Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
|
8294
9

Камерунський Іван. Кривбас отримав найкращого флангового захисника УПЛ

Олексій Сливченко – про прогрес лівого фулбека криворізької команди Івана Дібанго

Камерунський Іван. Кривбас отримав найкращого флангового захисника УПЛ
ФК Кривбас. Іван Дібанго

У вересні минулого року лави тодішнього новачка української Прем'єр-ліги «Кривбаса» поповнив черговий іноземний футболіст. «Біло-червоно-чорні» оформили сезонну оренду лівого захисника «Левадії» Івана Дібанго, і загалом цей трансфер не видався переважній більшості вболівальників та експертів якимось визначальним для команди із Кривого Рогу. В українській Прем'єр-лізі-2022/23 Дібанго зіграв 23 матчі, у яких провів на полі 1889 хвилин та зумів відзначитись 2 результативними передачами – показники непогані, але аж ніяк не видатні, аби хоч якось виділяти цю угоду серед інших.

Більше того, на той момент у «Кривбасі» чудово себе показував інший іноземець, який приїхав до клубу вже після початку повномасштабної фази російсько-української війни. Мова, як напевно вже багато хто встиг здогадатися, про боснійського центрального півзахисника Ріфета Капіча, котрого у липні цього року «Кривбас» вдало продав у «Валмієру» за 500 тисяч євро, і докладніше про якого ми розповідали дещо раніше.

Пробитися з-під Капіча, якщо так можна висловитися, у сезоні-2022/23 не вдалося ані Дібанго, ані іншим гравцям «Кривбаса». Зате після відходу боснійця у стані криворіжців почав прогресувати лівий фулбек з українським ім'ям Іван, і, вочевидь, набагато більш звичним для камерунського вуха прізвищем Дібанго.

Камерунець, який ризикнув розпочати кар'єру у Європі через Білорусь

Іван Дібанго народився 10 березня 2002 року у столиці Камеруну Яунді. Грати у футбол він починав на батьківщині, у лавах «Дрегон Клаб», вихованцем якого і є. Провівши три роки у першій команді камерунського клубу, Дібанго зважився на досить ризикований, як для молодого хлопця, проте цілком зрозумілий з точки зору професійної кар'єри футболіста крок – перебратися до Європи.

Ще більший ризик для Дібанго представляв новий пункт призначення – Білорусь. Іван погодився перейти до тамтешньої «Іслочі», яка домовилася з агентами футболіста та «Дрегон Клаб» про повноцінний трансфер камерунського легіонера за нерозкриту суму. Згодом сам Дібанго визнавав, що камерунські футболісти, м'яко кажучи, не горять бажанням їхати до Білорусі, але він усвідомлено пішов на такий ризик.

«Так, це правда [що далеко не кожен камерунець готовий переїхати до Білорусі]. Люди кажуть, що вашу країну [Білорусь] ніхто не знає, тут слабка ліга. Вони прагнуть переїхати до Німеччини, Франції тощо. Але потрапити туди безпосередньо з Африки важко. А якщо ти опинишся у Білорусі й добре себе зарекомендуєш, з'явиться багато можливостей перебратися до більш сильного чемпіонату», – розповідав Іван білоруським журналістам.

Адаптація до нової країни та зовсім іншого клімату також далася Дібанго непросто. До цього він, як і багато інших африканців, ніколи у житті не бачив снігу, й зіткнувшись із досить суворими умовами зими на європейському континенті, одразу ж захворів.

«Коли їхав з Камеруну, там було дуже спекотно. А тут така холоднеча… Я майже одразу прихворів, піднялася температура. Тож було важко, до білоруського клімату довелося звикати», – ділився спогадами Дібанго.

Але у Білорусі камерунець в принципі не затримався. У цій країні Дібанго провів трохи менше аніж півтора року, за які встиг дуже непогано себе зарекомендувати на футбольному полі. Насамперед, варто відзначити, що Іван з ходу зумів стати гравцем основного складу «Іслочі» – достатньо міцної за мірками білоруського чемпіонату команди, що має низку очевидних ігрових переваг.

Всього за «Іслоч» Дібанго провів 49 матчів, у яких відзначився 5 забитими м'ячами та 9 результативними передачами. Все це допомогло камерунцю привернути увагу з-за кордону. Інтерес до нього виявляли клуби з Польщі та Кіпру, яким не вдалося погодити питання трансферу африканця з «Іслоччю», й в результаті Дібанго опинився в українському «Кривбасі», щоправда, за допомогою «естонського сліду».

Непроста дорога до Кривбаса

Перебиратися у «Кривбас» Дібанго аж ніяк не боявся. Він розповідав, що наводив довідки про ситуацію з війною в Україні, й загалом його заспокоїли тим, що футбольні матчі та тренування проходитимуть на територіях, які є досить віддаленими від зони безпосередніх бойових дій.

Однак, якщо довіряти білоруським джерелам, безпосередньо перейти з тамтешньої «Іслочі» до «Кривбаса» Дібанго не міг, оскільки Національний банк України запровадив заборону на проведення операцій із фізичними та юридичними особами, які представляють Білорусь та росію. Тому довелося задіяти своєрідну трансферну схему, за якої камерунський Іван спершу за нерозкриту суму був проданий «Іслоччю» до естонської «Левадії», президентом якої є українець Віктор Левада, а вже потім на правах оренди став футболістом «біло-червоно-чорних».

До речі, в «Іслочі» тоді залишилися задоволені фінансовими нюансами переходу Дібанго. На офіційному сайті білоруського клубу, як і їхніх колег з Естонії, так і не було розкрито суму угоди, проте містилася фраза наступного характеру: «Клуб з Мінського району уклав вигідну угоду з естонською «Левадією».

У самій «Левадії» фактично миттєвий відхід Дібанго до «Кривбаса» після покупки камерунця у «Іслочі» пояснили тим, що склад команди нібито повністю укомплектований (на той момент ліву «бровку» в обороні естонців справді міцно застовпив за собою 30-річний гравець національної збірної цієї країни Артур Пікк, котрий, втім, уже на початку січня 2023 року був відпущений вільним агентом до польської «Одри» з Ополе, через що в лютому «Левадії» довелося запрошувати на лівий фланг захисту спочатку Міхаеля Шеннінг-Ларсена, а влітку – ще й Хенрі Ярвелайда).

«Дібанго видався нам гарною інвестицією. Він якісний футболіст, який може грати як лівого захисника, так і на фланзі півзахисту, але зараз у нас повністю закритий лівий фланг. Ми відправимо його в оренду у «Кривбас», – заявив ще 18 серпня, коли тільки естонці оформили перехід Дібанго з «Іслочі», спортивний директор «Левадії» Тармо Кінк.

fckryvbas.com. Іван Дібанго та Дмитро Хомченовський

Сам Дібанго також чудово розумів, що фактично йде з «Іслочі» не до «Левадії», а до «Кривбаса», що побічно підтверджує версію про те, що «естонський слід» у цій угоді був необхідний лише для того, аби здійснити її без порушень законодавства.

«В Естонію мені не треба. Я підписав контракт із «Левадією», але вона віддала мене в оренду «Кривбасу», тому одразу вирушу в Україну», – саме так прокоментував ситуацію Дібанго, коли давав останнє інтерв'ю прес-службі «Іслочі».

За рік кар'єри в УПЛ став кращим фланговим захисником ліги

Влітку нинішнього року у Дібанго сплив термін дії орендної угоди, проте «Кривбас», очевидно без особливих проблем, домовився із «Левадією» не лише про її пролонгацію, а й про включення до угоди пункту щодо можливості повноцінного викупу. Незабаром після цього у вітчизняних ЗМІ з'явилася інформація про те, що криворізький клуб отримав по Дібанго два конкретні запити – від неназваних клубів із Близького Сходу та Словаччини. Але камерунець домовився з босами «Кривбаса», що як мінімум осінню частину сезону проведе в Україні.

«Дібанго має домовленість із «Кривбасом», що до зими він на 100% залишається в Україні. Попит на таких футболістів є», – розповідав наприкінці серпня журналіст Володимир Звєров.

Власне, рішення залишитися в УПЛ стало для Дібанго абсолютно правильним. На старті поточного сезону камерунець несподівано для багатьох показав серйозний прогрес, й наразі є дуже корисною фігурою для своєї команди, яка посідає друге місце в турнірній таблиці чемпіонату, відстаючи від лідируючого «Шахтаря» лишень на одне очко.На поточний момент на рахунку Дібанго 8 матчів в УПЛ-2023/24, у яких він відзначився 1 забитим м'ячем та 3 результативними передачами. Вболівальники «Кривбаса» вже визнали камерунця кращим гравцем у лавах своєї команди за підсумками серпня і немає жодних сумнівів, що до зими Іван ще як мінімум раз, а то й два, удостоїться такого визнання.

З погляду на статистику, Дібанго також показує вельми пристойний рівень. У середньому за матч він здійснює 3,2 обведення з успішністю 61%, бере участь у 21 єдиноборстві, з яких у 62% випадків виходить переможцем, а також має дуже гідну статистику виконаних передач у фінальну третину (4,7 за 90 хвилин) та штрафний майданчик суперника (4,3 за 90 хвилин). Та й при виконанні безпосередньо оборонної роботи Іван не розчаровує головного тренера «Кривбаса» Юрія Вернидуба, беручи участь у середньому в 9,2 єдиноборствах у захисті за матч, й виграючи 70% із них, а це просто шикарний показник ефективності.

Не дивно, що на даний момент Іван Дібанго за індексом Wyscout є найкращим фланговим захисником УПЛ, хоча за підсумками минулого розіграшу чемпіонату камерунець знаходився навіть за межами першої десятки – на 15-му рядку аналогічного рейтингу.

Амбіції – Ліга чемпіонів

Очевидно, що найближчі кілька місяців багато покажуть щодо того, чи зможе Дібанго продовжувати прогресувати і чи не відбудеться у нього несподіваний ігровий спад. Якщо до зими камерунський легіонер збереже поточну корисність для своєї команди, то на початку 2024 року перед «Кривбасом» відкриється перспектива непогано заробити тепер вже на трансфері Івана. Потрібно лише формалізувати процедуру викупу контракту африканця у «Левадії», після чого – домовлятися з клубом, який реально виявить бажання підписати камерунця та запропонує за нього хороші гроші.

Сам Дібанго ще влітку минулого року казав, що ставить перед собою завдання на найближчі п'ять років потрапити до складу команди, яка грає у Лізі чемпіонів: «Сподіваюся, виступатиму в Лізі чемпіонів у складі хорошої команди. І ще моя мрія – зіграти на світовій першості. Для цього треба потрапити до збірної Камеруну».

Не виключено, що з нинішньою ігровою формою до найпрестижнішого клубного турніру континенту зуміє потрапити і «Кривбас», хоча з огляду на мізерабельний рейтинг, який нині має Україна у таблиці коефіцієнтів УЄФА, особливих шансів в наступному інноваційному (з сезону-2024/25 вступить в силу реформа Ліги чемпіонів) розіграші топового єврокубку у наших повпредів буде відверто небагато.

Але набагато очевидніший шлях для Дібанго – це перехід вгору, так би мовити, кар'єрними сходами. У «Кривбасі» Іван вже продемонстрував, що має солідний потенціал для розвитку та прогресу, і якщо це буде підтверджено найближчими місяцями ще й стабільністю виступів, то як мінімум черговий суттєвий крок до мрії камерунцеві виконати буде цілком під силу.

Що ж до клубу з Кривого Рогу, то йому важливо робити крок за кроком, покращуючи іміджеву та економічну складову привабливості власного бренду, для чого потрібно зовсім «трішечки»: зберегти нинішню здатність регулярно набирати очки в матчах УПЛ, а також продовжувати вишукувати на ринку чергових маловідомих чи відверто невідомих виконавців, здатних розширити успішний «кейс Ріфета Капіча», до якого незабаром має приєднатися й Іван Дібанго.

Оцініть матеріал
(24)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин
Коментарі 9
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Robert Monroe
Вернидуб вміє прокачувати гравців.
vruthiy-112
Нехай Іван пограє у  Кривбасі з Вернидубом пару сезонів,  а то якось в одні ворота...
Злий Глобинець
Якщо Кривбас постійно продаватиме своїх лідерів за першим же запитом, то ніяке лідерство в УПЛ йому не світить. Це так у Ворсклі роблять, і Кривбас туди ж.
Gargantua
существует такое массовое заблуждение, что дескать Абрам и Сара это еврейские имена, а вот Иван и Мария это дескать наши, исконные ))
Wlad West
А в 95-й еще не привлекали?
Mr Voevudskiy
Криворожский Ванёк)
Shakhtarforever
Виходить що клуб президента вливає гроші в економіку білорусі?