Борги + ФІФА vs Металіст. Хто переможе, якщо перехитрити не вдалося?

Наприкінці листопада у пресу потрапила інформація про те, що Міжнародна федерація футболу (ФІФА) у період з травня по липень цього року ухвалила низку резонансних юридичних рішень щодо трьох популярних футбольних клубів України – «Дніпра-1», «Карпат» та «Металіста». Фактично у кожному з розглядів справа стосувалася питання правонаступництва за боргами, які має нести новий клуб за зобов'язаннями старого.

Перейдемо одразу до констатації фактів: нинішні «Металіст» та «Карпати» були визнані ФІФА правонаступниками старих клубів з аналогічними назвами, а ось «Дніпро-1» подібна доля оминула і головний футбольний орган планети не знайшов юридичного та іншого взаємозв'язку між «спортклубівцями» та легендарним «Дніпром», який не веде спортивної діяльності з літа 2019 року.

Зокрема, ФІФА постановила, що «Металіст» протягом 30 днів з моменту отримання відповідного рішення зобов'язаний виплатити бразильському «Флуміненсе» борг у розмірі 124 980 євро плюс 5% річних на цю суму, починаючи з 20 серпня 2013 року і до дня самої виплати. Ці кошти мають бути сплачені на рахунок «триколірних» в якості платежу солідарності за виховання хавбека Дієго Соузи, котрий у січні 2013 року перейшов до «Металіста» з «Крузейро» за 6,5 мільйонів євро, а через три роки залишив харківський клуб за 600 тисяч євро, перебравшись у «Флуміненсе».

Визнаний борг «Карпат», на виплату якого у львів'ян також буде лишень 30 днів з моменту отримання рішення ФІФА, становив 500 тисяч євро – їх «леви» мають сплатити своєму екс-футболісту Крістобалю Маркесу, якщо не хочуть отримати санкції.

У разі, якщо «Металіст» та «Карпати» не виконають рішення ФІФА, на обидва клуби буде накладено заборону на реєстрацію нових футболістів, яка діятиме до моменту, поки борг не виявиться погашеним.

Проте ситуації, у яких опинилися «Металіст» та «Карпати», виглядають діаметрально протилежними. Якщо у львівському клубі публічно відреагували на рішення ФІФА та висловили впевненість, що воно жодним чином не позначиться на майбутньому клубу та його амбіціях, то ось за «Металіст» стає дійсно тривожно.

У харківському клубі поки що на рівні вищого керівництва ніяк не коментують резонансне рішення ФІФА, яке, наче снігова куля, здатне поховати під собою увесь нинішній проект, який починався кілька років тому із гучних обіцянок бізнесмена Олександра Ярославського. Тоді, нагадаємо, «Металіст» був відроджений на базі друголігового клубу «Метал», створеного Євгеном Красніковим, проте із самого першого дня після повернення споконвічного бренду у стані «жовто-синіх» не втомлювалися наголошувати – виплачувати попередні борги, що накопичилися за час, коли клубом володів Сергій Курченко, нові керівники намірів не мають.

Зокрема, Ярославський у досить провокаційній та демонстраційній манері заявляв наступне: «Багато футболістів прийшли сюди у стоптаних штиблетах та дірявих шкарпетках. А пішли мільйонерами з «Металіста». Знаєте, треба, може, мати совість вимагати такі суми. Тим більше з тих, хто їм ці гроші заплатив, які вони отримали, і точно нічого їм не винен. Коли я йшов з клубу, підйомні Папі Гує складали мільйон доларів. Я міг і не віддавати, сказати: «Папа, дякую. Клуб я продав, будь здоровий, до побачення, отримуй все від наступного власника». Але я йому чесно все віддав. Я з усіма чесно розрахувався. Тому я б на їхньому місці задумався: чи треба саме з нас отримати те, чого ми нікому не винні. Ми дуже жорстко, чітко та справедливо вибудуємо захист нашого клубу «Металіст». Вони намагатимуться створювати тут проблеми… Але можна й у в'язницю загриміти за несплату податків. Я з ними ні про що не домовлявся, хай вони з Курченком поговорять».

А в іншому інтерв'ю додавав: «Оскільки ми цих боргів не робили, постараємося зробити так, щоб усі залишилися задоволені і при цьому ми не платили цих грошей. Цим займаються юристи. Вони мені кажуть, що ми маємо перспективу не платити те, чого ми не брали».

Але подібна логіка виглядає абсолютно коректною лише на побутовому рівні – мовляв, якщо я у сусіда грошей не позичав, а він їх давав у борг тимчасовому орендарю моєї квартири, то й повертати кошти маю не я, а той, хто їх реально брав. У питаннях футбольного клубу, коли Ярославський обов'язково захотів повернутися до витоків і забрати назад емблему й історичні досягнення «Металіста», разом із приємними «плюшками» та регаліями до нього перейшли й обов'язки попереднього власника, котрий де-факто довів проект до розрухи, а потім кинув на дорозі, залишивши за собою тільки купу боргів та неприємних спогадів.

Юридично новий «Металіст» справді був абсолютно іншим суб'єктом господарювання і жодного відношення до «курченківського» не мав. Однак, знову ж таки повертаючись до аналогій побутового рівня, всім було гранично ясно, що фактично Ярославський відроджує саме попередній проект, а тому просто зобов'язаний вирішити спочатку усі проблеми, а потім починати отримувати іміджеві дивіденди. Але в наших реаліях, на жаль, все працює зовсім інакше, й спочатку керівники поспішають відзвітувати про власні «запаморочливі» успіхи, а лише потім реально оцінюють стан речей.

Станом на поточний момент справи в «Металісті» виглядають абсолютно кепсько, навіть якщо враховувати чисто спортивну складову. Після вильоту з УПЛ за підсумками сезону-2022/23 харківська команда не зуміла навіть пробитися до «чемпіонської пульки» Першої ліги, зайнявши принизливе, як для свого славетного бренду, дев'яте (із десяти) місце у групі А другого за рангом вітчизняного футбольного дивізіону. Це означає, що навесні «Металіст», якщо він переживе майбутню зиму, боротиметься за виконання дуже приземлених завдань – збереження прописки в Першій лізі…

Застереження щодо необхідності спершу пережити майбутню зиму тут невипадкове. Рішення ФІФА щодо боргу по Дієго Соузі перед «Флуміненсе» та статус правонаступника старого «Металіста» відкриває для харківського клубу справжню скриньку Пандори. Цей вердикт напевно використовуватиметься адвокатами у численних судових процесах проти «Металіста», на ведення яких зараз клубом витрачається сила-силенна грошей, як прецедент. А загальна сума заборгованості «жовто-синіх», за різними даними, варіюється від 30 до 60-70 мільйонів доларів! Для порівняння: за даними Віктора Вацка, борги «Карпат», які сам журналіст охарактеризував не інакше як «величезною сумою», становлять лише 8 мільйонів доларів…

Чи змінить вердикт ФІФА позицію Ярославського, і чи наважиться власник «Металіста» піти на виплату боргів перед «Флуміненсе» за Дієго Соузу, що в перспективі означає його згоду розрахуватися і за іншими заборгованостями, які будуть доведені у судовому порядку, - питання № 1, відповідь на яке як мінімум у публічній площині ми навряд чи отримаємо.

Наразі очевидно лише одне: ані «Карпатам», ані «Металісту», які так старанно й витончено намагалися «замести сліди» в юридичній площині та уникнути відповідальності за боргами своїх колишніх автентичних проектів, обдурити ФІФА не вдалося. Головному футбольному органу планети, як і переважній більшості українських вболівальників, все стало очевидним та зрозумілим, мабуть, із самого початку, так само як і в ситуації з «Дніпром-1». Однак якщо дніпровські «колеги по нещастю» виявилися менш ревними (а від того й хитрішими, розумнішими, передбачливішими – потрібне підкреслити) стосовно обов'язкового повернення споконвічної назви, емблеми та усього клубного бренду, і досі залишаються «спортклубівцями» без претензій на велику історію колишнього «Дніпра», що приводить навіть до цікавих трактувань нинішньої назви клубу серед чиновників УЄФА, то ось у «Металісті» та «Карпатах» вирішили піти напролом – мовляв, все вирішимо чи навіть «порєшаємо».

Але «порєшати» не вдалося. Як мінімум, не на рівні ФІФА. І тепер «Металісту» та «Карпатам», які наразі грають у Першій лізі, але перебувають у радикально різних умовах, належить вирішити цікавий ребус – заплатити борги та продовжувати жити в цивілізованій юридичній площині, або ж знову взятися за різні «обнулення», «переписування» та іншого роду хитрощі із надією одного разу все-таки домогтися свого. І якщо у випадку з львів'янами чомусь здається, що шанси на перший варіант виглядають дуже і дуже високими, то от навколо харківського клубу, є відчуття, ми незабаром побачимо ще не один та навіть не два варіанти розвитку подій, і щоразу нас будуть намагатися переконати, що це саме він – той самий горезвісний «обалдєнний» проект…