Марта КОСТЮК: «Програла перший сет, що було болісно. Але я пишаюся собою»

У ніч на 23 січня українська тенісистка Марта Костюк (WTA 37) завершила виступи на Відкритому чемпіонаті Австралії 2024.

У чвертьфіналі австралійського мейджора українка поступилася 4-й ракетці світу Коко Гофф (США, WTA 4) у трьох сетах з рахунком 6:7, 7:6, 2:6.

Після завершення зустрічі Марта провела прес-конференцію:

– Марто, сьогодні був дуже важкий матч. Поділіться своїми думками, особливо про камбек у другому сеті.

– Це просто був тенісний матч. Я тут, щоб рости, вчитися, ставати краще. Дуже пишаюся собою. Я сьогодні виграла для себе, і гадаю, це найголовніше. Це лише початок сезону. З нетерпінням чекаю на те, що буде попереду.

Сьогодні був чудовий матч із Коко. На жаль, сьогодні не вдалося здобути перемогу, але турнір я провела дуже і дуже добре. Йдемо далі.

– Що змушує вас відчувати, що ви перемогли?

– Я програла перший сет, що було трохи болісно. Був рахунок 5:1. Був сет-пойнт за 5:2. Потім дуже, дуже хороший шанс при рахунку 6:5 на тай-брейку, моя реалізація була недостатньо хорошою.

Це не було щось на моральному рівні, це було схоже на щось... Я вперше у чвертьфіналі програла перший сет і думала: «О, все гаразд, це був хороший бій». Підемо додому. Це було справді так.

Для мене це перемога, тому що мені вдалося зіграти з однією з найкращих дівчат у світі. Вдалося бути ще дуже близько до перемоги. Весь цей турнір я вважаю за велику перемогу для мене.

– Ви сказали, що йдеться про навчання, початок сезону, про те, що ви збираєтеся застосувати все, чого ви навчилися тут, надалі. Які уроки та найважливіші висновки?

– Я думаю, що перше – це велика мрія. Це дійсно так.

Все, що тут сталося, було ніби очікуваним, але й несподіваним, бо мала дуже складні матчі. За останні десять днів мені довелося пережити багато всього, від нездатності заснути, знаєте, до того, що я ледве піднімала ногу в четвертому раунді. Це був хороший матч, але часом мені здавалося, що мені легше відрізати ногу, бо це було дуже боляче.

Команда тут була приголомшливою. Фізіотерапевти та масажисти. Якось вони просто повернули мене до життя. Більшість турніру мені все ще було дуже боляче, і мені все ж таки вдалося виступити і показати відмінний рівень тенісу.

Насправді немає меж людських можливостей. Ви можете подивитися на Новака і сказати те саме. Але я маю свій погляд на свої можливості (посміхається).

Найбільшим, одним із важливих уроків, які я здобула, було, наприклад, просто в моїй голові подолання певних речей, які я не могла подолати протягом деякого часу.

Якщо я щось помічаю, то це є і це дійсно, і рано чи пізно я це подолаю. Тому що я думаю, що найважливіше це коли ти щось дізнаєшся. Тому що багато людей живуть і не усвідомлюють нічого, що відбувається навколо них, що вони роблять, що вони говорять, як вони говорять, навіть про що вони думають, і як це відбувається.

Це потребує багато роботи, потребує багато свідомого життя. Але я дуже рада бути тут і просто з нетерпінням чекаю на те, чого ще зможу навчитися. Я маю на увазі, що, очевидно, існують мільйони і мільярди речей, про які я не знаю, але я просто в захваті від того, що вони являють собою.

– Які твої цілі на частину сезону, що залишилася?

– Я ніколи не ставлю цілі щодо рейтингу. Я не думаю, що це справді має сенс. Я маю на увазі, що це просто число, зрештою. Я все ще хочу виграти турнір серії Grand Slam.

Це, як і раніше, моя найбільша мета. Я йтиму за нею. Подивимося на інші турніри. Я не знаю. Моя найбільша та єдина мета на даний момент – турнір серії Grand Slam.

– Що вам знадобилося, щоб прийняти менталітет зростання та навчання? Наскільки складно це було зробити у минулому, у спорті, де очевидно, що ти виграєш та програєш, і можна було легко судити про себе за результатами?

– Повторіть початок питання. Я не зрозуміла.

– Що вам знадобилося, щоб прийняти менталітет зростання та навчання, про який ви говорили раніше?

– Що для цього потрібно?

– Чи важко було це зробити?

– Я думаю, це одна із найскладніших речей. Не знаю, чи для всіх. Звичайно, є люди, які в чомусь талановитіші, деякі речі їм даються легше.

Наприклад, я дуже спортивна. Бути в хорошій фізичній формі і бути спортивним ніколи не було проблемою, насправді для мене йти в ногу із цим було моєю природною перевагою. Але в мене були інші недоліки, як у всіх. Це нормально.

Це зайняло в мене багато років. Здається, я займаюсь терапією вже два роки. Це вимагає великої самосвідомості і, наприклад, вам дійсно потрібно взяти своє его і сховати його якнайглибше в землю, щоб ви навіть якийсь час його не бачили (посміхається).

Це одне із найскладніших питань. Я думаю, навіть просто для людей це тяжко, і раніше це була моя проблема.

Я спочатку думала: «Ой, як би мені швидше досягти слема?» Все крутилося довкола цього. Потім я дійшла до того, що подумала: Ти ж не знаєш як. Ти справді не знаєш, що потрібно, щоб виграти турнір Grand Slam. Насправді, це може бути набагато менше, ніж ви думаєте, або набагато більше, ніж ви думаєте.

Мені здається, я трохи змінила точку зору. Це загалом, це просто навчання та зростання.

Я не думаю, що має сенс пов'язувати це з тенісом та результатами, бо наприкінці дня ти йдеш додому і ти не тенісист. Тобі доведеться жити із самим собою. А якщо у тебе є турнір Grand Slam, але ти найнещасніша людина на планеті, то цей турнір Grand Slam тебе навіть не хвилює. Ти просто хочеш померти або ти хочеш, типу, я не знаю, чого ти хочеш, але точно не насолоджуватися цим життям.

Коли я проходила терапію, я ніколи не зациклювалася на тому: «Добре, що мені потрібно робити, щоб досягти успіху в тенісі?» Це тому, що в житті є багато інших речей, які повинні бути в балансі, щоб ви відчували себе на тенісному корті якнайкраще.

Так що так, я думаю, що кар'єра — це лише чверть твого життя. Хоча це навіть восьма частина твого життя. Тому ви повинні переконатися, що кожного разу, коли ви повертаєтеся додому, ви почуваєтеся задоволеним. Це була моя найбільша мета. Це досі так.

Якщо я не отримаю наприкінці дня турніру Grand Slam, я буду дуже рада. Я просто сподіваюся, що зможу прийняти це і зайнятися чимось, розумієте. Я маю на увазі, що шлях ще довгий, але я тут заради перемоги на Grand Slam (посміхається).

– Що такого особливого у грі Коко Гофф, що її так складно перемогти? Не соромтеся бути якомога конкретнішою.

– У неї дуже складна подача. Я не думаю, що вона подавала дуже добре протягом усього матчу, за винятком другої половини третього сету.

Я думаю, що у неї неймовірна рушійна сила, тому вам дійсно потрібно працювати над кожним очком, щоб виграти його. Я маю на увазі, що удар зліва, мабуть, є її сильною стороною.

Вам дійсно потрібно вибрати, який удар ви збираєтеся використати, тому що він повинен бути різким та відрізнятися від інших. Знаєте, не можна просто грати там і на кшталт: «Ой, окей, я почекаю». Подивимося, що станеться.

Вона набагато краще грає біля сітки. Вона підходила дуже близько до сітки. Вона підходить до сітки і грає біля неї набагато краще за мене, – сказала Марта.

Читайте також:

ВІДЕО. Як Костюк втратила шанси у матчі 1/4 фіналу Aus Open проти Гофф