Що потрібно знати про виступ Шахтаря U-19 у Юнацькій Лізі УЄФА

Донецький «Шахтар» завершив виступи у Юнацькій Лізі УЄФА. «Гірники» за тур до завершення групового турніру втратили шанси на вихід до плей-оф. Остання гра проти «Порту» не мала турнірного значення.

Підопічні Олексія Бєліка набрала 6 очок у групі та посіли третє місце. Український клуб двічі переміг «Антверпен» та двічі програв «Барселоні» та «Порту»( у 4-х матчах забили тільки один гол). Іспанці та португальці зайняли два перші місця у групі.

Не пощастило із жеребом

Суперниками «гірників» стали дві провідні футбольні школи «Барселона» та «Порту». На юнацькому рівні команди відповідають статусу дорослих команд. Тому вище голови стрибнути не вдалося.

«Ла Масія» працює дуже успішно та продуктивно не один рік. У складі дорослої команди два гравці, які за віком могли б грати в Юнацькій Лізі УЄФА -Гаві та Ламін Ямаль. Педрі, Фермін Лопес, Рональд Араухо пройшли Академію «Барселони». В юнацькій команді каталонців вистачає потенційних зірок - 16-річний центральний захисник Пау Кубарсі, 17-річний правий захисник Гектор Форд, 16-річний опорник Марк Берналь, 17-річний німецький атакувальний півзахисник Ноа Дарвіх. Школа працює дуже здорово. Через нетривалий час більшість названих гравців стукатиметься у першу команду.

У «Порту» теж зі школою все добре. Зірковий воротар Діогу Коста - власний вихованець. Зараз підростає йому заміна - Гонсало Рібейро. 17-річний правий захисник Мартім Фернандеш, опорник Андре Олівейра, вінгери Жорже Мірелес та Умаро Канде мають всі шанси стати гравцями першої команди та потім бути проданими.

Команда Бєліка могла на рівних «тягатися» тільки з «Антверпеном». Вона, власне, це успішно зробила, взявши 6 очок у матчах проти бельгійців. Обидва рази це були дуже непрості поєдинки.

Втрата гравців через війну

Коли почалася війна, гравцям 2005 року (базовий рік) ще не було 18 років. Плюс, молодші покоління мали шанс поїхати у Європу. Вони могли спокійно собі виїздити за межі країни, як біженці, та вже у Європі будувати своє майбутнє. «Шахтар» таким чином втратив декілька футболістів, які могли б грати.

Данило Кревсун. Сьогодні він грає за юнацьку команду «Боруссії» Дортмунд. В тому числі, в Юнацькій Лізі УЄФА. Кревсун - стабільний гравець юнацької команди одного з найкращих клубів Німеччини. Ми всі розуміємо, що селекція Дортмунда на дуже високому рівні.

Артем Степанов. Силовий нападник леверкузенського «Баєра». Минулого сезону багато забивав за команду 17-річних. Основний форвард збірної України U-17.

Олександр Якименко. Виступає за юнацьку команду «Брюгге». Минулого сезону виходив в Юнацькій лізі УЄФА. Цього року «Брюгге» не грає в цьому турнірі. Тому Якименка перевели до команди U-23.

Михайло Дубровний. Зараз виступає за юнацьку команду «Гента». Це чинний чемпіон Бельгії серед юнаків. Команда двічі програла «Базелю» та вибула із турніру. Український легіонер зіграв в одному поєдинку. Дубровний діє на позиції форварда.

Максим Деркач. Виступає в Португалії за «Візелу». Грає у чемпіонаті U-23. Діє на позиції вінгера. Гравець збірної України U-18.

Богдан Будко. Виступає за у складі чинного переможця Юнацької Ліги УЄФА АЗ Алкмар. Після війни рік був без клубу, а потім перейшов до АЗ. Я так розумію, що «Шахтар» не дуже хотів його відпускати. Зараз грає за команду 18-річних. Був у заявці в одному матчі Юнацької Ліги УЄФА цього сезону. Діє на позиції центрального півзахисника. Викликався у збірну України 2006 року народження.

Олександр Сорока. Виступає за «Гент». Грав проти «Базеля» у Юнацькій Лізі УЄФА у старті в одній грі. Це гравець середини поля. З величезним потенціалом. Гравець основи 2007 року народження збірної України.

А ще є ряд гравців менш відомих - Руслан Видиш в «Генку», Іван Матвійчук (з літа без клубу), Антон Русо, Данило Гетьман. Плюс Роман Савченко та Кирило Сігеєв в «Олександрії» та Андрій Булеза з «Минаю», які за віком могли б грати у квоті 2004 року, але вже виступають у дорослому футболі.

Форварди, вінгери, центральні півзахисники, опорник - доволі проблемні позиції для Бєліка. В атаці жодного вибору не було взагалі. Думаю, що Дубровний би був основним. Як і Деркач з Якименком на флангах.

Невдалі повернення

«Шахтар» вів роботу, щоб повернути гравців назад із Європи. Частина із них погодилася продовжити виступати за донецький клуб. Я так розумію, що вагомим чинником стали фінанси. Гроші не дуже добре вплинули на молодих гравців.

Владислав Кравець був у «Баварії», «Спортінгу», але ніде так не закріпився. Талановитий воротар повернувся на початку 2023 року до «Шахтаря». У цьому сезоні основний в U-19. Виглядає не зовсім переконливо. Провалив матч у гостях проти «Антверпена». У чемпіонаті грає не дуже впевнено. Тому в останніх двох турах проти «Антверпена» та «Порту» грав на рік старший Денис Барченко. Поки Влад не зовсім виправдовує статус таланта. Втратив місце основного у збірній U-19. Всі ці поїздки до Європи та рік без ігрової практики не пройшли дарма.

Марко Кессель. Після початку війни опинився у Чехії. Рік виступав за «Славію». Я так зрозумів, що він себе там не зміг показати, тому повернувся в Україну. Поки далекий від ігрової практики у юнацькій команді, попри проблемність на воротарській позиції. Викликався до збірної України 2006 року восени 2022 на перший збір команди.

Євген Янович. Був у «Динамо» Загреб, але так і не підписав контракт у Хорватії. Янович був капітаном збірної 2005 року. Зараз не викликається зовсім. Не завжди грає за юнацьку команду. Хоча аванси були величезні - фактурний опорник, вміє відбирати, боротися, починати атаки.

Єгор Князєв. Виступав за юнацьку команду «Утрехта». Не зміг там закріпитися. Влітку повернувся до «Шахтаря». Мав проблеми зі здоров'ям. Зробили операцію. У першій частині сезону не грав. Діє на позиції атакувального півзахисника.

Данило Удод. Після початку війни опинився в юнацькій команда «Аль-Айна». Рік на Близькому Сході не пішов на користь одному з найбільш талановитих захисників України. Влітку повернувся до «Шахтаря». Намагався закріпитися у першій команді, але нічого не вийшло. Шукав команду у Європі, але все-таки повернувся в Україну. Грає виключно за юнацьку команду. В Юнацькій лізі УЄФА не міг грати, бо вже не вважається вихованцем клубу, оскільки два останні сезони провів не в «Шахтарі».

Більш успішний приклад - Олександр Ющенко. Був у «Динамо» Загреб. Зараз стабільно грає. В Юнацькій Лізі УЄФА забив один гол навіть. Один із лідерів команди.

Тренер, тактика та склад

Олексій Бєлік влітку очолив юнацьку команду «Шахтаря» замість Оскара Ратулутри. До цього Олексій працював помічником Ратулутри. Він приблизно розумів потенціал команди, час на вивчення гравців йому не був потрібен.

У тактичному плані Олексій нічого не змінював. Звична схема, за якою вже багато років грає перша команда «Шахтаря». Контроль, короткий пас, швидкість – загальні принципи гри команди.

Основним воротарем починав Кравець. Він зовсім не переконав своєю грою. Тому у 5-му турі тренери пішли на рокіровку, довіривши місце на рік старшому Барченку.

Основним правим захисником мав стати Артур Дрозд, але він тривалий час був травмований та відновився тільки у вересні. Тому на правий фланг виходив гравець 2007 року народження Микита Шекелета. За потреби Шекелета переходив на позицію лівого захисника.

На протилежному фланзі теж жодної стабільності не було. Тут грали відразу три футболісти – вищезгаданий Шекелета, Микола Огарков та Валентин Галонський. Шекелета починав на правому фланзі, а коли видужав більше досвідчений Дрозд, то змінив фланг. Галонський розпочинав турнір, але зовсім не вразив. Огарков починав у центрі захисту, але потім його почали ставити на фланг.

В центрі захисту не було стабільності та, відповідно, зіграності. Розпочинали із парою Башмарін-Огарков. Потім там почав грати зрадник роспутько. Потім шанс отримав гравець 2007 року Єгор Даньковський. У кожному матчі виходила нова пара центральних захисників.

Основним опорником мав бути Янович, але він грав далеко не завжди. Сюди опускали Івана Лосенка.

Вище грали Лосенко та Віктор Цуканов. Якщо Лосенко йшов у опорну зону замість Яновича, то виходив Василь Бундаш. Плюс Денис Сметана.

На флангах - Ющенко та Антон Глущенко. За підтримки Євгена Гармаша, Олександра Ломаги та Олега Пушкарьова.

З форвардом біда. Не було стабільного гравця на вістрі атаки. Бєлік пробував різні варіанти, але жоден із них не працював. Починав в атаці Антон Демченко. Далі на вістрі атаки виходили вінгери Гармаш, Ломага, Глущенко, Савін, центральні півзахисники Сметана та Цуканов.

Жодної зіграності не було. Склад команди постійно змінювався. Бєлік шукав найкраще поєднання гравців, підлаштовувався під суперника.

Не стрибнули вище голови

Єврокубкова кампанія «Шахтаря» стала менш успішною, ніж минула. У сезоні 2022/23 підопічні Оскара Ратулутри змогли вийти в плей-оф, де поступилися в самому кінці матчу за рівної гри майбутньому фіналісту турніру «Хайдуку».

Однак сенсу критикувати «Шахтар» немає. Вони не мали особливо шансів стрибнути вище голови. Дві перемоги над «Антверпеном» - чудовий результат для нинішніх умов. «Барселона» та «Порту» виглядали командами на рівень вищими. Плюс великі втрати через війну, не найбільш талановите покоління гравців та не дуже досвідчений тренер.

Якщо дивитися у контексті гравців, то картина також не найкраща. Головний кандидат на можливість спробувати свої сили у першій команди - Цуканов. Це гравець 2006 року. Креативний, з великим обсягом роботи без м'яча, є лідерські якості. Якщо влітку піде Судаков, то Віктор матиме шанси спробувати свої сили у дорослому футболі.

Іншим потрібно набиратися досвіду через оренди. Частина гравців уже тривалий час знаходиться у системі юнацької команди «Шахтаря». Кар'єра не йде вгору і потрібно отримувати нові виклики, щоб досягти успіху.