Француженки чи норвежці: хто крутіший у біатлоні?

Попри примхи погоди, чемпіонат світу з біатлону в чеському Нове-Место все ж розпочався згідно з розкладом. Попри температуру до десяти градусів вище нуля, постійні дощі та наслідки ураганного вітру, організаторам все ж вдалося підготувати біатлонні кола. Тільки безпосередньо на трасі й можна було побачити сніг. Навіть у лісі обабіч лижні спостерігалася, як то кажуть, «сама сира земля». Під час боротьби на трасі спортсменам потрібно було працювати обережно, щоб на ту саму землю десь у повороті не вилетіти.

Змішана естафета

Стартувати у першій гонці ЧС біатлоністам довелося під дощем та в умовах хоч не дуже сильного, але поривчастого вітру. Першими на трасу вирушили чоловіки. І вже на першій стрільбі стало зрозуміло, що несподіванок вистачатиме. Представник команди господарів Міхал Крчмар, стабільний зазвичай стрілець, заробив коло штрафу, від чого збірна Чехії так і не змогла оговтатися, фінішувавши у підсумку в середині другого десятку. А Дідьє Бьона зі збірної Італії, яку вважали одним з тіньових фаворитів гонки, змушений був пробігти аж 300 додаткових метрів дистанції на стрільбі стоячи. Все-таки до десятого місця у фінішному протоколі італійці дотягнутися зуміли, проте навряд чи їх це втішило.

Лідирували після першого етапу збірні Франції та Німеччини. Ерік Перро чудово виглядав ходом, компенсувавши на лижні свої три додаткові патрони порівняно з ідеальною стрільбою Юстуса Штрелова. Норвежець Тар’єй Бьо занадто довго працював на рубежах, тому разом зі швейцарцем Себастьяном Сталдером тримався у 17 секундах позаду лідерів.

На другому етапі на трасу виходив сам Йоганнес Тінгнес Бьо. Норвезькі вболівальники явно сподівалися на втручання лідера загального заліку у боротьбу за лідерство. Але так не сталося. І за швидкістю він не виглядав краще за суперників, і чотири додаткових патрони змушений був використати. Філіпп Наврат, хоч ледь на стійці не пішов на штрафне коло, за підсумками етапу збільшив перевагу збірної Німеччини над Норвегією до майже 30 секунд. На другій позиції продовжували залишатися французи. Свій етап слідом за Перро якісно провів і Кентен Фійон Має. Незважаючи на вкрай слабкий сезон, до чемпіонату світу французькі чоловіки явно підійшли у непоганій готовності.

Вдалий виступ чоловіків зробив збірну Франції на екваторі головним фаворитом гонки. Адже жіночий склад команди виглядав супертопово. Жюстін Бреза-Буше зі старту розвинула свою знамениту швидкість, наздогнавши Франциску Пройсс. І, як це нерідко стається, одразу була покарана. Коло штрафу на лежці відкинуло француженку на відстань сорока секунд від Пройсс, причому одразу на п’яту позицію. Вище знаходилися також Каролін Кноттен та Лена Хеккі-Гросс, а також Ганна Еберг. Саме завдяки останній Швеція лише на третьому етапі гонки всерйоз увійшла у боротьбу за медалі. Занадто вже посереднім виявився стартовий відрізок у виконанні Себастьяна Самуельссона.

Перед другою стрільбою Пройсс повторила помилку Бреза-Буше кількахвилинної давнини. Вона занадто швидко, як для себе, пройшла двокілометрове коло, і вже сама вимушена була йти на коло штрафу, фактично, поховавши цим шанси команди на подіум. Більше двох додаткових патронів ніхто з суперниць не витратив, а на першу позицію завдяки ідеальній стрільбі вирвалася Кноттен. Більш швидкі суперниці були зовсім поруч, тому не дивно, що Бреза-Буше закінчила свій етап лідеркою. Шість секунд програвала Франції Швейцарія, вісім – Норвегія. І у 23-х секундах знаходилася Швеція.

Ті, хто сподівалися перед фінальним етапом побачити цікаву боротьбу за перемогу, залишилися без інтриги. Адже Жюлія Сімон у своєму найкращому стилі пробігла 6 кілометрів, і з кулеметною швидкістю відстрілялася з десяти патронів. Жодних шансів для конкуренток. Франція здобула перше золото ЧС. Інгрід Тандреволд без особливих проблем завершила гонку для Норвегії другою. Лише за третю позицію велася боротьба. Ельвіра Еберг постійно на трасі відігравала час у Емі Басерги, а на вогневому рубежі швейцарка за рахунок швидкої та чистої роботи знову виходила вперед. Дванадцяти секунд переваги Басерги перед фінішним колом прогнозовано не вистачило для здобуття медалі. Пручалася вона до фінішної прямої, але Еберг все одно виявилася сильнішою. Бронза для збірної Швеції, Швейцарія четверта, Німеччина тільки п’ята.

Наші

Розпочинати гонку наш тренерський штаб довірив наддосвідченому Артему Примі. Цього сезону виступи Прими в естафетах важко прогнозувати, але на ЧС Артему, вочевидь, вдалося зібратися. Чотири додаткових патрони не назвеш видатним результатом навіть за таких погодних умов, але важливо, що вдавалося триматися ходом – шоста серед 25-ти команд швидкість на трасі. Швидше, наприклад, ніж Себастьян Сталдер та Дідьє Бьона. Естафету Прима передав дев’ятим, але у групі спортсменів, що боролися за 6-9 місця.

Дмитро Підручний, навпаки, стріляв дуже якісно – один додатковий патрон за дві стрільби – але пересувався по трасі повільно, програвши не лише суперветерану Сімону Едеру, але й бельгійцю Тьєррі Ланжеру. Тим не менш, капітану вдалося підняти збірну на одну позицію.

Далі в боротьбу вступили жінки, від України у гонку пішла Юлія Джима. На етапі, де дехто з лідерів дострілялися до штрафних кіл, лідер нашої жіночої команди витратила по одному додатковому патрону на кожному рубежі, показала середню швидкість на дистанції, і піднялася у підсумку на сьоме місце. При цьому фактично не програвши за часом топовим командам.

Перед Іриною Петренко стояло локальне завдання випередити повільну бельгійку Клотенс, до якої на старті етапу було дві секунди. З цим вона впоралася, але у квіткову церемонію потрапити все одно не вдалося. Дуже якісну гонку провела молода австрійка Анна Гандлер, яка і за швидкістю Ірину трохи переважала, і додаткових патронів на стрільбі не потребувала. Петренко знадобився лише один, на стрільбі стоячи, але того виявилося достатньо, щоб вийти зі стрільбища позаду австрійки. На трасі ж випередити її шансів не було. Таким чином, Україна стартувала на чемпіонаті світу з непоганого сьомого місця у змішаній естафеті.

Спринт. Жінки

Біатлоністкам значно більше пощастило з умовами, порівняно зі змішаною естафетою. Дощу не було, а головне – вітер стишився і не являв уже такої великої проблеми на стрільбищі. Разом із теплою погодою склалися усі передумови для того, щоб за перемогу боролися найшвидші спортсменки у пелотоні. А такими є наразі француженки.

Тим не менше, важко було припустити, що аж перші чотири місця у фінішному протоколі спринту посядуть представниці збірної Франції. Першою з них, під другим стартовим номером, вирушила на дистанцію Жюлія Сімон. Незважаючи на те, що вона є майстринею в першу чергу контактних гонок, спринт вдався їй ідеально. Кулеметна влучна стрільба плюс висока швидкість на трасі призвели до того, що всерйоз розраховувати поборотися з Сімон могла лише «заклята подруга» Жюстін Бреза-Буше. Але після промаху на стрільбі лежачи вона відставала від колеги по команді на 13 секунд. Цифра не змінилася й після другого рубежу, і, незважаючи на найкращу швидкість Бреза-Буше на останньому колі, 5 секунд її програшу залишилося й на фініші. При цьому ходом у гонці загалом вона виграла пів хвилини в усіх суперниць, включно з Анамарією Лампіч. Та долю золота вирішили швидкострільність і влучність Сімон.

На третю позицію на п’єдесталі пошани теоретично могла б претендувати лідерка загального заліку Кубка світу Інгрід Тандреволд. Вона навіть випереджала на дещицю Сімон після лежки. Але надалі й швидкість трохи знизила, й три кола штрафу на стійці настріляла, фінішувавши у підсумку 25-ю. Тож третьою стала Лу Жанмонно с одним промахом та доволі солідною відстанню у 41 секунду від переможниці. На останньому колі з нею намагалася боротися Софі Шово, проте 8 секунд відставання після стрільби стоячи їй вдалося лише скоротити до фінішу до трьох з половиною секунд.

Першою після француженок стала… латвійка Байба Бендіка. І це, безумовно, найбільша сенсація гонки. Навіть одне коло штрафу не завадило їй виграти близько 20-ти секунд у Франциски Пройсс, Лізи Віттоцці, обох сестер Еберг.

Чудеса на віражах просто.

До топ-10 потрапили дві італійки – Віттоцці та Вірер, які при точній стрільбі занадто багато програли ходом, та дві шведки – ті самі сестри Еберг. А от норвежки гонку повністю провалили. У топ-20, на 14-ту позицію, потрапила лише Юні Арнеклейв. Усі інші настріляли занадто багато.

Наші

Зрозуміло, що українки багато програють топовим суперницям ходом, а у теплу погоду – особливо. Тож від наших біатлоністок вимагалося добре відстрілятися і не програти на трасі занадто багато. Найкраще це вийшло у Христини Дмитренко, яку явно надихнула бронза чемпіонату Європи. Після двох чисто пройдених вогневих рубежів вона навіть знаходилася на п’ятій позиції. Але на фінальне коло сил не вистачило, за 2,5 кілометри Христина програла Сімон аж 40 секунд, ставши у підсумку 12-ю. Варто відзначити шосту серед усіх біатлоністок швидкість роботи на рубежі у виконанні Дмитренко. А також перше її потрапляння до топ-20 на найвищому біатлонному рівні.

Так само чисто пройшла стрільбу й Ірина Петренко. Та на трасі вона на кожному колі, включно з фінішним, трохи програвала більш молодій партнерці по команді, й у результаті стала 19-ю.

Юлія Джима стартувала у перших номерах, по відносно ще нормальній трасі, однак із ходом у найтитулованішої біатлоністки збірної не дуже склалося. Так, вона була найшвидшою з українок, але не набагато. Зате стріляла трохи швидше, ніж ми за останні роки звикли. У підсумку один промах, і 21-ше місце у фінішному протоколі.

Анастасія Меркушина стартувала в останніх номерах, вже по зовсім розбитій трасі, і з урахуванням цього провела відносно непогану гонку. Хоча одна помилка на лежці була, звісно, зайвою. Меркушина посіла 29-ту позицію, відставши від Джими на 17 секунд.

Спринт. Чоловіки

За добу, що минула після жіночого спринту, погодні умови не покращились. Та ж плюсова температура повітря, той же не дуже сильний, але поривчастий вітер. І знову на перший план виходила швидкість біатлоністів на трасі. А топові спортсмени світу мають у цьому компоненті велику перевагу над усіма іншими. Тому в інтервал двох хвилин потрапили лише топ-20 гонщиків.

А найкращими, як усі вже звикли цього сезону, стали норвежці. Увесь п’єдестал пошани окупували представники цієї скандинавської країни. Ось тільки навряд чи багато шанувальників біатлону вгадали прізвище переможця. Коли Йоганнес Тінгнес Бьо, незважаючи на один промах на стрільбі лежачи, очолив гонку після другої стрільби, здавалося, що захист минулорічного титулу йому вдасться. Проте іншої думки був його партнер по команді Стурла Легрейд. Легрейду не пощастило із жеребкуванням, він потрапив у самий кінець другої стартової групи, що в умовах траси, яка швидко розбивалась, не віщувало високих швидкостей визнаному снайперу. Однак підтримувати непоганий хід йому вдавалося, швидко та влучно стріляти – теж. Після другої стрільби Легрейд вигравав у Бьо-молодшого 8 секунд. Але ж останнє коло – ахіллесова п’ята Стурли. Ніби на підтвердження цього, Йоганнес Бьо на позначці за кілометр до фінішу вийшов на першу позицію. Проте Легрейд десь віднайшов друге дихання та на фініші виграв 3,5 секунди у лідера загального заліку Кубка світу. Американські гірки результатів Стурли у цьому сезоні продовжуються.

Третім став Ветле-Шостад Крістіансен, який стартував за хвилину перед Легрейдом. Йому теж не завадила вже доволі розбита траса. І ще двоє норвежців – Тар’єй Бьо та Йоганнес Дале – потрапили до топ-10. Якби в них було не по два промахи, а на один менше, то вся перша п’ятірка складалася б виключно з норвежців.

Варто відзначити французів, які делегували до топ-10 одразу трьох своїх представників, причому кожен з них промахнувся по разу. Чоловіча збірна Франції дійсно оживає, і чимала заслуга в цьому належить її сервісменам. Здається, що рівень підготовки французьких лиж на ЧС не просто найкращий у пелотоні, а й із серйозним відривом від інших. Найкращим зі збірної став Ерік Перро, який фінішував четвертим.

Ще два місця у найкращій десятці посіли шведи: Себастьян Самуельссон та Мартін Понсілуома. Самуельссон давно не стріляв на нуль, тож може бути задоволений і цим, і підсумковою п’ятою позицією.

А ось хто розчарував, то це збірна Німеччини. Після яскравого виступу чоловіків у змішаній естафеті – жодного біатлоніста у топ-10. І справа не у поганій стрільбі, а у низькій швидкості на трасі. У спринті німці явно не вгадали зі змащенням.

Наші

Українські біатлоністи й так програють ходом багато, а у теплу погоду – аж занадто. Єдиним, хто закрив усі мішені у нашій збірній, став Антон Дудченко. Й у підсумку програв цілих три хвилини Легрейду! Правда, через дуже великі часові розриви між спортсменами, навіть із таким відставанням він став 39-м. Тобто, потрапив би до очкової зони, якби на ЧС нараховувалися очки в особистий залік.

Найкращим з українців прогнозовано став Дмитро Підручний. Він стартував під першим номером по трасі ще нормальної якості. Припустився одного промаху на стрільбі лежачи та багато програв на останньому колі. У підсумку – 21-ша позиція з невеликими шансами як на серйозний прогрес за підсумками персьюту, так і на потрапляння у мас-старт.

Артем Прима та Тарас Лесюк зробили кожен по три промахи та посіли, відповідно, 60-те та 67-ме місця.

Персьют. Жінки

За підсумками спринту Жюлія Сімон та Жюстін Бреза-Буше мали комфортну перевагу над суперницями у 40 секунд. Тому певний час боротьбу вони вели виключно одна з одною. Обидві чисто пройшли першу лежку та промахнулися на другій. Стріляла Сімон, ясна річ, трохи швидше за суперницю, а на трасі Бреза-Буше її діставала. Так тривало до третьої стрільби, яку Жюлія виконала у своєму найкращому кулеметному стилі, натомість Жюстін стріляла мало того, що в два рази довше, та ще й вимушена була йти на два кола штрафу. Після цього Сімон потрібно було просто спокійно закінчити свою роботу. Вийшло навіть не спокійно, а блискуче. Ще одна ідеальна стійка – і відрив від усіх конкуренток досяг хвилини з чвертю. Королева персьютів вкотре підтвердила свій статус.

За спиною у Сімон йшла серйозна боротьба за медалі. Бронзова призерка спринту Лу Жанмонно після промаху на першому вогневому рубежі на подіум уже не претендувала. Після невдачі Бреза-Буше на третій стрільбі на другу позицію несподівано вийшла Ліза Віттоцці з нулем у графі промахів і дуже непоганою, порівняно зі спринтом, швидкістю. На п’яти Жюстін наступала ще одна француженка Софі Шово. В інтервалі 15-ти секунд три дівчини прийшли на вирішальну стрільбу, і всі припустилися по одному промаху. Ось тільки Віттоцці та Шово стріляли набагато швидше за Бреза-Буше. Це дозволило італійці отримати солідну перевагу у 14 та 20 секунд над француженками, якої вистачило для фінішу на другій позиції. А Бреза-Буше свої 6 секунд відставання від Шово відіграла миттєво і дуже намагалася дістати й Віттоцці, але довжини траси не вистачило. Одну медаль у француженок хоч комусь вдалося за дві гонки забрати.

Сенсаційна латвійка Байба Бендіка після свого п’ятого місця у спринті припустилася одразу шести промахів, але все одно дуже низько не впала, ставши 11-ю. Згадаємо ще лідерку загального заліку Кубка світу Інгрід Тандреволд. Норвежка стартувала з 25-ї позиції та завдяки двом чистим стрільбам пробилася на екваторі гонки до топ-10. Після чого вщент провалила стійки, сумарно настрілявши на них 6 штрафних кіл, і фінішувала лише 34-ю.

Наші

Після вдалого спринту з хорошою стрільбою українські вболівальники могли сподіватися й на вдалий персьют у виконанні наших дівчат. Але всі надії були розбиті на першому ж вогневому рубежі, де всі українки, окрім Анастасії Меркушиної, заробили по два штрафні кола. Меркушина промахнулася один раз. Далі зі стрільбою набагато краще не стало, й у підсумку всі наші біатлоністки дружно зробили по чотири промахи. Той випадок, коли стабільність не є ознакою класу.

Найвище місце – 26-те - посіла Христина Дмитренко, адже вона й стартувала раніше за інших українок. Незважаючи на не дуже вдалу гонку, Дмитренко за підсумками двох гонок має хороші шанси відібратися у мас-старт.

Юлія Джима стала 35-ю, Анастасія Меркушина – 36-ю, Ірина Петренко – 45-ю. Ось їхні шанси на мас-старт є поки доволі туманними, потрібно вдало виступити в індивідуальній гонці, яка пройде у вівторок.

Персьют. Чоловіки

За дві години, які минули після жіночої гонки, на стадіоні у Нове-Место розгулявся вітер, що обіцяло багато несподіванок на стрільбі. І дійсно, сюрпризів відбулося чимало, але ви ж пам’ятаєте: у біатлоні змагаються багато спортсменів, а перемагають все одно норвежці.

На першому вогневому рубежі одразу два промахи зробив переможець спринту Стурла Легрейд. Йоганнес Тінгнес Бьо не закрив одну мішень, тож у лідери вирвався Ветле-Шостад Крістіансен, який стартував третім і відстрілявся чисто. На дистанцію він пішов разом із Бьо-молодшим. А коли на другій стрільбі лідер загального заліку Кубка світу промахнувся ще двічі, здалося, що за перемогу йому вже поборотися не вдасться.

Але ж це Принц біатлону! Варто було Крістіансену заробити штрафне коло на першій стійці, як Йоганнес разом із Тар’єєм Бьо, який до того моменту не схибив жодного разу, розпочали гонитву за партнером по команді. Вирішальну стрільбу Ветле-Шостад розпочав, маючи перевагу у 10 секунд над братами. І не витримав напруги: два промахи. Бьо-старший явно провів передостаннє коло дистанції, намагаючись триматися за братом, не у своєму темпі, тому закрив усього одну мішень з п’яти. Йоганнес не міг не скористатися таким атракціоном щедрості, вибив п’ять з п’яти та спокійно відправився за перемогою.

Поки двоє норвежців намотували штрафні кола, на стрільбище прийшов Легрейд та вразив усі мішені. Вийшов він з вогневого рубежу одразу за спиною у Крістіансена. І знову здивував на останньому колі, розібравшись ще задовго до фінішу із більшим швидким «на папері» співвітчизником. Ветле-Шостад вдруге поспіль отримав бронзову медаль.

Те, що трохи не вийшло у спринті, вдалося норвежцям у персьюті. Четверту та п’яту позиції посіли Йоганнес Дале та Тар’єй Бьо. Ба більше, на восьме місце з двадцятого піднявся ще й Ендре Стрьомсгейм. Шестеро норвежців у топ-10! Тотальна домінація! Ще два місця у чільній вісімці вибороли Себастьян Самуельссон та Мартін Понсілуома, представники іншої скандинавської країни, Швеції. Замкнули топ-10 Лукас Хофер та Фаб’єн Клод, обидва з видатною, як для таких погодних умов, чистою стрільбою.

Наші

Тренерський штаб вирішив не ставити на гонку Артема Приму з його 60-м місцем у спринті, тож у переслідуванні брали участь тільки двоє українців. Антон Дудченко став одним із трьох спортсменів, які закрили усі 20 мішеней! Завдяки цьому він, незважаючи на невисоку швидкість, зміг піднятися на 14 позицій у порівнянні зі стартовим протоколом, посівши 25-те місце. Варто відзначити, що поки на чемпіонаті світу Дудченко ще не промахувався взагалі. Важливий момент для психології спортсмена, у якого поточний сезон зовсім не складався.

Дмитро Підручний проводив хорошу гонку аж до останнього вогневого рубежу. Якщо за перші три стрільби він мав лише один промах та цілком претендував на топ-20, то на останній стійці схибив двічі та у підсумку став 23-м. І тепер цікаво, чи побіжить капітан свою нелюбиму індивідуальну гонку, щоб спробувати пробитися у мас-старт, чи зосередиться на класичній естафеті та, можливо, сингл-міксті?

У медальному заліку змагаються, за великим рахунком, лише збірні Франції та Норвегії. Поки французи попереду, маючи три золота проти двох у конкурентів. Але у норвежців більше на одну нагороду в сумі.

Медальний залік чемпіонату світу

Після одноденної паузи, у вівторок, 13 лютого, чемпіонат світу з біатлону продовжиться. О 18.10 за київським часом на старт індивідуальної гонки вийдуть жінки.

Станіслав МАТУСЕВИЧ