КАБАЄВ: Не сказав би, що перемога над Металістом 1925 далася нам легко

Автор першого офіційного голу київського «Динамо» цього календарного року Владислав Кабаєв зумів зрівняти рахунок у матчі з харківським «Металістом 1925», поклавши початок перемозі його команди з рахунком 4:2.

– З будь-яким суперником важко грати, адже вже усі навчилися грати у футбол. Незважаючи на рахунок, не сказав би, що ця перемога далася нам легко. Почали ми не дуже – пропустили швидкий м’яч. Проте тішить те, що після цього не опустили руки, а продовжували вірити, що можемо забити ще у першому таймі, а у другому дотиснути харків’ян. Що у підсумку і вийшло. Перед тим, коли забивав свій м’яч, в штрафному майданчику була метушня, у мене була позиція, аби блокувати гравця. Вийшло так, що я залишився на підборі, Ванат скинув м’яч – і довго думати часу не було. Я побачив, що є гарна можливість пробити, тож так і зробив. Завдав удару лівою – і м’яч потрапив у ціль. Виходить, прийняв правильне рішення.

– «Металіст 1925» у порівнянні з осінньою частиною чемпіонату сильно змінився?

– По-перше, у харків’ян тепер новий головний тренер, інша ігрова схема. По-друге, в команду прийшли нові футболісти, троє-четверо з яких грали у складі. І хоча результат такий самий, проте ігри складалися по-різному. У матчі першого кола мені легше гралося, ніж тепер. У сьогоднішньому поєдинку видно, що «Металіст 1925» грає ромбом, і який у них є задум. Не було такого, щоб суперник у грі з «Динамо» стояв і відбивався. Харків’яни намагаються грати у свій футбол. Щось виходить, а щось ні. Тож вийшло дві протилежні гри.

– Що сказав Олександр Шовковський в перерві матчу у роздягальні?

– Не скажу, що у першому таймі ми грали погано. Можливо, десь трохи більше контролювали м’яч, а зі «стандартів» ще до перерви могли забити ще два-три голи. У суперника ж якихось особливо небезпечних моментів, крім результативного удару Гармаша, і не згадаю. В перерві все було так само: ми мали завдання подавати, бити по воротам, агресивно грати у відборі та проявляти агресію попереду. Нічого не мінялось, та й не було такого, щоб ми не знали, що робити. В установці перед другим таймом нам підказали, де вужче зіграти, а де ширше – от і все. Тож після перерви ми вийшли на поле більш заведеними і по-спортивному агресивними.