Олександр ЗІНЧЕНКО: «Не дивимось, хто фаворит. У збірної України своя мрія»

Лідер збірної України Олександр Зінченко дав коментар перед матчем відбору Євро-2024 проти Англії, який відбудеться 9 вересня.

— Попереду у вас два поєдинки із фаворитом групи і головним конкурентом. Який із них у пріоритеті в плані турнірної боротьби?

— Я дуже вдячний за те, що в моєму житті було багато тренерів, які вчили корисним речам. Одним із них був Олександр Борисович Головко, який учив нас думати і говорити, що найважливіша гра — та, яка сьогодні. Ми не дивимося на турнірну таблицю, хто є фаворитом, скільки коштує склад. У футболі трапляються різні речі. У нас є своя мрія, своя ціль. Ми потихеньку йдемо до неї.

— У Вроцлаві проживає багато українців. Наскільки ви будете відчувати їхню підтримку? Чи є це додатковою можливістю нагадати про те, що в Україні йде війна, що збірна грає поза домом уже велику кількість часу?

— По-перше, хочу дуже подякувати Польщі та полякам за підтримку в цей важкий час. Я маю друзів, які живуть у Вроцлаві, я знаю, які поляки дружелюбні, як вони намагаються нам допомогти. Звичайно, очікую, що стадіон буде в синьо-жовтих кольорах, тому що знаю, що багато українців живуть тут. Гадаю, буде чудова атмосфера й гарна гра, оскільки обидві команди грають у гарний футбол. Це буде дуже цікаво для вболівальників. Але неможливо говорити, що це буде та ж атмосфера, коли ти граєш в Україні. Тому що вдома навіть повітря інше. Не можу дочекатися, коли повернемося, ми про це мріємо.

— Що для вас означає грати і представляти Україну в такий важкий для неї момент?

Читайте також:

Сергій РЕБРОВ: «Не рахую, скільки очок ми маємо набрати у двох матчах»

— Якщо ми говоримо лише про футбол, то це — міжнародна мова. Ми всі розуміємо, що таке футбол, насолоджуємося цією грою. Я намагаюся використати будь-який момент і відчуваю своїм обов’язком говорити людям про війну, нагадувати світу про те, що відбувається. Головне, що маю сказати, так це подякувати українській армії за можливість грати й представляти Україну на такому високому рівні.

Коли ми виступали за юнацькі збірні, тренер говорив, що куди б ми не виїжджали, де б не були за кордоном — маємо пам’ятати, що є представниками й обличчям України. Тому я, як футболіст, який грає за кордоном, повинен постійно показувати всім, що відбувається, яка страшна ситуація в нас. На жаль, зараз багато пропаганди будь-де. Це також виклик для мене — говорити правду про те, що відбувається в Україні.

— Ви — професіональний футболіст і пристрасна людина, яка представляє свою країну. Як вам вдається впоратися з тим, що є у вашому серці та голові, коли виходите на поле?

— Гарне питання. Раніше я часто його чув, але зараз маю відповідь. Коли ти виходиш на поле, то думаєш про людей, які ризикують життям, борються за незалежність України. У них також є сім’ї, є своє життя, але вони ризикують ним, стоять на передовій, роблять усе, щоб країна існувала. Коли ти це знаєш, то немає жодного жалю до себе. Просто виходиш і граєш.