НХЛ: прев'ю Східної конференції

Варто сказати, що на Сході за останні кілька сезонів ситуація дуже змінилася. Тут вже немає настільки монументальних фаворитів, як «Піттсбург» і «Тампа» – тільки їм вдалося захистити титул володаря Кубка Стенлі в епоху стелі зарплат. Вчорашні та позавчорашні фаворити постаріли та втратили як мінімум частину своєї могутності.

У той же час поменшало явних аутсайдерів, які зливають заради високих драфт-піків і сподіваються на світле майбутнє через енну кількість років. Їм це набридло, вони вже хочуть для початку хоча б пробитися до плей-оф.

Але, звісно, ​​аутсайдери залишились. З них і почнемо.

Аутсайдери

«Монреаль Канадієнс» розвалилися буквально відразу після сенсаційного виходу у фінал Кубка Стенлі у 2021 році. Лідери тієї команди Кері Прайс та Шей Вебер де-факто завершили кар'єру два роки тому, хоча офіційно це ще не сталося. «Монреаль» два останні сезони провів на дні або зовсім поряд з дном. «Хабс» не пощастило, що вони виграли драфт-лотерею рік тому, а не минулого літа. Адже саме 2023 року на драфт вийшов мегаперспективний Коннор Бедард.

«Канадієнс» продовжать свою перебудову з іншими «проспектами» – менш талановитими та яскравими. «Монреаль» ніколи не пролітав повз плей-оф чотири сезони поспіль. Але нинішній ростер «Хабс» здатний встановити абсолютний клубний антирекорд. У сезоні–2023/2024 для початку вони просто повторять попередні антирекорди.

«Коламбус», найгірша команда Сходу минулого сезону, явно націлювався на поступовий вихід із перебудови. Інакше «Сині мундири» не запрошували б титулованого Майка Бебкока – тренера, якого ще кілька років тому вважали найкращим у лізі. Проте той у результаті навіть жодного виставкового матчу не провів.

Бебкок раніше зіпсував свою репутацію не тільки незадовільними результатами в «Торонто», але і подробицями про його специфічні методи роботи – наприклад, у стані «Мейпл Ліфс» він фактично намагався зробити стукачем на той момент зовсім зеленого «проспекта» Мітча Марнера. Для сучасної НХЛ Бебс став настільки токсичним і незрозумілим, що перша його ініціатива в «Коламбусі» перетворилася на звільнення. Більшість гравців «Блю Джекетс» опинилися у шоці від бажання нового тренера ділитися один з одним сімейними фото.

Бебкок не зміг би різко підняти «Коламбус» у сезоні–2023/2024. Не факт, що він взагалі успішно завершив би перебудову команди. Однак очевидно, що без нього довгострокові плани «Блю Джекетс» виявилися порушеними. Лідери «мундирів», такі, як Джонні Гудро, довго сидіти в команді-аутсайдері точно не захочуть. А «Коламбусу» світить лише новий слабкий сезон із високим драфт-піком як компенсацією за муки.

Ну а «Філадельфія» з максимально нестабільної команди, яка чергувала кожен сезон виходи в плей-оф і прольоти повз постсезон, надійно перетворилася на болото. Болото, яке ще й гру демонструє максимально посередню, не видовищну, а то й нудотну.

Колишні фаворити

Минулий сезон став епохальним у тому плані, що вперше за 17 років у плей-оф не було одночасно «Піттсбурга» і «Вашингтона». Це був логічний результат старіння лідерів цих команд. Але в міжсезоння «пінгвіни» та «столичні» поводилися по-різному.

«Вашингтон», хоч і змінив тренера (новий коуч Спенсер Карбері якраз вважається фахівцем із розвитку молоді), зараз більше живе заради рекорду свого капітана-путініста, а не командних результатів. На жаль, восьмий номер «Кепс» минулого сезону, граючи в більшості матчів погано, все одно закинув 42 шайби. Зараз він відстає на 72 шайби від Вейна Грецькі – прикро, але за три сезони, що залишилися за контрактом, таку дистанцію подолати реально.

А ось «Піттсбург», який з 2007 по 2022 роки включно стабільно виходив у плей-оф, був дуже активним у міжсезоння. Тут змінився менеджмент, тут перетрусили нижні ланки атаки, які й потягли команду на дно минулого сезону. І саме «Піттсбург» провернув головний обмін міжсезоння – заради цього і звали з «Торонто» фахівця з таких трейдів генерального менеджера Кайла Дубаса.

Гравцем «Пенс» став Ерік Карлссон – триразовий і чинний володар «Норріс Трофі», шостий в історії НХЛ захисник, який зумів набрати не менше 100 очок за одну регулярку. Втім, швед не вирішує головних проблем «Піттсбурга».

По-перше, Карлссон у свої 33 роки може здатися відносно молодим лише на тлі Сідні Кросбі (36 років), володаря паспорта США Малкіна (37 років) і Кріса Летанга (36 років), який двічі переніс інсульт. По-друге, Карлссон – це про атаку, атаку та ще раз атаку, хоч він і захисник. Ігрового балансу у «Піттсбурга» не побільшало. Натомість із таким складом «Пенс» явно гратимуть максимально видовищно.

До колишніх фаворитів можна віднести і «Нью-Йорк Айлендерс». Кубка Стенлі на Лонг-Айленді не бачили з 1983 року. Але 2020-го та 2021-го «острів’яни» пробивалися у фінал Сходу, де поступалися лише «Тампі». Минулого сезону «Айлендерс» повернулися до плей-оф.

Як і «Піттсбург», і «Вашингтон», це вікова команда, що позбулася в міжсезоння зовсім динозаврів типу Джоша Бейлі і Зака ​​Паризе. Але бійцівських якостей, чудово налаштованого і зіграного захисту та дуже сильної бригади воротарів (на жаль, із країни–агресора) «Айлендерс» може вистачити, щоб знову пробитися до плей-оф.

Не віриться і у великі перспективи «Бостона». «Брюїнз» видали історичну регулярку – 135 очок, 65 перемог. Ці показники стали рекордами НХЛ. Однак у плей-оф подвиги регулярки нічим не допомогли, адже в першому ж раунді «ведмедики» вилетіли від «Флориди», хоча передували 3-1 у серії.

Тепер же у команді немає Патріса Бержерона і Давіда Крейчі, які навіть у солідному віці приносили багато користі на льоду, а в роздягальні так просто були безперечними лідерами. Зі старої гвардії залишився лише Бред Маршан (але він травматичний) і повернутий у команду після 8-річної відсутності Мілан Лучіч – він із Маршаном, Бержероном і Крейчі вигравав Кубок Стенлі ще у 2011 році. Пішов і талановитий вінгер Тейлор Холл.

«Бостон» не повинен розвалитися на очах. Адже залишився не лише Маршан, а й елітний снайпер Давід Пастрняк, і налагоджена гра у захисті. Але центрів топ-рівня у цих «Брюїнз» вже немає. Як немає впевненості у тому, що воротарська бригада знову видасть оверперфоманс у регулярці. Лінус Уллмарк завалив плей-оф, а тепер на ньому ще й лежатиме відповідальність володаря «Везіна Трофі». Посилення конкуренції в Атлантичному дивізіоні робить реальним падіння «Бостона» аж до нижньої вісімки Сходу.

Аутсайдери, які прогресують

«Оттава» не грає у плей-оф із 2017 року. «Детройт» – з 2016–го. «Баффало» – з 2011–го. Більше того, 12 років поспіль без плей-оф – це антирекорд ліги, який уже став тавром на історії «Сейбрз».

Проте саме у «Баффало» серед вказаних трьох команд найбільші шанси повернутись у постсезон. У минулій регулярці «клинкам» не вистачило лише одного очка до топ–8 Сходу. Вони вразили своєю ефективністю в атаці – більше шайб закинули лише «Едмонтон» і «Бостон».

Очевидно, що тепер суперники будуть серйозніше ставитись до Тейджа Томпсона (47 шайб минулого сезону!) або Ділана Козенса. Однак і у цих хлопців, і у захисників Расмуса Даліна і Оуена Пауера величезний простір для прогресу. А запрошені в міжсезоння Ерік Джонсон і Коннор Кліфтон здатні виконувати всю чорнову роботу та розв'язати Даліну і Пауеру руки в плані підключень до атаки.

Дуже велика відповідальність лягає на Девона Лівая, у якого попереду перший сезон у ролі основного воротаря команди НХЛ – ну це якщо він не провалиться. «Баффало» звик розчаровувати своїх уболівальників, але вперше за довгий час команда показала, що хоче вибратися зі сплячки.

Менше оптимізму щодо «Детройта». Місцева легенда Стів Айзерман обійняв тут пост генерального менеджера у 2019 році. Усі розуміли, що перші сезони він витратить на розчищення складу без надій на хороші результати. Але перед минулою регуляркою «Детройт» чітко підсилювався під плей-оф.

Прикро, але Айзерман зовсім не вгадав із воротарями, особливо Нєдєльковичем, і «Ред Вінгз» завалили другу половину сезону.

Здається, що Алекс Дебрінкат посилить атаку, а Джефф Пітрі – захист. Однак не схоже, що Раймер і Лайон стануть тими воротарями, які повернуть «Детройт» до плей-оф. Швидше, і ця бригада зробить марними зусилля Ділана Ларкіна, Моріца Зайдера, Лукаса Реймонда і Девіда Перрона. Якщо вже відверто, то Зайдер і Реймонд у сезоні-2022/2023 не просто не стали талантами, які явили світле майбутнє «червоних крил», а ще й погіршили свої показники.

В «Оттаві» нарешті завершився процес продажу франшизи. Нові власники дуже амбітні. У «Сенаторз» підібрався кістяк «проспектів», які вже добре знають, що таке НХЛ, і яким набридло завершувати сезон вже після регулярки – це два юкі Брейді Ткачук і Джейкоб Чікран, це Тома Шабо, Тім Штюцле, Дрейк Баттерсон, Ерік Браннстрем і Джош Норріс, який нарешті відновився після травми. Не сказав свого останнього слова у хокеї 35-річний Клод Жиру. А запрошення Тарасенка компенсує відхід Алекса Дебрінката, тим більше, що за нього «Оттава» ще й отримала в рамках обміну Домініка Кубаліка.

Цікаво, що «Баффало», «Детройт» і «Оттава» грають в одному дивізіоні – Атлантичному. Але це тільки підвищує шанси на те, що хоч хтось один із недавніх явних аутсайдерів повернеться до плей-оф. Хоча в Атлантиці грають також «Тампа», «Торонто», «Бостон» і «Флорида».

Тіньові фаворити

«Торонто» минулого сезону нарешті подолав перший раунд плей-оф – вперше за 19 років. Але так надірвався у серії з монструозною «Тампою», що у серії з «Флоридою» протримався лише п'ять матчів. Знову щодо «Мейпл Ліфс» можна говорити більше про розчарування, ніж про успіх.

На рівні регулярки «Торонто» має залишатися у топі. З проблемами у захисті та на воротарській позиції, але потужною атакою. Навіть з урахуванням того, що Райана О`Райллі втримати не вдалося, що Вільям Нюландер ще не продовжив контракт. Зіркових форвардів у «Торонто» все ще вистачає, а з тиском на найоплачуванішого гравця ліги (за новим контрактом зароблятиме 13,25 млн доларів на рік) Остон Меттьюз зіткнеться лише з сезону–2024/2025.

За часів попередніх генеральних менеджерів, Лу Ламорелло і Кайла Дубаса (звільнили у міжсезоння), «Торонто» чудово запакував дві перші ланки атаки. Спроби вгадати з виконавцями для нижніх ліній, з тими, хто візьме на себе функції суворих бійців, тривають. Здається, що хлопці з характеристиками Тайлера Бертуцці і Макса Домі (його батько Тай Домі, відомий тафгай, є легендою саме «Торонто») мають допомогти «Мейпл Ліфс» стати серйозною силою у плей-оф.

«Нью-Йорк Рейнджерс» після фіналу Сходу 2022 року явно розраховували на більше, ніж виліт у першому раунді. Тим більше від молодих та недосвідчених «Нью–Джерсі Девілз». Тим більше, коли починаєш з 2-0 у серії, а у складі є виміняні у дедлайн під плей-оф зірки на кшталт Патріка Кейна і Тарасенка. Однак «Рейнджерс» забули, що чистого таланту та майстерності у Кубку Стенлі мало. Потрібні ще баланс, бійцівські якості та люди, які тягають рояль.

Навряд чи зміна тренера (Пітер Лавіолетт посів місце Жерара Галлана) та запрошення ветеранів на кшталт Джонатана Квіка і Блейка Вілера вирішать проблеми. Але якщо брати саме регулярку, то не видно восьми команд, які виявилися б сильнішими за «Рейнджерс».

А ось перед «Нью-Джерсі Девілз» відкриваються великі перспективи. Вони після довгих років перебудови видали проривний сезон – 112 очок, третє місце на Сході, другий раунд Кубку Стенлі. У «Нью-Джерсі» дозріли таланти (Джек Х'юз, Ніко Гішир, Доусон Мерсер), спрацювала і привабливість клубу для вільних агентів (Дагі Хемілтон, Ондржей Палат). «Дияволи», які ще й утримали Тімо Майєра, а також придбали завжди актуального для плей-оф снайпера Тайлера Тоффолі, здатні покращити результат минулого сезону. Наддосвідчений Лінді Рафф вправно керує молодою командою. «Нью-Джерсі» здивував не лише результатами, а й тим, наскільки дисциплінований та збалансований хокей показував.

Дуже важко давати прогнози щодо «Флориди». Після Президентського кубка 2022 року «пантери» у наступній регулярці були близькими до провалу, але в результаті це їм пішло на користь. Саме у кінцівці «Флорида» набрала форму, яка дозволила спочатку на прапорці пробитися у плей-оф, після чого спричинити справжній галас у Кубку Стенлі. Тільки у фіналі «пантер» зупинив «Вегас» – на Сході це не вдалося нікому.

Той похід вичавив із «Флориди» багато сил. Тривале відновлення попереду у провідних захисників Брендона Монтура і Аарона Екблада. Проте ситуація із травмованими у «пантер» не така катастрофічна, як здавалося одразу після серії з «Вегасом». Наприклад, безумовний лідер команди Метью Ткачук грав уже у передсезонні.

Головні фаворити

«Тампу» минулого сезону у першому ж раунді вибили невдахи плей-оф із «Торонто». Проте за звичкою «Лайтнінг» сприймаються саме як команда, яка у 2020–2022 роках виграла два поспіль Кубки Стенлі, а потім програла фінал.

Так, «Тампа» втрачає важливих гравців із нижніх ланок і не завжди вгадує із заміною для них. Але і зірковий кістяк на місці, і менеджмент у клубі на найвищому рівні. Василевський пропустить два місяці регулярки через травму. Але навіть така серйозна втрата навряд чи змусить «блискавок» провалити сезон. А ось те, як діють механізми плей-оф, краще за «Тампу» зараз у НХЛ не знає ніхто. Щоб говорити про спад «Лайтнінг» як про чітку тенденцію, потрібно більше ніж один виліт у першому раунді після трьох поспіль виснажливих походів.

Фаворитизм «Кароліни» – це більше про регулярку. На дистанції «Харрікейнз» близькі до ідеалу. Вони п'ять разів поспіль пробилися до плей-оф, вони тричі поспіль виграли свій дивізіон. У них поставлена ​​гра, традиційно високі показники просунутої статистики, сильні воротарі та захист, який має стати ще надійнішим після запрошення Орлова та повернення Діанджело. Нестача елітних снайперів позначається вже у плей-оф. І ця обставина заважає просунутися «Кароліні» далі фіналу конференції – цього максимуму за Рода Бріндамора «урагани» досягали у 2019-му та 2023-му роках.

Ігор ЯСЛИК