Топ-5 вихованців Шахтаря, котрі не зіграли жодного матчу за першу команду

Влітку цього року донецький «Шахтар» очолив нідерландський фахівець Патрік ван Леувен. Про те, як цей наставник залишав «Зорю» заради можливості працевлаштуватися у таборі «гірників», а також про нелогічне розставання донецького клубу із попереднім коучем Ігорем Йовічевічем, котрий виконав ключове завдання на сезон-2022/23 та зробив команду чемпіоном, сказано вже надто багато, аби знову «піднімати мул» із глибокого дна історії.

Сьогодні ми пропонуємо виділити топ-5 вихованців «Шахтаря», котрі у своїй професійній кар'єрі так і не провели жодного матчу за першу команду «гірників». Зараз ця тема актуальна як мінімум із двох причин. Перша – після початку повномасштабної фази російсько-української війни кадровий потенціал донецької команди суттєво знизився, і клуб був змушений екстрено «латати дірки», у тому числі й за рахунок запрошення футболістів, яким раніше навряд чи дали б шанс показати себе у «Шахтарі». Друга – після приходу Патріка ван Леувена багато хто очікував появи у першій команді «гірників» як мінімум двох або трьох юних вихованців академії, котрим було б надано можливість проявити себе в офіційних матчах. Але якщо на зборах нідерландський фахівець активно награвав Глущенка, Цуканова і трохи менше інших молодих виконавців, то у сезон «Шахтар» де-факто ввійшов вже без них, підписавши двох молодих бразильців, які одразу ж почали залучатися до першої команди, а також деяких досвідчених ветеранів.

Безумовно, юних талантів потрібно достатньо обережно (передусім, дбаючи про їхню психологічну стійкість) підпускати до виступів за першу команду, але головне – не повторювати помилок минулого та не проґавити справді якісних футболістів, як от ця п'ятірка…

5. Тарас Качараба

Вік: 28 років
Амплуа: центральний захисник
Клуб: «Славія» Прага

Перші кроки у футболі Тарас Качараба починав робити на рідній для нього Львівщині. Однак у 17-річному віці центральний захисник перебрався до академії «Шахтаря», де спочатку отримував практику у команді «Шахтар-3», яка ще існувала на той момент, а пізніше – за юніорів «гірників».

Влітку 2014 року керівництво «Шахтаря» ухвалило рішення віддати Качарабу в оренду «Говерлі», завдяки чому молодий захисник отримав можливість дебютувати на рівні української Прем'єр-ліги. У тому сезоні Тарас зіграв 14 поєдинків за ужгородську команду та навіть відзначився 1 забитим м'ячем. Після повернення назад до табору «гірників» Качараба так і не отримав шансу у Мірчі Луческу зіграти бодай один офіційний матч за першу команду.

Після двох сезонів за юніорів «Шахтар» знову віддав Качарабу в оренду – цього разу у «Зірку» з Кропивницького. За півроку Тарас зіграв 16 матчів у рамках УПЛ, а потім його повернули та віддали у оренду вже в закордонний клуб – чеський «Слован». Там кар'єра у Качараби пішла вгору, але захисник не приховував бажання все ж таки повернутися до донецького клубу та стати для нього важливою фігурою в оборонних побудовах.

«У «Слован» я перейшов, щоб довести собі, що чогось вартий. Якщо буде така можливість, то хотілося б повернутися до «Шахтаря» основним гравцем. Розумію, що донеччани ставлять перед собою вищі завдання, аніж «Слован», але я робитиму все для того, щоб повернутися до донецького клубу та завоювати місце у стартовому складі», — казав Качараба на початку 2019 року.

Але вже влітку 2019-го стало зрозуміло: мрії Качараби не здійсняться. «Слован» домовився із «Шахтарем» про повноцінний викуп контракту центрбека, підписавши з ним самим трирічний трудовий договір. Згодом Тарас заявив, що він фактично не мав можливості проявити себе в стані «гірників».

На даний момент 28-річний Качараба є футболістом празької «Славії». Цей клуб ще у січні 2021-го орендував українця у «Слована», а за рік викупив контракт Тараса за 800 тисяч євро. В 2023 році Качараба втратив статус гравця основного складу, і нині є резервістом. Влітку ходили чутки про можливий перехід Тараса до «Маккабі» з Тель-Авіва, або навіть про повернення до УПЛ, але нічого цього не сталося. Можливо, якесь трансферне рішення у кар'єрі Качараби ми побачимо вже взимку…

4. Максим Таловєров

Вік: 23 роки
Амплуа: центральний захисник
Клуб: ЛАСК (в оренді зі «Славії» Прага)

Уродженець Донецька Максим Таловєров зі шкільного віку займався футболом в академії «Шахтаря». Спочатку він часто діяв у середній лінії, але потім сфокусувався на виступах в обороні. Відомо, що Таловєров у 15 років їздив на перегляд до нідерландського «Аякса», проте згодом повернувся до України, і продовжив розвиток на дитячо-юнацькому рівні вже у лавах київського «Арсенала» та донецького «Олімпіка».

У лютому 2019 року Таловєров таки залишив Україну. Він підписав професійний контракт із чеським клубом «Динамо» з міста Чеське-Будейовіце. Там Максим провів три сезони, а у січні минулого року на правах вільного агента перейшов у празьку «Славію». Втім, у цій команді особливих надій на українця не покладали, і поки що воліють віддавати Таловєрова в оренди – «Слован» та ЛАСК. Австрійці, до речі, влітку цього року заплатили 400 тисяч євро за річну оренду українського центрбека, а також прописали в угоді опцію на викуп.

Примітно, що влітку інтерес до Таловєрова виявляли деякі клуби з АПЛ та Бундесліги. Українець добре зарекомендував себе на чемпіонаті Європи U-21, де «синьо-жовті» дісталися аж до півфіналу та заробили путівку на Олімпійські ігри-2024. Втім, до конкретики справа так і не дійшла, і Таловєров опинився у ЛАСКу.

Наприкінці серпня у вітчизняних ЗМІ з'явилася інформація про те, що Таловєров незабаром може змінити спортивне громадянство та бути заграним за збірну Чехії. Відбутися подібне може у тому випадку, якщо Максиму нададуть статус постійного резидента у Чехії, в якому нібито сам футболіст дуже зацікавлений. Подати відповідні документи Таловєров отримає можливість вже наступного року, після п'яти років з моменту фактичного переїзду до Чехії.

Щодо «Шахтаря», то наприкінці минулого року «гірники» виявляли певну зацікавленість у питанні повернення Таловєрова до своїх лав. Тоді «помаранчево-чорні» підшукували заміну для ветерана Сергія Кривцова, котрий згодом був відпущений вільним агентом до клубу МЛС «Інтер Маямі», але далі розмов у пресі справа так і не зайшла.

3. Данило Ігнатенко

Вік: 26 років
Амплуа: опорний півзахисник
Клуб: «Бордо»

Данила Ігнатенка з певною часткою умовності можна віднести до вихованців академії «Шахтаря», бо на момент переїзду до донецького клубу цей опорний півзахисник уже встиг дебютувати на дорослому рівні за рідний для нього запорізький «Металург». Як би там не було, а у таборі «гірників» Ігнатенко опинився у 18 років, а тому чималий відрізок кар'єри таки провів у молодіжних командах «Шахтаря» та розвивав навички саме у донецькому клубі.

У лютому 2018 року Ігнатенко пройшов по второваній багатьма його попередниками орендній стежині в «Маріуполь». У цій команді Данило провів півтора роки, перш ніж отримав запрошення від «Ференцвароша». Угорську команду тоді тренував нинішній коуч національної збірної України Сергій Ребров, і разом з Ігнатенком «зелені орли» підписали з «Шахтаря» також вінгера Олександра Зубкова. Але якщо останньому вдалося зарекомендувати себе дуже пристойно, то Ігнатенко вже через півроку повернувся до «Шахтаря», а незабаром знову опинився у «Маріуполі».

В жовтні 2020 року Ігнатенко також на правах оренди перейшов у «Дніпро-1», де провів півтора сезони та показав, що може бути корисною опцією, зокрема й для донецького клубу у майбутньому. Данило вирізнявся непоступливістю в єдиноборствах, прагненням «вигризати» ледве не кожен м'яч у центральній зоні, а також відмінною фізичною підготовкою. Ключовою проблемою Ігнатенка була психологія, адже іноді в опорника ніби «зривало дах» і він йшов на невиправдані фоли, отримуючи буквально на рівному місці червоні картки.

Читайте також:

Шахтар має майже готову заміну для Степаненка. Але що вирішить Де Дзербі?

Як би там не було, але в «Шахтарі» так і не розгледіли в Ігнатенку потенційного змінника для Степаненка. У січні 2022 року, коли командою ще керував італієць Роберто Де Дзербі, Данило на правах оренди був відпущений до «Бордо», який за півроку викупив контракт українця за 1 мільйон євро, а із самим Ігнатенком уклав чотирирічний трудовий договір.

Наразі Ігнатенко є однією з важливих фігур у центрі поля для «Бордо», який другий рік поспіль намагається гідно виступити у Лізі 2, щоб повернутися до елітарного дивізіону французького футболу.

2. Руслан Маліновський

Вік: 30 років
Амплуа: центральний / атакувальний півзахисник
Клуб: «Дженоа» (в оренді з «Марселя»)

Руслан Маліновський опинився в академії «Шахтаря» ще тоді, коли її очолював Патрік ван Леувен. При цьому, на початку справи у молодого футболіста в донецькому клубі складалися не надто успішно. Зокрема, його навіть відраховували.

«В свій час, коли ми з академії перейшли до «Шахтаря-3», з Маліновським не хотіли підписувати контракт і він поїхав додому. За нього компенсацію вимагали, він поїхав до одного клубу – сказали, ми за тебе платити не будемо, до другого – теж саме. Десь півроку він був без команди. Потім директор академії «Шахтаря» Патрік ван Леувен зробив збірну, до якої назад покликали усіх, кого відрахували, щоб ще раз подивитися, і Маліновський тоді почав дуже непогано», – розповідав в 2021 році журналістам ще один вихованець «гірників» Артур Загорулько.

Згодом Маліновський став одним з лідерів «Шахтаря-3» та молодіжної команди «гірників», через що кілька разів залучався тодішнім головним тренером першого складу Мірчею Луческу до участі у тренувальних зборах. Але справити враження на румунського наставника Маліновському так і не вдалося.

У серпні 2012 року Маліновський на правах оренди перейшов до «Севастополя», який тоді ще виступав у Першій лізі. Незабаром Руслан також на тимчасовій основі пішов у «Зорю», де й розкрився за два роки у всій красі. Але «Шахтар», повернувши Маліновського, так і не дав шансу хавбеку в першій команді – Луческу погодився відпустити Руслана в оренду у «Генк», де українець пережив важку травму хрестоподібної зв'язки коліна, але це не завадило бельгійському клубу викупити контракт футболіста в «гірників» за 2 мільйони євро.

Через два роки «Генк» продав Маліновського в «Аталанту» за 13,6 мільйонів євро, і кілька сезонів Руслан феєрив у стані команди з Бергамо в Серії А. У січні цього року «Аталанта» віддала Маліновського в оренду до «Марселя», а влітку клуби здійснили повноцінний трансфер, сума якого становила 10 мільйонів євро. Однак у Франції справи в українця не склалися, і у серпні провансальці відпустили Маліновського назад до Італії – в оренду у «Дженоа», де Руслан нині намагається повернутися на колишній високий рівень виступів.

1. Олександр Зінченко

Вік: 26 років
Амплуа: лівий захисник / центральний півзахисник
Клуб: «Арсенал»

Історія Олександра Зінченка, напевно, дуже добре відома більшості українських вболівальників. Він у 13 років опинився в академії «Шахтаря», а вже у шістнадцять ​​був капітаном команди U-19. Зінченко, безумовно, виділявся серед однолітків, але влітку 2014 року зненацька залишив клуб, із яким не знайшов порозуміння з питань продовження співпраці. Згодом керівництво «гірників» вимагало компенсацію за такий вчинок Зінченка, але все чого досяг «Шахтар», як повідомляли ЗМІ, це 200 із невеликим тисяч євро.

«Вачіберадзе, Білоног, Зінченко – слабаки, які не вірять у власні сили та хочуть схитрувати. Але так не буває. Варто лише подивитись на долю гравців, які в ранньому віці купилися на обіцянки агентів. Про того ж Юрченка скільки писали, а де він зараз? Думаю, історія з Зінченком по-доброму не закінчиться. У житті, як на тих вагах, десь узяв, а десь втратив. Із «Шахтарем» він розірвав контракт в односторонньому порядку, бо йому агенти наобіцяли квартири, автомобілі у москві. Зінченко півроку бігав росією, шукаючи клуб. Він нічого не міг знайти, адже всі зверталися до «Шахтаря», і коли дізнавалися, що за футболістом тягнеться неприємний шлейф, одразу відмовлялися від його послуг. Так тривало, поки агенти не знайшли «уфу», яка, швидше за все, цього року вилетить із російської прем'єр-ліги», – говорив у жовтні 2015 року генеральний директор донецького клубу Сергій Палкін.

Проте трохи більше ніж за півроку, у червні 2016-го, той-таки Палкін вже казав про бажання «Шахтаря» повернути Зінченка…

«Він наш вихованець, тому не може бути нам нецікавий. Ми розглядаємо питання щодо його повернення до структури «Шахтаря». Але вести переговори щодо його повернення зараз складно. Навколо Зінченка стільки агентів, що пробитися до нього неможливо», — підкреслював Палкін.

У липні 2016 року Зінченко за 2,25 мільйони євро перейшов до «Манчестер Сіті». Невдовзі футболіст був відданий у оренду ПСВ, де відіграв один сезон, а потім повернувся до табору «містян» й наступні п'ять років провів у цій команді, вигравши чотири титули чемпіона Англії, та закріпивши за собою статус ключового футболіста національної збірної України.

Влітку минулого року Олександр Зінченко за 35 мільйонів євро перейшов до «Арсенала». З лондонцями український легіонер був близьким до чемпіонського титулу у сезоні-2022/23, але «каноніри» провалили кінцівку чемпіонату, й тепер сподіваються поквитатися за це із «Манчестер Сіті» вже в цьому сезоні.