Всеволод ТОЛСТУШКО: «В Польщі Сокіл пройшов посвячення в сезон»

Чемпіони України київський «Сокіл» у рамках підготовки до нового сезону протягом двох тижнів перебували на зборах у польських Тихах. Цей виїзд для тренерського штабу на чолі з Олегом Шафаренком важливий найперше з огляду на змогу проводити якісні спаринги. Так, усі п’ять матчів клубам топ-дивізіону чемпіонату Польщі «Сокіл» програв, але було видно, як з кожним наступним матчем команда додає. Більше того, якщо вірити оборонцеві киян, одному з найдосвідченіших гравців команди Всеволодові Толстушку, ці поєдинки вселили у гравцях оптимізм і віру в те, що сезон-2023/2024 буде для «Сокола» успішним не лише на внутрішній, а й на міжнародній арені.

– Це був дуже корисний збір, – каже Всеволод в інтерв’ю Sport.ua. – Ми гарно попрацювали і на льоду, і на землі, а найголовніше – поспарингували з сильними суперниками з польського чемпіонату, командами трохи вищого рівня. Як на мене, з кожною наступною грою ми додавали.

– Торік з огляду на війну, а також те, що тривалий час не вдавалося знайти клубу, у вас не було повноцінної передсезонної підготовки. Наскільки складно виконувати цю рутинну роботу після такої тривалої паузи?
– З одного боку, це моя робота, я до неї вже звик. Але справді, торік, перейшовши в угорський «Дунайварош», у сезон входив через матчі. Минулого літа, поки шукав команду, а пізніше отримував дозвіл на виїзд за кордон, тренуватися повноцінно не міг. Цьогоріч ритм такий, як треба. Відчуваю, що отримані нами навантаження допомагають. Стаю сильнішим, швидшим.

– Перший спаринг у Польщі проти чемпіонів країни ҐКС «Катовіце», який завершився поразкою 0:6, здається, трохи приголомшив і команду, і тренерський штаб.
– Так. Для нас це був перший матч на цих зборах. Але навіть якби він був останнім, набагато легше б не було. «Катовіце» наразі переважає нас і за комплектацією, і за поточним рівнем готовності, і за грою. Команда там вкомплектована дуже якісно, основним кістяком вони виступають вже не один рік. «Катовіце» грає в Лізі чемпіонів, бореться за найвищі місця в польському чемпіонаті. В команді багато представників збірних і сильні легіонери. «Катовіце» показав нам той рівень, на якому ми зараз знаходимося.

Всеволод Толстушко і Андрій Денискін. Колишні партнери за чемпіонським «Кременчуком» зустрілися в Польщі, під час протистояння «Унія» - «Сокіл»

– Наступних три матчі «Сокіл» грав у рамках Кубка чотирьох мерів. І в кожному – проти «Заґлембе» з Сосновця (3:4), «Унії» з Освенцима (1:3) і ҐКС «Тихи» (1:2 ОТ) – був близьким до перемоги. Команда додала фізично чи хокеїсти почали розуміти, чого від них вимагає новий тренер Олег Шафаренко?
– Ми ставали зігранішими і згуртованішими. Справа точно не в поліпшенні фізичних кондицій, адже щільність матчів була високою, відповідно, з кожною наступною грою накопичувалася втома. Інша річ, що є таке поняття, як ігровий тонус. Окрім як через матчі, його здобути неможливо. Скільки б тренувань не було. Тому й з кожним наступним матчем ми ставали кращими. І мова не лише про рахунки, а найперше про якість гри, цілісність ігрового малюнка, системі ведення гри. Звісно, до тактики головного тренера ми поки лише звикаємо. Через помилки, через вдалі дії це розуміння приходить швидше.

– Судячи з перших матчів, головною вадою в грі «Сокола» виглядали дії в більшості. Команда не просто не використовувала чисельну перевагу, а часто провалювалася і дозволяла суперникам створювати небезпеку, а іноді й закидати у свої ворота шайби…
– Це і є той ігровий тонус, про який говорив вище. Якщо під час відпрацювання більшості на тренуваннях четвірка оборонців просто викидає шайбу й атакувальні гравці залишаються стояти в зоні, то в грі треба бігти назад. Можна сказати, що в Польщі ми пройшли посвячення в сезон.

– Це посвячення завершилося матчем проти «Подгале» в Новому Тарґу по дорозі назад. І поразкою 4:6. Не багато як для матчу з останньою командою попереднього чемпіонату Польщі пропустили?
– Сумбурна вийшла гра. В нас були запитання до суддівства. В першому періоді було чотири вилучення, три з яких – мені, Янішевському і Євсейчику – неоднозначні. Янішевський взагалі їхав на зміну. Не знаю, де судді там помітили контакт. Вийшло, що після цих вилучень ми пропускали. З 0:3 відігруватися вже важко. Хоча, звісно, це не виправдання. В меншості теж треба грати надійніше. При цьому додам, що «Подгале» серйозно підсилився у порівнянні з попереднім чемпіонатом Польщі, в якому команда стала останньою. Вочевидь у клубу з’явилися гроші, вони запросили серйозних хокеїстів і тепер боротимуться за вищі місця. Зміни помітні навіть візуально. В порівнянні з минулим роком, коли я приїздив у Новий Тарґ з «Сяноком», на арені проведений ремонт. В грі теж помітні позитивні зміни. В атаці «Подгале» зіграв, може, навіть не гірше за «Катовіце». За рівнем ігрового мислення, якістю передач команда відчутно додала.

– Впродовж п’яти матчів тренери випробовували різні поєднання оборонців. У ході київського етапу підготовки ви працювали в парі з Олександром Філімоновим. Який партнер за дуетом виглядає найоптимальнішим тепер?
– Мабуть, не можна сказати однозначно, що з кимось комфортніше. Головне – знаходити точки дотику, які дозволяють відчувати з партнером одне одного з півслова. Взагалі, ми граємо, відштовхуючись від системи гри, а не від індивідуальних особливостей когось із партнерів за командою. Без різниці, оборонець ти чи нападник. Ми працюємо за системою.

– Якщо підводити загальний підсумок цих зборів, яким він буде?
– Ми зіграли п’ять матчів з командами першої трійки, середини таблиці і останнім місцем попереднього чемпіонату Польщі. Ці поєдинки показали, що навіть цим, суто українським складом, який зараз є у «Сокола», ми в чемпіонаті Польщі не загубилися б. І то м’яко кажучи. А набувши досвіду, звикнувши до швидкостей, взагалі боролися б за високі місця. Наразі ці матчі були дуже корисними для наших молодих гравців. Дехто з них пограв у хокей на такому рівні вперше. Думаю, хлопці стали кращими навіть після цих п’ятьох матчів.

Так, програвати неприємно навіть у товариських матчах. Але ці поразки показали, над чим треба працювати, щоб ставати кращими. Під час матчу з «Подгале» був дуже показовий момент. То коли ми пропускали шосту шайбу. Суперник по борту закинув шайбу в зону, я за нею побіг. Крикнув Богданові Дьяченку, щоб він вийшов з воріт на перехоплення. Але ми не зрозуміли одне одного. Богдан штовхнув мені шайбу на хід і трішки мене заблокував. Ми пропустили. Але це досвід. Певен, отримавши його, схожої помилки в матчах Континентального кубка вже не допустимо. Ми обговорили це непорозуміння з Дьяченком і розібралися, як у таких ситуаціях діяти наступного разу. І таких епізодів було безліч. Не обов’язково всі вони завершувалися пропущеними шайбами.

– Та до Континентального кубка ще далеко. Найближчий турнір – Кубок України, який стартує вже 13 вересня.
– Ми налаштовуємося найсерйознішим чином. «Кременчук», херсонський «Дніпро», «Київ Кепіталз» - непогані команди, від яких можна очікувати чого завгодно. Це виключено, щоб ми вийшли на Кубок України недоналаштованими. Маємо виграти трофей.