно відомого Порте д'Аспе (4,3 км, 9,6%), на спуску з якого у 1995 році трагічно загинув олімпійський чемпіон Барселони Фабіо Казартеллі.

Після спуску з нього – ще один, 50-кілометровий рівнинний шматок, після чого зв'язка з ще двох перевалів: Коль д'Ань (10 км, 8,2%) і Порт де Лер. Потім – спуск, ще один шматок рівнини, і штурм легендарного фінального підйому на Плато де Бейль (15,8 км, 7,9%).

Наприкінці другого тижня, перед другим днем відпочинку, сили не буде берегти вже ніхто, і можна очікувати відкритої битви між грандами загального заліку. Не будемо забувати, що відбуватиметься етап у головне французьке національне свято – День взяття Бастилії, і перемога в такий день цінна подвійно. Особливо для місцевих гонщиків, від яких варто чекати підвищеної активності.

П'ятниця, 19 липня – 19-й етап, Ембрун – Ізола 2000, 145 км, гірський етап

Однак найбільш насиченою ключовими етапами буде кінцівка третього тижня. Спочатку – короткий, але дуже важкий альпійський етап із трьома вершинами заввишки у понад 2000 метрів. Перші 20 км – рівнина, після чого почнеться штурм перевалу Коль де Вар (18,8 км, 5,7%). Після спуску з нього – гігантський перевал Сім де ля Бонетт: 22,9 км, 6,9%. Цей перевал рідко використовується на Тур де Франс, проте є найвищою точкою на маршрутах всіх трьох Гран турів – 2802 м над рівнем моря.

Після довгого спуску – підйом до гірськолижного курорту Ізола 2000: 16,1 км 7,1%. Ще одна вершина, яка з'являється на карті «Великої петлі» вкрай рідко і яку хотілося б бачити частіше.

Субота, 20 липня – 20-й етап, Ніцца – Коль де ла Куйоль, 132 км, гірський етап

Фініш Туру в Ніцці призвів до того, що заключний гірський етап пройде в Приморських Альпах (Alpes Maritimes) на перевалах, які добре знайомі за престижною березневою багатоденною гонкою Париж – Ніцца, а любителям автоспорту – за знаменитим Ралі Монте-Карло.

20-й етап буде коротким (всього 132 км), але дуже інтенсивним: ніякої рівнини, тільки підйоми і спуски, а сумарний набір висоти перевищить 4600 метрів – неймовірна цифра як для такої скромної дистанції.

Почнеться все зі штурму вершини другої категорії Коль де Бро (10 км, 6,6%). Далі все буде тільки складніше: Коль ду Туріні (20,7 км, 5,7%), Коль де ла Кольміан (основна частина – 7,5 км, 7,1%) і фінальний підйом на Коль де ла Куйоль: 15,7 км, 7,1%. Кожен з цих підйомів окремо не можна назвати убивчим, але такий частокіл в передостанній день гонки може подарувати величезні розриви.

Неділя, 21 липня – 21-й етап, Монако – Ніцца, 33,7 км, індивідуальна розділка

У 1989 році Тур де Франс фінішував, як зазвичай, на Єлисейських полях у Парижі, але не звичним спринтерським «етапом дружби», а розділкою на 24,5 км. Вона подарувала одну з найдраматичніших розв'язок і найменший розрив між переможцем і другим місцем в історії «Великої петлі»: Грег ЛеМонд в останній день відібрав жовту майку в Лорана Фіньона і виграв Тур із перевагою лише у 8 секунд.

Незважаючи на це, відтоді «Велика петля» розділкою більше не завершувалася жодного разу. Однак через 35 років ця традиція буде порушена. Та ще й як! Фінальна розділка стартуватиме в Монако і фінішуватиме в Ніцці, проходячи вздовж Лазурного узбережжя – максимальний рівень краси і гламуру.

При цьому 33,7 км дистанції не будуть рівнинними. На гонщиків чекають два підйоми: спочатку Ля Турбі (8,1 км, 5,6%), а потім – Коль д'Ез, який практично щорічно стає сценою вирішальних битв на заключних етапах все тієї ж Париж – Ніцца. Поки глядачі милуватимуться місцевою красою, на грандів загального заліку чекатиме дуже серйозна битва, яка може істотно перекроїти генеральну класифікацію.

Дійові особи

Дуелянти

В останні роки чотири двома беззаперечно найсильнішими багатоденниками світу вважаються Тадей Погачар і Йонас Вінгегор, які, як вважає більшість, знову розіграють перемогу в Тур де Франс в очній боротьбі. Однак цього року ймовірність перемоги когось третього як ніколи висока. А все тому, що обидва приїхали на «Велику петлю» в, ймовірно, не оптимальних кондиціях.

Участь Вінгегора в Турі дуже довгий час була під питанням. Данець важко впав у квітні під час Туру Країни Басків: переломи ключиці та ребер, і, що найгірше, прокол легені. Відтоді всі протягом кількох місяців гадали – а чи встигне Йонас відновитися і взяти участь у Тур де Франс? У його команді, «Visma Lease a Bike», постійно повторювали, що Вінгегор виступить на «Великій петлі», тільки якщо буде готовий на 100%.

Повноцінні тренування на велосипеді чинний чемпіон Туру відновив у другій половині травня, наприкінці останнього місяця весни вирушив на тренувальний збір на Мальорці. І ось, 20 червня, за 9 днів до старту Тур де Франс, «Visma Lease a Bike» опублікувала свій склад на гонку, в якій був присутній і Вінгегор.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йонас Вінгегор

Чи встиг він набрати оптимальні кондиції? Питання залишається відкритим. У попередні два роки Йонас обігрував Погачара на Тур де Франс, і загалом як багатоденник вважається сильнішим. Незважаючи на це, букмекери бачать данця лише фаворитом №2, а отже, не вірять у те, що Вінгегор готовий на 100%.

Погачар був в аналогічній ситуації рік тому, коли приїхав на Тур недопідготовленим після перелому зап'ястя на Льєж-Бастонь-Льєж. Цього разу словенець будь-яких травм уникнути зумів, але теж підходить до «Великої петлі», ймовірно, не в ідеальному стані після перемоги на Джиро д'Італія в травні. Тадей націлився на супермету у вигляді перемоги на Джиро і Турі в один рік, чого не вдавалося нікому з часів великого Марко Пантані в 1998 році.

Не вдавалося саме тому, що за чотири тижні перерви між двома головними гонками сезону практично неможливо повністю відпочити, відновитися і повторно вийти на пік форми. Як показує практика недавнього минулого, не вдається це зробити навіть в ті рідкісні випадки, коли перерва між Джиро і Туром становить 5 тижнів, як це було в 2018 році – і тоді Кріс Фрум і Том Дюмулен з «Корса роза» в ногах програли «Велику петлю» слабкішому на папері Герейнту Томасу.

Чи вдасться Погачару повноцінно відновитися і підійти до Туру оптимально готовим? Чи не накриє його втома на третьому тижні? Сумнівів дуже багато, враховуючи, що в попередні роки словенцю не вдавалося обходитися на «Великій петлі» без кризових днів, і відновлення ніколи не було його сильною стороною. Додамо до цього той факт, що раніше Погачар ніколи у своїй кар'єрі не їздив два Гран тури в один сезон – і отримуємо дует топ-фаворитів, навколо яких дуже багато «але» і знаків питання.

Getty Images/Global Images Ukraine. Тадей Погачар

При цьому обидва виступають у складах суперкоманд, у яких є запасні варіанти на випадок, якщо у лідера щось піде не так. У «Visma Lease a Bike» це Маттео Йоргенсон. Американець ніколи у своїй кар'єрі не їздив Гран тури на загальний залік, і, враховуючи ще й його любов до одноденок, відновлення на дистанції трьох тижнів викликає питання.

Незважаючи на це, на тижневих багатоденках Маттео в нинішньому сезоні вже добився величезних успіхів. У березні він виграв Париж – Ніцца, а в червні – став другим на генеральній репетиції Тур де Франс, Критеріумі Дофіне, де програв всього 8 секунд Пріможу Роглічу.

Планувався на роль запасного варіанту і чинний чемпіон Вуельти Сепп Кусс, проте за кілька днів до старту Туру його зі складу прибрали через погану фізичну форму після перенесеного коронавірусу. Його замінить дебютант «Великої петлі» Барт Леммен.

Останніми роками «Visma Lease a Bike» була найсильнішою командою світу, але цьогоріч на нідерландський колектив обрушилося якесь прокляття – масові падіння і травми гонщиків, зокрема й лідерів команд. До останнього моменту була під питанням участь у Турі не тільки Вінгегора, а й іншої суперзірки «Visma Lease a Bike» – Воута Ван Арта. Можна вірити в долю чи не вірити, але така епідемія травм впливає і на фізичний, і на психологічний стан команди, і на цей фактор теж не можна не зважати.

«UAE Emirates» у попередні роки на Турі була трохи в тіні «Visma Lease a Bike», але цього разу, здається, все буде по-іншому. Команда Мауро Джанетті виглядає лякаюче сильно як за іменами на папері, так і за реальним рівнем готовності на практиці. Про Погачара вже було сказано вище, але в складі «UAE Emirates» є ще три гонщики, які можуть поборотися на Турі як мінімум за подіум, а то й за перемогу.

Адам Єйтс минулого року посів на «Великій петлі» третє місце. Британець був вірним зброєносцем Погачара, але виявився настільки сильним, що попутно і сам піднявся на підсумковий подіум разом зі своїм капітаном. Здавалося, що на Турі-2023 Єйтс був у формі всього свого життя, повторити яку буде дуже складно, і травма на старті нинішнього сезону тільки додавала сумнівів.

Getty Images/Global Images Ukraine. Адам Єйтс

Однак у червні Адам у домінуючому стилі виграв Тур Швейцарії, і до «Великої петлі», схоже, підійде готовим щонайменше не гірше, ніж рік тому. З огляду на сумніви навколо оптимальної готовності Вінгегора і Погачара, Єйтс за вдалого збігу обставин може замахнутися і на жовту майку.

Разом із британцем на Турі Швейцарії над усім пелотоном домінував Жоао Алмейда, який став другим у загальному заліку з невеликим відставанням. Третій призер торішньої Джиро д'Італія, напевно, ще ніколи не був таким сильним, і на своєму дебютному Турі також може поборотися за найвищі місця в загальному заліку. Гарна розділка і відмінне відновлення можуть стати дуже серйозним козирем для португальця.

Форма Хуана Аюсо залишається загадкою, оскільки з Дофіне він зійшов через падіння, яке, на щастя, не призвело до серйозних травм. Утім, у командній ієрархії «UAE Emirates» він буде точно вищим за Алмейду, а, можливо, і за Єйтса. Іспанець – напевно, найталановитіший багатоденник світу серед тих, хто з'явився після Тадея Погачара. Авансів Аюсо видали величезну кількість, але на дорослому рівні повною мірою розкритися Хуан поки що не зміг.

За останні роки він дуже сильно додав у розділці, але його виступи в горах надалі викликають питання. Йдеться, перш за все, про брак стабільності – сильні перфоманси чергуються з досить посередніми. Так чи інакше, потенціал у Аюсо величезний, і не виключено, що саме на майбутньому Турі він розкриє його повною мірою.

Чотири реальних претенденти на високі місця в загальному заліку в складі однієї команди – такого в сучасній історії «Великої петлі» пригадати не вдається. Це створює для керівництва «UAE Emirates» просто приголомшливий простір для тактичних маневрів у гонці – можна або вбивати суперників чистою силою, або розігрувати чисельну більшість у вирішальні моменти гірських етапів або навіть засилати когось зі своїх грандів у ранні атаки. Подивимося, як розпорядиться своїми ресурсами керівництво «UAE Emirates» під час самої гонки, але підбір виконавців у них у розпорядженні просто безпрецедентно сильний.

Олл-ін від «Red Bull Bora»

26 червня в німецькій команді «Bora Hansgrohe» офіційно настала нова ера: як новий спонсор прийшов австрійський гігант «Red Bull», що обіцяє проекту майже двократне збільшення бюджету та активне посилення на трансферному ринку. Але все це вже перспективи найближчих років, а просто зараз «Red Bull Bora» зробила ставку олл-ін на спробу виграти Тур де Франс-2024. Перед стартом сезону був підписаний Прімож Рогліч, який у 34-річному віці робить, напевно, останню серйозну спробу виграти «Велику петлю».

Getty Images/Global Images Ukraine

Керівництво «Red Bull Bora» дуже вірить у свого словенського капітана, і зробило на нього ставку олл-ін на нинішньому Турі. На підмогу Роглічу кинуті всі найкращі сили команди: навіть таких зірок, як Джей Хіндлі та Александр Власов вмовили на один рік відмовитися від власних капітанських амбіцій. Уся трійця проїхала Дофіне, і, за винятком Хіндлі, виглядала дуже сильно. Втім, якщо говорити про Джея, то це не обов'язково є тривожним симптомом: австралієць звик не вражати в підготовчих гонках, але набирати оптимальну гонку вже на самому Гран турі.

Чи допоможе така значна група підтримки Роглічу виграти-таки Тур де Франс? Сказати складно. Перемога на Дофіне начебто і свідчить про його чудову готовність, але при цьому вона вкотре продемонструвала, що свого головного недоліку у вигляді проблем з відновленням Прімож все ще не позбувся. Та й хіба можна вирішити таку проблему в 34-річному віці? У будь-якому разі, за своїм класом словенець вважається багатоденником №3 у світі, і неоптимальна підготовка до Туру Вінгегора і Погачара дає йому надію нарешті-таки завоювати жадану жовту майку.

«Ineos Grenadiers»

Знову одразу з кількома капітанами приїхала на Тур «Ineos Grenadiers». Втім, ніхто з них до числа топ-фаворитів не належить. Карлос Родрігес минулого року замкнув топ-5 загального заліку Туру і виграв гірський етап – дуже гідний дебют. Але компанія суперників цього року настільки серйозна, що повторити і, тим більше, перевершити торішній результат буде дуже важко. На нещодавньому Дофіне іспанець виграв заключний етап і став четвертим у загальному заліку.

Getty Images/Global Images Ukraine

Дедалі ближче до своєї бойової форми після важкої травми чемпіон Туру-2019 Еган Берналь, який нещодавно став четвертим на Турі Швейцарії. Втім, розділки залишаються слабкою стороною колумбійця, тому навряд чи йому вдасться поборотися за щось більш серйозне, ніж потрапляння в топ-6 генеральної класифікації. Не скидаємо з рахунків і Тома Підкока, хоча він, швидше за все, буде мисливцем за окремими етапами.

Французькі надії

У французьких уболівальників перед стартом домашньої гонки цього разу оптимізму не дуже багато. Про те, щоб уперше з 1985 року нарешті виграти «Велику петлю», навіть не йдеться, але навіть із претендентами на подіум не густо – по суті, один Давід Году, та й той проводить дуже слабкий сезон. Варрен Баргіль і Гійом Мартен задовольнятимуться роллю мисливців за окремими етапами, можливо, з претензіями на місце наприкінці топ-10 загального заліку або на горохову майку найкращого гірника.

Решта

Дебютує на Тур де Франс цього року Ремко Евенпул. Хайпу навколо імені бельгійського капітана «Soudal Quick Step» дуже багато, цей галас змушує записувати його в число топ-фаворитів. Однак є великі підозри, що Евенпул стане головним розчаруванням нинішнього Туру за співвідношенням «очікування/результат». У такій серйозній компанії всі недоліки Ремко як багатоденника (проблеми з відновленням і досить обмежений потенціал у великих, високих горах) можуть розкритися повною мірою.

Власне, це вже почало відбуватися на Критеріумі Дофіне, де бельгієць став лише сьомим у загальному заліку і був взагалі не готовий на рівних боротися з іншими грандами у великих горах. З високою часткою ймовірності, приблизно те ж саме ми побачимо і на Турі – і добре, якщо при цьому Евенпулу вдасться виграти хоч один етап, наприклад, розділку. На підмогу до нього у великих горах відрядили Мікеля Ланду. Баск останніми роками вже не блищить на Гран турах так, як раніше, але не виключено, що під час Туру капітанські повноваження в команді Патріка Лефевра перекочують до нього.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ремко Евенпул

У колишній команді Ланди, «Movistar», капітаном буде Енрік Мас. Утім, з урахуванням дуже сильного складу учасників і наявності в маршруті одразу двох розділок, навіть потрапити в топ-6 загального заліку іспанцеві буде дуже важко. Те ж саме можна сказати і про чемпіона Джиро-2019 і Олімпіади в Токіо Річарда Карапаса, який після переходу в «EF Education EasyPost» ось уже другий рік поспіль залишається лише блідою тінню самого себе.

Дуже цікаво буде поспостерігати за Феліксом Галлем, який став одним з головних відкриттів торішнього Тур де Франс. Цього року дуже сильно додала вся його команда, «Decathlon Ag2r», тому очікувань від австрійця дуже багато. На Турі Швейцарії він їх не виправдав, але, можливо, цього разу Галль більш акцентовано підводив свою форму саме під «Велику петлю». У будь-якому разі, з розділкою проблеми у нього великі, і наявність відразу двох досить довгих індивідуальних гонок значно знижує його шанси в загальному заліку, навіть якщо у великих горах він буде настільки ж сильний, як рік тому.

Не скидаємо з рахунків Саймона Єйтса, хоча в останні роки він опинився в тіні свого брата-близнюка Адама. З двома претендентами на загальний залік приїхала на Тур «Bahrain Victorious», але і Пельо Більбао, і Джеку Хейгу буде важко поборотися за щось більше, аніж місце в кінці топ-10 генеральної класифікації. Буде цікаво поспостерігати і за відкриттям нещодавнього Дофіне Дереком Джі, який сенсаційно замкнув топ-3 загального заліку. Свобода дій у нього буде, тим паче, що іменитий баласт у вигляді Кріса Фрума «Israel Premier Tech» у підсумку вирішив на «Велику петлю» все ж таки не брати.

Мисливці за етапами

Буде на нинішньому Турі і досить зіркових мисливців за окремими етапами без будь-яких шансів у загальному заліку. Спринтерський склад на нинішньому Турі відносно скромний: немає ні Тіма Мерліра, ні Джонатана Мілана, ні Олава Кооя – трьох із четвірки найсильніших спринтерів світу на даний момент. Усе йде до того, що в спринтах на «Великій петлі» знову домінуватиме Яспер Філіпсен, який за два попередні Тури наштампував одразу шість перемог на етапах. Допомагати йому в розвозі буде суперзірка одноденок Матьє Ван дер Пул, який на пересічених етапах не забуде і про свої особисті амбіції.

Getty Images/Global Images Ukraine. Марк Кевендіш

Головною сюжетною лінією спринтів на нинішньому Турі, безумовно, буде погоня Марка Кевендіша за рекордною, 35-ю перемогою на етапах. Минулого року вона завершилася нічим, достроково обірвавшись через падіння і схід легендарного британця. 39-річний Кевендіш вирішив відкласти своє прощання з велоспортом ще на рік, і на нинішньому Турі зробить ще одну, фінальну спробу виграти свій 35-й етап на «Великій петлі» і стати одноосібним рекордсменом, обійшовши Едді Меркса. «Останній танець» Марка точно буде в центрі уваги ЗМІ та вболівальників.

Хто ще намагатиметься порушити домінування Філіпсена у спринтах? Наприклад, Сем Беннетт, який у нинішньому сезоні відроджується після кількох провальних років. Намагатиметься реабілітуватися за провал на Джиро Фабіо Якобсен, хоча з вибором позиції і здатністю терпіти рельєф у нідерландця зараз величезні проблеми. На спаді перебуває і кар'єра його співвітчизника, Ділана Груневегена, хоча напередодні старту Туру він виграв чемпіонат Нідерландів у груповій гонці. На пересічених етапах головною надією «Jayco AlUla» буде не він, а Майкл Меттьюз.

Не скидаємо з рахунків іменитих ветеранів – Арно Демара та Александера Крістоффа. На горбистих етапах за перемоги в спринті боротимуться Мадс Педерсен і Біньям Гірмай, хоча в обох є шанси і на чистих, «паркетних» спринтерських етапах. Дебютує на Турі 22-річний вундеркінд з «Lotto Dstny» Арно Де Лі, чия весняна кампанія пішла прахом через загадкову хворобу.