Список Реброва: запитань практично немає

У перших рядках хотілося б сказати про фальстарт. Тобто про той список футболістів національної збірної України, нібито викликаних Сергієм Ребровим на березневі матчі, в інтерпретації нашого Міністерства молоді та спорту. Так ось, той список і нинішній, оприлюднений безпосередньо наставником «синьо-жовтих» на прес-конференції восьмого березня, дуже різняться. Дуже сильно. Стовідсотковий збіг – лише щодо голкіперської позиції.

Хоча для того, щоб назвати трійку найкращих наразі наших воротарів, не потрібно бути ні головним тренером збірної, ні головним чиновником Мінмолодьспорту. Це очевидно всім.

Але питання в даному випадку – не так щодо нестиковок у двох варіантах, як у принципі: а що це взагалі було? Поспішили? Не порадилися зі старшими товаришами? Передумали? Змістили акценти?

Загалом, не дуже гарно вийшло.

Але якщо це такий маневр, щоб реалізувати доктрину нового курсу нового глави УАФ щодо «відкритості», то нехай буде. Не миттям, то катанням. Все одно краще, ніж раніше.

***

Тепер ближче до тіла. Тобто, до суті.

Футбол – гра візуально проста, яка не терпить ні порожнечі, ні узаконеної ким би там не було думки. Тому будь-яке публічне питання, яке спочатку передбачає різницю підходів чи суджень, викличе і варіації на тему. Та й критику.

Отже, кого б не визначив Сергій Станіславович у свій список, все одно, у будь-якому разі знайдуться ті, кого він, цей список задовольнить повністю. Як, безперечно, знайдуться й ті, хто висловлюватиме побажання, рекомендації та зауваження. І це нормально. Швидше, навіть правильно.

Я належу до другого типу. Загалом я підтримую політику партії, але в деяких нюансах ця політика виявляється надмірно прямолінійною. На мій суб'єктивний погляд.

Отже, від загального перейдемо до конкретики.

Щодо викликаних голкіперів (і за основним списком, і за резервним) претензій немає. Та й я впевнений, бути не може. Тому що всі ті, хто найкращі на сьогодні, виклик отримали.

Чому в резервному списку опинився Різник, а не Бущан? Для мене це взагалі не є предметом суперечки, тому що я вважаю динамівського голкіпера і більш досвідченим, і більш класним. Впевнений, так вважаю не лише я.

А ось далі за позиціями можуть бути нюанси.

Не встиг Богдан Михайличенко приміряти форму «Полісся», як його відразу ж ангажували до головної команди країни. Я не проти цього гравця. Більше того, свого часу (тобто коли він грав і в «Динамо», і в «Шахтарі») я не раз і не два акцентував увагу на тому, що Богдан гідний виклику до збірної. Але тоді його чомусь не шанували.

Пошанували зараз. За два не найвдаліші матчі у «Поліссі».

Я розумію у зв'язку з цим невиклик Соболя на позицію лівофлангового оборонця: Едуард не має ігрового тонусу. Але чим Михайличенко ліпший за Дубінчака? Як на мене, то не ліпший.

Але Реброву видніше.

Власне, тема виклику Михайличенка – єдина, як на мене, по-справжньому дискусійна. Тому що мізерність вибору, і через травми теж, перетворює цей самий вибір на перетасовування карткової колоди практично з одними й тими ж персонажами.

Наприклад, вибув через пошкодження Степаненко, тому на позицію хвилеріза викликали абсолютного дебютанта Бражка. І абсолютного ветерана Сидорчука. Ні перший, ні другий не грали б з перших хвилин у Боснії, якби капітан «Шахтаря» був у строю.

Але він не в строю. Отже, слід шукати інші варіанти. І Ребров знайшов їх.

Можливо, замість Сидорчука можна було спробувати Криськіва, але це вже варіації на тему варіацій. Смаківщина, загалом.

Продовжуючи тему травмованих. Вибув давно Ярмоленко, нещодавно травмувався Буяльський. Стосовно Ярмоли, все зрозуміло: Циганков. А ось на умовне місце Буяльського можна ставити Шапаренка, який після перенесеної травми нарешті став нагадувати себе, коли його вважали одним із недоторканних гравців збірної.

Тимчик також травмований. Тож отримали виклики і Конопля, і Караваєв. Все логічно.

Не дуже логічно, на мій погляд, викликати одразу п'ятьох гравців, які спеціалізуються на центрі захисту.

І якщо центрбеків вийшло стільки на дві позиції, то чому на місце Мудрика викликано лише Мудрика?

Так, я розумію, що за потреби ліворуч у півзахисті можуть зіграти і Циганков, і Зубков, і навіть Яремчук із Сіканом.

Тим не менш, невже позиція лівого півзахисника в нашому футболі стала такою дефіцитною, що на неї претендує лише один незамінний гравець, який не користується таким статусом у своєму нинішньому клубі?

Виклик згаданого вище Яремчука вважаю виправданим. Роман почав отримувати ігровий час, почав грати і навіть забивати. Я розумію, що за наявності Довбика Ребров навряд чи випустить в основі ще одну його копію, але в якості заміни форвард «Валенсії» – відмінна опція.

***

Але, як би там не було, все вищевикладене – це спроба скрупульозно і до певної міри навіть прискіпливо подивитися на запропонований робочий варіант. Цей варіант, напевно, міг бути іншим, визначай його інший головний тренер. Але це варіант Реброва. Він має на нього повне право. Тим більше, що, якщо судити здраво, його вибір вельми логічний.

Тож на закінчення можу сказати лише таке: удачі головному тренеру та його підопічним.