До й після затемнення: Анна Музичук штурмуватиме шахові вершини

«Нову главу шахової історії буде написано в Торонто цієї весни» – так дещо пафосно анонсовано кандидатські турніри на спеціалізованому сайті. Ба більше, змаги в Канаді названо «епічними битвами». Ну, вправлятися в красномовстві, використовуючи воєнну лексику щодо невоєнних тем, коли в Україні триває жорстоке кровопролиття, як на мене, не надто доречно. Втім, це не скасовує того, що за океаном боротьба на шахівницях очікується справді непримиренна.

Отже, що ми маємо у відкритій, або – іншослів’ям – у чоловічій секції? Якщо твердити про рейтинг-фаворитизм, то виокремлюються два представники США: Фабіано Каруана та Хікару Накамура.

За рейтингом ці хлопці поступаються лише безумовно найсильнішому нині шахісту на планеті Магнусу Карлсену, який, утім, кілька років тому відмовився від захисту чемпіонського титулу. Водночас, і Каруана, й Накамура випереджають приблизно на 30 пунктів рейтингу чинного чемпіона світу в класиці китайця Дін Ліженя, право на матч з яким вони, власне, виборюватимуть у Торонто. Додам, що Каруана складає компанію Карлсену в клубі восьмисотників, адже лише ці два гросмейстери нині мають рейтинг за 2800. Спортивна форма етнічного італійця? В половині березня Каруана зіграв кілька партій на змаганнях за Американський кубок у Сент-Луїсі. Здебільшого то були нічиї, проте білими вийшло виграти в Григорія Опаріна в напрочуд цікавій партії. Мав місце варіант Яновського у відхиленому ферзевому гамбіті (себто після 1. d4 d5 2. c4 e6 3. Кc3 чорні грають 3. … a6), а Фабіано зміг створити якнайпотужнішу атаку на короля суперника за однобічних рокіровок. Зрештою, щоб запобігти мату, Опарін змушений був віддати якість і згодом визнав свою поразку. Про потенціал уродженця Маямі твердять вже тривалий час. І 2018 р. він максимально наблизився до титулу, однак після 12-ти нічиїх у класиці, програв Карлсену в рапіді. У 2020 р. в знаковому турнірі у Вейк-ан-Зеє Каруана виборов 1-ше місце, випередивши Карлсена, який фінішував 2-м, аж на 2 очки. Оглядачі, втім, зазначають, що цього разу Каруані, ймовірно, складніше буде виграти кандидатський турнір, аніж подолати чинного чемпіона світу Дін Ліженя в матчі безпосередньо за шахову корону. Певну рацію мають, чого там. Хоча й представника Піднебесної все ж таки не можна не поважати за винятковий шаховий талант і непересічну працездатність.

Переглядаючи офіційні партії Накамури, зіграні цьогоріч, звернув увагу на його звитягу над ще одним учасником нинішнього кандидатського турніру азербайджанцем Ніджатом Абасовим у рамках командних змагань німецької бундесліги. Цікава партія (знов відхилений ферзевий гамбіт), де в Накамури, який грав чорними, вийшло заволодіти вертикаллю d, завдяки цьому виграти пішака, а надалі довести свою перевагу в ферзевому (на кілька ходів навіть багатоферзевому!) ендшпілі. Йому вже 36, а, зважаючи на те, що шахи останнім часом істотно молодшають, мрії про титул із роками мають схильність до розвіювання. Втім, останнім часом Накамура перебуває на підйомі, й цілком здатний на успіх у Торонто.

А що ж до Абасова, то багато хто вважає його аутсайдером кандидатського турніру: мовляв, найнижчий рейтинг, та й потрапив кавказець до змагань, виборовши лише 4-те місце на торішньому Кубку світу, серед фаворитів його й удень із каганцем не відшукаєш. Справді, не сказати, що Ніджат перебуває в чудовій формі. В уже згадуваній бундеслізі в лютому він зазнав кількох прикрих поразок. Хіба що партія з маловідомим німцем Якобом Пфройндтом (сучасним прихильником захисту Філідора, віддамо данину Ільфу та Петрову, які згадували цей дебют у «Дванадцяти стільцях») вийшла в азербайджанця непоганою – потужна атака на короля суперника зумовила виграш матеріалу. Втім, як колись зазначив один із найвідоміших західних шахістів 2-ї половини ХХ ст., «будь-який пострадянський гросмейстер здатний на неабиякий сюрприз із представниками західної шахової школи». Й дати достойну відповідь скептикам до снаги Ніджату чи як?

Безпрапорний Ян Непомнящий то підписує звернення до російської влади й особисто до тамтешнього так званого президента з проханням зупинити війну в Україні, то відмовляється переїздити з рф, то стає фігурантом доносу сергія карякіна (знаного співця од кремлівському диктатору й симпатика війни в Україні), то виступає з набором слів, де не надто чітко артикулює свою позицію. Хай там як, а шахової снаги Непомнящему цілком може вистачити на звитягу в кандидатському турнірі, й він конче прагне віддати борг чинному чемпіону світу за поразку в боротьбі за титул.

Кілька років тому Магнус Карлсен виокремлював француза іранського походження Алірезу Фірузджу як єдиного, з ким йому кортіло би зіграти в матчі за чемпіонський титул. Отже, чи не варто вболівати за чемпіонство Фірузджи, щоб Маг знову повернувся до змагання за титул? Хай там як, а Фірузджа останнім часом дещо пригальмував у своєму прогресі. Вельми суперечливе враження залишилося від його гри в цьогорічному Вейк-ан-Зеє. З одного боку, безліч цікавих результативних партій, з іншого – чимало й поразок. Перемога в партії проти Непомнящего, певно, найяскравіша сторінка того змагання для Фірузджи. Аліреза, як на мене, найзагадковіший учасник кандидатського турніру, адже може як провалити змагання, так і дістатися вершини.

Ну, й індійська трійка: Гукеш Доммараджу, Відіт Сантош Гуджраті й Прагнанандха Рамешбабу. З них виокремлю переможця Вейка-24 Гукеша, хоча йому явно бракує стабільності. До слова, Прагнанандха в тому самому Вейк-ан-Зеє цьогоріч жодної партії не програв, проте виграв лише двічі (що характерно, в двох чинних чемпіонів світу – серед чоловіків і серед жінок – з Китаю), демонструючи кричущу миролюбність, що, зазвичай, не надто до вподоби спонсорам турнірів.

Природньо, що жіночий турнір спричиняє в Україні більший інтерес, адже тут нам є за кого вболівати. Як жартома зазначив один мій колега, Анна Музичук фактично гратиме на своєму полі – в Торонто, «столиці української Канади». Зазначу, що низка учасниць, зокрема з Індії та з тієї країни, прапор якої соромно демонструвати на спортивних змаганнях, мала проблеми з одержанням канадської візи, відтак йшлося навіть про те, щоб перенести жіночий турнір до Іспанії. Однак, зрештою, питання вирішилося. Проте тут є цікавий момент із проведенням шахових змагань у цивілізованих країнах. Так, перед прийдешніми турнірами чимало писали про те, що в Північній Америці вперше відбувається подібне змагання. Та от чи варто представників глухокутної цивілізації (та й, власне, чи цивілізації?) взагалі пускати до розвиненого світу? Адже візове питання може поставати й надалі зачасто.

Отже, безпрапорні Катерина Лагно (ексукраїнка) й Александра Горячкіна змогу поборотися за статус претендентки дістали. Й аж ніяк не виглядають аутсайдерами в цій боротьбі. Проте це суперниці традиційні, так би мовити, вічні фаворитки. А от серед тих, хто ще не має стійкого фаворитського бекграунду, виокремив би Рамешбабу Вайшалі, уродженку індійського Ченнаї. Вона послідовно ставала чемпіонкою світу в різних вікових категоріях і блискуче перемогла у великій швейцарці на острові Мен восени минулого року. Так, поточне 15-те місце в світовій жіночій табелі про ранги, можливо, й не та відправна точка, з якої можна штурмувати найвищу шахову вершину, проте 22-річна Вайшалі має повнезний набір шахових чеснот. На великій швейцарці зокрема мені запам’яталися її, сказав би, зухвалі перемоги над ексчемпіонками світу: китаянкою Тань Чжун’ї (як безваріантно було розбито позиції чорних у сицилійському захисті!) та болгаркою Антоанетою Стефановою (чорні, якими керувала індійська шахістка, повільно затягували вузол на позиції білих, попутно збираючи матеріальну перевагу в пішаках). Цьогоріч Рамешбабу зіграла чимало партій із чоловіками. Результати, втім, не надто втішні, однак ігрова практика перед важливим турніром – безцінна. Не скидав би з рахунків і співвітчизницю Вайшалі досвідчену Хампі Конеру. Її відмітна риса – стабільність, нижче певного рівня вона не опускається, а от вище здійнятися – чом би й ні?

Лей Тінцзе й Тань Чжун’ї – представниці китайської шахової школи, які вже добре знають, що таке боротьба за шахову корону. Так, для Лей ця боротьба була безуспішною (проте амбіції нікуди не поділися), а для Тань успішнішою (на прикрість для українських шахових уболівальників, адже світову корону вона здобула в двобої з Анною Музичук). Провідних китайських шахісток вирізняє чудова техніка гри в ендшпілі. Інколи просто дістаєш естетичне задоволення від їхніх дій в епілогах партій. Й ця знадоба цілком пасує для статусу бодай претендентки на титул, чи не так?

І, нарешті, представниця Болгарії Нургюл Салімова. Саме партією білими проти цієї шахістки розпочне турнір Анна Музичук (прикметно, що в інших партіях першого ігрового дня відбудуться національні дербі).

Так, Нургюл новачок в елітному клубі найсильніших шахісток (власне, поки що вона лише 36-та в світовому рейтингу). Однак останнім часом домоглася неабиякого прогресу. В березні вона добре попрактикувалася на турнірі Рейк’явік Оупен. Може, суперниці (та й суперники) були не надто потужними, проте свою неабияку майстерність у царині створення небезпечних прохідних пішаків болгарська шахістка продемонструвала, надто в партії проти Діни Бєлєнької. Особливість Нургюл у тім, що вона додає від турніру до турніру. Й хоча, об’єктивно кажучи, на загальну перемогу в Торонто їй розраховувати складно, проте попити крові у фавориток вона в змозі.

Отже, 2-колові турніри (всього – 14 турів) триватимуть до 21 квітня, а переможці дістануть право посперечатися за титул чемпіонів світу з чинними володарями титулів. Тайбрейк у разі потреби має пройти 22 квітня. Призовий фонд у чоловіків становить пів мільйона євро, а в жінок чверть мільйона євро. Партії – щодня, перший день відпочинку – після 4-х турів (прикметно, що саме тоді, 8 квітня в Торонто можна буде побачити повне сонячне затемнення), другий – після 7-ми, третій – після 10-ти, й останній – після 12-ти турів.

Місце проведення турнірів – старовинний Грейт Холл, який веде свою історію ще з 1889 р. В 2016 р. його було реконструйовано (4 мільйони канадських доларів було вкладено в реставрацію, а оглядачі зазначають, що відтак було привнесено вікторіанський стиль у ХХІ ст.!), й він радо приймає учасників найбільших культурно-мистецьких подій, зокрема Тижня високої моди в Торонто (захід зібрав чепурунів і чепурунок з усього світу). Додам, що коментаторами офіційного шоу ФІДЕ стануть ексчемпіон світу Вішванатан Ананд й неодноразова чемпіонка США, уродженка Одеси Ірина Круш. Що ж, шахова спільнота – в передчутті грандіозної події! Уболіваймо за Анну Музичук!