Євро-2024. Група F: дебютант, колишні чемпіони та півфіналіст

Партнер проєкту — ліцензійний букмекер GGBET з найширшою лінією, понад 70 видів спорту та дисциплін кіберспорту. Компанія створює унікальний україномовний контент на YouTube та розвиває культуру відповідальної гри. Отримай неймовірний бонус до 150 000 грн від GGBET! Тримай лінію на Євро 2024 разом з GGBET!

Sport.ua завершує знайомити читачів із учасниками Євро-2024. Сьогодні черга дійшла до групи F – заключного квартету на континентальній першості, у якій змагатимуться збірні Туреччини, Грузії, Португалії та Чехії. Детальніше про них й поговоримо зараз…

ТУРЕЧЧИНА

Довгі роки збірна Туреччини нічого серйозного у світовому та європейському футболі не досягала. З 1960 по 1992 роки «місячні зірки» жодного разу не кваліфікувалися на чемпіонати Європи, а вперше потрапити туди їм пощастило у 1996-му, коли все обмежилося лишень самим фактом участі та вильотом після групової стадії. На Євро-2000 турки із Рюшту Речбером, Оканом Буруком, Тайфуном Коркутом, Аріфом Ердемом і Хаканом Шукюром дісталися чвертьфіналу, проте це зовсім не найкращий їхній показник на континентальних першостях в історії.

Його «місячні зірки» змогли досягти у 2008 році на турнірі, що проходив у Австрії та Швейцарії. Збірна Туреччини дісталася аж до півфіналу, де дала серйозний бій німцям і поступилася тільки наприкінці поєдинку (2:3). У тій команді ще залишався Рюшту Речбер, проте лідерами були вже представники іншого покоління – Хаміт Алтинтоп, Ніхат Кахведжі, Волкан Демірель та Семіх Шентюрк.

Втім, після цього турки знову довели, що стабільність виступів – це не про них. Команда не змогла кваліфікуватися на Євро-2012, а на чемпіонатах континенту 2016 та 2020 «місячні зірки» закінчували виступи після групових етапів, зумівши виграти лише один матч із шести, причому у решті зазнали п'яти поразок.

На Євро-2024 збірна Туреччини несподівано для багатьох кваліфікувалася із першого місця у групі, де окрім «місячних зірок» грали також Хорватія (фінішувала другою), Уельс (3), Вірменія (4) та Латвія (5). Зараз у турків вкотре підібрався непоганий склад, де окрім добротних футболістів місцевого рівня також є представники топових клубів та чемпіонатів. Проте виступи збірної Туреччини – це завжди свого роду футбольний ігровий автомат: можна як зірвати джек-пот, так і залишитися у одній лишень нижній білизні.

Головний тренер

Біля керма збірної Туреччини із вересня минулого року знаходиться відомий італійський фахівець Вінченцо Монтелла. Він прийняв команду вже по ходу відбіркового турніру на Євро-2024, й зумів у першому ж офіційному матчі на виїзді «прихлопнути» збірну Хорватії – 1:0. Тим самим Монтелла з ходу заслужив чимало вістів у гарячих турецьких вболівальників, проте оцінювати роботу італійця все одно будуть за результатом безпосередньо у фінальній частині чемпіонату Європи.

Монтелла розпочинав тренерську кар'єру у 2009 році із молодіжної команди «Роми». Через півтора роки йому довірили очолити першу команду «вовків», але співпраця не виявилася ані успішною, ані тривалою. Після цього Вінченцо очолював «Катанію», «Фіорентину» та «Сампдорію», а у 2016 році йому довірили ще один італійський топ-клуб – «Мілан». З «россонері» Монтелла виграв лише Суперкубок Італії, а потім відбув у «Севілью», де поповнити колекцію трофеїв клубу так і не зміг.

У вересні 2021 року Монтелла наважився перебратися до Туреччини, куди його покликало керівництво «Адана Демірспор». І загалом робота Вінченцо тут справила непогане враження: за два сезони ця команда не лише закріпилася у турецькій Суперлізі, а ще й кваліфікувалася до єврокубків. Щоправда, там стартувала вже без Монтелли, який пішов, а незабаром прийняв пропозицію стати на чолі збірної Туреччини.

Лідер команди

У складі нинішньої збірної Туреччини є як мінімум два футболісти, чий потенціал зараз бачиться дуже серйозним. Це 19-річний атакувальний хавбек Арда Гюлер із «Реала» та 18-річний центрфорвард «Ювентуса» Кенан Йилдиз. Обидва незабаром можуть стати не лише лідерами збірної Туреччини, а й зірками європейського футболу, якщо, звичайно, для цього їм вистачить майстерності та вміння правильно розпорядитися своїм талантом.

Однак, прямо зараз зіркою № 1 для збірної Туреччини є 30-річний центральний півзахисник Хакан Чалханоглу з «Інтера». Футболіст, який народився у Німеччині і там же починав грати у футбол, із юнацьких збірних грає саме за «місячних зірок». Заявити про себе на повний голос Чалханоглу поталанило у «Баєрі», а стати зіркою – вже в Італії, куди у 2017 році він за 23 мільйони євро й перебрався зі стану «фармацевтів».

Втім, перші чотири роки на Апеннінах Чалханоглу провів за «Мілан», а потім зважився на контроверсійний вчинок – на правах вільного агента пішов до «Інтера», де йому банально погодилися платити стільки, скільки запросив хавбек. З того часу для «Мілана» Хакан – зрадник, а ось фанати «нерадзуррі» наразі не можуть натішитися цим футболістом, який у сезоні-2023/24 в рамках Серії А відзначився 13 забитими м'ячами та 3 асистами у 32 поєдинках.

За національну збірну Туреччини Чалханоглу виступає із вересня 2013 року. Хавбек грав на Євро-2016 та Євро-2020, провівши сумарно п'ять поєдинків, але це були аж ніяк не найкращі спогади для всієї футбольної Туреччини. Зараз він – капітан «місячних зірок», за яких провів уже 86 матчів та забив 18 м'ячів. Це дозволяє Хакану перебувати на восьмому рядку в рейтингу футболістів із найбільшою кількістю поєдинків за турецьку збірну, проте до лідера, яким є Рюшту Речбер, поки що дуже далеко – у того в активі 120 матчів.

Заявка

Воротарі: Алтай Байиндир («Манчестер Юнайтед»), Мерт Гюнок («Бешикташ»), Угурджан Чакир («Трабзонспор»).

Захисники: Мерт Мюльдюр («Фенербахче»), Зекі Челік («Рома»), Абдюлькерім Бардакджи («Галатасарай»), Ахметджан Каплан («Аякс»), Меріх Демірал («Аль-Ахлі»), Самет Акайдин («Панатінаїкос»), Ферді Кадіоглу («Фенербахче»).

Півзахисники: Хакан Чалханоглу («Інтер»), Ісмаїль Юксек («Фенербахче»), Каан Айхан («Галатасарай»), Окай Йокушлу («Вест Бромвіч»), Оркун Кекчю («Бенфіка»), Саліх Озджан («Боруссія» Дортмунд).

Нападники: Ірфан Джан Кахведжі («Фенербахче»), Юнус Акгюн («Лестер»), Кенан Йилдиз («Ювентус»), Керем Актюркоглу («Галатасарай»), Арда Гюлер («Реал»), Бариш Алпер Йилмаз («Галатасарай»), Юсуф Язиджі («Лілль»), Бертуг Йилдирим («Ренн»), Дженк Тосун («Бешикташ»), Семіх Киличсой («Бешикташ»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

18 червня
Туреччина – Грузія (19:00 за київським часом, «BVB-Штадіон», Дортмунд)

22 червня
Туреччина – Португалія (19:00 за київським часом, «BVB-Штадіон», Дортмунд)

26 червня
Чехія – Туреччина (22:00 за київським часом, «Фолькспаркштадіон», Гамбург)

Прогноз на груповий етап: третє місце

ГРУЗІЯ

Збірна Грузії де-факто є єдиним дебютантом чемпіонату Європи. Де-юре ним також є команда Сербії, проте балканці раніше виступали на континентальних турнірах у складі збірної Югославії, в тому числі й на Євро-1960 та 1968, коли забиралися аж до фіналів, а на Євро-2000 вже без хорватів, словенців та інших «братніх народностей» Балкан, але ще «у товаристві» із чорногорцями, дійшли до чвертьфіналу.

Самі по собі грузини ніколи раніше не виходили ані у фінальну частину чемпіонатів світу, ані у фінальну частину чемпіонатів Європи. Тому для «хрестоносців» це буде справді історичний дебют на великому турнірі.

Щоправда, кваліфікуватися на Євро-2024 збірній Грузії пощастило лише завдяки плей-оф Ліги націй. У відбірковому турнірі на сам чемпіонат Європи «хрестоносці» провалилися – посіли четверте місце у групі з Іспанією, Шотландією та Норвегією, зумівши обійти лише скромну команду Кіпру.

А ось у плей-оф Ліги націй, де грузини пішли шляхом С, суперники в них були куди менш статусні. Спочатку «хрестоносці» у півфіналі здолали Люксембург (2:0), а потім у вирішальному матчі, який видався дуже нудним (0:0), але неймовірно напруженим, у драматичній серії пенальті переграли Грецію (4:2).

Головний тренер

Вболівальники зі стажем добре знають нинішнього головного тренера збірної Грузії – француза Віллі Саньоля. Насамперед, за його гравецьку кар'єру, яка була більш ніж успішною. У статусі футболіста Саньоль пограв за «Сент-Етьєн», «Монако» та «Баварію». Ставав чемпіоном Франції, п'ятиразовим чемпіоном Німеччини, а також вигравав Лігу чемпіонів та чотири Кубки Німеччини. У складі збірної Франції Віллі зіграв 58 матчів, є срібним призером ЧС-2006 та володарем двох Кубків конфедерацій, розіграші якого були скасовані із 2019-го.

Тренерську кар'єру Саньоль розпочав аж через чотири роки після завершення кар'єри гравця. Спочатку Віллі, схоже, не надто й приваблював подібний шлях, оскільки він брався за функціонерську роботу – у «Сент-Етьєні», «Баварії» та збірній Франції. Проте у 2013-му Саньоль був затверджений на посаді коуча молодіжної команди «триколірних», а через рік прийняв запрошення та очолив «Бордо».

На чолі жирондинців Саньоль провів трохи менше двох років, після чого був звільнений. Але надовго «на узбіччі» футболу Віллі не залишився – влітку 2017 року Карло Анчелотті покликав відомого француза до свого тренерського штабу у «Баварії». Там Саньоль провів лише кілька місяців, після чого звільнили Анчелотті, а Віллі на цілих вісім днів довірили побути виконуючим обов'язки головного тренера мюнхенців. У результаті до управління «Баварією» повернувся ветеран Юпп Хайнкес, а Саньоль на три із лишком роки фактично зник з «футбольних радарів»…

Повернувся Віллі вже до збірної Грузії, яку погодився прийняти у лютому 2021-го. З того часу під його керівництвом «хрестоносці» зіграли вже 34 поєдинки, у яких здобули 15 перемог при 5 нічиїх та 12 поразках.

Лідер команди

У нинішній збірній Грузії є два футболісти топового рівня – це воротар Георгій Мамардашвілі, прогрес якого у виступах за «Валенсію» вже оцінили скаути багатьох топ-клубів і не виключено, що після Євро-2024 у клубній кар'єрі кіпера щось всерйоз зміниться, та вінгер «Наполі» Хвіча Кварацхелія. Обом по 23 роки, але другий, безумовно, затьмарює першого завдяки своїй фантастичній швидкості, техніці та, звичайно ж, результативності. У сезоні-2022/23 Кварацхелія забив 12 м'ячів та віддав 13 результативних передач за «Наполі», чим допоміг неаполітанцям вперше із часів Дієго Марадони виграти чемпіонство у Серії А.

Про кар'єрний шлях Кварацхелії на Sport.ua є окремий матеріал, із яким усім, хто з якихось причин впустив з поля зору цього феноменального грузинського таланта, варто ознайомитися в обов'язковому порядку.

Додатково зазначимо, що за збірну Грузії Кварацхелія дебютував у червні 2019 року. З того часу він зіграв 29 матчів, у яких забив 15 м'ячів – фантастична статистика для гравця з європейської збірної «другого», а то й «третього» ешелону! Вже зараз Хвіча посідає третє місце за результативністю в історії «хрестоносців», поступаючись тільки легендарним Темурі Кецбая (17 голів) та Шоті Арвеладзе (26).

Заявка

Воротарі: Георгій Мамардашвілі («Валенсія»), Георгій Лорія («Динамо» Тбілісі), Лука Гугешашвілі («Карабах»).

Захисники: Соломон Кверквелія («Аль-Охдуд»), Гурам Кашія («Слован» Братислава), Георгій Гвелесіані («Персеполіс»), Лаша Двалі (АПОЕЛ), Лука Лочошвілі («Кремонезе»), Отар Какабадзе («Краковія»), Георгій Гочолеішвілі («Шахтар» Донецьк), Джемал Табідзе («Панетолікос»).

Півзахисники: Георгій Чакветадзе («Уотфорд»), Анзор Меквабішвілі («Університатя» Крайова), Отар Кітеішвілі («Штурм»), Ніка Квеквескірі («Лех»), Георгій Кочорашвілі («Леванте»), Сандро Алтунашвілі («Вольфсберг»), Леван Шенгелія («Панетолікос»), Георгій Цитаішвілі («Динамо» Батумі), Саба Лобжанідзе («Атланта Юнайтед»), Зуріко Давіташвілі («Бордо»), Габріель Сігуа («Базель»).

Нападники: Хвіча Кварацхелія («Наполі»), Жорж Мікаутадзе («Мец»), Буду Зівзівадзе («Карлсруе»), Георгій Квілітая (АПОЕЛ).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

18 червня
Туреччина – Грузія (19:00 за київським часом, «BVB-Штадіон», Дортмунд)

22 червня
Грузія – Чехія (16:00 за київським часом, «Фолькспаркштадіон», Гамбург)

26 червня
Грузія – Португалія (22:00 за київським часом, «Арена АуфШальке», Гельзенкірхен)

Прогноз на груповий етап: четверте місце

ПОРТУГАЛІЯ

Збірна Португалії – дуже досвідчений боєць в історії чемпіонатів Європи. Щоправда, із самого початку піренейцям довгий час не вдавалося кваліфікуватися до фінальної частини континентальних турнірів. До 1996 року Португалія лишень одного разу гостювала на загальноєвропейському футбольному «святі життя» – в 1984-му у Франції. Але тоді «команда обраних» зуміла з ходу заскочити до півфіналу, де тільки у додатковий час програла (2:3) господарці та майбутньому чемпіону – збірній Франції із чудовим Мішелем Платіні в атаці.

Після 1996 року Португалія є стабільним учасником чемпіонатів Європи. Причому у семи спробах «команда обраних» жодного разу не дала серйозних осічок – завжди виходила до плей-оф: Євро-1996 – чвертьфінал, Євро-2000 – півфінал, Євро-2004 – фінал, Євро-2008 – чвертьфінал, Євро-2012 – півфінал, Євро-2016 – чемпіонство, Євро-2020 – 1/8 фіналу.

Найвищим досягненням Португалії на чемпіонатах Європи є, як вже промайнуло вище, чемпіонство у 2016 році. На турнірі у Франції через 32 роки після зустрічі із «триколірними», яка обернулася для піренейців вильотом за крок до фіналу, команда обраних знову зійшлася із господарями. Цього разу зустріч Португалії та Франції відбулася у фіналі, і явним фаворитом вважалися «триколірні». Ситуація для португальців погіршилася у середині першого тайму, коли через травму змушений був попросити заміну Кріштіану Роналду. Але і без свого лідера «команда обраних» спромоглася на диво – вирвала перемогу в овертаймах (1:0) завдяки м'ячу Едера, котрий вийшов на заміну.

Безпосередньо на Євро-2024 португальці кваліфікувалися через відбірковий турнір. Там у них не виникло жодних проблем – 10 перемог у 10 матчах, завдяки чому піренейці стали єдиною збірною, яка не втрачала очок на цій стадії.

Головний тренер

Головним тренером збірної Португалії є відомий 50-річний іспанський фахівець Роберто Мартінес. Цей наставник зробив ім'я у Англії. Спершу він очолив «Суонсі», де й закінчував кар'єру футболіста, який вивів до Чемпіоншипу із англійської Ліги 1. Потім іспанцю довірили керувати «Віганом», де Мартінес провів чотири роки. І хоча за підсумками сезону-2012/13 «латікс» все ж таки вилетіли з Прем'єр-ліги, натомість Мартінес скрасив це та свій подальший відхід виграшем Кубка Англії – єдиним суттєвим трофеєм в історії цього клубу.

Після «Вігана» Мартінес три сезони відпрацював у «Евертоні», але зрештою був звільнений керівництвом під тиском, який чинили вболівальники «ірисок». Звична для цього фахівця ставка на контроль м'яча та наслідування принципів футболу Йохана Кройфа не змогли забезпечити результат, і фанати побажали бачити менш комбінаційний, зате простіший, швидший та зрозуміліший їм футбол, такий звичний трибунам ще з часів роботи Девіда Моєса.

З літа 2016-го і до кінця 2022-го Мартінес був головним тренером збірної Бельгії. Він потрапив у цю команду, коли там зібралося «золоте покоління» у розквіті сил – Кевін Де Брюйне, Еден Азар, Тібо Куртуа, Ян Вертонген, Тобі Алдервейрелд, Венсан Компані, Аксель Вітсель, Томас Вермален, Раджа Наінгголан, Маруан Феллайні, Яннік Карраско, Дріс Мертенс, Ромелу Лукаку, Крістіан Бентеке...

На ЧС-2018 бельгійці на чолі з Мартінесом справді були близькими до серйозного досягнення, однак у півфіналі все ж таки мінімально поступилися Франції (0:1), й наступна перемога у матчі за третє місце над Англією (2:0) була лише слабкою втіхою для фанатів «червоних дияволів». На ЧС-2022 бельгійці взагалі не вийшли з групи, після чого стало зрозуміло – дні Роберто Мартінеса в цій команді полічені…

До речі, у фінальних частинах чемпіонату Європи збірна Бельгії із Роберто Мартінесом «рубалася» двічі. І в обох випадках – на Євро-2016 та Євро-2020 – результат «червоних дияволів» був однаковим – припинення боротьби на стадії чвертьфіналу.

Лідер команди

Так, йому вже 39. Його оціночна вартість на Transfermarkt впала вже до 15 мільйонів євро. Але він все ще беззаперечний лідер та зірка № 1 збірної Португалії. І так буде доти, доки він не вирішить повісити бутси на цвях. Йдеться, безумовно, про Кріштіану Роналду – людину, яка у футбольній історії Португалії змогла перевершити всіх, у тому числі, й Ейсебіу, котрий до цього здавався абсолютним небожителем.

Кріштіану Роналду з січня 2023 року виступає у Саудівській Аравії за «Аль-Наср». З цієї причини його сучасний рівень гри залишається загадкою для багатьох шанувальників європейського футболу, які не надто й прагнуть дивитися поєдинки саудівської Про-ліги. Там, у вотчині Мухаммеда ібн Салмана, Роналду все ще демонструє видатну результативність – 35 голів у 31 поєдинку при 11 асистах виглядають справді круто. Та й на рівні національної збірної Кріштіану все ще здатний багато на що – чого тільки вартий дубль лідера португальців у нещодавньому спарингу проти Ірландії, який відбувся напередодні старту Євро-2024 та завершився перемогою піренейців із рахунком 3:0.

Для Кріштіану Євро-2024 стане вже шостим чемпіонатом Європи в кар'єрі! Ніхто раніше в історії не брав участі у такій кількості турнірів, враховуючи, що континентальні першості з 1960 року, коли вони тільки-но почалися, проводяться суто раз на чотири роки.

Втім, як справедливо зазначає сам Роналду, це лише одне з багатьох його досягнень... Що тут сказати – він не просто лідер, він справжня жива легенда світового футболу.

Заявка

Воротарі: Діогу Кошта («Порту»), Жозе Са («Вулверхемптон»), Руй Патрісіу («Рома»).

Захисники: Антоніу Сілва («Бенфіка»), Діогу Далот («Манчестер Юнайтед»), Гонсалу Інасіу («Спортінг»), Жоау Канселу («Барселона»), Нельсон Семеду («Вулверхемптон»), Нуну Мендеш (ПСЖ), Пепе («Порту»), Рубен Діаш («Манчестер Сіті»).

Півзахисники: Даніло Перейра (ПСЖ), Бруну Фернандеш («Манчестер Юнайтед»), Жоау Невеш («Бенфіка»), Жоау Палінья («Фулхем»), Матеус Нунес («Манчестер Сіті»), Рубен Невеш («Аль-Хіляль»), Вітінья (ПСЖ), Бернарду Сілва («Манчестер Сіті»), Педру Нету («Вулверхемптон»).

Нападники: Кріштіану Роналду («Аль-Наср»), Діогу Жота («Ліверпуль»), Франсішку Консейсау («Порту»), Гонсалу Рамуш (ПСЖ), Жоау Фелікс («Барселона»), Рафаел Леау («Мілан»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

18 червня
Португалія – Чехія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Штадіум», Лейпциг)

22 червня
Туреччина – Португалія (19:00 за київським часом, «BVB-Штадіон», Дортмунд)

26 червня
Грузія – Португалія (22:00 за київським часом, «Арена АуфШальке», Гельзенкірхен)

Прогноз на груповий етап: перше місце

📌 Експерти GGBET оцінюють шанси Португалії на перемогу в турнірі коефіцієнтом 7.5

ЧЕХІЯ

Історія участі Чехії на чемпіонатах Європи до певної міри достатньо складна. У турнірах з 1960 по 1992 роки самостійної чеської збірної не існувало, оскільки країна загалом була частиною Чехословаччини. А ось ця неіснуюча нині збірна у фінальних частинах європейської континентальної першості брала участь тричі, причому дуже успішно.

На Євро-1960 та Євро-1980 Чехословаччина фінішувала на третіх місцях, а чемпіонат Європи 1976 року, фінальна частина якого проходила у Югославії, й зовсім сенсаційно виграла. Тоді, щоправда, для визначення переможця проводилося лише чотири матчі – два півфінали, фінал та матч за третє місце. У півфіналі чехословаки здолали Нідерланди (3:1 у додатковий час), а у вирішальному матчі в серії пенальті обіграли команду ФРН (2:2, 5:3) із легендарними Беккенбауером, Маєром, Фогтсом та Хенессом у складі, причому саме промах Улі з «позначки» виявився фатальним.

Після розвалу Чехословаччини збірна Чехії є постійним учасником фінальних частин чемпіонатів Європи. З 1996 року «народна команда» не пропустила жодного Євро, причому на першому ж самостійному турнірі (Євро-1996) дісталася фіналу, а через вісім років зупинилася на стадії півфіналу. Після того чехи суворо чергують виходи до чвертьфіналу із невиходами з групи. Судіть самі: Євро-2008 – груповий етап, Євро-2012 – чвертьфінал, Євро-2016 – груповий етап, Євро-2020 – чвертьфінал. За логікою напрошується, що й зараз чехи зупиняться вже після групової стадії, але загалом склад квартету наштовхує й на інші висновки.

Щодо безпосередньо кваліфікаційного шляху чехів на Євро-2024, то тут все склалося для «народної команди» максимально вдало. Вони у групі Е набрали порівну очок із Албанією (по 15), і разом зробили впевнений крок на чемпіонат Європи, залишивши Польщу третьою та надавши Роберту Левандовськи та його партнерам «почесний шанс» здобувати путівку на Євро-2024 через плей-оф Ліги націй.

Головний тренер

На Євро-2024 збірну Чехії везе фахівець, котрий безпосередньо ніяк не брав участь у процесі кваліфікації команди на турнір. 60-річний Іван Гашек прийняв «народну команду» у січні нинішнього року, прийшовши на зміну Ярославу Шилгави, котрий працював із чеською збірною з вересня 2018 року, возив на Євро-2020 та допоміг відібратися на Євро-2024. Вже після того, як завдання кваліфікуватися на чемпіонат Європи в Німеччині було вирішене, Шилгави несподівано для багатьох оголосив про відставку. Тренер пояснив своє рішення тим, що йому банально стало важко витримувати тиск з боку громадськості.

Іван Гашек – фахівець досить відомий за мірками чеського футболу. Кар'єру тренера він розпочинав у 1999 році, причому двічі поспіль зробив празьку «Спарту» чемпіоном. Після цього Гашек подався за кордон: працював з різними клубами у Франції, Японії, дуже багато поскитався по Азії, особливо затребуваним був в ОАЕ, Саудівській Аравії та Катарі. У 2021-2022 роках був коучем збірної Лівану, після відходу з якої і до призначення у збірну Чехії сидів без роботи.

Цікаво, що Гашек вже одного разу був головним тренером збірної Чехії. Він керував «народною командою» у 2009 році протягом трьох місяців, паралельно поєднуючи цю роботу із виконанням функцій президента Футбольної асоціації Чехії. Однак потім вирішив поступитися місцем на тренерській лавці іншому фахівцю, а через два роки пішов і з посади президента чеської асоціації.

Лідер команди

Минули часи Павела Недведа, Карела Поборськи та Владіміра Шміцера. У сучасній збірній Чехії лідером команди є футболіст оборонної функції – опорний півзахисник Томаш Соучек, котрий представляє «Вест Хем».

29-річний Соучек є капітаном збірної Чехії, дебютував за яку у листопаді 2016 року. З того часу на рахунку Томаша 69 матчів та 12 забитих м'ячів за «народну команду».

На клубному рівні Соучек до 2020 року виступав на батьківщині, а потім на правах оренди зі «Славії» перебрався у «Вест Хем». За півроку «молотобійці» викупили контракт хавбека у пражан за 16,2 мільйонів євро. З того часу Соучек є беззаперечним гравцем основи команди АПЛ, а в сезоні-2020/21 навіть став її найкращим бомбардиром, відзначившись одразу 10 забитими м'ячами у 38 поєдинках в рамках англійської Прем'єр-ліги.

Соучек – це і футболіст, здатний якісно відбирати м'ячі, і мозковий центр команди, і той, хто здатний грамотно підключатися до атак та завершувати їх ударами по воротах. Тому для нинішньої збірної Чехії Томаш є більш важливою фігурою, аніж, скажімо, Патрік Шик з «Баєра», який став у сезоні-2023/24 чемпіоном та володарем Кубка Німеччини.

Заявка

Воротарі: Вітезслав Ярош («Штурм»), Матей Коварж («Баєр»), Індржих Станек («Славія» Прага).

Захисники: Владімір Цоуфал («Вест Хем»), Давід Доудера («Славія» Прага), Робін Гранач («Вікторія»), Давід Юрасек («Хоффенхайм»), Ладіслав Крейчі («Спарта» Прага), Мартін Вітік («Спарта» Прага), Томаш Влчек («Славія» Прага), Давід Зіма («Славія» Прага).

Півзахисники: Антонін Барак («Фіорентина»), Лукаш Черв («Вікторія»), Томаш Голеш («Славія» Прага), Матей Юрасек («Славія» Прага), Ондржей Лінгр («Феєнорд»), Лукаш Провод («Славія» Прага), Петр Шевчик («Славія» Прага), Томаш Соучек («Вест Хем»), Павел Шульц («Вікторія»).

Нападники: Вацлав Черни («Вольфсбург»), Томаш Хори («Вікторія»), Моймір Хітіл («Славія» Прага), Адам Гложек («Баєр»), Ян Кухта («Спарта» Прага), Патрік Шик («Баєр»).

Орієнтовний склад

Розклад матчів

18 червня
Португалія – Чехія (22:00 за київським часом, «Лейпциг Штадіум», Лейпциг)

22 червня
Грузія – Чехія (16:00 за київським часом, «Фолькспаркштадіон», Гамбург)

26 червня
Чехія – Туреччина (22:00 за київським часом, «Фолькспаркштадіон», Гамбург)

Прогноз на груповий етап: друге місце