Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Чемпіонат світу
| Оновлено 16 березня 2024, 14:51
12162
12

Франція – найсильніша біатлонна держава, рекорд Йоганнеса Бьо

Огляд другої частини чемпіонату світу в Нове-Место, підсумки змагань

| Оновлено 16 березня 2024, 14:51
12162
12
Франція – найсильніша біатлонна держава, рекорд Йоганнеса Бьо
Getty Images/Global Images Ukraine. Йоганнес Тінгнес Бьо

Перед другою половиною чемпіонату світу багато експертів та вболівальників біатлону задавалися питанням, чи продовжать француженки своє несподіване домінування? Найдовша та найскладніша гонка у біатлонній програмі дала відповідь, яка зрештою виявилася невірною.

Індивідуальна гонка. Жінки

У вівторок у Нове-Место трохи знизилася температура, хоч і залишилася плюсовою. А головне, перед самою гонкою до мінімального стишився вітер. Це дало можливість біатлоністкам проявити безпосередньо свої стрілецькі здібності, без лотереї на стрільбі. І переможницею в таких умовах закономірно стала найшвидша зі всіх снайперок світового біатлону, Ліза Віттоцці. Італійка блискуче відпрацювала на вогневих рубежах, і після двадцяти влучних пострілів здорово пройшла фінальне коло. Не завадила перемогти італійці навіть проблема з гвинтівкою на першій стрільбі, де вона втратила близько 15-20 секунд.

Основні суперниці Віттоцці стартували після неї й могли орієнтуватися на її результат. Найкраще це виходило у Жюлії Сімон, яка лідирувала з чистою стрільбою після третього вогневого рубежу. Але один промах на останній стійці перемістив її на третю позицію, на якій француженка у підсумку й залишилась. Бронзову медаль Сімон додала до трьох золотих у попередніх гонках.

Getty Images/Global Images Ukraine. Ліза Віттоцці

Ще однією біатлоністкою, яка випередила мультимедалістку цього ЧС завдяки чистій, як і у Віттоцці, стрільбі, стала Яніна Геттіх-Вальц. І ось це – справжня сенсація. Німкеня за свою кар’єру не мала жодного подіуму Кубка світу в особистих гонках, а тут здобула срібло чемпіонату світу! Адже ще дві представниці команди Німеччини потрапили у квіткову церемонію. При тому, що швидкістю у перших гонках ЧС вони, м’яко кажучи, не відзначалися. Четверте місце посіла юна Селіна Гротіан, якій 20 років виповниться у березні. Ніколи раніше вона не потрапляла навіть до топ-20 у вищій лізі біатлону. П’ятою стала Ванесса Фогт, і якраз цей результат несподіванкою не назвеш. Цікаво, що найтитулованіша представниця збірної Німеччини, Франциска Пройсс, стала єдиною з команди, хто не відстрілявся на нуль, і з двома промахами стала 15-ю.

У топ-10 потрапили ще дві француженки, Лу Жанмонно та Жюстін Бреза-Буше. Розмістилися вони поруч, на 6-й та 7-й позиціях. Бреза-Буше не завадили навіть три штрафні хвилини. Ходом вона виграла більше хвилини у всіх суперниць, окрім Анамарії Лампіч. Теж поруч, але на 9-10 місцях гонку завершили шведки Мона Брурссон та Лінн Перссон. Лідерки збірної Швеції, сестри Еберг, настріляли занадто багато, щоб претендувати на топ-10.

Наші

Ще одну класну гонку видала найкраща українська біатлоністка на ЧС Христина Дмитренко. Вона стала однією з шести спортсменок, які відстрілялися на нуль, і по праву посіла місце у топ-10. Після четвертої стрільби Христина вийшла 7-ю, і за останнє коло поступилася позицією лише надшвидкій Бреза-Буше, але залишила за спиною обох шведок. Восьма підсумкова позиція Дмитренко стала для обох українських збірних найкращим результатом у особистих гонках цього сезону. До того ж, це найвищий результат у кар’єрі для самої Христини. Зрозуміло, що у недільний мас-старт українка відібралася без проблем. Іншим нашим біатлоністкам цього зробити не вдалося.

Getty Images/Global Images Ukraine. Христина Дмитренко

Другий результат серед українок несподівано показала Анна Кривонос. Стартувавши передостанньою з усіх учасниць, Кривонос промахнулася лише раз, на останній стрільбі. Ходом вона, звичайно, програє багато, але якісна робота на рубежах дозволила Анні посісти 26-те місце, яке стало її найкращим результатом у кар’єрі.

Анастасія Меркушина здорово пройшла першу половину дистанції, на якій трималася у топ-10 завдяки чистій стрільбі та непоганій швидкості. Проте за два останні рубежі заробила три хвилини штрафу й фінішувала тільки 28-ю, тим не менше, показавши найкращий лижний хід у команді. Цікаво, що поруч із Кривонос та Меркушиною розмістилися дві найкращі у гонці норвезькі спортсменки: Інгрід Тандреволд та Юні Арнеклейв. Збірна Норвегії провалила чергову гонку.

Юлія Джима закрила усі перші 15 мішеней. Але вже на третьому колі дистанції в неї почала падати швидкість. Тенденція продовжилася й надалі, а на четвертій стрільбі Джима влучила всього двічі. Здалося, що фізично на всю дистанцію Юлія була не готова. У підсумку – лише 39-те місце.

Індивідуальна гонка. Чоловіки

Нарешті тотальну домінацію норвежців було перервано. Правда, лише в тому сенсі, що 4-5 норвежців пробитися у топ-10 не спромоглися. Адже на подіумі двоє скандинавів усе одно опинилися, і перемогу вони теж представникам інших команд не віддали.

Найкращий біатлоніст світу Йоганнес Тінгнес Бьо пішов на дистанцію у перших стартових номерах, і швидко змусив похвилюватися власних фанів. На першому ж вогневому рубежі він одного разу схибив і змушений був відіграватися. Цього сезону в Бьо-молодшого найкраще виходить саме наздоганяти суперників. Ось і зараз він підняв швидкість на трасі до захмарної, до того ж почав стріляти, ніби з кулемету. І це спрацювало! Вже після третього рубежу Йоганнес вийшов на звичну першу позицію, а після чистої останньої стійки стало зрозумілим, що випередити його нема кому. Друге золото лідера Кубка світу в особистих змаганнях на ЧС.

Єдиною людиною, яка б теоретично могла у випадку ідеальної стрільби випередити Йоганнеса Бьо, був його брат Тар’єй. Але він промахнувся теж на ранній стадії гонки – на першій стійці. Далі стріляв якісно, в підсумку програв брату з ідентичною стрільбою трохи менше хвилини, здобувши срібло.

Getty Images/Global Images Ukraine. Йоганнес Тінгнес Бьо, Тар'єй Бьо і Бенедикт Долль

Першим вдалося відібрати у норвежців хоч одну медаль в особистих гонках Бенедикту Доллю. Як і перші два призери, німець не закрив лише одну мішень – на останній стрільбі – але програв переможцю вже під дві хвилини. Четвертим став латвієць Андрейс Расторгуєвс, відстань якого від подіуму складала ще хвилину. Тим не менше, збірна Латвії змусила про себе говорити як у жіночих змаганнях, так і у чоловічих.

Троє французів потрапили до топ-10 в інтервал з 5-го до 8-го місця. Якщо Емільєну Жаклену не вистачило швидкості по дистанції, то Кентен Фійон Має та Ерік Перро припустилися кожен трьох промахів, що по такій гонці було забагато.

Несподівано замкнув топ-10 чех Томаш Мікіска, який показав доволі непоганий лижний хід, випередивши, наприклад, Ветле-Шостада Крістіансена та Ендре Стрьомсгейма, які так само мали по одній штрафній хвилині. Правда, варто зазначити, що траса в індивідуалці вже у середині гонки розбилася настільки, що програш ногами усіх спортсменів, починаючи з 40-х стартових номерів, включно з норвежцями, був дуже великим.

Наші

Оскільки стосунки Дмитра Підручного з індивідуальною гонкою є дуже напруженими, то на її старт він не вийшов, зосередившись на підготовці до сингл-міксту наступного дня. І навіть з урахуванням цього, капітану все одно вдалося відібратися у недільний мас-старт.

За відсутності Підручного, найкращим серед українців став Антон Дудченко. На першій же стрільбі він схибив двічі, але потім зібрався і закрив 15 з 15-ти мішеней. У підсумковому протоколі Антон посів 29-те місце, з відставанням від переможця аж у 6 хвилин! І це при тому, що стартував він у першій групі, по відносно ще непоганій трасі. Цей результат допоміг Дудченку стати другим українцем у мас-старті.

Усі інші наші спортсмени заробили по чотири штрафні хвилини. Артем Прима став 62-м, Тарас Лесюк – 73-м, Денис Насико – 76-м, з відставаннями від восьми з половиною до десяти з половиною хвилин від Йоганнеса Бьо. Чому залишився вдома найкращий снайпер збірної України Артем Тищенко, залишилося загадкою. Одне місце у заявці на чемпіонат Юрай Санітра вирішив не заповнювати. Чергове питання до тренера у чималому переліку за сезон.

Сингл-мікст

Чимало несподіванок чекало на вболівальників у складах топ-збірних. У французів замість найкращої біатлоністки ЧС Жюлії Сімон, таланти якої ідеально підходять під будь-який вид естафетної гонки, значилася Лу Жанмонно. У норвежців разом із Йоганнесом Тінгнесом Бьо пару склала Інгрід Тандреволд, незважаючи на великі проблеми у Нове-Место зі стрільбою стоячи. Правда, особливих варіантів у тренерського штабу не проглядалося, адже найкраща снайперка збірної Каролін Кноттен через кишкову інфекцію пропустила дві попередні гонки, і на сингл-мікст готовою ще не була.

Незважаючи на відсутність Сімон, Франція стала єдиною командою, яка склала конкуренцію збірній Норвегії. І не просто боролася на рівних, а майже постійно переважала. Перший етап Кентен Фійон Має завершив із перевагою у 4 секунди над Бьо завдяки чистій стрільбі порівняно з двома додатковими патронами у норвежця. Жанмонно, у свою чергу, постійно вигравала по 1-2 секунди у Тандреволд і на кожному колі траси, і на вогневих рубежах. Жодного промаху лідери не припустилися, але перевага французів збільшилася до 14-ти секунд.

Тут за справу взявся лідер Кубка світу, який цього сезону вже звик вдало відіграватися. За ідентичної стрільби з Фійоном Має (чисто на лежці, два додаткові патрони на стійці) Бьо наздогнав суперника й передав естафету водночас із ним. Тандреволд та Жанмонно без проблем пройшли лежку, і повинні були вирішити долю золотих нагород на стрільбі стоячи. Саме у цей вирішальний момент і проявилася головна проблема норвежки на чемпіонаті світу. Навіть восьми пострілів їй не вистачило, щоб закрити п’ять мішеней. Довелося йти на додаткові 75 метрів дистанції (нагадаємо про всяк випадок, що у сингл-міксті штрафне коло становить не 150 метрів, а лише 75). Причому вийшла на трасу Тандреволд навіть не другою. Завдяки блискучій стрільбі її випередила Ліза Віттоцці. Італійка зразково провела свої етапи, адже її напарник Томмазо Джакомель свій перший відрізок дистанції завершив лише 14-м. А знову отримав він естафету від Віттоцці уже третім, і до провалу Тандреволд на останній стрільбі на цій позиції італійці й перебували. Норвежка ще змогла на заключному колі поборотися з італійкою, але не більше. У Віттоцці залишилося більше емоцій та сил на фініш, срібло стало їй разом із напарником заслуженою винагородою за наполегливість. Норвежці – тільки треті.

Четверту позицію посіли шведи, які вже традиційно для себе забагато настріляли. П’ята позиція за швейцарцями, шостими стали німці, яким забракло швидкості при другій найкращій стрільбі у гонці після французів. Сенсаційні латвійці Расторгуєвс та Бендіка цього разу не показали хорошого лижного ходу та посіли все одно високе для них восьме місце.

Наші

В української збірної напарницею Дмитра Підручного стала Анастасія Меркушина. Христині Дмитренко надали відпочинок після вдалих гонок, а Ірина Петренко ще не відновилася від пошкодження, отриманого у персьюті. Незважаючи на хороші вітрові умови, українці абсолютно не впоралися зі стрільбою. Підручний на першому етапі витратив три додаткові патрони, а Меркушина на другому – усі 6! При цьому швидкість наших біатлоністів уже традиційно була низькою. На екваторі гонки Україна була 19-ю. Трохи покращити своє становище вдалося лише Меркушиній на останній стрільбі, коли багато конкурентів «застрелилися», а українка нарешті відпрацювала з п’яти. Все одно, 14-та підсумкова позиція стала слабкою втіхою. 12 додаткових патронів стали однім з найгірших стрілецьких результатів з усіх 23-х команд, що фінішували.

Естафета. Жінки

У суботу у Нове-Место знову розгулявся сильний вітер, що забезпечувало яскраве видовище вболівальникам та сиве волосся тренерам команд. Усі жіночі збірні виставили свої найкращі склади, лише збірна Німеччини замість Франциски Пройсс, яку почав турбувати біль у горлі, включила у заявку Софію Шнайдер.

Цікавинки почалися одразу зі старту гонки, коли Лу Жанмонно разом з Анною Магнуссон від’їхали від пелотону ще до першого вогневого рубежу. Як виявилося згодом, француженка знала, що робила, адже провела блискуче обидві стрільби та виграла свій етап, натомість Магнуссон на стійці змушена була використати два додаткові патрони. І то було ще непогано у порівнянні із Самуелою Комолою, яка настріляла два кола штрафу, викресливши італійок, сенсаційних минулорічних чемпіонок світу, з боротьби за високі місця. Збірна Італії у підсумку стала 11-ю, і може ще радіти, що її не закрили на коло.

Софі Шово пішла на свій етап із перевагою у 16-26 секунд від інших фавориток гонки, до яких несподівано приєдналася збірна Естонії. А коли француженка на стрільбі лежачи заробила штрафне коло, саме Туулі Томінгас єдина з усіх відпрацювала чисто й вирвалася у лідери! Ба більше, на трасі вона навіть трохи вигравала у Юні Арнеклейв та Лінн Перссон. Стрільба стоячи викликала проблеми майже у всіх команд із групи лідерів, але на коло штрафу знову пішла одна Шово. Томінгас продовжила лідирувати, і на екваторі гонки перевага естонок над найближчими суперницями становила 20 секунд. Найближче до них знаходилися команди Норвегії, Німеччини та Швеції, а Франція перебувала у 45-ти секундах.

Сюзан Кюльм уже не була такою швидкою, як її партнерки по команді, до того ж, на її етапі бігла найшвидша спортсменка на поточному ЧС, Жюстін Бреза-Буше. Швидкість француженки не стала дивиною, а ось того, що вона закриє 10 мішеней лише з одним додатковим патроном, навряд чи хтось чекав. Завдяки шаленому етапу Бреза-Буше, Франція знову повернулася на першу позицію. У 18 секундах позаду йшли шведки, естонки все одно трималися в трійці, програючи майже пів хвилини. З числа претенденток на нагороди після двох штрафних кіл Іди Лієн випали норвежки.

Долю золота мали вирішити Жюлія Сімон та Ельвіра Еберг. До останньої стрільби відстань між ними стабільно коливалася в районі 20-25 секунд. А на вирішальному рубежі обидві спортсменки попали у серйозний вітровий заряд. З серйозними труднощами Сімон з восьми патронів закрила свої мішені, а Ельвірі цього не вдалося й вона пішла на коло штрафу, яке, втім, нічого не вирішувало. Хоч із ним, хоч без нього, Швеція залишалася на другій позиції. Франція ж здобула ще одне естафетне золото після двох тріумфальних мікстів. За бронзові медалі змагалися Софія Шнайдер та Йоханна Таліхярм. Прогнозовано німкеня виявилася й трохи швидшою, й більш влучною, тож медалі дісталися її команді. Але й четверте місце для естонок є блискучим результатом. Теоретично могла поборотися за медаль команда Австрії, яка мала перед останнім етапом гандикап перед Німеччиною у півтора десятки секунд, але вже на лежці все зіпсувала Анна Юппе двома штрафними колами.

Getty Images/Global Images Ukraine

І вже традиційно на чемпіонаті жахливу стрільбу стоячи видала лідерка Кубку світу Інгрід Тандреволд. Так, Норвегія на четвертому етапі могла боролася хіба що за квіткову церемонію, проте 3 кола штрафу (!) на стійці дозволили збірній лише замкнути топ-10.

Провальний виступ норвежок в особистих гонках (жодного потрапляння у топ-10) призвів до втрати ними лідерства у Кубку націй. Чемпіонат світу збірна Норвегії закінчує лише 3-ю. Першими, звісно, є нестримні француженки, а на другу позицію піднялися шведки.

Наші

Склад збірної України був уже традиційним. Стартувати тренери довірили Ірині Петренко, яка за час відпочинку позбулася проблем зі здоров’ям. Стрільба у Петренко склалася вдало – всього один додатковий патрон, ходом їй було непросто триматися за головними суперницями. Як підсумок – 10-те місце на передачі естафети, з відставанням у 48 секунд від Жанмонно.

На другий етап вийшла Юлія Джима, їй дісталося непросте випробування, бо саме на цьому відрізку багато команд відчували проблеми зі стрільбою. Проте Юлія показала лідерські якості, здорово відпрацювала на стрільбищі, лише з одним додатковим патроном на стійці, і підняла команду на сьоме місце. До сенсаційних естонок відстань складала 43 секунди й дуже важливо, що Україна залишалася у боротьбі за високі місця.

Анастасія Меркушина знову змусила українських уболівальників хапатися за валідол. Ходом, як для себе, вона виглядала більш-менш нормально, але на лежці витратила два додаткових патрони, а на стійці ледь уникла штрафного кола. Але при всьому цьому збірна залишилася на сьомій позиції, адже промахів було багато в усіх.

Христина Дмитренко одразу зі старту почала багато програвати на трасі. Зате чисто відстрілялася лежачи, і завдяки цьому піднялася на одну позицію через вже згаданий провал австрійки Юппе. До останнього рубежу Христину майже наздогнала швейцарка Хеккі-Гросс, у якої на старті етапу українка вигравала трохи менше хвилини. Проте не швидкість вирішувала справу на останньому етапі. Сильний вітер на останній стрільбі багато кого змусив намотувати штрафні кола, і до їхнього числа ледь не приєдналася Дмитренко. Після чотирьох вдалих пострілів останню мішень їй вдалося закрити лише за допомогою трьох додаткових патронів. Зі стрільбища українка вийшла п’ятою, із запасом у 15-20 секунд від переслідувачок, і не без проблем, але втримала перевагу над швидкою полькою Якілою. Збірна Польщі продемонструвала абсолютно феноменальну стрільбу за умов сильного вітру – усього 3 додаткові патрони – та стала шостою.

У Кубку націй Україна продовжує перебувати на 9-й позиції, але відстань до збірних Чехії та Австрії становить уже менше сотні очок.

Залік Кубка націй. Жінки

Естафета. Чоловіки

Після жіночої гонки вітрові умови не змінились. І чоловіки видали завдяки жахливій стрільбі фаворитів ще більш інтригуюче видовище. Шоу почалося на першому ж етапі, де на стійці по колу штрафу заробили Стурла Легрейд та Ерік Перро. На передачу естафети вони прийшли в районі десятого місця, а лідерами були… естонці. Майже дежавю жіночої гонки. Надовго, правда, їх не вистачило, у підсумку збірна Естонії посіла 17-те місце. Дивували, щоправда, не тільки естонці. У групі лідерів звично виглядала лише збірна Німеччини. Натомість присутність там Чехії, Казахстану та Бельгії відверто дивувала.

А серед записних фаворитів продовжували коїтися дивні речі. На другому етапі на стрільбі лежачи Фаб’єн Клод заробив одразу два штрафні кола. При цьому високої швидкості француза вистачало на те, щоб на передачі естафети відставати від лідера менше, ніж на хвилину. А на першу позицію нарешті вибралися головні фаворити гонки - норвежці. Чехи все ще залишалися другими, на третю позицію вийшли шведи. Найдивніше, що це їм вдалося зусиллями другого ешелону команди – Віктора Брандта та Єспера Неліна. У німців Йоганнес Кюн настріляв коло штрафу і лише на 10 секунд випереджав Клода в боротьбі у кінці першої десятки.

На третьому етапі Йоганнесу Тінгнесу Бьо не вдалося створити того гандикапу, до якого ми звикли у цьому сезоні в естафетах. Мартін Понсілуома якісно пройшов свій етап, передавши естафету у 30 секундах позаду. Німці відставали від лідера на хвилину, і ще на 12 секунд позаду знаходилися французи. Господарі змагань все ще залишалися четвертими, проте було зрозуміло, що боротьбу за нагороди Вітезслав Хорніг топовим суперникам нав’язати не зможе.

На стрільбі лежачи останнього етапу, здавалося, долю золота вже вирішено. Ветле-Шостад Крістіансен відпрацював без промахів, натомість Себастьян Самуельссон змушений був використати два додаткові патрони та відставав уже на хвилину. Ще у 12-ти секундах позаду працювала потужна пара у складі Бенедикта Долля та Кентена Фійона Має. Що сталося із Крістіансеном на вирішальній стійці, не зрозумів ніхто. Маючи в запасі «трамвайну зупинку», як можна закрити вісьмома патронами усього дві мішені? Самуельссон ідеальною стрільбою подякував норвежцю за провал і отримав перед останнім колом дистанції 20 секунд переваги. Переваги навіть не над Крістіансеном, а над Фійоном Має. Норвежець вийшов зі штрафних кіл через 5 секунд після француза, і зміг на фініші вигризти в того срібло, але навряд чи від цього отримав хоч якесь задоволення. Другий рік поспіль норвежці, будучи величезними фаворитами чоловічої естафети, посідають друге місце. Четвертими стали німці, адже Долль витратив три додаткові патрони на стрільбі стоячи, чого було забагато.

Getty Images/Global Images Ukraine. Себастьян Самуельссон і його партнери святкують перемогу в естафеті

П’яту позицію посіли американці, які провели дуже стабільну гонку, не випадаючи по її ходу з топ-10. І на шосту позицію підняв команду Італії Томмазо Джакомель після 20-го місця на екваторі гонки. Чехи з другою найкращою стрільбою у гонці серед усіх команд фінішували тільки сьомими. Цікаво, що найкращі стрільці – канадці – які використали всього 4 додаткові патрони на 40 мішеней, посіли лише 19-те місце із відставанням майже у 6 хвилин від переможців.

Серед лідерів у Кубку націй все стабільно. Норвежці лідирують із величезним відривом, другими йдуть німці, третіми – французи, яким, завдяки непоганим виступам на ЧС, передусім, в естафетах, вдалося відіграти близько двохсот очок у збірної Німеччини.

Наші

Склад збірної України виглядав звично, стартером виступав Артем Прима. Не найкращий етап у його виконанні, але цілком робочий. Чотири додаткові патрони плюс середній хід по трасі конвертувалися у 50 секунд відставання від лідера та 14-те місце.

Нарешті показав себе на чемпіонаті Дмитро Підручний. У непростих вітрових умовах він на кожному з рубежів використав лише по одному додатковому патрону, і на перших двох колах дистанції продемонстрував хорошу швидкість. Трохи сповільнився він на останніх 2,5 кілометрах, однак своє п’яте місце після другої стрільби втримав, і все одно трохи зменшив відставання збірної від лідера порівняно з Примою.

Весь оптимізм закінчився на третьому етапі. Якщо перше коло Денис Насико ще пройшов у більш-менш нормальному темпі та відстрілявся чисто, то на другому відрізку дистанції його швидкість різко впала, а стійка завершилася штрафним колом. Додайте сюди хвилину програшу Йоганнесу Бьо на фінальному колі, і отримаєте 13-те місце та три з гаком хвилини загального відставання.

Все, що зумів зробити Антон Дудченко – це втримати команду на все тій же не дуже щасливій позиції. Чергова невдача чоловіків на ЧС.

У Кубку націй збірна України продовжує залишатися 11-ю з відставанням у 66 очок від команди Фінляндії. За весь чемпіонат світу воно зросло на 3 пункти, тобто, за великим рахунком, нічого не змінилося.

Залік Кубка націй. Чоловіки

Мас-старт. Жінки

У неділю порівняно з суботою вітер над стадіоном у Нове-Место трохи вщух, переставши становити велику проблему для біатлоністів. На всі сто скористалася цим найшвидша гонщиця у пелотоні Жюстін Бреза-Буше. Тільки після першого вогневого рубежі вона вийшла другою, після «подруги» по команді Жюлії Сімон. Надалі ж, коли Сімон почала промахуватися, Бреза-Буше вийшла на першу позицію і зі стовідсотковим стрілецьким результатом перемогла у гонці. Прямо як у мас-старті в Ленцерхайде два місяці тому. Тільки у Швейцарії заради чистої стрільби француженка пожертвувала швидкістю на дистанції, а зараз була і швидкою, і при цьому влучною.

Другою так само із нулем у графі промахів стала Ліза Віттоцці. Італійка постійно знаходилася у лідируючій групі, а на другу позицію вийшла після першої стійки, коли конкурентки почали промахуватися, і спокійно довела справу до срібної медалі.

Лише за бронзову нагороду точилася боротьба до останньої стрільби. На неї поруч прийшли майстриня контактних гонок Жюлія Сімон із двома промахами та її партнерка по команді Лу Жанмонно – з одним. Як завжди, Сімон швидко почала стрільбу, але одну мішень не закрила. Жанмонно вицілювала довше й успішніше, влучила п’ять з п’яти й, отримавши перевагу у 17 секунд, без проблем фінішувала третьою. Тож француженки завоювали золоті медалі у всіх можливих дисциплінах на чемпіонаті світу, окрім індивідуальної гонки. І додали до них перемоги в обох змішаних естафетах. Хто б міг подумати, що медальний залік ЧС виграє не Норвегія?

До речі, про Норвегію. Після уже звичного провалу на першій стійці (3 промахи) десяту позицію посіла Інгрід Тандреволд. І це, на секундочку, найкращий результат норвежок в особистих гонках на всьому ЧС!

Відзначити варто найкращу снайперку світового біатлону Ванессу Фогт, яка з ідеальною стрільбою стала п’ятою. Несподіванкою варто вважати успіх австрійок, Лізи-Терези Хаузер та Анни Гандлер, які посіли, відповідно, шосте та сьоме місця. Згадаємо й порушницю спокою у суботній естафеті Туулі Томінгас. Естонка фінішувала восьмою.

Наші

Від України кваліфікувалася у гонку лише Христина Дмитренко. Дебютний мас-старт на найвищому рівні їй відверто не вдався. Швидко стало зрозуміло, що сервісмени не вгадали зі змащенням, а зважаючи на апріорі невисоку швидкість Христини, три промахи у таких умовах – забагато. Дмитренко закінчила гонку 27-ю, однак чемпіонат світу може однозначно занести собі до активу.

Мас-старт. Чоловіки

Через хворобу на старт не вийшов лідер Кубка світу в заліку мас-стартів Йоганнес Дале, тому норвежців у гонці було незвично мало: лише четверо. Те, що результати будуть несподіваними, стало зрозумілим дуже швидко. За хороших вітрових умов на першій стрільбі по промаху зробили Йоганнес Тінгнес Бьо, Ветле-Шостад Крістіансен, Стурла Легрейд, Себастьян Самуельссон і ще декілька претендентів на високі місця. В лідери вирвався Кентен Фійон Має, поруч із яким знаходилися Тар’єй Бьо, Бенедикт Долль та Андрейс Расторгуєвс. Якщо німцю на другу половину дистанції забракло фізичних сил, і він знизив швидкість та почав промахуватися, то латвієць впевнено тримав темп найкращих біатлоністів світу.

До третього вогневого рубежу групу лідерів наздогнав Бьо-молодший, знову примусивши відзначити, як класно він у цьому сезоні вміє відіграватися. І тільки він та Расторгуєвс пройшли стрільбу чисто. Дивно, але й надалі Андрейс програвав по дистанції Йоганнесу зовсім небагато. Дванадцяти секунд перед вирішальною стійкою у випадку промаху для перемоги норвежцю могло не вистачити. У відповідальний момент його рука не здригнулася, і третє особисте золото чемпіонату світу він здобув. Лише одну гонку він у Нове-Место не виграв, як і минулого року в Обергофі. Цього разу Бьо-молодший обмежився сріблом у спринті, а тоді – бронзою у мас-старті. А ось перемогти у змішаних естафетах зараз не вдалося, не без «допомоги» Інгрід Тандреволд. Через це Йоганнесу поки вдалося тільки наздогнати за кількістю золотих нагород на чемпіонатах світу легендарного Уле-Ейнара Бйорндалена. У обох норвежців по 20 перемог, і наступного року Бьо, найімовірніше, стане одноосібним рекордсменом.

Расторгуєвс же впевнено розстріляв мішені й на четвертому вогневому рубежі, і вирушив за своєю першою медаллю на чемпіонатах світу. І, мабуть, останньою, адже латвійцю цього року виповниться уже 36. В останній день змагань ми стали свідками найбільшої сенсації.

За третю позицію боротьбу вели Фійон Має та Бьо-старший. В очній перестрілці на останньому рубежі француз відпрацював блискуче, а норвежець відправився на штрафне коло та зрештою фінішував четвертим. Франція здобула ще одну медаль, першу й останню в чоловічих особистих гонках. Після провалу на старті сезону французьким біатлоністам вдалося добре підготуватися до головних змагань. Окремо подякувати вони, безумовно, повинні, своїм сервісменам: французькі лижі працювали найкраще у всьому пелотоні.

До топ-10 потрапили ще двоє французів: Фаб’єн Клод та Ерік Перро. А швейцарець Сталдер, який другим з усіх 30-ти учасників відстрілявся в нуль, посів лише 7-ме місце, програвши хвилину такому ж снайперу Расторгуєвсу.

Наші

У гонці брали участь двоє українських біатлоністів. Антон Дудченко, оскільки швидкістю не може конкурувати із провідними біатлоністами світу, зробив ставку на якісну стрільбу. Загалом, йому вдалося добре відпрацювати на вогневих рубежах, схибивши тільки раз на другій лежці. Незважаючи на велику кількість промахів у суперників, Дудченко на фініші лише замкнув топ-20.

Дмитро Підручний настріляв одразу чотири кола штрафу, тому завершив гонку 27-м.

Якщо підбивати підсумки чемпіонату світу для обох наших збірних, позитиву буде небагато. Дійсно великою світлою плямою став тільки виступ Христини Дмитренко. Ось від кого потрапляння до топ-10 в особистих змаганнях точно не чекали. Правда, тут одразу постає питання, як так вийшло, що переможниця юнацької Олімпіади восьмирічної давнини тільки зараз, у віці 24-х років, проводить перший повний сезон в основній команді? Великий привіт у першу чергу донедавна незамінному керівнику українського біатлону Володимиру Бринзаку. Адже це з його ініціативи масово надавалося українське громадянство представникам країн-агресорів, яким забезпечувалися кращі умови порівняно з українською молоддю. І не без його впливу до останнього в основній жіночій команді виступали ветерани, хоч і заслужені, але часи яких давно пройшли. Більш детально про це варто буде поговорити, підсумовуючи сезон у березні.

Відзначимо жіночу естафетну четвірку, яка в складних вітрових умовах змогла, на відміну від багатьох команд, якісно відстрілятися та стати п’ятою. Що ще? Непогану стрільбу Дудченка? Але без швидкості вона мало що дає, та й взагалі регрес чоловічої команди у цьому сезоні очевидний. Жінки ж у порівнянні з минулим роком свої результати в цілому покращили, але виокремити, крім Дмитренко, наразі нема кого.

Медальний залік, як уже зазначалося, несподівано виграла збірна Франції завдяки своїй жіночій команді. Другими стали норвежці. А всього за 12 гонок медалі вибороли представники шести країн. І це, чесно кажучи, ще багато, адже Латвію побачити серед них явно ніхто не чекав.

Медальний залік чемпіонату світу

Черговий етап Кубка світу пройде наступного тижня у норвезькому Голменколлені. 29-го лютого жінки вийдуть на старт індивідуальної гонки.

Станіслав МАТУСЕВИЧ

Оцініть матеріал
(23)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 12
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Alex Wolf
Чудова стаття,гарний огляд і мені сподобався підсумок і висновок.
Iigor6583
Чемпіонат світу з біатлону пройшов на ура, навіть при не дуже сприятливій погоді. Атмосфера в Новому Месті була чудова, трибуни були заповнені глядачами вщент. Шкода, що наші ніяк не можуть набрати фізичних кондицій, хоча коли вони мають бути, як не в січні-лютому.
Хочеться такаж відмітити, що у зв'язку з вишверненням болотної раїсі з міжнародного біатлону через фашистський напад на Україну, там склали свій графік всяких водокачок, спартакіад якраз в ті ж терміни, що IBU і путінські пропагандони впарюють його холопам про всякі "впереди планетьІ всей, прорьІвьІ, припалзете на каленях" і т.п. А атмосфера там бойова, так на останній такій спартакіаді сталася масова бойня на трибунах, вата гамсалила один одного ногами, кулаками до крові. Ось така вона путінська рїся.
 Розумом  її не зрозуміти.
T-800
некомандные хет-трики:
Пуаре ЧМ 2004: 3 золота и серебро
Бьорндален: 3 золота ОИ 2002 и топ-10 Масс-старта ЧМ того же года, дважды по 3 золота собирал в личке на ЧМ (2005, 2009). Итого: в сумме трижды на главных стартах (ЧМ+ОИ)
Фуркад: дважды по 3 золота на ЧМ (2012, 2016)
ЙТБ: дважды подряд по 3 золота на ЧМ (2023, 2024)
introvert
Заднім числом дуже шкодую, що завдяки погоднім умовам і слабкості пелотону Дудченко відібрався у мас-старт. Якби в суботній естафеті в голові у нього були не думки про недільну особисту гонку, а бажання покращити результат команди, впевнений, збірна була б в десятці. Як показав недільний старт, сили пришвидшитись у нього точно були. Хоча я взагалі не розумію, що Антон робить на четвертому етапі - навіть у своїй найкращій формі він ніколи не демонстрував якостей, необхідних для фінішера естафети. Ще одне питання до Санітри, з волі якого він там опинився.
Хоча до останнього стільки питань не лише по цьому ЧС, а й по сезону загалом, що без цензури їх озвучити дуже складно. Індульгенція у вигляді золота Підручного на ЧС 2019 давно втратила свою силу. Як на мене, кадрове тренерське питання по завершенні сезону буде стояти вкрай гостро.  
П.С. Особисто для мене героїнею мундіалю стала Ліза Вітоцці, у якої не було за плечима потужної команди і  підтримки французького сервісу. Джакомель повинен ноги їй цілувати за своє срібло) Ну і, звісно, латиші.
Sit Simurg
Заголовок вірний,  але на жаль самі французи біатлон не дуже люблять.. На відміну від тих же німців, у яких випуски новин починаються з біатлону ..  
der_MaiStier
Не вистачає таблиці медалістів, щоб розуміти хто скільки виграв на ЧС по персоналіям
T-800
Классическая связка (индивидуальная гонка - спринт, спринт - индивидуальная гонка) на одном старте:
Фуркад x1, Бьорндален x2, при том только 2 индивидуалки выиграл УЛЕ за карьеру на больших /главных стартах, ЙТБ x1 (в прошлом году) ... Ульрих ни разу, но 4 связки этих гонок заканчивал минимум в топ-2 (серебро - золото Лейк Плейсида ОИ 80, серебро - золото Хоха 78, серебро - золото Лахти 81, золото - серебро Минска 82), Тихонов ни разу, Юхани Суутаринен - первый из старой школы, кому это удалось на ЧМ или ОИ