Сестри КОЛБ: «Граємо набагато краще, коли палає Кримський міст»

Українські тенісистки Надія та Марина Колб продовжують радувати вболівальників з України своєю грою.

Починаючи з 19 червня, сестри провели разом 14 турнірів. За цей час українки встигли 5 разів зіграти у фіналах та взяти 2 титули, а також ще двічі дійти до півфінальної стадії.

Минулого тижня Надія та Марина виграли трофей на ґрунтовому турнірі серії ITF W80 у Севільї, у фіналі розгромивши перший сіяний тандем Крістіна Діну (Румунія) / Сапфо Сакелларіді (Греція) за 48 хвилин з рахунком 6:1, 6:1.

30-річна Надія Колб та 26-річна Марина Колб – уродженки Криму, а точніше – Євпаторії.

Редакція Sport.ua не змогла пройти повз таку впевнену та переможну гру талановитих українок і запропонувала сестрам дати інтерв'ю. Марина та Надія без вагань погодилися та відповіли на запитання.

– Яка зараз ситуація в Криму? Які у вас є новини та інформація щодо поглядів людей? Чи знаходяться там ваші родичі, як у них справи? Спілкуєтесь з кимось, окрім родичів?

Надія Колб: – В Криму в мене дві старенькі бабусі і всього декілька людей, за яких я хвилююся. З ними і підтримуємо звʼязок. Більшість близьких і знайомих виїхали як 9 років тому, так і минулого року.

Я не втомлюся наголошувати, що у 2014 проукраїнських поглядів було більше, про це свідчили і наші багатотисячні мітинги і різні опитування. Далі дууууже багато проукраїнських людей і молоді виїхало, а заїхало більше мільйону окупантів, тому говорити про якусь статистику там зараз просто немає сенсу. Що стосується місцевих сепаратистів, то особисто мене не сильно хвилює, чи змінилися їхні погляди. Я їх не пробачу.
Що я знаю точно – це те, що в Криму є партизани, є агенти і є певні рухи, які кожного дня створюють опір. Крим – це Україна!

Читайте також:

КОЛБ: «Я граю заради моментів, коли є привід розгорнути прапор України»

– Що думаєте щодо прильотів у Севастополь?

Надія Колб: – Дуже радіємо. Севастополь – це взагалі дуже військове місто, прильоти тут – це особливий кайф. Так само, як і в наше рідне місто Євпаторія, яке спеціалізується на системах ППО і радіолокації. Це дивні відчуття: з одного боку: там все тобі знайоме і дуже рідне, за чим ти дуже сумуєш, а з іншого, чекаєш там нових і дуже потужних вибухів.

Я перевіряю новини, навіть якщо прокидаюся серед ночі. І сьогодні о 4 ранку читала вже про вибухи в Севастополі. Це прекрасно. Нам дуже важливо знати, що за Крим боряться, за нього будуть боротися! Також, ми помітили, що бавовна в Криму впливає і на якість нашої гри. Ми граємо набагато краще, коли палає Кримський міст, військова база рашистів або десант заходить на мис Тарханкут:)

– Як наразі з тренерською кар'єрою? Чи тренуєте та заробляєте, вдається виходити на нормальний заробіток?

Надія Колб: – Перші півроку ми взагалі не грали турніри, через що і пропустили більшу частину сезону. Я шукала, як бути корисною нашим військовим і навіть встигла попрацювати перекладачем на навчаннях наших офіцерів, хоч і недовго. Далі дуже багато і тяжко працювала тренером в Ризі і це, певною мірою, комфортний варіант, бо мені вистачало, аби просто жити і мати змогу підтримувати військові збори та, все ж таки, зараз для нас важливо бути представниками Українського Криму в тенісному світі та й у світі спорту загалом.

Розповідати нашу історію – розповідати правду. Те, що за останні 2 місяці ми зіграли в 5 фіналах, дало нам змогу всі ці рази виступити на церемонії нагородження і по місцевому телебаченню з нагадуванням, що наше місто окуповане. Що ми граємо тільки для того, аби колись повернутися додому і закликати допомагати Україні ще і ще.

– Які плани на кінець 2023 року та початок 2024? На яких турнірах хочете зіграти?

Марина Колб: – Цього тижня граємо в Португалії, це вже 11-й турнір поспіль, після цього по плану 2 турніри у Франції, 80-тисячник та 60-тисячник і далі плануємо рухатися в сторону дому (маю на увазі тимчасовий дім в Ризі), можливо, зіграємо ще щось по дорозі. Ми мандруємо машиною, тому обирати турніри складніше. Щодо грудня та початку наступного року, то складно сказати, поки що конкретних планів немає.

– Чи плануєте найближчим часом приймати участь на змаганнях серії WTA 125 або вище, тобто на рівні WTA-Туру?

Марина Колб: – Так, ми хочемо спробувати заявитися на WTA турніри, бо бачимо, що з нашим парним рейтингом можна вже потрапляти на деякі турніри серії 125. Тож, я думаю, наступного року є всі шанси зіграти на рівні WTA, а може, ще навіть і в цьому 😊

– Що думаєте про рукостискання з росіянками та білорусами? Ви, як вже казали, руку не тиснете, а щодо, наприклад, Касаткіної? Чи потиснули би руку?

Надія Колб: – Я категорично проти рукостискань і вважаю, що всі українські спортсмени мають бути єдині в цьому. Що стосується більш-менш адекватних спортсменів, то я думаю, що вони так все розуміють, якщо вони дійсно адекватні і з розумінням до цього ставляться. Не будуть робити з цього шоу. А ті, хто досі не розуміє, чому їм не тиснуть руку, то про тих людей навіть не має бути якоїсь мови.

Іноді, коли я граю проти представників рф і рб, особливо, якщо точно не знаю їхню позицію, то просто перед очима стоять мої вбиті друзі, знайомі, закатовані українці. Потискати руку – це для мене неприпустимо.

– Трішки стандартне питання: хто Ваш кумир у світі тенісу та спорту?

Надія Колб: – Війна змушує передивитися свої погляди на багато речей, і на кумирів у тому числі. По-перше, я розумію, що бути видатним спортсменом, тенісистом і також лишатися м'якою, доброю, чуйною людиною поза кортом мало кому вдається. По-друге, зараз моїм кумиром, як би там добре хтось не грав, не може бути людина, яка промовчала щодо тих подій, що відбувалися.

Тому, перший, хто приходить в голову – це Іга Свьонтек, яка і на тенісному корті і поза ним, незважаючи на свій юний вік, робить неймовірні речі. Я дуже пишаюся тим, що вона була довгий час першою ракеткою. Я бажаю їй повернутися знову на першу сходинку, тому що вона – обличчя тенісу, яке мені імпонує.

Також звісно – Еліна Світоліна. Українська гравчиня, яка попри всі складнощі досягає великих перемог, і при цьому має сміливість, незважаючи на хейт, висловлюватися і нагадувати світу про війну. Це для мене саме такі люди більш кумири, ніж там якісь видатні спортсмени.

Я дуже люблю футбол, тому наші хлопці-футболісти, які досягли висот і грають на міжнародному рівні, які грають за збірну, іноді роблять дива – це теж мої кумири: Зінченко, Ярмоленко, Миколенко та інші.

– З ким із українок товаришуєте? Ви грали проти Катаріни Завацької в Португалії. Яке, можливо, у вас було спілкування?

Марина Колб: – Насправді, ми не грали близько п'яти років і майже не підтримували звʼязок з тенісним світом, та і ми з маленького міста Євпаторія, тож ми завжди були далеко від тенісних тусовок. Деяких дівчат знаємо, зустрічаємо на турнірах, вітаємося, але тісного спілкування немає. Катаріну бачили на турнірі вперше, ще й потрапили грати проти неї, тож поспілкуватися нагоди не було.

– За кого вболіваєте серед українок, українців у світі тенісу та в інших видах спорту?

Марина Колб: – Стараємося слідкувати за новинами українського тенісу та і спорту в цілому. Радіємо, коли наші перемагають в будь-якому виді спорту. Круто, що багато українських тенісисток зараз в топ-100, вболіваємо за них. Звичайно, вболіваємо за Світоліну і захоплюємося її поверненням. Щодо інших видів спорту, то любимо дивитися ігри збірної з футболу. Та минулого сезону були майже на всіх баскетбольних матчах українського клубу Прометей в Ризі, бо вони зараз там базуються.

– І одне, напевно, з найцікавіших питань: хто лідер у вашій парі?)

Марина Колб: – Безсумнівно, лідер – Надя, вона старша, досвідченіша та і їй, як на мене, більше підходить бути лідером, не тільки в спорті. Іноді сваримося, буває, навіть на корті, але без сварок немає прогресу. В будь-якому разі щасливі, що маємо одна одну в якості напарниць на корті та в житті.

Надія Колб: – В окремих іграх лідерство може переходити в нас. В силу віку і досвіду, мабуть, частіше доводиться бути мені. Але мої улюблені ігри, коли Марина бере ініціативу в свої руки. Мені комфортніше бути другим номером:), – підвела рису Надія.

Зараз Марина та Надія виступають на хардовому 25-тисячнику у Фаро (Португалія). Марина не змогла пробитися в основну сітку одиночного розряду, програвши в 2-му раунді кваліфікації. Надія у півфіналі відбору розгромила Марію Беатріс Тейшейру – 6:0, 6:0. Сьогодні, 16 жовтня, українка зіграє проти Марцеліни Подлінської. Жеребкування парного розряду на момент підготовки публікації ще не відбулося.

Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Nadiia Kolb (@nadiiakolb)