Коли нічия дорівнює перемозі. Збірна України не програла Англії
Команда Сергія Реброва відібрала очки у лідера групи С
Це був початок весни 2023 року, збірна України отримала головного тренера перехідного періоду в особі Руслана Ротаня, очікуючи на підписання контракту поміж Асоціацією футболу та Сергієм Ребровим. Але всі ці події не звільняли нас від обов’язків розпочинати свій шлях кваліфікацією до чемпіонату Європи-2024, що влітку наступного року відбуватиметься на полях Німеччини.
Робити це доводилось на легендарному стадіоні «Вемблі», де збірна Англії просто так не відпускає жодного суперника. Ось і «синьо-жовтим» було непереливки. Сталась поразка з рахунком 0:2, без особливих сподівань на успіх за ходом гри. Проте потім Ребров нарешті розпочав роботу на чолі головної команди країни й якось ми почали рухатись у вірному напрямку.
Перемоги над Північною Македонією (3:2) та Мальтою (1:0) під час червневого циклу були значно важливіші за символічні 3:3 в товариській грі проти Німеччини, бо давали нам можливість скористатись вимушеною паузою в календарі збірної Італії, поки Англія тим часом шаленими темпами відривалась від решти конкурентів.
І ось, початок вересня, і ми знову говоримо про національну збірну України та її шанси на вихід із групи C з-поміж двох дійсно великих футбольних європейських країн. Матч-відповідь проти Англії в цьому плані був для нас дуже відповідальним, адже за підтримки номінально домашніх трибун стадіону в польському місті Вроцлав можна було небезпідставно помріяти й про успіх.
Про рівень гравців збірної англійської команди нашим футболістам зайвий раз нагадувати не було потреби, бо українське представництво, зокрема в АПЛ, стрімко зростає вже не перший рік, тож усі добре знають можливості один одного. Ось і не викликав жодного здивування той факт, що «синьо-жовті» залишились без м’яча від самого початку гри, тоді як суперники намагались задавити нас власним авторитетом.
Виходило, на наше щастя, не дуже. Команда Реброва майже не припускалась помилок у позиційному захисті, тоді як опоненти застосовували повне різноманіття засобів подолання спротиву, проте вирішальним був помірно низький темп, що залишало нам певні шанси. А там і середина тайму була десь неподалік на обрії, тож поступово Україна почала відходити від власних володінь та пробувати власні сили в нападі.
Переважно, це були прості закидання на фланги та передачі крайнім захисникам, але й із таким тривіальним підходом «три леви» не знали, що робити. Як наслідок – гол на 26 хвилині за авторством Олександра Зінченка, який виступив на завершенні прострілу Юхима Коноплі з правого флангу штрафного.
Далі всі події почали циклічно повторюватись – Україна грає без м’яча, Англія атакує, але вже помітно нервує за найменшого натяку на невдалу дію. На жаль, до категорії таких не належав розкішний пас Кейна від центрального кола на правий фланг штрафного за спину Миколенку, на який відгукнувся Вокер і потім спокійно переграв Бущана в ближньому бою. Але більше нагод у суперників біля наших воріт фактично й не було, що можна було вважати непоганим надбанням за підсумками першого тайму.
Поперерві Ребров вирішив замінити Матвієнка на Кривцова, і це була як спроба провести роботу над помилками першого тайму, так і намагання освіжити центр оборони, на який припадало найбільше навантаження. Англія так само продовжувала тримати м’яч у своїх ногах, що взагалі нікого не здивувало, але постійні передачі з флангів другим поверхом геть не пасували рівню команди Гарета Саутгейта. Проте все одно було тривожно, бо інколи прилітали постріли накшталт удару Саки з дальньої відстані в поперечину.
Що ж до нашої гри в атаці, то акцент робився на швидкі виходи, але Мудрик подекуди вільним простором за спиною Вокера вчасно не користувався, а Циганкову просто не давала вийти з-під опіки ціла зграя суперників довкола. Утім, зрештою, що такого цікавого запропонували нам гості, аби здобути три очки? Та, власне, нічого. Тому й нічия їх також цілком мала б влаштувати.
За кілька днів збірна України зіграє в Мілані проти Італії, а Англія проведе товариський матч проти Шотландії.
Кваліфікація Євро-2024. Група С.
Україна – Англія – 1:1
Зінченко (26) – Вокер (41)
Степаненко (22), Яремчук (43) – Меддісон (35), Магуайр (86)
Україна: Бущан, Миколенко, Матвієнко (Кривцов, 46), Забарний, Конопля, Степаненко, Судаков (Сидорчук, 65), Зінченко (Буяльський, 76), Мудрик (Назарина, 90), Циганков, Яремчук (Довбик, 65).
Англія: Пікфорд, Вокер, Чілвелл, Райс, Гуехі, Магуайр, Сака (Галлахер, 87), Хендерсон, Кейн, Беллінгем (Рашфорд, 66), Меддісон (Фоден, 66).
Арбітр: Георгій Кабаков (Болгарія)
Стадіон «Тарчиньськи Арена» (Вроцлав, Польща)
Події матчу
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Натомість українська збірна зіграє у плей-оф Ліги націй за путівку до Дивізіону A
Антуан Семеньо може стати заміною Мохамеда Салаха
По игре:
1. Стёпа ТОП. Такое чувство что "матч смерти играл".
2. Забарный на 33 минуте - ну это прям огонь и хладнокровность)))
3. В целом игра не плохая, результат отличный.
П.С. С Матвиенко что-то надо решать. Или Степу ниже опускать или хз че делать. Пожарник еще тот.
Мудрику потрібно йти з Челсі кудись в оренду, а то шкода, що талант свій закопає
Зіна - топ;
Конопля - гарний матч;
Стьопа - звір;
Забарний - гравець топ-клубу у найближчому майбутньому;
Мудрик - самозакоханий без критичного мислення гравець (Коноплянку пам'ятаєте?);
Миколенко - повозили його добряче (слабенько).
Всі інші - середній рівень...