Ігор БЄЛАНОВ: «Зіркова» хвороба на чемпіонаті Європи не проходить»
Володар «Золотого м'яча» прокоментував стартову поразку українців на Євро
Результат вчорашнього матчу Румунія – Україна (3:0), який був зіграний у Мюнхені на чемпіонаті Європи, став справжньою сенсацією у групі. Адже ще задовго до цього поєдинку фаворитом пари вважались українці. Та футбол вкотре довів, що є грою непередбачуваною. Після вчорашньої гри чимало фахівців намагались знайти пояснення ганебній поразці української команди, якій пророкували не тільки вихід із групи, а й просування до наступних стадій турніру.
У чому ж причина несподіваного фіаско? Своїм баченням зі Sport.ua поділився володар «Золотого м’яча» 1986 року Ігор Бєланов.
– Незадовго до старту чемпіонату Європи в одному із своїх коментарів я застерігав, що головним на турнірах такого масштабу є мікроклімат у команді, зосередженість футболістів та недопустимість прояву «зіркової» хвороби. Якщо не буде мікроклімату, то ніякого результату годі й чекати. Та й «зірковість» на чемпіонатах світу та Європи не проходить. І що ми побачили у поєдинку з румунами? Це якраз і називається - «зіркова хвороба». Вона простежувалась у половини наших «крутих» футболістів. Як не прикро, але виконувати чорнову роботу мало хто хоче. А комусь бо треба працювати, робити справу! Ви мене вибачте, але 0:3 від Румунії – це вже неповага не тільки до мільйонів українців, які потерпають від війни, а й до тренера та самих себе. Перед початком континентальної першості у засобах масової інформації з’являлись різні публікації, які футболістів нашої збірної явно перехвалили. А цього не можна робити, не можна! Потрібна стриманість в оцінках, щоб люди у збірній були наче одне ціле. Якщо цього не буде – нічого не вийде.
– У період виступу збірної СРСР на європейській першості 1988 року з мікрокліматом було все гаразд?
– Авжеж. У Валерія Лобановського, який для усіх був авторитетом, не було любимчиків. Не було в нього ніяких «крутих», козирних – не бу-ло! Звідси і результат – як у «Динамо», так і в збірній СРСР. Завоювання у 1988-му срібних медалей на чемпіонаті Європи у компанії потих потужних збірних дорогого вартує. Тоді ми не думали лише про гроші, а усвідомлювали, що граємо за честь своєї країни. А зараз все по-іншому. «Зіркова» хвороба, яка завірусилася у футболістів, судячи з усього, не дає їм спокою. То одного продають за мільйони, то іншого. От вони ці мільйоні і рахують, а не грають. Що ми вчора у мюнхенському матчі побачили? Це був не футбол, а відверто слабка гра. Це ж не якісь іграшки, а чемпіонат Європи! Тут потрібно боротися, віддаватися у кожному матчі від першої до останньої секунди. Так, як це зробили ті ж румуни! Чесно кажучи, я в шоці від того, що сталося. Такого явно не чекав. Тим більше, що я від усього цього застерігав футболістів. Прикро. Дуже прикро.
– І що тепер?
– Сподіваюсь, після такої гучної поразки від румунів багато хто з наших футболістів опуститься з небес на землю і почне грати у футбол, а не перейматися думками про гроші. І ще варто не забувати про нашу країну, яка нині потерпає від звірячої люті країни-агресора. Мені пригадується 1986-й рік, фінальний матч Кубка кубків УЄФА з мадридським «Атлетіко». Пам’ятаєте, що тоді було в Україні?
– Авжеж. Аварія на Чорнобильській АЕС…
– Ну от… Чорнобиль… Про цю техногенну катастрофу нам сказали перед матчем. Після цього хлопці готові були віддати боротьбі всі сили без залишку, «розірвати» суперника. На кону стояла не тільки спортивна честь країни, а й моральна підтримка народу. Ми тоді перемогли іспанців 3:0, гідно виконавши свою справу. І не було у нас такого: мовляв, ми виграли Кубок кубків – і тепер ми всі «круті». Ні! Ні в якому разі! Ми ж бо хотіли чогось досягти у цьому житті, до чогось прагнули. А якщо нинішніх збірників не заводить такий футбольний форум, як чемпіонат Європи, то ви мене вибачайте. Тим більше, коли поразка з великим рахунком зазнається від Румунії, а не від якогось футбольного гранда. Про ще говорить? Саме про те, що я вже сказав вище – відсутність мікроклімату і наявність «зірочки» у низки футболістів.
І якщо у двох наступних матчах – із Словаччиною та Бельгією – не відбудеться переоцінка цінностей та відношення до своїх професіональних обов’язків, то про що тоді говорити?
– Що скажете про суперників, з якими Україна має зіграти у групі?
– Слабких команд на чемпіонаті Європи апріорі бути не може. Кожен суперник проторував собі шлях у фінальну частину першості впевненою грою у відбірковому циклі, що ми бачили по іграм збірних Словаччини та Бельгії. Обидві ці команди довели свій рівень. І якщо хтось відводив роль беззаперечного фаворита бельгійцям, то після вчорашньої поразки від словаків акценти у групі дещо змінилися. Як змінила їх і перемога румунів над нашою командою. Це означає, що боротьба у групі буде непередбачуваною. Збірній України сьогодні варто забути про вчорашню невдачу і з усією відповідальністю готуватись до поєдинку із Словаччиною. Кожен з гравців синьо-жовтої команди повинен суворо дотримуватись вимог тренерського штабу на чолі з Сергієм Ребровим. Цей тренер лише рік працює із збірною і робить все можливе для її прогресу та здобутків. Тож незважаючи на осічку в окремо взятому матчі, хотів би його підтримати. Знаю, що йому вдасться разом із своїми підопічними здолати це непросте випробування, і незважаючи на критику, рухатись далі. Футболісти після програшу румунам зобов’язані підтримати свого коуча, адже на кону стоїть багато. Дуже хочеться, щоб наші збірники не думали про майбутні клубні справи, а зосередились виключно на справах національної команди. І слід пам’ятати, що відступати далі вже нікуди.
Нагадаємо, що раніше український спортивний функціонер Юрій Сапронов відреагував на поразку українців на Євро від Румунії.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Лассіна Траоре напередодні побував на поєдинку Кубка Франції між «Лансом» та ПСЖ
Мареска задоволений, що гравець може на деякий час забути про ситуацію
Цих футболорелів треба ногами гамселити.