Олена ГОВОРОВА: «Спортсмени рф не мають бути допущені на Олімпіаду»

Бронзова призерка Олімпійських ігор та чемпіонату світу у потрійному стрибку, радниця Офісу Президента України з питань спорту та заступниця голови КМДА з питань самоврядних повноважень Олена Говорова в ексклюзивному інтерв’ю Sport.ua розповіла про те, яким був 2023 рік для українського спорту, які головні спортивні виклики Україні вдалось подолати та які на нас ще чекають, поділилась враженнями стосовно підтримки мера Парижа Анн Ідальго щодо неприпустимості участі росіян та білорусів в будь-якому статусі в Іграх-2024, а також повідомила про ключові спортивні проєкти Києва на поточний момент.

– Олено Іванівно, яким, на вашу думку, був для України 2023 рік у спорті та які головні виклики перед нами стояли?
– Рік був складним. Нам потрібно було розуміти, як зберегти наш спорт на високому рівні, як нашим спортсменам продовжувати тренуватись та виступати на міжнародному рівні.

Головним викликом, безперечно, було рішення Міжнародного олімпійського комітету від 28 березня про допуск росіян та білорусів до Олімпійських ігор у Парижі в статусі «індивідуальних нейтральних атлетів». Цей виклик залишається і досі. Наша позиція незмінна – представники країни-агресора та її сателіта не мають бути допущені на Ігри в жодному статусі. Хоча МОК і розробив так звані правила участі «нейтральних» спортсменів в Олімпіаді, з нашого боку ми маємо робити все, аби їх там не було, а були наші спортсмени, які в цей важкий воєнний час продовжують тренуватись, виступати та перемагати.

– Щодо рішення МОК. Як, на вашу думку, виходячи з досвіду нашої вже тривалої боротьби за ці два роки, нам потрібно діяти в цьому напрямку в той час, що залишився до Олімпіади?
– В першу чергу, нам потрібно згуртуватись і кожному робити свою справу. Зараз в нас йде боротьба за участь наших спортсменів в Олімпійських іграх на наших умовах. Без участі так званих «нейтральних» атлетів з рф та рб. І я на своєму рівні роблю все для того, аби так і сталось. Українські олімпійці зараз мають готуватись, аби показати якомога кращий результат на Іграх в Парижі, а наша мета, як спортивних чиновників, довести, що представників рф та рб навіть у так званому «нейтральному» статусі не може бути на Олімпійських іграх.

Я дуже вдячна всім країнам та всім партнерам, які нас підтримують в цьому напрямку. Всім, хто готовий разом з нами доводити неприпустимість участі представників, я навіть не можу їх спортсменами назвати, рф та рб на Олімпіаді.

Коли ми з колегами виїжджаємо на міжнародні заходи і спілкуємось з представниками міжнародних спортивних структур, політиками, колегами з інших країн, ми пояснюємо причини неможливості участі росіян та білорусів в Іграх, наводимо докази, наголошуємо на порушенні Олімпійської хартії, на порушенні Всесвітнього антидопінгового кодексу.

Голова Комісії атлетів НОК України Георгій Зантарая нещодавно виступав на Всесвітньому форумі атлетів і доводив наші аргументи з приводу відсторонення. Після його зустрічі на форумі з представниками Міжнародної федерації дзюдо, спортсмена з рф відсторонили від змагань. Тобто, якщо ми на міжнародному рівні доводимо факти, висловлюємо нашу позицію, ми можемо досягти нашої мети.

Під час візитів ми даємо інтерв’ю іноземній пресі, робимо все можливе, аби таких спортсменів відсторонили якомога швидше.

– Ви, напевно, спілкувались з українськими спортсменами з цього приводу. Яка їхня мотивація на Ігри-2024 після такого рішення МОК?
– Так, звичайно, спілкувалась. Мотивація у нас всіх спільна: ми повинні виступати на Олімпійських іграх, ми повинні представляти свою країну, ми повинні показати, що ми сильні і, як би нам важко не було, ми все зможемо. Я розумію, що наразі нашим атлетам дуже важко тренуватись і готуватись до найважливіших змагань як Олімпійські Ігри. Спортсмен лягає спати, і не те, що не знає, чи буде вранці тренуватись, він не знає, чи він прокинеться взагалі. Тим, хто готується закордоном, теж складно, адже їхні родини в Україні, у багатьох рідні на фронті, і кожен їхній день починається з новин та виходу на зв'язок з рідними.

Тому, ще раз, наша мета довести, що ми можемо, що ми змагаємось, і що ми непереможні.

– Говорячи про успіхи наших спортсменів у 2023 році, про яку українську перемогу досі згадуєте з особливими почуттями? Можливо, є спортсмен чи спортсменка, які вас вразили своїм виступом?
– Так, такі спортсменки є. Пам’ятаю, як на початку великої війни я спілкувалась з гімнасткою Вікторією Онопрієнко. Збірна України проводила тоді збір в Ужгороді, і вона не могла ні тренуватись, ні розмовляти, такий був у Віки стан. Але дякуючи тренерам, які були завжди поряд з дівчатами і робили все аби вони відновились після жахів перших днів повномасштабного вторгнення, їм вдалось повернути Вікторію до тренувального та змагального ритму.

Якось ми сиділи в залі, Віка не знала, що відбувається в родині – вона в Ужгороді, а її тато вже тоді був на фронті. Я їй сказала: «Віко, кожен з нас робить все, що може, і що вміє робити найкраще». На що вона мені відповіла коротко: «Я буду боротись за команду і за нашу країну». І вже незабаром Віка стала чемпіонкою Європи, бронзовим призером чемпіонату світу та виборола ліцензію на Олімпіаду. Я стежу за її виступами і намагаюсь підтримувати.

Також я вболівальниця Ірини Геращенко, яка, на мою думку, показує чудові результати і в останні роки дуже виросла. Сподіваюсь, що те, що їй не вдалось зробити у Токіо, вона зможе реалізувати в Парижі. Вона справді дуже гарна спортсменка.

– Олено Іванівно, ви, як депутатка Київради, активно допомагаєте розвитку спорту у Києві. Що відбулось у столичному спорті за ці 12 місяців? Як рухається спорт у Києві попри війну?
– Як ви правильно сказали, спорт у Києві рухається і робить це навіть попри війну. За останній час ми прийняли низку важливих рішень. Зокрема, ми в столиці, напевно, першими в Україні запровадили компенсацію від міста спортивним клубам, які є громадськими організаціями. На мою думку, це дуже прогресивне рішення, і я дякую Департаменту молоді та спорту міста за те, що дуже активно опрацьовували це питання. Дякую також Постійній комісії Київської міської ради з питань науки, освіти, молоді та спорту. В нас було багато нарад та обговорень, і нам вдалося знайти спільне рішення. Також була запроваджена стипендія видатним діячам фізичної культури та спорту Києва. Це теж дуже важливо, адже ми маємо підтримувати людей, які присвятили себе спорту та допомагають його розвитку. Ці два рішення є для мене дуже важливими.

В той же час Київ бере участь у програмі Президента України «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги», в напрямку реалізації якої наразі йде активна робота. Ще був розроблений передпроєкт реконструкції стадіону «Спартак», ви знаєте, що цього року його прийняли до комунальної власності міста Києва. На мою думку, в майбутньому – після війни, це буде спортивна перлина столиці. Так, про повноцінне відновлення говорити ще зарано, але певні кроки в цьому напрямку вже зроблені. На них, до речі, не було витрачено жодної копійки державних коштів. За активну участь у цьому процесі я дякую ентузіастам, які нам допомагають. Наразі ми вже розуміємо, куди ми тут будемо рухатись.

Минулого року я з робочими візитами відвідала низку європейських міст, зокрема, Париж, Лілль, Норбон, Софію, Женеву, Тампере, Тирану та Люксембург. Під час зустрічей з керівництвом цих міст, зокрема, вдалось домовитись про навчально-тренувальні збори наших дітей за рахунок наших партнерів. Нам дуже важливо, аби юні спортсмени могли відновитись психологічно, гарно потренуватись, і повернутись додому зі свіжими силами. Жодне з міст нам не відмовило в цьому. До речі, французькі тренери з регбі в серпні приїжджали до Києва і тренували наших діточок.

Також, завдяки Сергію Бубці, я зустрілась у Франції з Філіпом Ламбленом, який заручився підтримкою бізнес спільноти регіону щодо подальшої допомоги українцям. І сьогодні ми вже опрацьовуємо питання щодо зборів у місті Лілль наших молодих спортсменів

Цьогоріч виповнюється 70 років побратимства між Києвом та фінським Тампере, тож ми домовились з керівниками міста, що і надалі будемо налагоджувати зв’язки у хокеї. Найближчим часом вони будуть приймати наших юних хокеїстів, а в перспективі плануємо організувати турнір між командами з двох міст-побратимів. Також я попросила, аби фіни нам допомогли з певним спортивним інвентарем для хокейних майданчиків, наразі ми це питання опрацьовуємо.

– Які плани на 2024 рік щодо нових спортивних проєктів у столиці?
– Наразі ми маємо дуже потужний проєкт Президента України Володимира Зеленського «Пліч-о-пліч. Всеукраїнські шкільні ліги», я бачу в ньому реальну перспективу для дитячого спорту. Адже батьки не завжди мають час, аби відвести дітей на спортивні гуртки, а в рамках цього проєкту спорт буде впроваджений в шкільну програму як дозвілля. Це дуже важливий момент, на який ми маємо звертати увагу. Я дуже хочу мотивувати вчителів фізкультури, тому мені б дуже хотілось, аби «Всеукраїнські шкільні ліги» відбулись у Києві цього року.

Спорт для дітей - це дуже важливий аспект психологічного та фізичного відновлення під час війни. Завдяки «Всеукраїнським шкільним лігам» дитина буде в школі і навчатись, і тренуватись. Буде постійно в русі, що є дуже добрим для її здоров’я. А в батьків буде розуміння, де і чим вона займається.

В 2023 році ми прийняли до комунальної власності Києва чотири дитячо-юнацькі спортивні школи. Одне з питань - це спортивне обладнання для ДЮСШ, сподіваюсь, наші партнери допоможуть нам у цьому питанні. Принаймні, перемовини з цього приводу ми ведемо.

Також я сподіваюсь, що цього року в Києві на новому рівні заживе програма «Активні парки – локації здорової України». З нашого боку є певні пропозиції до кураторів цього проєкту. Ми хочемо, аби людина розуміла, що спорт - це, в першу чергу, про відновлення, про спортивний стан, про свій якісний ресурс організму. В нас також була нарада з командою «Київ Цифровий» щодо того, аби зробити в додатку «Стежки здоров’я». Це робоча назва проєкту, в якому будуть розроблені оптимальні маршрути для бігу містом. Ці маршрути будуть проходити крізь історичний центр міста, тобто людина може обрати свій маршрут і в зручний для неї час активно проводити своє дозвілля.

– Олено Іванівно, і наостанок. Чого ви очікуєте від українських спортсменів у 2024 році?
– 2024 рік є олімпійським, тому у наших спортсменів на цей рік мета одна – Олімпійські Ігри. Коли я була спортсменкою, жила за таким же графіком – рахувала чотириріччя: від Олімпіади до Олімпіади. Я дуже сподіваюсь побачити нашу команду у Парижі, на яку у столиці Франції, безперечно, дуже чекають. Я це зрозуміла під час нещодавньої зустрічі з пані мером міста Анн Ідальго. З боку Парижа у нас сильна підтримка. Пані мер вже не раз публічно наголошувала на тому, що не хоче бачити росіян та білорусів на Іграх у будь-якому статусі, а наших спортсменів навпаки – дуже хоче привітати влітку у себе в місті. Повне розуміння в цьому плані в нас із заступником Анн Ідальго зі спортивного напрямку та проведення Олімпійських ігор П’єром Рабаданом. Вони готові рухатись з нами разом в напрямку участі збірної України в Олімпіаді-2024.

Я хочу побачити якомога більше українських спортсменів на Олімпійських іграх у Парижі, і сподіваюсь, що кожен з них покаже свій найкращий результат саме на Олімпіаді, це важливо для команди, це важливо для країни. Ми всі маємо бути разом, бути згуртованими і об’єднаними однією спільною метою – перемогою над ворогом. Кожен з нас на своєму місці щодня має докладати для цього максимум зусиль. Я хочу подякувати нашим захисникам і захисницям за те, що ми живемо, за те, що маємо змогу робити свою справу для нашої країни.

Вадим АНДРЕЄВ