П'ять років Фреда в МЮ: героєм не став, але й вигнанцем не виявився

Нинішнє літо виявилося останнім у спільній історії «Манчестер Юнайтед» та Фреда. Бразильський півзахисник, якого «червоні дияволи» у липні 2018-го за 59 мільйонів євро підписали з «Шахтаря», провів на «Олд Траффорд» досить неоднозначний період кар'єри, який він сам охарактеризував як «один із найкрасивіших». Фреда дуже часто критикували, причому робили це вельми авторитетні та шановані у фанатському середовищі «Манчестер Юнайтед» люди – екс-капітан команди Рой Кін, наприклад, ніколи не упускав можливостей якомога болючіше «вжалити» колишнього гравця «Шахтаря». З іншого боку, у бразильця були й свої статусні «адвокати» – Дані Алвес, котрий підкреслював, що проблема, якщо вона є, зовсім не у Фреді, а у клубі чи тренері, або Петер Шмейхель, який називав екс-хавбека «Шахтаря» своїм улюбленцем у «МЮ».

То як же розцінювати п'ятирічний етап Фреда у «Манчестер Юнайтед»: як успіх, чи як провал? Очевидно, що як це найчастіше й буває у житті, істина десь посередині, а тому не варто вдаватися до спроб зібрати якнайбільше хайпу, а краще просто констатувати, що Фреду не вдалося стати героєм «Олд Траффорд» – таким, яким він був, наприклад, для «Шахтаря», – але й називати бразильця вигнанцем у жодному разі не можна.

Негативне ставлення до Фреда у Англії сформувалося, швидше за все, через проблеми, які бразилець відчував на початковому періоді після переходу в «Манчестер Юнайтед». Крім зовсім іншої культури гри, а також мовних складнощів, із самого початку півзахисник у стані «червоних дияволів» зіткнувся із відверто незрозумілим ставленням до нього з боку головного тренера. Таким, нагадаємо, тоді був португалець Жозе Моуріньо – постать вкрай суперечлива і неоднозначна, хоча й така, що вміє досягати успіху.

Мабуть, найдосвідченіші та найуважніші футбольні вболівальники ще не забули, що у 2018-му бачити Фреда серед своїх підопічних в «Манчестер Сіті» дуже хотів Хосеп Гвардіола. Але у «містян» тоді були свої нюанси при роботі на ринку, а ось «Манчестер Юнайтед» виявився більш розторопним, і після непростих переговорів із «Шахтарем» таки перехопив бразильського півзахисника. Згодом журналіст Bleacher Report Маркус Алвес розповідав, що Моуріньо банально обдурив Фреда: у процесі переговорів португальський наставник розповідав футболісту, що бачить того ключовим гравцем у центрі поля в своїй команді разом із Полем Погба та Неманьєю Матичем, але вже через півроку дав прямо зрозуміти лідеру «Шахтаря», що той не має майбутнього на «Олд Траффорд». До речі, підтверджує ці дані Алвеса ще й інформація журналіста Daily Telegraph Джеймса Даккера, котрий у 2020 році повідомив, що 12 грудня 2018 року Моуріньо прямо заявив Фреду – мовляв, твої дні у МЮ злічені. Щоправда, португалець не зважив на те, що вже через тиждень сам був звільнений, а ось Фред провів на «Олд Траффорд» ще чотири із половиною роки.

Як би там не було, але під керівництвом Моуріньо Фред таки провів 12 поєдинків за «Манчестер Юнайтед» (забив 1 м'яч) і не був демонстративно засланий у дубль. Можливо, португальський тренер просто не встиг зробити чогось подібного, а ось Уле-Гуннар Сульшер, який прийшов йому на зміну, досить швидко утвердився в думці, що Фред здатний стати однією з ключових фігур у центрі поля його команди.

«Я повинен сказати, що Фред знаходить своє місце та позицію в команді. Завжди важко приїхати до нової країни. Він мав безліч проблем із травмами та розсіченнями. Після того, як я прийшов у команду, він не поїхав з нами на мікро-збір в Дубай, тому що його дружина народжувала. Але зараз Фред відвойовує позиції, і я був дуже задоволений його останніми іграми. Думаю, зараз усі можуть зрозуміти, чому ми віримо у нього. В нього велика впевненість у власних силах та правильне ставлення до справи. Йому подобається володіти м'ячем, а ще він полюбляє посміхатися», - заявляв Сульшер у квітні 2019 року.

Через вісім місяців норвезький коуч «Манчестер Юнайтед» взагалі заявив, що його команді дуже потрібні саме такі хлопці, як Фред, а тому недивно, що за часів Сульшера бразилець стабільно з'являвся на полі, й зіграв за «червоних дияволів» 121 матч, у яких відзначився 4 забитими м'ячами та 7 результативними передачами.

Коли Сульшер також був відправлений у відставку, а на його місце прийшов німець Ральф Рангнік, критики Фреда майже в один голос стверджували, що ось тепер дні бразильця на «Олд Траффорд» точно злічені – мовляв, у цього тренера в центрі поля гратимуть явні брутали, котрі здатні насамперед вигризати м'ячі у суперників, та якісно руйнувати, а роботою на атаку займуться гравці з інших позицій – ті ж самі фулбеки та вінгери. Але й у Рангніка, який затримався в МЮ лише на півроку, Фред також регулярно виходив на поле – 21 матч, 3 голи, 4 асисти.

При зміні вектора, що полягала у призначенні наступним наставником Еріка тен Хага з «Аякса», керівництво «Манчестер Юнайтед» знову дало козирі критиканам Фреда. Цього разу ті стверджували, що нідерландець категорично і з ходу наполягатиме на повноцінній перебудові центральної вісі команди, внаслідок чого колишній футболіст «Шахтаря» точно виявиться ледве не першою жертвою, і залишить «Олд Траффорд». Як би не так! За тен Хага Фред за один сезон відіграв за «Манчестер Юнайтед» 56 матчів, у яких відзначився відразу 12 результативними діями (6 голів та 6 асистів).

І лише зараз, коли у тен Хага під рукою є не тільки Крістіан Еріксен, але з'явився ще й Мейсон Маунт, у «Манчестер Юнайтед» вирішили піти на продаж Фреда. Та й те, пов'язаний він, скоріше, не зовсім із футбольними причинами, бо ще наприкінці грудня минулого року коуч «червоних дияволів» міркував на тему продовження контракту з бразильським півзахисником.

Питання в тому, що за останні п'ять років у «Манчестер Юнайтед» накопичилася величезна кількість футболістів на контрактах, і у клубі, здається, нарешті почали усвідомлювати, що те, як цими активами «червоні дияволи» розпоряджалися раніше, не витримує жодної критики. Так, фінансово МЮ може дозволити собі втрачати футболістів калібру Фреда чи навіть Поля Погба вільними агентами, але навіщо так робити, якщо за них можна виручити хоч якусь суму відступних?

Читайте також:

Аномальний трансфер Еланги. Чому МЮ не заробляє на продажу гравців

З огляду на ту обставину, що контракт Фреда з МЮ закінчувався влітку 2024 року, і не бажаючи повторювати ситуацію із Давідом Де Хеа, який в результаті залишив «Олд Траффорд» без будь-яких відступних, манкуніанці вирішили зробити бізнес тут і зараз, попутно розвантаживши не тільки склад, але й зарплатну відомість (а Фред входив до топ-15 високооплачуваних гравців команди у сезоні-2022/23, маючи оклад у 120 тисяч фунтів на тиждень).

Коли на горизонті виникли турецькі гранди – «Галатасарай» та «Фенербахче» – у «Манчестер Юнайтед» трохи поторгувалися, й зрештою прийняли найвигідніший варіант. За неофіційними даними, за Фреда «червоні дияволи» виручили близько 15 мільйонів євро (є також дані про 10+5 мільйонів євро) – майже вчетверо менше, ніж свого часу було заплачено «Шахтарю», але…

І ось тут ми підходимо до головного. Щоб об'єктивно оцінювати період Фреда у «Манчестер Юнайтед», слід зазначити, що за п'ять років у цій команді бразилець зіграв 213 матчів в рамках усіх турнірів, у яких записав на свій рахунок 14 забитих м'ячів та 19 результативних передач. Потрібно відразу ж наголосити, що у «Шахтарі» Фред також провів рівно п'ять років, і за цей період на його рахунку опинилося 155 поєдинків у всіх змаганнях, а також 15 голів та 15 асистів.

Іншими словами, у «Манчестер Юнайтед» Фред був не менш ключовою фігурою для першої команди, аніж у «Шахтарі», а зіграв навіть більше, через інтенсивніший та більш насичений календар в англійському чемпіонаті. Крім того, бразилець виявлявся затребуваним у кожного із чотирьох тренерів МЮ, які працювали в клубі протягом минулої п'ятирічки. Навіть у Майкла Карріка, який тимчасово виконував обов'язки головного тренера «червоних дияволів», Фред також встиг зіграти тричі, і відзначився за ці 270 хвилин двома результативними передачами.

Безумовно, стати у «Манчестер Юнайтед» настільки знаковим гравцем для першої команди, як це було у «Шахтарі», Фреду було дуже непросто, адже в конкурентах у нього були не умовні Дмитро Гречишкін чи В'ячеслав Танковський, а Поль Погба, Андер Еррера, Маруан Феллайні, Неманья Матич, Скотт Мактоміней, Джессі Лінгард, Хуан Мата, Бруну Фернандеш, Крістіан Еріксен та Донні ван де Бек. Причому більшість із перелічених Фред «пережив» на «Олд Траффорд», і йде лише зараз, влітку 2023-го.

Якщо в когось щодо Фреда і були якісь надто завищені очікування у «Манчестер Юнайтед», то це, вочевидь, виключно проблеми цих людей. Всім іншим очевидно головне – бразильський хавбек загалом не вдарив обличчям у бруд на Туманному Альбіоні, зіграв понад двісті матчів за «червоних дияволів» і досить стабільно викликався у розташування національної збірної Бразилії, з якою взяв участь у фінальних частинах Кубка Америки-2021 та чемпіонату світу-2022. Тільки оцінюючи кар'єру футболістів з категорії «обраних», подібними аргументами можна повністю нехтувати, для всіх інших – це справді дуже суттєві показники, а від того й недивно, що сам Фред своє перебування у «Манчестер Юнайтед» охарактеризував просто, але дуже ємно – п'ять років справжньої мрії.