Іноуе знову абсолют. Розбив Тапалеса, навіть не вмикаючи режим боксера

26 грудня у Токіо, Японія, відбувся поєдинок чемпіона світу у чотирьох вагових категоріях та до цієї зустрічі просто абсолютного чемпіона світу японця Наої Іноуе (26-0, 23 КО) проти об’єднаного чемпіона з Філіппін Марлона Тапалеса (37-4, 19 КО).

Бій, в якому Тапалес показав себе краще, ніж очікувалось, але це йому взагалі ніяк не допомогло. Тепер Іноуе – дворазовий абсолютний чемпіон світу. Другий в історії після Теренса Кроуфорда.

Іноуе перебив суперника, навіть не починаючи боксувати

Насправді, виступ Марлона Тапалеса – це якщо не тріумф, то величезний успіх. Йому пророкували руйнівну поразку побиттям до середини поєдинку більшість фанатів та експертів. Дехто казав, що сьомий-восьмий раунди стануть останніми. У результаті він протримався десять і впав скоріше через втрату сил, ніж від справжнього удару, який неможливо було перенести.

З іншого боку, Марлон не показав нічого особливого. Покращена версія Стівена Батлера, який ледь не став першим боксером після Ноніто Донейра, який дістався до фінального гонгу з японцем.

Що той, що цей суперник обрали шлях обережності. Не форсували події, не намагались побити Наою. Батлер взагалі відверто бігав по колу від візаві, але не добіг геть трішки. Тапалес ризикував моментами і тому протримався дещо менше.

Що Марлон зробив з першого раунду – так це вперся широкою стійкою в опонента. Не давав вставати передньою ногою зручно – Тапалес шульга, Наоя – правша. Відтягнув спину максимально назад і звідти намагався атакувати.

План не такий вже й поганий. Варто враховувати, що Іноуе – вищий та більш довгорукий боксер, тому якось вирішувати проблему коротших кінцівок треба було. Команда філіппінця придумала ось такий спосіб і не прогадала. Влучань дійсно було менше, ніж того хотів японець. Та ж права пряма рука влучала тільки, коли Тапалес йшов вперед, а це було не так, щоб часто.

Іноуе довелось щось робити, і він вигадав. Робота по тулубу справляла враження. Якщо в голову Наоя трохи тягнувся за ударами, то по корпусу вистрелював серіями, які здебільшого влучали і створювали проблеми для суперника. Філіппінцю просто було боляче. Звідси і голова, яка відкривалась, і тулуб, який повертався з відхиленого стану.

Звідси й перший нокдаун, який прийшов, коли японець перейшов комбінацією з тулуба на голову. Атака якраз в стилі Наої Іноуе. Не повтор того самого удару в бою зі Стівеном Фултоном, але стилістика схожа. Філіппінець підіймався довго, а від продовження його врятував гонг.

Здавалось, що це все, кінець, баста. Наоя так само подумав, кинувшись на опонента у п’ятому раунді, але отримав відсіч. Довелось не просто битись на середній, а й відступати до канатів. Не так, щоб удари Тапалеса спричиняли проблеми, але вони виявились достатньо неприємними, щоб приймати їх на себе.

В якийсь момент Іноуе вирішив показати, що він – страшенно потужний боксер. Встав перед суперником і давай розмінюватись з ним ударами. Рішення доволі дивне. Марлон вміє комбінувати, насипати удари. От цього у нього точно не забереш. І тут він виявився не гіршим. Удари слабкіші, але влучність була на рівні.

На щастя японця, його у куті привели до тями і вже в шостому він перестав гратись у бійця зі швидким та більш короткоруким суперником на зручній для того дистанції. Він почав бити акцентовано, але шукаючи помилки опонента. І спрацювало.

Фактично, це був кінець поєдинку. Тапалес, звісно, тримався. Він і шукав свої шанси в атаці, і намагався розмінюватись. Подекуди виходило, але небагато. Іноуе упіймав ритм і розбивав суперника від секунди до секунди.

Наоя не виступив погано. Просто результат не збігається з очікуваннями публіки, яка завжди бачить у фантазіях, як японець вибігає і виносить усіх за пару раундів. Буває й таке. Але важливо говорити про те, що кожен бій Іноуе проходить на чемпіонському рівні й тут немає прохідних суперників.

От Тапалес. Чемпіон у двох категоріях і чемпіон за двома версіями перед боєм з Наоєю. Крутий та незручний боксер. Така перемога над ним – просто супер результат, а не провал японця.

Іноуе добив суперника у десятому раунді. Зайшов один раз із двійкою. Зайшов другий раз з двійкою. Філіппінець впав, спробував піднятись, знову впав. Загалом, шансів повернутися вже не було. Наоя розбив силою та потужністю. Навіть не довелося вмикатись у повноцінний бокс, як проти Стівена Фултона.

Що тепер?

Марлон Тапалес – тепер один з головних боксерів дивізіону. Протриматись так довго з домінантом та подвійним абсолютом – круто. А коли тобі взагалі не дають шансів – пречудово.

Разом із цим філіппінець готовий їхати у будь-яку країну світу і боксувати там, а отже, в андеркардах великих шоу у 2024 році він буде з’являтись. Це сто відсотків.

Щодо Іноуе. Багато хто чекав, що він піде далі – у вагову категорію ще на два кілограми важче. Але сам японець вирішив не йти. Каже, що поки у нього точно є справи та цілі тут, у 55,3 кілограма. І навіть за рік він бачить себе скоріш у цій же категорії, ніж у важчій.

Насправді, тут дійсно є суперники. Луїс Нері говорить про бій з Іноуе вже понад місяць, як і його промоутер. Нері – претендент по лінії WBC, а бій це – цікавий.

Ну і головне – у важчій категорії занадто великі суперники. Давайте візьмемо той же бій Робейсі Раміреса та Рафаеля Еспінози. Зріст Робейсі – 168 см, розмах рук – 171 см. Наоя нижчий всього на 3 см і має такий же розмах рук. Але давайте подивимось на суперника – зріст 185 сантиметрів. Жодного разу японець не бився з настільки здоровенними суперниками.

Можливо, фізіологічно він не готовий до такого поки що. А можливо не буде готовий ніколи. Не варто очікувати подвигу Менні Пак’яо. Це інша, але все одно велика історія. Історія японського боксу.